Постанова № 75293261, 12.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Суми

Справа №592/577/18

Номер провадження 22-ц/788/899/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Хитрова Б.В., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, повний текст судового рішення складено 19 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву № б/н від 02 жовтня 2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 12 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Так як відповідач порушила взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 09 січня 2018 року становить 63 910 грн 74 коп. та складається: із заборгованості по тілу кредиту – 28 291 грн 22 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 13 448 грн 09 коп., пеню – 18 651 грн 87 коп., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн – штраф (фіксована частина), 3019 грн 56 коп. (процентна складова).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.10.2011 року в розмірі 29 888,32 грн, яка складається з наступного: 28 291,22 грн – тіло кредиту; 1597,10 грн – нараховані проценти за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні частини вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, пені та штрафу, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та не всебічним дослідженням всіх обставин справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

При цьому вказує на те, що під час підписання анкети-заяви відповідач ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, щодо умов кредитування, які надавались йому в письмовому вигляді, про що поставив свій підпис. Відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними та не свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами. Підпис відповідач поставив саме в анкеті-заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах. А тому, враховуючи наявність між сторонами договірних кредитних правовідносин, часткове виконання відповідачем зобов’язань по сплаті заборгованості, передбачений розмір відсотків за користування позикою та відповідальність за порушення зобов’язань згідно до Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», на думку позивача суд дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом на рівні облікової ставки НБУ та відмову у стягненні пені та штрафу.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 28 291,22 грн сторонами не оскаржується та відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення відповідача, яка заперечує проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме долучені до позовної заяви Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту. А тому відповідач зобов’язаний сплатити проценти позивачу за користування кредитом у розмірі, визначеному відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, тобто на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна, так як вони не відповідають обставинам справи та суд дійшов їх неповно з’ясувавши обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2011 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, за яким відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а. с. 9).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Своїм підписом в анкеті-заяві відповідач засвідчила, що вона погоджується з тим, що ця заява разом з пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, що вона ознайомилась і згодна з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Як вбачається з інформації ПАТ КБ «ПриватБанк», в період виникнення спірної заборгованості, а саме з січня 2014 року, відповідач користувалася кредитною картою «Універсальна GOLD», строк дії якої до 08.2017 року. Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» базова процентна ставка в місяць по кредитній карті «Універсальна GOLD» з 01 квітня 2013 року становила 2,3 %, з 01 вересня 2014 року – 2,7 %, з 01.04.2015 року – 3,5 % в місяць. Крім того Тарифами передбачена сплата пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів у розмірі 0,233 % від суми загальної заборгованості за кожний день прострочення кредиту + 50 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн, + 100 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше (а. с. 10).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 09 січня 2018 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком становить 63 910 грн 74 коп. та складається: із заборгованості по тілу кредиту – 28291 грн 22 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 13 448 грн 09 коп., пеня – 18 651 грн 87 коп., заборгованість по судовим штрафам – 3519 грн 56 коп. (а.с. 6-8).

Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідач до закінчення строку дії кредитної карти постійно вносила кошти на погашення заборгованості як по тілу кредиту, так і процентів в розмірі, який передбачений Тарифами банку, а отже вона погоджувалася з умовами кредитного договору, в тому числі стосовно розміру процентної ставки.

Таким чином відповідач, підписуючи анкету-заяву від 02.10.2011 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами, в тому числі стосовно розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

А тому є помилковим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача процентів у розмірі, визначеному відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, тобто на рівні облікової ставки Національного банку України. Крім того судом було обраховано проценти за період з 01.08.2017 року по 13.09.2017 року. Проте з розрахунку позивача вбачається, що позивач просить стягнути проценти, нараховані станом на 01.08.2017 року. Тобто суд стягнув проценти за період, який виходить за межі позовних вимог.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість по процентам за користування кредитними коштами становить 13448,09 грн. Зазначений розрахунок відповідачем належними доказами не спростований, а тому колегія суддів не може взяти до уваги її заперечення щодо розміру процентів, які просить стягнути позивач.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені та штрафів, колегія суддів виходить з наступного.

Умовами кредитування, які визначені у вказаних вище Тарифах банку, передбачено нарахування, крім пені, штрафу за порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов’язанню у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).

ПАТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.

У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін, вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 2586 грн 96 коп., який складається з фіксованої частини - 500 грн та процентної складової - 2086 грн 96 коп. – 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів, а вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені задоволенню не підлягають, виходячи з наведених вище підстав.

Отже, виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, в частині визначення загальної суми заборгованості та вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача процентів, пені і штрафу підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про їх часткове задоволення: стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 13448 грн 09 коп. та штрафу в розмірі 2586 грн 96 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, пропорційно задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1222 грн 06 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1307 грн 02 коп. за подання апеляційної скарги.

Враховуючи, що ціна позову складає 63910 грн 74 коп., дана справа є малозначною, а тому касаційному оскарженню відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд–

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2018 року в даній справі скасувати в частині визначення загальної суми заборгованості та вирішення позовних вимог про стягнення процентів, пені і штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення про їх часткове задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 13448 гривень 09 копійок та штраф в розмірі 2586 гривень 96 копійок.

Змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2018 року в частині розміру судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1222 гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 1307 гривень 02 копійки.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 липня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

ОСОБА_4