Рішення № 75302258, 03.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5984/18

Провадження № 2/161/2134/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Свій позов мотивує тим, що 18 листопада 1991 року помер її батько ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина на ? частину будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна,2.

Оскільки заповіту батько не залишив, за законом до кола його спадкоємців увійшли дружина ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 Його дружина ОСОБА_4 померла 13 вересня 2001 року. Інших спадкоємців першої черги, які б за законом мали право на спадщину після смерті ОСОБА_3 немає.

ОСОБА_5 вказує, що прийняла спадщину на ? частину будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна,2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, однак не оформила своїх спадкових прав належним чином, крім того звернулась в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.

При зверненні в нотаріальну контору ій було відмовлено в отриманні свідоцтва про право власності на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_3, а саме на ? частину будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна,2.

Від представника позивача ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просили заяву задоволити.

Від представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради - ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом частини 3, 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у випадку визнання відповідчем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленому статтею 206 цього кодексу.

Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.

Відповідно до ч.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що 18 листопада 1991 року помер ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 472552( а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина на ? частину будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна,2.

Згідно частини першої постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Згідно ч.1 ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії свідоцтва про смерть серії 1-ЕГ №102193, виданого 12 вересня 2001 року, ОСОБА_4 ( дружина померлого ОСОБА_3О.) померла 13 вересня 2001 року.

Фактично ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 вступивши в управління та володіння спадковим майном, як того вимагає ст. 549 ЦК Української РСР, який діяв на час відкриття спадщини, шляхом проживання у спільному будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна, 2. Дана обставина стверджується копією будинкової книги для прописки громадян в будинку №2 по вул. Зарічна с. Лище, Луцького району, Волинської області (а. с. 17-19). Також з даної спадкової справи встановлено, що інших спадкоємців, які б за законом мали право на спадщину після смерті ОСОБА_3 немає.

Відповідно до копії постанови від 04 квітня 2018 року, винесеною державним нотаріусом ОСОБА_8, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про права власності на ? частину будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна, 2, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (а.с. 25).

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , який помер 18 листопада 1991 року, а саме на ? частину будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна,2.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст 524, 529,549 ЦК УРСР 1963 року, суд,-

В И Р І Ш И В: :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька – ОСОБА_3 , який помер 18 листопада 1991 року, а саме на ? частину будинку, що знаходиться у с. Лище, Луцького району, Волинської області по вул. Зарічна,2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту рішення 11 липня 2018 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду ОСОБА_9