Ухвала суду № 75307638, 10.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 333/2502/17

Номер провадження: 22-ц/778/546/18

Головуючий у 1 інстанції: Наумова І.Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Крилової О.В., Онищенка Е.А.,секретарБабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Лаврової Катерини Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», Комунарський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з вказаною скаргою, посилаючись на те, що 04.05.2017 року його представник ОСОБА_8 під час особистого прийому, від державного виконавця Комунарського відділу ДВС у м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області Лаврової К.А. отримав копію постанови вищевказаного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 48016842 від 22.02.2017 р. Дана постанова вмотивована п. 9 ч.1 ст. 39, 40 ЗУ „Про виконавче провадження", а саме в ній зазначено, що «22.02.2017 р. надійшла заява стягувача про повне та фактичне виконання рішення». На підставі даної постанови у державного виконавця виникло право прийняти постанову про стягнення із заявника виконавчого збору та витрат на виконавче провадження. Заявник вважає, дана постанова є незаконною та порушує його права.

Заявник також зазначив, що вищевказане виконавче провадження було відкрито 06.07.2015 р. на підставі виконавчого листа № 812/5076/12, виданого 22.11.2012 р. Комунарським районним судом м.Запоріжжя. У даному виконавчому листі закріплено присуджене рішенням суду звернення стягнення на предмет іпотеки на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5. Заявник вказує, що під час здійснення примусового виконання за даним виконавчим листом, посадова особа державної виконавчої служби мала здійснити відчуження предмета іпотеки в рахунок погашення боргу основного боржника. Проте, предмет іпотеки не був реалізований, борг в повному обсязі за рахунок продажу предмету іпотеки не був сплачений. В зв'язку з чим заявник вважає, що відомості про фактичне повне виконання рішення суду, вказані у постанові про закінчення виконавчого провадження №48016842 від 22.02.2017 р. не відповідають дійсності.

Також заявник зазначив, що первісний кредитор - ПАТ КБ "ПУМБ" відступив ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (договір про відступлення права вимоги №1 від 29.09.2016 р.) право вимоги за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 р., укладеним з ОСОБА_9. Станом на 29.09.2016 р. між основним боржником - ОСОБА_9 та новим кредитором - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" зобов'язання за кредитним договором було припинено, оскільки ОСОБА_9 сплатила суму заборгованості. Із припиненням зобов'язання за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 р. було автоматично, у відповідності до ст. 17 ЗУ "Про іпотеку", припинено договір іпотеки №6272853 від 12.05.2008 р., укладений між заявником та ПАТ "КБ "ПУМБ". Відповідно, виконавчий лист № 812/5076/12, виданий 22.11.2012 р. Комунарським районним судом м.Запоріжжя став таким, що не підлягає виконанню.

Заявник вказує, що в заяві стягувача про повернення виконавчого документа не має даних про те, що саме ОСОБА_5 виконав рішення суду. В заяві про закінчення виконавчого провадження, поданої від імені стягувача - ПАТ КБ „ПУМБ" не міститься ніяких даних про те, що було здійсненне «звернення стягнені на предмет іпотеки на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5». В цій заяві вказано, що „Боржником в повному обсязі сплачено борг за кредитним договором". Боржником за кредитним договором є ОСОБА_9 і саме вона сплатила борг за кредитним договором.

Заявник зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено закінчення виконавчого провадження лише в разі подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документу, без виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

ОСОБА_5 вважає, що оскільки виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом у виконавчому провадженні №48016842 не було, постанова державного виконавця Комунарського ВДВС м.Запоріжжя Лаврової К.А. про закінчення виконавчого провадження № 48016842 від 22.02.2017 р. на підставі п.9 ч.1 ст.ст. 39, 40 ЗУ „Про виконавче провадження" є незаконною та необґрунтованою. В зв'язку з чим просить поновити йому строк на оскарження даної постанови та скасувати її.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2017 року відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом попередньої інстанції встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2012 року були задоволені позовні вимоги ПАТ «ПУМБ» повністю та:

- стягнуто з ОСОБА_9 на користь ПАТ «ПУМБ» 60946,19 доларів США - заборгованість за кредитом, 27529,01 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 19.03.2009 року по 17.05.2012 року, 42063,28 грн. - пеня за порушення строків виконання зобов'язань за період з 18.06.2011 року по 17.05.2012 року, 5193,50 грн. - штраф за порушення обов'язків, передбачених п.4.3.2 - 4.3.6 кредитного договору, 97249,30 грн. - штраф за невиконання умов страхування, а разом 88475,20 доларів США та 144506,08 грн. заборгованості за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року;

- в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_9 перед ПАТ «ПУМБ» за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року в розмірі 88475,20 доларів США та 144506,08 грн., - звернено стягнення на предмет договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за №1812, а саме: квартиру, загальною площею 71,91 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвською Л.Б., та зареєстрованого в реєстрі за №2074, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної в межах процедури виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

З даного рішення вбачається, що ОСОБА_9 є основним боржником за кредитним договором, а ОСОБА_5 майновим поручителем.

На підставі даного рішення суду, 22.11.2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя були видані виконавчі листи №812/5076/12.

06.07.2015 р. постановою державного виконавця Комунарського ВДВС ЗМУЮ Лавровою К.А. відкрито виконавче провадження № 48016842 з виконання виконавчого листа №812/5076/12, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 22.11.2012 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів копії виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснені певні дії щодо примусового виконання даного виконавчого листа: проведено опис та арешт майна - вищезазначеної квартири, яке підлягало реалізації, здійснена оцінка даного майна.

Згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 7 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку". Дана правова позиція була закріплена і в ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р., на підставі якого було відкрито вищезазначене виконавче провадження і вчинялись певні виконавчі дії з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа, до вступу в дію 05.10.2016 р. Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про іпотеку», боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними. Даною правовою нормою закріплене таке ж право у майнового поручителя погасити основне грошове зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

22.02.2017 р. до Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області надійшла заява стягувача за вищезазначеним виконавчим листом - Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», в якій зазначено, що «Боржником в повному обсязі сплачено борг за кредитним договором», в зв'язку з чим стягувач просить закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку повним та фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Обставини передбачені ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (не стягнення виконавчого збору у випадку фактичного виконання рішення до відкриття виконавчого провадження) в даному випадку відсутні.

22.02.2017 р. державним виконавцем Комунарського ВДВС м. Запоріжжя Лавровою К.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48016842, в якій зазначено, що виконавчий збір та витрати на примусове виконання вищезазначеного рішення суду виділяються в окреме виконавче провадження.

Таким чином, оцінивши наведені докази та проаналізувавши законодавство, що регулює дані правовідносини, суд попередньої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем з дотриманням вимог законодавства, отже підстави для її скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Скаржник як у скарзі так і в апеляційній скарзі посилається на те, що не він виконав фактичне рішення як зазначений у виконавчому листі боржник, а також те, що фактично не звернуто стягнення на предмет іпотеки, в зв'язку з чим, на його думку, відсутнє фактичне виконання рішення.

Суд попередньої інстанції і в цій частині вірно зазначив. що скаржник є майновим поручителем по кредитному договору, за яким позичальником є ОСОБА_9, тобто вона є основним боржником за рішенням суду від 05.10.2012 р., на підставі якого з неї стягнуто кредитну заборгованість та додатково звернуто стягнення на майно, що належить скаржнику, з метою погашення даної кредитної заборгованості, що виникла у позичальника ОСОБА_9 Остання скористалась правом, передбаченим ст. 42 Закону України «Про іпотеку», сплатила заборгованість за кредитом, що є підставою для припинення реалізації іпотечного майна. В зв'язку зі сплатою суми кредитної заборгованості, для погашення якої рішенням суду присуджено про звернення стягнення на предмет іпотеки, відпала необхідність в реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Тобто, вищезазначене рішення суду фактично виконано в повному обсязі.

Позиція заявника, про необхідність продовження виконавчих дій є хибною та такою, що не відповідає нормам діючого законодавства оскільки, за умови виконання вимог кредитора в ході виконавчого провадження відсутні і підстави виконувати рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Взагалі як зазначає колегія суддів, оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця жодним чином не порушує прав та обов'язків заявника, і не є сама по собі підставою в тому числі і для стягнення чи не стягнення виконавчого збору та витрат на примусове виконання рішення, оскільки відповідно до цієї ж постанови ці питання виділені в окреме виконавче провадження. Оскаржуваною постановою також не визначався і розмір виконавчого збору та витрат на примусове виконання рішення.

Таким чином судом поередньої інстанції вірно встановлено, що дана скарга не обґрунтована, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо невірного застосуванням судом норм законодавства, про невиконання рішення суду щодо зазначеного в виконавчому документі, про те, що судом не оцінено ряд письмових доказів зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави доводів скарги, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Розглядаючи скаргу, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 16 липня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: