Ухвала суду № 75296395, 15.07.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

справа №225/3522/18

провадження № 1-кс/225/658/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2018 р. м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Скиба М.М., за участю секретаря судового засідання Панаслюк Є.В., прокурора Кучеренко Р.В., підозрюваної ОСОБА_1., захисника – ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017050220001169 від 27.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.303 КК України у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянці України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючій, одруженій, раніше не судимій, зареєстрованій та проживаючій за адресою: Донецька область місто Торецьк, смт. Північне вулиця Юності, 23/19,

яка підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2018 року до Дзержинського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

В клопотанні зазначено,що ОСОБА_1 з травня місяця 2017 року маючи прямий умисел направлений на отримання доходу від сутенерства, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, вступила в злочинну змову з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та іншими особами, з метою систематичного забезпечення надання повіями платних послуг сексуального характеру, а саме здійснення організації вказаних злочинних дій, підбір повій та рекламуванням їх послуг.

Так, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 систематично з числа підібраних повій, керуючись єдиним спільним умислом з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та іншими особами, з метою отримання спільного доходу від сутенерства, створювали умови для зустрічі повій, які дали добровільну згоду на це, з особами чоловічої статті, використовуючи автомобілі марки «ВАЗ 21118», реєстраційний номер «АН 1774 ЕА» та ВАЗ «217030», реєстраційний номер «АН 5464 ЕВ» забезпечували доставку повій до замовників в місця надання сексуальних послуг на території міста Торецька Донецької області, а саме доприміщень сауни «Північна», що розташована за адресою: Донецька область місто Торецьк, смт. Північне, вулиця Юності, 24 та інших місць, точні адреси яких в ході досудового розслідування не встановлені, здійснювали їх охорону, збирали у них кошти, отримані за надання сексуальних послуг, які в подальшому розподіляли між собою.

12.07.2018 о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

13.07.2018 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 303 КПК України.

Слідчий зазначає, що для запобігання ризикам , передбаченим п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування і суду, а також незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, підозрюваній необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав наведених в ньому.

Підозрювана проти задоволення клопотання заперечила, просила обрати більш м’який запобіжний захід.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив просив обрати підозрюваній більш м’який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку прокурора, захисника, підозрюваної, заслухавши показання підозрюваної, слідчий суддя приходить до наступного .

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Тому для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також і практику ЄСПЛ, зокрема у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції про захист прав і основоположних сводоб людини, йдеться про „ розумну підозру у вчиненні кримінального злочину, де передбачено як необхідну передумову „Наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин ( див. рішення О Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n.34).

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиннні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України підтверджується наступними доказами:

протоколом затримання ОСОБА_1 від 12.07.2018 року, протоколом обшуку особи ОСОБА_1 від 12.07.2018 року, протоколами проведення оперативно-технічних заходів з застосуванням технічних засобів від 05.07.2017 року, 26.12.2017 року, 30.12.2017 року, 12.02.2018 року, 19.02.2018 року, 12.03.2018 року, 20.06.2018 року, стенограмами телефонних розмов громадян ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протоколами негласної слідчої дії контроль за вчиненням злочину від 11.06.2018 р.

Крім того слідчий суддя зазначає, що згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розлідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи 13.07.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Вказуючи про наявність ризику передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор посилається на ту обставину, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину через що остання, під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Оцінюючи доводи сторін про наявність існування ризику передбаченго п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 одружена, позитивно характерезується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколого не перебуває, має постійне місце проживання.

Разом з тим ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що існування зазначених соціальних зв'язків підозрюваної за місцем проживання, з огляду на суворість покарання, яке їй загрожує, не може повністю виключити ризик переховування останньої від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від повідальності.

З огляду на наведене слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи доводи сторін про наявність або відсутність ризику передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

Обгунтовуючи наявність ризику прокурор посилався на ту обставину, що на данний момент особи свідків, що можуть надати показання, стосовно обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема осіб, зайняття проституцією яких забезпечувалось підозрюваною не встановлені. Разом з тим підозрюваній відомі їх імена, засоби зв’язку та можуть бути відомі місця їх проживання, тому остання має можливість та може впливати на них з метою надання останніми неправдивих показань.

З огляду на стадію кримінального провадження, наявність свідків, що не надали показів, значення цих показів для кримінального провадження та для доведення вини або невинуватості підозрюваної, слідчий суддя погоджується з прокурором, щодо існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилаючись на наявність ризику передбаченого п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий не наводить обставин, на підставі яких він дійшов висновку про наявність зазначеного ризику і не посилається на матеріали, що підтверджують ці обставини. Більш того слідчий жодним чином не обґрунтовує наявність цього ризику будь-якими доводами або аргументами, а обмежується простою констатацією його наявності

Слідчий суддя звертає увагу на те, слідчий, прокурор зобов’язані довести існування ризиків наведених ними в клопотанні, а не лише перелічити їх.

Оцінюючи доводи сторін про наявність ризику передбаченого п. 5 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить з того, що під час обшуку у помешкані підозрюваної виявлено предмети схожі на набої та речовину рослинного походження, яка схожа на нарокотичний засіб. За данним фактом порушено два кримінальних провадження за ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України.

З огляду на нведене слідчий суддя погоджується з прокурором про наявність зазначеного ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, є підстави вважати, що існують обґрунтовані ризики того, що підозрювана, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків, з метою надання ними їх показів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, виходячи з положень статті 178 цього кодексу, оцінює в сукупності всі обставини та зазначає, що докази, які свідчать про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення є вагомими, у разі визнання її винуватою їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, підозрювана одружена та проживає зі своїм чоловіком, підозрювана раніше не судима, за останніми місцями проживання характеризується позитивно, тяжких хронічних захворювань не має, на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб не має.

Протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Разом з тим прокурором не доведено, що застосування більш м’якого запобіжного заходу – домашнього арешту, не зможе запобігти встановленим ризикам.

При обрані запобіжного заходу слідчий суддя також враховує відповідну практику ЄСПЛ, зокрема в п. 21 рішення від 12 лютого 2015 р. у справі «Подвезько проти України» (заява № 74297/11) судом зазначено, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.

Виходячи з правової позиції викладеної ЄСПЛ у п. 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" (заява N 40107/02) при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів .

Враховуючи встановлені обставини, особу підозрюваної, наявні у останньої соціальні зв’язки за місцем проживання, слідчий суддя приходить до висновку, що ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 Кримінального процесуального Кодексу України (можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення), окрім тримання під вартою може також запобігти такий вид запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Інші більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання зазначеним в клопотанні ризикам.

Таким чином, з метою запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше криімінальне правопорушення, а також з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов’язків, необхідно останній обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 179, 181, 193, ч.5 ст.194, ст.196 КПК України, слідчий суддя-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов’язки:

1) Прибувати за викликом слідчого, прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2) Не залишати цілодобово місце свого проживання за адресою:Донецька область місто Торецьк, смт. Північне вулиця Юності, 23/19, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) Носити електронний засіб контролю;

4) Не спілкуватися зі свідками у цьому кримінальному провадженні, стосовно наданих або ще не наданих ними показань, за винятком випадків здійснення підозрюваною своїх процесуальних прав передбачених КПК України;

5) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

6) У разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до відповідних органів державної влади.

Ухвала слідчого судді діє 60 днів до 11.09.2018 року включно.

Строк виконання обов'язків, покладених на підозрювану, визначити в межах строку досудового розслідування, до 11.09.2018 включно.

Роз'яснити підозрюваній положення ч.5ст.181 КПК України, а саме те, що: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали доручити Торецькому ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_6

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя: М.М. Скиба