Справа №1-213 2009р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2009р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого-судді Бондаренко Н.В.
при секретарі Сімонович С.О.
з участю прокурора Пришка О.В.
захисника підсудної ОСОБА_1
законного представника підсудної ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не судимого, має одну неповнолітню дитину, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4
-у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України ,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимої, непрацюючої, жительки с.Глинськ вул. Кропилівка, 5 Здолбунівського району Рівненської області
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
07 серпня 2009р. близько 20 години ОСОБА_3 за попередньою змовою та спільно з неповнолітньою ОСОБА_4 по вул.Яворницького в м.Здолбунові таємно викрали кришку чавунного каналізаційного люка вартістю 125 гривень, чим спричинили приватному підприємцю ОСОБА_5 матеріальну шкоду. Викрадене мали намір продати в пункт прийому металобрухту, однак в той же день були затримані працівниками міліції, викрадене в них було вилучено і в подальшому повернуто потерпілому.
Крім того, підсудний ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_4 являється неповнолітньою, шляхом пропозиції та розповідей про доступність вчинення крадіжки, втягнув останню у злочинну діяльність, в результаті чого ОСОБА_4 за попередньою змовою з ним скоїла крадіжку 07.08.2009р. каналізаційного люка по вул.Яворницького в м.Здолбунові.
Підсудний ОСОБА_3 в ході судового слідства свою вину визнав частково. Показав, що 07.08.2009р. він разом з ОСОБА_4 приїхали в м.Здолбунів, біля 20 години вони йшли по вулиці Яворницького, проходячи повз каналізаційний люк ОСОБА_4 запропонувала йому викрасти металеву кришку з того каналізаційного люку і здати в пункт прийому металобрухту, щоб отримати якісь кошти. На її пропозицію він погодився. Неподалік вони знайшли мішок, поклали на нього викрадену кришку і почали нести, проходячи по вул. Кн.Володимира були затримані працівниками міліції. Стверджує, що він не знав, що ОСОБА_4 є неповнолітньою.
Підсудна ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнала повністю і суду показала, що 07.08.2009р. вона разом з ОСОБА_3 перебували в м.Здолбунові. Біля 20 години, коли вони проходили по вул Яворницького, ОСОБА_3 побачив каналізаційний люк, накритий металевою кришкою і запропонував їй викрасти цю кришку, пояснивши, що її можна здати в пункт прийому металобрухту і заробити гроші. Вона погодилася на пропозицію ОСОБА_3 і вони разом викрали металеву кришку каналізаційного люка, яку поклали на знайдений неподалік мішок і почали нести, по вул. Кн.Володимира. Їх затримали працівники міліції. Стверджує, що саме підсудний ОСОБА_3 був ініціатором і запропонував їй здійснити крадіжку. Підсудна пояснила, що з підсудним ОСОБА_3 вони давно знайомі, і він знав, що вона є неповнолітньою.
Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю доведена зібраними по справі доказами, дослідженими судом в ході судового слідства, які суд визнає достовірними і достатніми для кваліфікації його дій.
В ході досудового слідства ОСОБА_3 в якості підозрюваного пояснив, що 07.08.2009р. о 20год. він разом з ОСОБА_4 проходили по вул.Яворницького в м.Здолбунів, побачивши на дорозі каналізаційний люк, накритий металевою кришкою запропонував ОСОБА_4 його викрасти і здати в пункт прийому металобрухту і заробити таким чином грошей. Про те, що ОСОБА_4 є неповнолітньою йому було відомо (а.а.32), аналогічні покази він давав і в якості обвинуваченого (а.с.72). Дані пояснення він давав добровільно, без будь-якого фізичного чи психічного тиску.
Аналогічні покази ОСОБА_3 давав і під час відтворення з ним обстановки та обставин події 25.08.09р. (а.с.33)
Доводи ОСОБА_3 про те, що він не знав, що ОСОБА_4 є неповнолітньою спростовуються показами даними останньою під час судового засідання. Підсудна ствердила, що ОСОБА_3 приходив вітати її з днем народження і йому відомо скільки їй років.
Дані підсудним ОСОБА_3 показання в ході судового слідства суд оцінює критично, як спробу уникнути чи пом’якшити покарання.
Таким чином, по даній справі об’єктивно встановлено, що ОСОБА_3 було відомо вік ОСОБА_4, і що саме він запропонував їй вчинити дану крадіжку.
Свідок ОСОБА_6 показала суду, що близько 20год.30хв. 07.08.2009р. вона була на дорозі біля свого будинку і побачила як двоє осіб, чоловік і жінка ( в подальшому вона впізнала, що то були підсудні) несли у мішку важкий предмет, декілька разів він в них падав і вона зрозуміла, що то був каналізаційний люк, який вони могли викрасти з їхньої вулиці. Зайшовши в будинок вона розповіла про це своєму чоловікові ОСОБА_7, який відразу зателефонував в міліцію і повідомив про даний факт.
Свідок ОСОБА_7 підтвердив показання своєї дружини ОСОБА_6, пояснив, що коли дружина розповіла йому про побачене він негайно повідомив про дану подію в Здолбунівський РВ УМВС.
Законний представник підсудної ОСОБА_8 в своїх показаннях суду вказав, що йому стало відомо що його дочка ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_3 в м.Здолбунові 07.08.2009р. вчинили крадіжку кришки каналізаційного люка від працівників міліції.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона працює вчителем в Глинській ЗОШ і являлася класним керівником у класі, де навчалася ОСОБА_4 Підсудну вона охарактеризувала посередньо, що в класі вона не користувалася авторитетом, була схильна до обману, однак не конфліктувала з однолітками. Після смерті матері в 2005р. в неї значно погіршилася успішність навчання. Пояснила, що про факт вчинення крадіжки їй нічого не відомо.
Суд вважає за недоцільне дослідження доказів у більшому об'ємі стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. У суду немає сумніву у добровільності та істинності позиції учасників судового розгляду.
Суд вважає, що органами досудового слідства дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб та додатково дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.304 КК України як втягнення неповнолітньої в злочинну діяльність.
При призначенні покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд у відповідності із ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, і рахує, що їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Стаття 12 КК України відносить злочин за ч.2 ст.185 КК України до категорії середньої тяжкості, а за ч.1 ст.304 КК України – до категорії тяжких.
По місцю проживання підсудний ОСОБА_3 характеризується позитивно.
Обставиною, що пом’якшує покарання для ОСОБА_3 суд визнає щире розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
По місцю проживання підсудна ОСОБА_4 характеризується негативно.
Обставиною, що пом’якшує покарання для ОСОБА_4 суд визнає щире розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину у неповнолітньому віці. Обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.
Вищезазначені пом'якшуючі покарання обставини, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів і впливають на пом'якшення покарання. Суд вважає за доцільне, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 застосувати ст.75 КК України, а при призначенні покарання підсудній ОСОБА_4 – ст.ст.69,100 КК України.
Речові докази по справі повернути власнику (а.с.61).
Підлягають стягненню з підсудних судові витрати в розмірі 413грн.16коп. (а.с.20).
Керуючись ст. ст.323,324 КПК України,
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.185 та ч.1ст.304 КК України і призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України – 1(один) рік обмеження волі;
за ч.1 ст.304 КК України – 3(три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк 2(два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_4 визнати винною за ч.2 ст.185 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст.ст.69,100 КК України – 40 (сорок)годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави судові витрати в розмірі 413 (чотириста тринадцять) грн.16коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи. ( Гроші перерахувати НДЕКЦ при УМВС в Рівненській області на ЗКПО 25574883 р/р 35225002000013 ГУДК МФО 833017).
Запобіжний захід обом засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі (а.с.61)- повернути власнику.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.
Суддя:
Судове рішення № 7530322, Здолбунівський районний суд Рівненської області було прийнято 21.10.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-213. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: