Ухвала суду № 75307869, 16.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 320/7701/16 Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко Т.М.

Пр. №22ц/778/2049/18 Головуючий суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 липня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі головуючого судді - доповідача Гончар М.С.,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року про відмову у відкритті провадження

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним право власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року (а.с. 60) ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження у цій справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою судді суду першої інстанції, 10.04.2018 року (а.с. 68-69) ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження останньої.

В силу вимог п. 11 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 13 ч. 1 перехідних положень ЦПК України в новій редакції судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тому, відповідно до ст. 294 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Тому, відповідно до ст. 294 ч. 2 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент подачі апеляційної скарги) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржується ухвала судді суду першої інстанції постановлена 20.03.2017 року без участі ОСОБА_2

Однак, 24.11.2017 року ОСОБА_2 особисто отримала копію повного тексту оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції, що підтверджується відміткою та особистим підписом останньої на супровідному листі суду першої інстанції у цій справі (а.с. 66).

Звідси, 5-денний строк для апеляційного оскарження вищезазначеної ухвали судді суду першої інстанції для ОСОБА_2 почав збігати саме з 24.11.2017 року.

При вищевикладених обставинах, апеляційну скаргу ОСОБА_2 було подано до апеляційного суду лише 10.04.2018 року (а.с. 68-69), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 294 ч.2 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, понад 4 (чотири) місяці.

В клопотанні про поновлення строку ОСОБА_2, яке було зазначено безпосередньо у вищезазначеній апеляційній скарзі у цій справі, просила визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали судді суду першої інстанції, обґрунтовуючи останнє тим, що скаржник отримала копію повного тексту оскаржуваного судового рішення лише 06.04.2018 року, тому апеляційну скаргу скаржник подає з дотриманням строку.

Проте, обґрунтування клопотання спростовуються вищезазначеними матеріалами цієї справи.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Оскільки, ст. 357 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, ОСОБА_2 при подачі апеляційної скарги не сплатила судовий збір.

В матеріалах цієї справи міститься пенсійне посвідчення інваліда І групи №2435921502, термін дії якого закінчився 30.04.2017 року (а.с. 2).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно матеріалів вищезазначеної справи, ОСОБА_2 до визначеної категорії осіб не відноситься, так як разом із вищезазначеною апеляційною скаргою ОСОБА_2 не надано жодного документу на підтвердження незадовільного майновий стану останньої на момент подачі апеляційної скарги до суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.04.2018 року (а.с. 72-73) вищезазначені скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали судді суду першої інстанції визнано неповажними, зазначена апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без руху, скаржнику надано строк

- десять днів з дня вручення копії ухвали для надання суду апеляційної інстанції інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року у цій справі та відповідні документи, на підставі яких суд апеляційної інстанції може звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору або надати оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 352,40 грн. зі сплатою на належні реквізити.

ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції було попереджено, що у разі неусунення вищезазначених недоліків її вищезазначеної апеляційної скарги у встановлений строк, будуть застосовані відповідні правові наслідки.

02 травня 2018 року на адресу апеляційного суду Запорізької області повернувся конверт з неврученою ОСОБА_2 копією вищезазначеної ухвали апеляційного суду від 17 квітня 2018 року, з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 75-79).

04 травня 2018 року зазначена ухвала суду від 17 квітня 2018 року повторно надіслана ОСОБА_2 (супровідний лист а.с. 80).

05 червня 2018 року у встановлений судом строк ОСОБА_2 подала до апеляційного суду Запорізької області заяву про усунення недоліків (а.с. 90-94) та відповідні документи на підтвердження свого майнового стану, а саме: копію довідки з ПФУ Мелітопольське об'єднане управління ПФУ станом на 23.05.2018 року та копію довідки про стаціонарне лікування з 25.04. по 18.05.2018 року (а.с. 91).

В силу вимог ст. 136 ч. 1 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із ст. 136 ч. 3 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

При вищевикладених обставинах, вивчивши матеріали справи та надані скаржником документи, враховуючи майновий стан ОСОБА_2 зазначена заява в частині звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Заява від 05.06.2018 року про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді суду першої інстанції у цій справі, також містить начеб - то інші причини для його поновлення (а.с. 90).

Однак, в обґрунтування своєї заяви про поновлення строку від 05.06.2018 року ОСОБА_2 знов посилалась на ті самі вищезазначені обставини та лише доповнювала їх тим, що скаржник тяжко хвора, знаходиться на постійному лікуванні, інвалід І групи, і хоча термін дії її пенсійного посвідчення закінчився ще 30.04.2017 року, остання не припиняє хворіти, знаходилась на стаціонарному лікуванні, здавала різні аналізи, на теперішній час продовжено реабілітаційний період, стан її здоров'я із загрозою життя.

Проте, надані ОСОБА_2 документи свідчать, що скаржник перебувала на санаторному лікуванні саме з 25 квітня по 18 травня 2018 року (а.с. 91).

При цьому, ОСОБА_2 не спростовано належними, допустимими доказами у цій справі факт отримання нею особисто копії повного тексту оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції у цій справі - 24.11.2017 року та не зазначила і не надала доказів поважних причин пропуску строку нею на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у цій справі, саме починаючи з 24.11.2017 року (а.с. 66).

Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

За приписами ст. 126 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

В силу вимог ст. 127 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Усі вищевказані ОСОБА_2 причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення (первісні та інші) не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення останньої з апеляційною скаргою у цій справі до апеляційного суду у передбачений законом строк.

Згідно із ст. 2 ч. 3 п. 2,4,5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність.

У відповідності до ст. 12 ч. 1,2,3,4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Навіть з часу отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення 24.11.2017 року ОСОБА_2 мала реальну можливість визначитись зі своїми правами та в межах визначеного законом строку подати апеляційну скаргу.

Проте, апеляційну скаргу було подано ОСОБА_2 апеляційному суду лише 10.04.2018 року (а.с. 68-69), тобто з пропуском понад 4 (чотири) місяці.

В силу вимог ст. 358 ч. 1 п. 4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.

При вищевикладених обставинах, вказані ОСОБА_2 в заяві від 05.06.2018 року інші обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року також слід визнати неповажними, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а також слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою ОСОБА_2 у цій справі.

Враховуючи, що у період з 02.06.2018 року по 03.06.2018 року та з 14.07.2018 року по 15.07.2018 року включно мали місце вихідні дні, а у період з 04.06.2018 року по 13.07.2018 року включно суддя-доповідач Гончар М.С. перебувала у відпустці, керуючись ст. ст. 357 ч. 6, 358 ч. 4, 381 ч. 2, п. п. 8, 9, 11 Перехідних положень ЦПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. за подачу нею апеляційної скарги на ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року.

Визнати інші наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року у цій справі відмовити.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному ст. 272 ЦПК України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 16 липня 2018 року.

Головуючий суддя - доповідач М.С. Гончар