Рішення № 75294344, 05.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1997/18

Провадження № 2/761/4004/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю більше п'яти років та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшов вказаний позов.

Позов мотивовано наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. у віці 76 років померла тітка позивача-ОСОБА_5, після якої він успадкував 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.09.2017 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Інша 1\2 частина квартири належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 18.04.2002 р., виданого Шевченківською районною державною адміністрацією. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 р. у віці 71 року. Єдиною спадкоємицею його майна була ОСОБА_5, з якою шлюб було розірвано 13.03.1997 р., але вони продовжували підтримувати фактичні шлюбні стосунки, проживаючи разом, однією сім'єю та вели спільне господарство. ОСОБА_5 була сліпою, потребувала догляду і поки ОСОБА_6 був живий, він був її єдиною опорою. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали в квартирі вдвох, однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, піклувались один про одного. ОСОБА_4 протягом всіх років проживання з ОСОБА_5 піклувався про неї, у тому числі і у зв'язку з рядом захворювань, які викликали необхідність сторонньої допомоги та догляду, матеріально піклувався про неї, супроводжував до лікувальних закладів, поштового відділення для отримання пенсії та інших установ, купував продукти і все необхідне для себе і дружини. Протягом останніх років свого життя ОСОБА_4 отримував пенсію ОСОБА_7 в поштовому відділенні за довіреністю від її імені. Це свідчить про те, що інших близьких людей, кому вона могла б настільки довіряти у ОСОБА_5 не було. Як вказує позивач, у нього з ОСОБА_5 теж були хороші стосунки, але членом її сім'ї і самою близькою людиною для неї був лише ОСОБА_4 Оскільки заповіт за життя ОСОБА_4 не складався, спадкове майно, що залишилось після його смерті, мало успадковуватись ОСОБА_5 як спадкоємицею четвертої черги за законом. ОСОБА_5 подавала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 В заяві нотаріусом зазначено про те, що ОСОБА_5 є сліпою і текст їй зачитувався до підписання. Саме вказана заява є письмовим документом та належним доказом на підтвердження вищезазначеної обставини щодо фізичної вади ОСОБА_5, тобто сліпоти. Позивач зазначає, факт постійного проживання в одній квартирі - АДРЕСА_2 також підтверджується довідками Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Таким чином, ОСОБА_5, фактично будучи спадкоємцем четвертої черги за законом, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 - 1\2 частину квартири АДРЕСА_1. Відповідно до заповіту, складеного 18.02.2012 р. ОСОБА_5 заповідала Позивачу все своє майно, яке буде належати їй на день смерті. Позивач зазначає, що відповідно до заповіту він має право на спадкування і тієї частки, яка мала б належати спадкодавиці в разі, якби вона змогла оформити своє право на спадщину на цю частку. Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 9.11.2017 р. Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1\2 частину квартири в зв'язку із відсутністю у мене документу, що посвідчує право власності спадкодавиці на таке майно. Позивач вказує на те, що він не може надати правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності ОСОБА_5 на спадкове майно - 1\2 частину квартири після смерті ОСОБА_4, оскільки вона не змогла оформити право на спадщину із об'єктивних причин: похилого віку, сліпоти, необхідності в судовому порядку встановлювати право на спадкування. Маючи право на спадкове майно на підставі заповіту,позивач зазначає, що він не можу стати належним власником, оскільки спадкодавиця не встигла оформити право на спадкове майно до своєї смерті. Відповідно до постанови нотаріуса від 9.11.2017 р. спадщину прийняв лише Позивач, інших спадкоємців немає. У зв'язку з чим ОСОБА_1 просить: встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 та визнати ОСОБА_5 спадкоємицею четвертої черги за законом на спадкове майно ОСОБА_4 - 1\2 частину квартири АДРЕСА_2 та визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно ОСОБА_5 - 1\2 частину квартири АДРЕСА_2 загальною площею 53,72 кв.м.

Ухвалою судді Юзькової О.Л. від 14.02.2018р. відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 16.04.2018р. на 13год. 00хв.

У судовому засіданні 16.04.2018р. було оголошено перерву до 14.05.2018 у звязку з клопотання позивача про отримання правничої допомоги.

18.04.2018р. на адресу суду надійшла заява Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в якій зазначалося, що позовні вимоги вона підтримує та просить проводити судові засідання за її відсутності.

18.04.2018р. на адресу суду надійшов відзив представника КМР в якому зазначалося, що він просить слухати справу за відсутності представника КМР та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

10.05.2018 до канцелярії суду позивачем подано клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9

У судовому засіданні 14.05.2018 ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.06.2018.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, додавши, що інших спадкоємців, крім позивача, після смерті спадкодавця немає, іншим шляхом, ніж за судовим рішенням, позивач не може захисти свої спадкові права.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 07.01.1977р. ОСОБА_4 та ОСОБА_10 уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу від 20.11.1984р.(повторне). Після укладення шлюбу прізвище чоловіка та дружини зазначено - «ОСОБА_4».

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 розірвано 13.03.1997р.

18.04.2002 року Шевченківською районною державною адміністрацією видано Свідоцтво про право власності на житло (зареєстроване 18.04.2002 року за №31042), згідно якого квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, належить на праві приватної спільної власності гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - в рівних частках кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_4 помер; після його смерті залишилося спадкове майно - 1/2 частина квартири номер АДРЕСА_3.

Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Марченка А.В. про прийняття спадщини. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 є сліпою, вказана заява була прочитана вголос нотаріусом та схвалена ОСОБА_5

18.02.2012р. приватним нотаріусом КМНО Марченком А.В. було посвідчено заповіт у присутності свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Зі змісту вказаного заповіту вбачається, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 є сліпою, вказаний заповіт був прочитана вголос нотаріусом та свідками та схвалений ОСОБА_5. Крі мого у заповіті зазначено, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті все майно, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, шо буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Відділом реєстрації смерті ГТУ юстиції в м. Києві від ІНФОРМАЦІЯ_2, серія НОМЕР_2

ОСОБА_1, успадкував по 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06.09.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за номером 1321.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, оскільки Позивачем не було долучено документів, які підтверджували б право власності на ім'я ОСОБА_5

Як зазначив Позивач, після розлучення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжували підтримувати фактичні шлюбні стосунки, проживаючи разом, однією сім'єю та вели спільне господарство. Крім того, ОСОБА_5 була сліпою і її єдиною опорою був ОСОБА_4

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтями 1261-1265 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Зважаючи на викладене вище в передбачений Законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Марченка А.В. про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Крім того, згідно ч.ч.1,3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року встановлено, що при вирішення спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК України.

Факт постійного проживання померлого ОСОБА_15 однією сім'єю з ОСОБА_5 підтверджується показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також письмовими доказами.

Покази свідків на підставі ст.76 ЦПК України є доказами по справі, на підставі яких встановлюються наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.

У суду не має підстав ставити під сумнів відомості, що повідомлені свідками, дані про їх заінтересованість відсутні, їх показання підтверджуються письмовими доказами у справі.

Крім того, як вбачається з відповіді ШРДА від 22.11.17 №109-109-ОПП/К2528 ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 з 19.03.1986 по 02.02.2012.

При цьому, у відповідь на запити приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 ШРДА повідомило, що станом на 22.01.2017р. ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 з 19.03.201986р.

Отже, будь-яких інших доказів, на підставі яких суд міг би встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи, сторонами не надано.

На підставі викладеного, враховуючи наявні письмові докази у справі та покази свідків, суд приходить до висновку про доведеність факту проживання однією сім'єю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в період 1998 року по дату смерті ОСОБА_4, а саме січень 2012 року.

Таким чином, позивач має право спадкування на ? частину квартири АДРЕСА_6 загальною площею 53,72 кв. м.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

На підставі ст.16 ч.2 п.1 ЦК України способом захисту цивільних справ є визнання права.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки є обґрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі ст.16, 328, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю більше п'яти років та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з 1998 року по січень 2012 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на ? частину квартири АДРЕСА_6 загальною площею 53,72 кв. м.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 червня 2018 року.

Суддя: