Ухвала суду № 75301584, 12.07.2018, Літинський районний суд Вінницької області

137/71/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2018р. смт. Літин

Слідчий суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., за участю секретаря Іванової І.О., розглянувши в межах кримінального провадження № 12017020210000364 від 03.11.2017 р. у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Літинського ВП Калинівського ВПУНП України у Вінницькій області капітана поліції Додукало П.А. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Додукало П.А. звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке погоджене 12.07.2018 р. прокурором Калинівської місцевої прокуратури Самборською І.М.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого знаходиться кримінальне провадження за № 12017020210000364 від 03.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

До Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області 02.11.2017 р. надійшла письмова заява про вчинення кримінального правопорушення від голови фермерського господарства «Консоліда» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Селище Літинського району Вінницької області, про те, що 19.10.2017 р. між ФГ « Консоліда» та ТОВ «УТС ЛТД» юридична адреса «просп. Центральний, 98 м. Миколаїв було укладено договір купівлі продажу засобів захисту рослин на загальну суму 516 399, 79 грн. Надалі ОСОБА_3 перерахував на рахунок ТОВ «УТС ЛТД» № 26002012163134 ПАТ «Укрсоцбанк» передплату в сумі 258200 грн. У свою чергу ТОВ «УТС ЛТД» мало поставити до ФГ « Консоліда» засоби захисту рослин, але по теперішній час товар не поставило та зв'язок із даним товариством відсутній.

У діях посадових осіб ТОВ «УТС ЛТД» вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Зазначає, що дане клопотання подається з метою накладення тимчасового арешту на майно в сумі 258200 грн. до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У зв'язку з необхідністю забезпечення арешту майно під-час розгляду даного клопотання просив не викликати в судове засідання володільця.

У судове засідання слідчий Додукало П.А. не з'явився надавши заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити (а.с. 17).

Вважається за можливе розглянути клопотання у відсутності слідчого, відповідно до положення ч. 3 ст. 244 КПК України.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи відсутність у судовому засіданні учасників процесуальної дії, вважаю за можливе розглянути клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на рахунку ТОВ «УТС ЛТД» (код ЄДРПОУ 36143082) відкритий у банківській установі ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), з метою належного зберігання речових доказів та забезпечення подальшого розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави.

Зі змісту клопотання та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження № 12017020210000364 від 02.11.2017 р. вбачається, що досудове розслідування у ньому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190КК України (а.с. 3).

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на вимоги ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

В клопотанні слідчого наявні достатні підстави для арешту на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді.

Так, слідчим на підтвердження свого клопотання надано протокол допиту потерпілого на підтвердження суті клопотання (а.с. 11-12), платіжне доручення згідно якого на рахунок ФГ «Консоліда» було перераховано 258200.00 грн. (а.с. 4), договір купівлі-продажу та реквізити для сплати (а.с. 5-10), відомостями з ПАТ «Укрсоцбанк» щодо руху коштів «ТОВ УТС ЛТД» котрим зазначається сума 258200 грн. (а.с. 14 зв).

Оскільки вказане майно являється засобом вчинення кримінального правопорушення, та набуте третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт, протиправним шляхом, та органом досудового розслідування зібрано та надано слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, клопотання підлягає до задоволення.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Дослідженні матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт певних коштів, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на грошові кошти.

Керуючись ст.ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Літинського ВП Калинівського ВПУНП України у Вінницькій області капітана поліції Додукало П.А. про арешт майна,задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді в межах 258 200 (двісті п'ятдесят вісім тисяч двісті) грн, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «УТС ЛТД» ( юридична адреса: просп.Центральний, 98, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 36143082) відкритий у банківській установі ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), на розрахунковому рахунку № 26002012163134 шляхом заборони ПАТ «УКРСОЦБАНК» проведення видаткових операцій з грошовими коштами у вказаній сумі, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетнів до всіх рівнів державних цільових фондів.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз'яснити власникам майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, право заявити клопотання в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна повністю або частково до слідчого судді Літинського районного суду Вінницької області.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя:П. В. Гопкін