Рішення № 75291673, 12.07.2018, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/246/18

Провадження № 2/506/186/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2018 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Нечитайло Є.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 47511,94 грн., -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

27 квітня 2018 року ухвалою суду позовна заява була залишена без руху.

15 червня 2018 року по справі відкрито провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного договору між позивачем та відповідачем №б/н від 27.01.2012 року, відповідач отримав кредит у розмірі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг та тарифами ПриватБанку.

Однак відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим у нього склалася заборгованість на загальну суму 47511,94 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту – 114,29 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом – 39551,38 грн.; заборгованість за пенею – 5107,61 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 2238,66 грн. – процентна складова. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позову наполягає /а.с.45/. Тому, справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що при постановці на облік в центрі зайнятості як безробітного він оформляв картку для виплат в Приватбанку, разом з якою йому видали кредитку. Крім того, йому пояснили, що так як він перебуває на обліку в центрі зайнятості, то йому слід також обов’язково оформити страховку, що він і зробив. З кредитки він нічого не знімав. Через деякий час працівники банку йому повідомили, що у нього є заборгованість по кредиту. Він прийшов у відділення банку і йому сказали, що слід заплатити 600 грн., щоб погасити заборгованість, він і заплатив. Більше йому ніхто не дзвонив і не казав про наявність заборгованості. Тому він нічого і не платив. Навіть якщо щось і залишалось, то він вважає, що він і так достатньо заплатив.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

27 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком договір. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до положень якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши зазначену анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Приватбанку.

Таким чином, ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір №б/н від 27.01.2012 року, за яким отримав кредит в сумі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає вимогам ст.1054 ЦК України /а.с. 10, 11, 12-35, 51-52, 53/.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 21.05.2018 року №519 «Про рішення акціонера публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»» змінено тип банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та затверджено нове найменування Банку: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк») /а.с.62/.

Крім того, 17.02.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» та ОСОБА_1 укладено договір страхування від нещасних випадків №ODKRNS-121H367, строком на 12 місяців (починаючи з 24.02.2012р.) зі сплатою щомісячного регулярного платежу в сумі 10 грн. з карткового рахунку Страхувальника №5211537302993394 в ПАТ КБ «Приватбанк» /а.с.64/.

Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банком проведено перевірку наданих документів та прийнято рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту у сумі 300 грн. В подальшому, 17.02.2012 року розмір кредитного ліміту збільшено до 1700 грн., а 08.02.2013 року – зменшено до 120 грн. /а.с.53/.

Відповідно до п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його користування, по перевитратах кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов'язань за договором, на вимогу кредитора виконати зобов'язання по поверненню кредиту /в тому числі простроченого кредиту і Овердрафту/, сплатити винагороду банку /а.с.30/.

Згідно з п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., включаючи прострочені зобов’язання, передбачені п.п.2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується так: пеня = базова процентна ставка по договору /30 (нараховується за кожен день прострочки кредиту) + 50 грн. (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту /а.с.33/.

Позивач надав розрахунок заборгованості та вважав, що станом на 31.03.2018 року заборгованість по кредитному договору склала 47511,94 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту – 114,29 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом – 39551,38 грн.; заборгованість за пенею – 5107,61 грн., штраф /фіксована частина/ - 500 грн.; штраф /процентна складова/ - 2238,66 грн. /а.с.51-52/.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний належним чином виконувати взяті зобов’язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, так як відповідач не виконав зобов’язання в строк, передбачений кредитним договором, то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та пенею підлягають задоволенню.

Щодо відсотків за користування кредитом, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.2.1.1.12.6.4 Умов та правил, у разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту або його частини понад 210 днів весь Кредит (Овердрафт) вважається простроченим і нарахування з дати переводу Кредиту (Овердрафту) в статус прострочених боргових зобов’язань проводяться згідно п.п.2.1.1.12.6.1. На залишок простроченої заборгованості Боржник сплачує пеню в розмірі, вказаному в п.2.1.1.12.6.1 Умов. При цьому винагорода відсотки за користування Кредитом не сплачується /а.с.33/.

Оскільки останній платіж на погашення кредиту було здійснено 21 лютого 2014 року, що в судовому засіданні повідомив відповідач, надавши для огляду відповідну квитанцію, та підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, то виходячи з умов договору, встановлених вищевказаним п.2.1.1.12.6.4, позивач після 21 лютого 2014 року мав право нараховувати відсотки за користування кредитом лише протягом 210 днів з зазначеної дати, тобто по 19 вересня 2014 року включно, а далі – повинен був нараховувати пеню без нарахування відсотків.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховано відсотки по 31 березня 2018 року включно. Тому суд вважає, що в період з 20 вересня 2014 року по 31 березня 2018 року відсотки нараховано без відповідних правових підстав, і тому позов в частині стягнення заборгованості за відсотками підлягає частковому задоволенню, в саме задоволенню в частині відсотків, нарахованих по 19 вересня 2014 року включно в сумі 277,80 грн. (а.с.51-52), а в частині стягнення заборгованості за відсотками, які нараховані у період з 20 вересня 2014 року по 31 березня 2018 року в сумі 39273,58 грн. позивачу слід відмовити.

Щодо штрафу, то п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому цим договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. плюс 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій /а.с.31/.

Разом з тим, на думку суду, позивач помилився при розрахунку розміру штрафу в частині процентної складової, так як до складу заборгованості, від якої слід розрахувати 5% ,врахував не лише заборгованість за кредитним лімітом та відсотками, як передбачено договором, а і заборгованість за пенею, що договором не передбачено.

Тому процентна складова штрафу підлягає стягненню в розмірі 19,60 грн. (/114,29 грн. + 277,80 грн./ х 5%), а позов в частині стягнення штрафу – частковому задоволенню.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складає 6019,30 грн. (з них: заборгованість за тілом кредиту – 114,29 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом – 277,80 грн.; заборгованість за пенею – 5107,61 грн.; штраф /фіксована частина/ - 500 грн.; штраф /процентна складова/ - 19,60 грн.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу слід відмовити.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він карткою не користувався, так як ці посилання спростовуються матеріалами справи та його поясненнями, щодо укладення ним договору страхування, копію якого він долучив до матеріалів справи, умовами якого передбачено списання страхових платежів з кредитної картки, яку він отримав №5211537302993394, копію якої також долучив до матеріалів справи /а.с.64, 65/.

Так, згідно виписки з особового рахунку відповідача, з зазначеної картки списувалися страхові платежі за договором №ODKRNS-121H367/а.с.67-71/. Крім того, з зазначеної картки здійснювалося поповнення рахунку мобільного зв’язку на номер телефону відповідача, зазначений ним в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що також в судовому засіданні не заперечував відповідач.

Що стосується неповідомлення відповідача позивачем про наявність заборгованості, то за умовами договору таке повідомлення є правом, а не обов’язком позивача, натомість отримання виписок про стан карткових рахунків та проведених операцій по рахункам є обов’язком відповідача (п.2.1.1.5.3 Умов та правил надання банківських послуг) і про будь-які перешкоди щодо отримання виписок відповідач не повідомив.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 612, 615 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76-81, 141, 259, 263- 265, 280 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського буд.1д) заборгованість за кредитним договором в сумі 6019,30 грн. (з них: заборгованість за тілом кредиту – 114,29 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом – 277,80 грн.; заборгованість за пенею – 5107,61 грн.; штраф /фіксована частина/ - 500 грн.; штраф /процентна складова/ - 19,60 грн.) та судовий збір в сумі 223,24 грн., а всього стягнути – 6242,54 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Красноокнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2018 року.

СуддяОСОБА_2