Рішення № 75297788, 16.07.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року Справа № 915/390/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

без виклику сторін,

розглянувши у порядку спрощеного провадження

справу № 915/390/18

за позовом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області,

54030, вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв,

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва,

54056, проспект Миру, 62-А, м. Миколаїв,

про стягнення основного боргу в сумі 5400 грн. за договором про надання послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області (далі - Регіональна ТПП) звернулася з позовом, зареєстрованим у Господарському суді Миколаївської області 03.05.2018 за вх. № 5241, до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі - КЕВ м. Миколаєва) про стягнення з останнього основного боргу в сумі 5400 грн. - вартості наданих послуг з проведення навчання спеціалістів у сфері здійснення публічних закупівель із числа працівників КЕВ м. Миколаєва, посилаючись на невиконання останнім грошових зобов'язань за укладеним між ними у 2017 році договором № 34-127, а саме, зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих за цим договором послуг, унаслідок чого утворився борг у спірний сумі.

Регіональна ТПП також просить суд про стягнення з КЕВ м. Миколаєва грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 18.05.2018 відкрито провадження в даній справі.

КЕВ м. Миколаєва у відзиві від 05.06.2018 № 2009 позов не визнало, зазначивши, що договір № 34-127, на який посилається позивач, фактично є неукладеним, так як не містить зазначення дати його укладення, а тому не може бути визнаним підставою для взяття КЕВ м. Миколаєва відповідного бюджетного зобов'язання з оплати наданих за цим договором послуг.

Справа, на підставі заяви позивача, за ухвалою суду від 18.05.2018 розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі у 2017 році, на підставі письмової заявки КЕВ м. Миколаєва від 10.11.2017 на навчання (підвищення) на курсах "Державні закупівлі", укладено договір № 34-127 (далі - договір), за умовами якого Регіональна ТПП (виконавець) зобов'язалася, згідно письмової заявки КЕВ м. Миколаєва (замовника), надати останньому послугу з проведення навчання спеціалістів у сфері здійснення публічних закупівель для працівників тендерного комітету замовника в кількості 3-х осіб (слухачів) та у разі, зокрема успішного складання слухачами іспиту, видати останнім відповідні сертифікати встановленої форми, а замовник - забезпечити явку слухачів на навчання та виконання ними навчальної програми з письмовим складанням іспиту, надати виконавцю підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 3-х робочих днів з дня закінчення надання послуг та оплатити вартість навчання слухачів в сумі 1800 грн. з ПДВ за одного слухача, а загалом у сумі 5400 грн. з ПДВ, на розрахунковий рахунок виконавця у строк не пізніше 3-х робочих днів з дня закінчення навчання (п.п. 1.1, 2.1, 2.3- 2.4, 3.1.4, 3.2.1-3.2.3 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами за ним зобов'язань (п. 7.1 договору).

Суд відхиляє твердження КЕВ м. Миколаєва про те, що договір, стягнення за яким є предметом даного позову, є неукладеним, з огляду на таке.

Господарським законодавством передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст.181 ГК України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГПК України).

Викладене кореспондується з приписами цивільного законодавства, згідно яких договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.901 ЦК України).

Виходячи із викладених положень законодавства, а також ураховуючи, що договір, стягнення заборгованості за яким є предметом спору в даній справі, містить усі вищевказані істотні умови договору про надання послуг, у тому числі й дату, з якої цей договір набирає чинності, а саме з дати письмової заявки КЕВ м. Миколаєва від 10.11.2017 на навчання (підвищення) на курсах "Державні закупівлі", суд визнає його таким, що укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, і відхиляє доводи відповідача, що цей договір сторонами не укладено.

На виконання умов договору Регіональною ТПП у період 18-22.12.2017 проведено для трьох слухачів-працівників КЕВ м. Миколаєва, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, курс навчання у сфері здійснення публічних закупівель з навчальним часом 40 годин, що підтверджується поданими позивачем анкетами реєстрації вказаних вище слухачів навчального курсу, заповненими 18.12.2017; тестовими завданнями до цього ж навчального курсу, виконаними слухачами відповідача 22.12.2017 за результатом проходження навчання, та виданими на їх ім'я сертифікатами серії СН за номерами №№ 328, 329, 330 про проходження навчання у період 18-22.12.2017 .

КЕВ м. Миколаєва гарантійним листом від 15.12.2017 № 5140 зобов'язався впродовж січня 2018 року оплатити надані позивачем послуги в погодженій у договорі сумі, проте, за твердженнями позивача, таке зобов'язання не виконав.

Законодавством передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України)

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 1 ст. 193 ГК України). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що КЕВ м. Миколаєва не виконало свої грошові зобов'язання з оплати вартості наданих йому Регіональною ТПП послуг за укладеним між ними договором, унаслідок чого утворився основний борг у сумі 5400 грн., який на даний час не погашено, а тому позовні вимоги Регіональної ТПП належить задовольнити повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати Регіональної ТПП на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 02.05.2018 № 535, у сумі 1762 грн., належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, 54056, проспект Миру, 62-А, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 08029523, на користь Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, 54030, вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв ідентифікаційний код 24796009, грошові кошти в сумі 5400 (п'ять тисяч чотириста) грн. - основний борг, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М.Коваль.