Постанова № 75290204, 12.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 642/3001/17 Головуючий суддя І інстанції Грінчук О. П.

Провадження № 22-ц/790/3264/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 642/3001/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про визнання додаткової угоди укладеною, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на заочне рішення Ленінського районного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року, ухвалене суддею Грінчук О.П.,-

встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 12.01.2006 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» (ТОВ «Харківжитло») було укладено договір № 21/1 про пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (надалі – Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався в строк до вересня 2010 року збудувати будинок № 144 по вул. Полтавський Шлях в м. Харкові, ввести його в експлуатацію та передати йому за актом приймання-передачі ? частину нежитлового приміщення загальною площею 204,8 кв.м., а він зобов’язався сплатити вартість нерухомого майна у розмірі 440953 грн., що є еквівалентом 87317 дол. США. На виконання умов договору він сплатив на користь відповідача 55009 грн., але будівельні роботи у листопаді 2008 року припинені, будівництво не завершено. 16.05.2017 року він направив на адресу ТОВ «Харківжитло» пропозицію укласти Додаткову угоду, якою погодити новий графік платежів та внести зміни до Договору щодо вартості його предмету. Посилаючись на те, що відповіді на пропозицію у встановлений строк він не отримав, ОСОБА_1 просив визнати укладеною додаткову угоду від 16.05.2017 року до договору № 21/1 про пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями від 12.01.2006 року у запропонованій редакції.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано укладеною Додаткову угоду від 16.05.2017 року до Договору про пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 21/1 від 12 січня 2006 року, в наступній редакції:

Додаткова угода

до Договору про пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 21/1 від 12 січня 2006 року

місто Харків 16.05.2017 року

ТОВ «Харківжитло», в особі Директора ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, що в подальшому іменується «Товариство», з одного боку, та громадянин України ОСОБА_1, паспорт серії МК номер 808952, виданий 23 березня 1998 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, що в подальшому іменується «Пайщик», з іншого боку, при сумісному згадуванні – «Сторони», а кожна окремо – «Сторона», з власної волі, незалежно від волі інших осіб, з метою реального настання правових наслідків, уклали цю Додаткову угоду (надалі - Угоду) до Договору про пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 21/1 від 12 січня 2006 року (надалі - Договір) про наступне:

З врахуванням здійснених платежів, на загальну суму 55009,11 (п’ятдесят п’ять тисяч дев’ять грн. 11 коп.), внести зміни до Договору, виклавши п. 3.2. в наступній редакції:

«3.2. Оплата здійснюється відповідно до наступного графіку платежів:

- протягом 30 днів, з моменту підписання акту приймання-передачі, двостороннього письмового документу, підписаного «Товариством» та «Пайщиком», який засвідчує факт передачі Нежитлового приміщення у власність «Пайщика» - 64305,57 грн.

- протягом 60 днів, з моменту підписання акту приймання-передачі, двостороннього письмового документу, підписаного «Товариством» та «Пайщиком», який засвідчує факт передачі Нежитлового приміщення у власність «Пайщика» - 64305,57 грн.

- протягом 90 днів, з моменту підписання акту приймання-передачі, двостороннього письмового документу, підписаного «Товариством» та «Пайщиком», який засвідчує факт передачі Нежитлового приміщення у власність «Пайщика» - 64305,57 грн.

- протягом 120 днів, з моменту підписання акту приймання-передачі, двостороннього письмового документу, підписаного «Товариством» та «Пайщиком», який засвідчує факт передачі Нежитлового приміщення у власність «Пайщика» - 64305,57 грн.

-протягом 150 днів, з моменту підписання акту приймання-передачі, двостороннього письмового документу, підписаного «Товариством» та «Пайщиком», який засвідчує факт передачі Нежитлового приміщення у власність «Пайщика» - 64305,57 грн.

- протягом 180 днів, з моменту підписання акту приймання-передачі, двостороннього письмового документу, підписаного «Товариством» та «Пайщиком», який засвідчує факт передачі Нежитлового приміщення у власність «Пайщика» - 64305,57 грн.

Внести зміни в Договір, виклавши п. 3.4. в наступній редакції:

«3.4. Сторони дійшли згоди, щодо вартості нежитлового приміщення, визначеної п. 3.1. Договору що становить 440953,38 (чотириста сорок тисяч дев’ятсот п’ятдесят три грн. 38 коп.), є обґрунтованою ринковою вартістю та перегляду не підлягає.»

З моменту укладання цієї Додаткової угоди, Додаток № 3 до Договору № 21/1 від 12.01.2006 року є недійсним.

Інші умови Договору залишаються без змін.

Угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками, за наявності скріплення печатками Сторін.

Ця Угода складена в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін, і є невід’ємною частиною Договору.

«Пайщик» ОСОБА_1 ________ ОСОБА_1«Товариство» ТОВ «Харківжитло» _____ ОСОБА_2

Стягнуто з ТОВ «Харківжитло» на користь ОСОБА_1М судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 гривень.

В апеляційній скарзі ТОВ «Харківжитло», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування скарги зазначило, що ТОВ «Харківжитло» не вчинило жодних дій, які б свідчили про прийняття пропозиції позивача укласти додаткову угоду, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання додаткової угоди укладеною.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Харківжитло».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 12.01.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Харківжитло» було укладено договір № 21/1 про пайову участь в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, відповідно до умов якого ТОВ «Харківжитло» зобов’язалось в строк до вересня 2010 року збудувати будинок № 144 по вул. Полтавський Шлях в м. Харкові, ввести його в експлуатацію та передати позивачу за актом приймання-передачі ? частину нежитлового приміщення, загальною площею 204,8 кв.м, що розташоване на відмітці - 4,850.

Пунктом п. 3.1 Договору встановлено, що вартість 1 кв.м. зазначеного нежитлового приміщення становить 4306,18 грн., що складало 852,71 доларів США, вклад в будівництво нежитлового приміщення становить 440953,38 грн., що еквівалентно 87317,50 доларів США, які позивач мав сплатити згідно з графіком платежів у строк до 01.04.2011 року.

17.05.2017 року на адресу ТОВ «Харківжитло» позивачем було направлено пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору про пайову участь у будівництві житлового будинку, якою викласти в іншій редакції пункти договору щодо графіку платежів та вартості нерухомого майна, яке є предметом договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що одержавши пропозицію позивача укласти додаткову угоду, ТОВ «Харківжитло» у межах встановленого строку відповіді на пропозицію не надало, у зв’язку з чим є таким, що прийняло пропозицію, що є підставою для визнання додаткової угоди до договору укладеною.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною(стаття 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст. 643 ЦК України).

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Стаття16 ЦК України не визначає серед способів захисту цивільних прав та інтересів такого способу захисту, як визнання договору укладеним.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів вчинення відповідачем дій, які б свідчили про прийняття пропозиції позивача укласти додаткову угоду, у порушення норм матеріального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання додаткової угоди укладеною.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Харківжитло» підлягають стягненню судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у розмірі 960 грн.

На підставі викладеного. керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2017 року скасувати, прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про визнання додаткової угоди укладеної відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у розмірі 960 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 липня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_3