Ухвала суду № 75303326, 11.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/2416/17 Провадження №11-кп/773/200/18 Головуючий у 1 інстанції:Панасюк С. Л. Категорія: ч.1 ст.115 КК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Денісова В.П.,

суддів - Гапончука В.В., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю секретаря - Гладкого В.В.,

прокурора - Супрунюк Т.А.,

захисника - Наконечного В.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12017030110001066 за апеляційною скаргою захисника Наконечного В.Г. на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, неодружений, з середньою освітою, не працюючий, не судимий, -

засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 визначено обчислювати з 10 травня 2017 року.

Міру запобіжного заходу залишено попередню - тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015) постановлено зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення з 10 травня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 18.05.2017) постановлено зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Вироком вирішено долю речових доказів, процесуальних витрат та цивільного позову.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 10 травня 2017 року, біля 08 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у місці свого проживання: на кухні житлового будинку, розташованого за адресою: село Кругель Ковельського району Волинської області, вул. Відродження, 13, під час спільного розпивання спиртних напоїв зі своїм троюрідним братом ОСОБА_4, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, у ході раптово виниклої між ними сварки, умисно відштовхнув ОСОБА_4 руками від себе в груди, в результаті чого останній впав назад на підлогу на спину, після чого, він, умисно, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_4, наніс йому не менше двох ударів дерев'яною лавкою по голові, та повністю усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_4 бажаючи їх настання, заподіяв один сконцентрований удар ножем господарсько-побутового призначення у верхню праву ділянку спини, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки ззаду з пошкодженням верхівки правої легені і грудини та правобічним гемотораксом з розвитком шоку, ран потиличної ділянки голови, синця правого ока.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 90 від 26 червня 2017 року потерпілому ОСОБА_4 заподіяно не менше одного удару колюче-ріжучим предметом, чим спричинено тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки ззаду з пошкодженням верхівки правої легені і грудини та правобічним гемотораксом з розвитком шоку, яке за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; а також не менше двох ударів тупим твердим предметом (предметами), чим потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани потиличної ділянки голови і синець правого ока, які за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Смерть ОСОБА_4 настала на місці вчинення злочину в результаті проникаючої колото-різаної рани грудної клітки справа ззаду з пошкодженням верхівки правої легені та правобічним гемотораксом, з розвитком шоку, яка знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Усі наявні на тілі потерпілого ОСОБА_4 тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, протягом короткого проміжку часу.

У поданій апеляційній скарзі захисник Наконечний В.Г. просить вирок щодо ОСОБА_3 скасувати та виправдати останнього за відсутністю в його діях складу злочину. Зазначає, що судом не враховано той факт, що коли обвинувачений перебуває в стані алкогольного сп'яніння, то не може принести навіть відра води. То яким чином він міг завдати такого сильного удару ножем. Мотиву убивати ОСОБА_4 обвинувачений не мав, так як перебував з ним у дружніх відносинах. Хоча вони і проявлялися у розпиванні спиртних напоїв. Вказує, що огляд місця події був проведений неякісно, оскільки руків'я ножа без леза знайшла ОСОБА_5,, яка віднесла його в поліцію. Факт причетності ОСОБА_3 до вбивства потерпілого спростовує той факт, що ніж не належить сім'ї ОСОБА_3. Також апелянт вказує, що внаслідок нанесення такого сильного удару ножем на руках мають залишитись якійсь ознаки, однак ніяких ушкоджень на руках ОСОБА_3 не виявлено. Крім того, на думку апелянта судом безпідставно стягнуто з обвинуваченого моральну шкоду в користь ОСОБА_6, який не вів належного догляду за своїм батьком протягом останніх років.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати вирок та виправдати обвинуваченого, пояснення прокурора, яка заперечила апеляційну скаргу захисника і просила вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що інкриміноване йому обвинувачення ґрунтується на припущеннях, є безпідставним і спростовується сукупністю наявних доказів, які були досліджені місцевим судом.

Так, винуватість ОСОБА_3 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі, стверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в суді першої інстанції показав, що його батько, отримавши гроші, ходив до ОСОБА_3 в його хату, де вони вживали спиртні напої. Так було і 9 травня 2017 року, коли він застав свого батька в нетверезому стані на землі поблизу входу в подвір'я ОСОБА_3. Останній був поряд і вони вдвох, на тачці, завезли батька в хату ОСОБА_3 Наступного дня йому повідомили про те, що сталося, і коли він прийшов в хату ОСОБА_3, застав на кухні тіло свого батька і нетверезого ОСОБА_3, який ходив, казав йому російською мовою: «Убей меня за это» і з його кишені виглядали гроші. Він сказав ОСОБА_3 повернути гроші батька і той повернув - все, що було в кишені, - 500 грн..

Свідок ОСОБА_7 в суді першої інстанції показала, що 09 травня 2017 року до ночі ОСОБА_3 та його троюрідний брат ОСОБА_4 пили на кухні першого. Вночі ОСОБА_4 спав на тій же кухні на підлозі, де було постелено. З самого ранку вона разом з ОСОБА_3 вигнали худобу, вона мала її цього дня пасти. Про подію дізналася, коли повернулась в обід.

Свідок ОСОБА_5 під час розгляду в місцевому суді показала, що після трагедії прибирала в кухні брата ОСОБА_3 і знайшла в дровах руків'я ножа без леза, яке віднесла у поліцію. Брат полюбляв випити, вона стежила за тим, щоб ця справа не доходила до крайнощів, залишала сусідці спиртне, попереджала брата, щоб він не влаштовував вдома пиятики, однак, він її не послухав і сталася біда.

Під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, він детально розповів і показав як саме і де відбувалися події і результати цієї слідчої дії відповідають встановленим обставинам справи. Зокрема, він розповів, що 09 травня 2017 року, під час розпивання спиртного з ОСОБА_4, останній вказав йому, щоб він віддав йому належні йому гроші, на що він промовчав і гроші ОСОБА_4 не віддав, на що ОСОБА_4 вдарив його. Після нанесення йому вказаних ударів, він, у відповідь, знаходячись навпроти ОСОБА_4, обличчям один до одного, відштовхнув того, двома руками в ділянку грудей, від чого ОСОБА_4 впав назад, спиною доверху, на підлогу, під час падіння розвернувши тіло, і після падіння лежав на підлозі ногами до столу, а головою - до вхідних дверей. Після цього, ОСОБА_3 взяв двома руками дерев'яну лавку, що стояла поряд з ним, та тримаючи її знизу за ніжки, імітуючи нанесення ударів, замахнувся зверху донизу та двічі уявно вдарив манекен дошкою-сидінням в ділянку, що відповідає голові людини, зазначивши, що саме таким чином він наніс два удари лавкою по голові ОСОБА_4. ОСОБА_3 вказав, що після нанесення ним двох ударів по голові ОСОБА_4, він перевірив, приклавши свою руку до голови та шиї потерпілого, чи є у того пульс, і, оскільки пульс відчувався, він замахнувшись, наніс ще один удар дошкою-сидінням тієї ж дерев'яної лавки по голові потерпілого ОСОБА_4, який прийшовся в скроневу праву ділянку голови потерпілого, в результаті чого лавка розкололася на окремі частини. ОСОБА_3 зазначив, що він думає, що лавка могла розколотися також внаслідок того, що під час заподіяння третього удару він вдарив нею не по голові потерпілого, а по підлозі і, оскільки, на лавці була тріщина, вона розламалася, тому він зібрав її частини та викинув, пригадує, що 2 чи 3 частини лавки викинув у грубу там же на кухні будинку, а більшу частину виніс та викинув десь на вулицю на подвір'я, можливо в сарай чи за сарай. На запитання слідчого до ОСОБА_3 з якою метою він наносив третій удар по голові потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_3 відповів, що не може цього пояснити, але перестав наносити удари, коли виявив, що той мертвий. На запитання слідчого до ОСОБА_3, з якою метою він наносив удари потерпілому ОСОБА_4, той відповів, що пояснити не може, удари ОСОБА_4 почав наносити, коли той вдарив його, що його розлютило і він почав бити його у відповідь.

В ході огляду місця події від 10.05.2017 виявлено труп ОСОБА_4. На тілі трупа виявлено рану в ділянці правої лопатки і відповідні їй розрізи на одежі загиблого, з рани вилучений клинок ножа довжиною 197 м.м., частини лавки з слідами бурого кольору, на стіні між плитою та ліжком, на самій плиті, виявлені нашарування слідів бурого кольору, у топці плити виявлені три частини дерев'яної лавки з слідами бурого кольору, у господарському приміщенні у подвір'ї будинку, на старих речах виявлена частини лавки зі слідами бурого кольору. На одязі ОСОБА_3, який знаходився на місці події, виявлені сліди бурого кольору. Лоб, тім'яна ділянка, ліва скронева ділянка, ліва щока загиблого забруднені речовиною бурого кольору, справа від голови на підлозі калюжа крові розміром 25х18 см., зліва від голови мазки крові та тріски деревини, мазки крові розміром 22х25 см. В потиличній ділянці волосистої частини голови наявна рана «В» подібної форми.

Висновком судово-медичної експертизи № 90 від 26 червня 2017 року встановлено, що потерпілому ОСОБА_4 заподіяно не менше одного удару колюче-ріжучим предметом, чим спричинено тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки ззаду з пошкодженням верхівки правої легені і грудини та правобічним гемотораксом з розвитком шоку, яке за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; а також не менше двох ударів тупим твердим предметом (предметами), чим потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани потиличної ділянки голови і синець правого ока, які за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Смерть ОСОБА_4 настала на місці вчинення злочину в результаті проникаючої колото-різаної рани грудної клітки справа ззаду з пошкодженням верхівки правої легені та правобічним гемотораксом, з розвитком шоку, яка знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Усі наявні на тілі потерпілого ОСОБА_4 тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, протягом короткого проміжку часу. В крові трупа виявлений етиловий спирт в кількості 4,31 проміле, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння.

Під час огляду місця події від 13.05.2017 ОСОБА_5 видала руків'я ножа, яке вона виявила під час прибирання кухні, де сталася подія.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 151 та акту № 314 наркологічної експертизи ОСОБА_3 не був позбавлений можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 страждає алкоголізмом (алкогольною залежністю). На час скоєння інкримінованих йому дій обстежуваний ОСОБА_3 в стані патологічного алкогольного сп'яніння не перебував.

Висновком експерта № 271/109/372 встановлено, що на клинку ножа, вилученому з тіла ОСОБА_4, виявлена кров людини і вона може походити від ОСОБА_4.

Клинок ножа, вилучений з тіла загиблого 10.05.2017 під час огляду місця події та руків'я ножа, вилучене 13.05.2017 під час огляду місця події, раніше складали одне ціле та розділені шляхом розлому.

А висновком експерта № 270/108/371 встановлено, що на дерев'яних частинах та уламках, вилучених 10.05.2017 під час огляду місця події, виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_4. Уламки раніше складали єдине ціле - лавку, яка була пошкоджена шляхом розлому.

Висновком експерта № 107 підтверджено наявність на предметах одягу та взуття, належних ОСОБА_3, а саме: штанах, кофті, парі гумових тапок, вилучених 10.05.2017 під час огляду місця події, виявлена крові людини, яка може походити від ОСОБА_4. У змиві з правої руки ОСОБА_3 виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_4

Відповідно до висновку експерта № 44-МК, канал рани у тілі ОСОБА_4 утворився від дії колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа. Не виключається, що пошкодження одягу ОСОБА_4 утворені від дії клинка ножа, вилученого 10.05.2017 з тіла загиблого під час огляду місця події. По тілу нанесений один удар клинком ножа. В момент нанесення удару потерпілий міг знаходитись як у вертикальному, так і в горизонтальному або близьких до них положеннях спиною до нападника.

Вищенаведеним доказом спростовуються твердження апелянта про можливу причетність до вбивства потерпілого третьої особи. Дана версія була перевірена та повністю спростована місцевим судом в оскаржуваному рішенні.

Так, суд першої інстанції зазначив, що причиною смерті ОСОБА_4 став удар ножем, який під час удару зламався. Руків'я від ножа знайдене саме в кухні, де відбувалася подія. Обвинувачений та свідок ОСОБА_7, яка проживає в цьому ж будинку, заперечили, що ніж належить їм. Проте, вона ж сама вказала, що проживає окремо від ОСОБА_3, окремо веде господарство і побут, ніж не має якихось характерних ознак, які вирізняють його від звичайних ножів у сільському побуті, тому її свідчення в цій частині не можуть бути переконливими і суд їх відхиляє.

Обвинувачений ОСОБА_3 і під час слідчого експерименту і в судовому засіданні заперечував нанесення ним удару ножем. За версією сторони захисту удар ножем нанесла потерпілому невідома йому третя особа, можливо в час, коли він ходив на вулицю розповідати людям, що ОСОБА_4 впав і не піднімається. Суд першої інстанції вказав, що за такої версії, невідомий мав нагодитись у кухню, де лежав ОСОБА_4 саме в такий короткий час, принести з собою ніж, незручний для перенесення і такий, що використовується в домашньому господарстві, підстави для його носіння з собою важко уявити, встигнути посваритися з потерпілим і так посваритись, щоб завдати йому удар ножем в спину, що не характерно для поранень під час конфліктів-сварок. Або ж, цей невідомий має мати заздалегідь спланований умисел на вбивство потерпілого. Щодо першого варіанту, то захист обвинуваченого вказував на те, що на столі у кухні було більше, ніж дві стопки і там же був вилучений відбиток пальця, який не належить ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 (висновок експерта № 272).

Проте, сам обвинувачений вказував, що у нього на кухні був «прохідний двір» і хто завгодно міг туди зайти. Свідок ОСОБА_7 показала, що у кухні ОСОБА_3 було багато посуди і він ніколи її не мив.

Отже, походження вказаного відбитку пальця та більшої кількості стопок, ніж на двох, не доводить, що невідомий вживав спиртне з ОСОБА_4 в той час як ОСОБА_3 ходив питати людей, чому ОСОБА_4 впав і не встає. До того ж, ОСОБА_4 в той час мав бути закривавлений, на підлозі мала бути пляма крові і неможливо собі уявити, що невідомий, ще й у ранній час, сів з ним вживати спиртні напої. Щодо другого варіанту, то не встановлена і не названа жодна особа, яка була б здатна постійно виношувати умисел на вбивство ОСОБА_4 і шукати для цього нагоди. Крім цього, цій особі мало бути відомо про те, що ОСОБА_4 перебуває у ОСОБА_3 і що останній залишив будинок.

Допитані за клопотанням сторони захисту свідки ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні не підтвердили версію події, яку виклав у своїх показаннях в судовому засіданні обвинувачений.

Твердження апеляційної скарги захисника про те, що обвинувачений у стані алкогольного сп'яніння не має достатньої сили, щоб нанести удар, повністю спростовуються показаннями самого обвинуваченого. який вказав, що розбив дерев'яну лавку, та показаннями свідка ОСОБА_7, яка вказала, що свого часу обвинувачений, перебуваючи в стані сп'яніння, безпричинно її жорстоко побив, розламавши на її голові руків'я від сокири, від чого вона втратила свідомість, однак, нікуди з цього приводу не зверталась. Тобто, як вбачається із аналізу вказаних доказів. Обвинувачений мав достатньо сил, щоб завдати смертельного удару.

Доводи апелянта про те, що при нанесенні потерпілому удару ножем обов'язково мають залишитись ушкодження на руках, а під час проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 таких ушкоджень не виявлено, також були предметом дослідження суду першої інстанції і ним відхилені.

Так, місцевий суд не приймаючи вказаних доводів, у своєму рішенні вказав? що відповідно до протоколу огляду місця події, лезо ножа повністю увійшло в тіло потерпілого, настільки, що його довелося вилучати з рани з допомогою інструменту. Оскільки все лезо ножа в тілі, а тому порізати руку немає об що. Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт, на запитання захисника з цього приводу, категорично ствердив, що нанесення ножового поранення за обставин справи не мало обов'язково призвести до поранення руки особи, яка цей удар наносила.

Тобто, аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності, причетність до вбивства третьої особи слід виключити і прийти до висновку, що смертельний удар ножем наніс потерпілому саме ОСОБА_3, бажаючи в момент удару його смерті. В подальшому, як вбачається із обставин справи та досліджених доказів, він вчиняв певні дії, щоб приховати сліди злочину: забрав з місця події частини розбитої лавки, перевернув тіло, з тим щоб було непомітне лезо ножа у ньому.

Як правильно вказав суд першої інстанції, ОСОБА_3 і раніше виявляв схильність до завдання жорстоких тілесних ушкоджень в стані сп'яніння.

Дана обставина знайшла своє підтвердження у показаннях свідка ОСОБА_7, яка проживає разом з обвинуваченим у одному будинку. Вона показала, що свого часу, перебуваючи в стані сп'яніння, ОСОБА_3 безпричинно її жорстоко побив, розламавши на її голові руків'я від сокири, від чого вона втратила свідомість, однак, нікуди з цього приводу не зверталась, Крім цього, вона показала, що коли ОСОБА_3 п'яний, вона до нього не заходить, бо «ще хоче жити».

Твердження обвинуваченого, що ОСОБА_4 прийшов до нього уже з ножем у спині, спростовується висновком судово-медичної експертизи, згідно якої після нанесення колото-різаного поранення потерпілий не зберігав здатність до активних дій (бігати, ходити, повзати, тощо).

Призначаючи покарання, суд у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії особливо тяжких, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має вік за 60 років, - обґрунтовано прийшов до переконання про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.

При цьому судом було враховано, що обставини. які пом'якшують покарання ОСОБА_3, відсутні.

А до обставини. що обтяжують його покарання, суд відніс вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Дане покарання, призначене місцевим судом ОСОБА_3, відповідає вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Посилання захисника на необґрунтоване стягнення з обвинуваченого в користь потерпілого моральної шкоди, є безпідставними і не заслуговують на увагу.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково цивільний позов ОСОБА_6, обґрунтовано зазначив, що доводи потерпілого про завдання йому моральної шкоди внаслідок загибелі батька, вважає переконливими. Втрата близької людини, до того ж, її вбивство безумовно і беззаперечно призводить до інтенсивних моральних страждань, зокрема, відчуття непоправності того, що сталося, які є тривалими у часі.

Місцевий суд прийшов до переконання, що розумним і справедливим буде розмір моральної шкоди в сумі 90000 грн.

З висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції.

Таким чином, підстав для скасування вироку та закриття провадження у справі, з мотивів наведених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу захисника Наконечного В.Г. - залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3 - без змін. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженим ОСОБА_3 - в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Головуючий:

Судді: