Постанова № 75290214, 12.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року

м. Харків

Справа № 640/19626/17

Провадження № 22-ц/790/3146/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Пилипчук Н.П.

суддів - Кругової С.С., Колтунової А.І.,

розглянув в місті Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області, ухвалене 26 березня 2018 року, під головуванням судді Панас Н.Л., в залі суду в с. Покотилівка, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 19 серпня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 3000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Свої зобов'язання за договором ОСОБА_2 виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитний ліміт в розмірі 3000грн. Відповідач зобов'язання належним чином не виконав, в зв’язку з чим станом на 24 жовтня 2017 року мається заборгованість у розмірі – 17058,15грн., яка складається з: 3610,20грн. – тіло кредиту; 3406,98грн. – відсотки за користування кредитом; 8752,49грн. – пеня; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 788,48грн. – штраф (процентна складова). Цю суму ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача, а також вирішити питання про судові витрати.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2018 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовлено.

Заочне рішення мотивовано тим, що з наданого Банком розрахунку не вбачається підстав збільшення тіла кредиту з 3000 грн. до 3610,20 грн; позивачем не наведено детального розрахунку суми позову; не надано доказів надання кредиту позивачу.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору приєднання. Позивач висловив свою згоду про укладання договору, про що свідчить його підпис у заяві. Сама процедура укладання цього договору не передбачає підписання позичальником стандартних умов та правил надання банківських послуг, а факт ознайомлення з цими Умовами позичальника засвідчується підписом останнього у заяві. Анкета заява від 19 серпня 2015 року має ознаки кредитного договору, містить відповідні умови, які підписали обидві сторони, позичальник при укладенні договору був ідентифікований. Підписання позичальником зазначеної анкети-заяви, активація ним картки, користування картковим рахунком та часткове погашення заборгованості свідчать про укладення сторонами кредитного договору. ОСОБА_2 надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, між Банком та відповідачем була укладено договір, який ніким не оспорений, тому є всі підстави для стягнення заборгованості, яка утворилася за відповідачем.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 19 серпня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 3000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості та з кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Укладання Договору здійснено сторонами за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч.2. ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач згоден з тим, що ця заява, разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Відповідач зобов’язався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Підписавши заяву ОСОБА_2 та клієнт приєднуються і зобов’язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

Отже ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, зміст якого зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Між сторонами здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч.1 ст.202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору.

Банк виконав свої зобов’язання, надавши позичальнику кредитні кошти у вищезазначеному розмірі.

Згідно вказаного договору відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна».

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором кредиту виконував не належним чином, у зв’язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 17058,15грн., яка складається з: 3610,20грн. – тіло кредиту; 3406,98грн. – відсотки за користування кредитом; 8752,49грн. – пеня; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 788,48грн. – штраф (процентна складова).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов’язання. Зобов’язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (ч.ч.1,2 цієї статті)

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Банком на підтвердження наявності не виконаних кредитних зобов'язань надано розрахунок заборгованості за договором. Додатково додається виписка по рахунку, в якій відображені всі операції зі зняття грошових коштів, погашення та нарахування відсотків і неустойки.

У постанові НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», зокрема, вказано: «Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань», «Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо».

Отже позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення договору та наявність заборгованості.

Із розрахунків позивача (а. с. 6-7), крім іншого, вбачається порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, тіла кредиту, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.

Розмір заборгованості за кредитними договорами підтверджений виписками по особовим рахункам в яких міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитними договорами за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Строк дії кредитної картки, виданої відповідачу – червень 2018 року.

Збільшення тіла кредиту з 3000 грн. до 3610,20 грн відбулося за рахунок овердрафту, що відповідає Умовам та Правилам надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт виконання зобов’язань за договором.

З урахуванням викладеного, вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом в розмірі 3610,20 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 3406,98грн., а також штрафу - 500 грн. (фіксована частина); штрафу - 788,48грн (процентна складова), а загалом 8305,66 грн. – підлягають задоволенню.

Що стосується вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

ОСОБА_2 вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача пені – 8752,49грн. не ґрунтуються на законі, тому задоволенню не підлягають.

З руахуванням викладеного, рішення підлягає скасуванню з ухвалення нового, яким вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню частково в загальному розмірі 8305,66 грн., яка складається: 3610,20грн. – сума заборгованості за кредитом; 3406,98грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штрафу (фіксована частина); 788,48грн. – штраф (процентна складова).

Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинам 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, що Банком при поданні позовної заяви сплачено 1600 грн. судового збору, за подання апеляційної скарги 2400 грн., а усього – 4000грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог. Так, позов задоволено на 48,69%, отже стягненню підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 1947,60 грн. (48,69% від 4000 грн.)

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити частково.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2018 року – скасувати.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за договором 8305,66 грн. та витрати по сплаті судового збору 1947,60 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді – С.С. Кругова

ОСОБА_3