Рішення № 75299302, 16.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2018 р. справа № 809/841/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.05.2018 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України визнання протиправною відмови від 23.04.2018 №4722/39/04-20к у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, зобов'язання виплатити одноразову допомогу у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.03.2018 Івано-Франківським обласним бюро медико-соціальної експертизи МОЗ України позивачу встановлено третю групу інвалідності та визначено причиною інвалідності є захворювання, пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ. 02.04.2018 позивач звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про виплату одноразової грошової допомоги, однак листом відповідачем було відмовлено у призначенні грошової виплати. Вважає таку відмову безпідставною, оскільки зважаючи на причинно-наслідковий зв'язок між хворобою та проходженням служби позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою від 21.05.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.06.2018, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.19-23). Зокрема, у відзиві зазначено, що оскільки позивач був звільнений зі служби за власним бажанням відповідно до його рапорту з 07.03.2017, а інвалідність встановлена лише 05.02.2018, враховуючи вимоги пункту 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для призначення та виплати грошової допомоги у відповідача не було. Вказав, що відповідач діяв в межах і в спосіб встановлений законом, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1, з 07.11.2015 по 07.03.2017 проходив службу у Управлінні захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

06.03.2017 наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України №91 о/с (а.с.25) позивача на підставі його рапорту (а.с. 24) звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

02.04.2018 позивачем подано до Департаменту захисту економіки Національної поліції України заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності по захворюваннях, пов'язаних із проходженням служби в ОВС (а.с. 15).

23.04.2018 Департаментом захисту економіки Національної поліції України надано відповідь №4722/39/04-2018, яким позивача повідомлено, що оскільки причина звільнення не відповідає вимогам пункту 4 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» відсутні правові підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності (а.с. 16).

Непогоджуючись із вказаним діями відповідача, позивач 16.05.2018 звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» та наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016), яким затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Відповідно статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

Таким чином, для наявності підстав виплати одноразової грошової допомоги повинно передувати виникнення права у особи на отримання одноразової грошової допомоги при втраті працездатності поліцейського.

Критерії, за яких особа набуває право на виплату вказаної допомоги, встановлені Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» підставою для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно наявних в матеріалах справи довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, Івано-Франківської МСЕК (а.с. 12), виписки з акта огляду МСЕК (а.с. 13) позивачу 07.03.2018 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції.

При цьому, незважаючи на відповідність вказаної обставини одній із вимог встановлених пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» відсутні інші необхідні умови для виникнення у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги.

Зокрема, виходячи із змісту пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» необхідними умовами, окрім визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, є звільнення особи внаслідок причин, зазначених у пункті, а також визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після звільнення.

Судом встановлено, що звільнення відбулось за власним бажанням позивача згідно наказу №91 о/с від 06.03.2017 на підставі рапорту від 03.03.2017, в якому позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії у зв'язку із задовільним станом здоров'я.

Таким чином, підстава звільнення позивача не відповідає умовам встановленим пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім цього, як зазначено у позовній заяві, визначення інвалідності позивача відбулось 05.02.2018, тобто із перевищенням шестимісячного строку встановленого вказаною нормою, оскільки позивач звільнений з 07.03.2017.

Суд звертає увагу, що право на одержання одноразової грошової допомоги при втраті працездатності поліцейського, виникає за сукупності усіх трьох вимог, встановлених пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, суд констатує, що у позивача не виникло право на одержання одноразової грошової допомоги при втраті працездатності поліцейського на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Надаючи оцінку діям відповідача після одержання заяви про виплату одноразової грошової допомоги від 02.04.2018, суд зазначає, що доводи та мотиви, які містяться у відповіді від 23.04.2018 року відповідають встановленим обставинам під час розгляду справи та містить обґрунтування та посилання на відповідні норми законодавства. Вказана відповідь надана з дотриманням вимог встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016.

Щодо посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах №822/1717/17, №808/1866/16, №822/2161/17 слід зазначити, що правовідносини, які були предметом дослідження у вказаних справах не є тотожними із правовідносинами, що склалися у позивача із відповідачем, оскільки право, яке підлягало захисту та було досліджено Верховним Судом у зазначених справах, виникло згідно норм Закону України «Про міліцію» та з іншим правовим регулюванням.

За таких обставин судом не встановлено протиправності відмови від 23.04.2018 №4722/39/04-20к у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, а відтак відсутні підстави щодо зобов'язання відповідача виплатити одноразову допомогу у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року

Враховуючи наведене в задоволенні позову слід відмовити.

Слід зазначити, що у разі відмови в задоволенні позову статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 76018) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (код 40111732, вул. А.Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.