Постанова № 75290168, 12.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» липня 2018 року

м. Харків

справа № 615/521/18

провадження № 22ц/790/3697/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Гуржій І.В.,

сторони справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Нове життя»,

відповідачі - ОСОБА_1, Фермерське господарство «Фортуна 2017»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року в складі судді Логвінова А.О.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Нове життя» (далі – ПСП «Нове життя») звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер № 6321280300:02:000:0040, укладений між Фермерським господарством «Фортуна 2017» (далі ФГ «Фортуна 2017») та ОСОБА_1, зареєстрований 03 квітня 2018 року за № 25607758 і скасувати його державну реєстрацію; визнати поновленим договір оренди землі на вказану вище земельну ділянку та визнати укладеною додаткову угоду у викладеній в позові редакції.

Разом із позовною заявою ПСП «Нове життя» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що 30 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ПСП «Нове життя» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер № 6321280300:02:000:0040, зареєстрований 31 січня 2008 року за № 040868800284 строком на п’ять років. 21 травня 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду, якою було продовжено строк дії договору ще на п’ять років, тобто дія договору тривала до 04 грудня 2017 року. 01 жовтня 2017 року позивачем було направлено ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди. Однак 24 жовтня 2017 року отримано відповідь про відмову у поновленні договору оренди і бажання самостійно обробляти земельну ділянку. Разом з тим, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила про розірвання договору, і орендар продовжує використовувати спірну ділянку. При цьому підприємством понесені затрати на незавершене виробництво, тому воно має право завершити цикл виробництва.

З метою запобігання порушенню своїх майнових прав і охоронюваних законом інтересів ПСП просило суд вжити заходи щодо забезпечення позову, а саме заборонити ОСОБА_1 та ФГ «Фортуна 2017» вчиняти певні дії, а саме: обробляти належну ОСОБА_1 земельну ділянку, здійснювати на ній посів сільськогосподарських культур, вчиняти дії щодо збору врожаю, заборонити продаж або інше відчуження, передачу в оренду земельної ділянки, площею 5,72 га, кадастровий номер № 6321280300:02:000:0040.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року в задоволенні заяви ПСП «Нове життя» про забезпечення позову – відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що заявником не доведено, що невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких звернувся заявник.

Не погоджуючись з ухвалою суду ПСП «Нове життя» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та їх оцінку, незаконність та необґрунтованість, просило ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення по справі, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування посилається на те, що укладення ОСОБА_1 договору емфітевзису земельної ділянки з ФГ «Фортуна 2017» є грубим порушенням переважного права ПСП як орендаря на поновлення договору оренди. Надання спірної земельної ділянки в користування іншим особам робить ускладненим виконання рішення суду у майбутньому. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості відновлення порушеного права позивача як особи, яка понесла затрати на посів.

22 червня 2018 року ОСОБА_2, який діє в інтересах ФГ «Фортуна 2017», надав відзив на апеляційну скаргу, у якій просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

У відзиві посилається на те, що позов ПСП «Нове життя» немайнового характеру, тому його майнові права захисту не підлягають. Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, неспівмірні із позовними вимогами, а їх вжиття може утруднити господарську діяльність ФГ «Фортуна 2017», яке на час розгляду справи є законним користувачем земельної ділянки ОСОБА_1

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з’явилися, дослідивши контрольне провадження цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу суду – залишити без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов’язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено та підтверджується контрольним провадженням цивільної справи, що ПСП «Нове життя» звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Спірним, у даному випадку, є право користування належною ОСОБА_1 земельною ділянкою.

При цьому заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, а саме заборонити обробляти земельну ділянку, здійснювати на ній посів сільськогосподарських культур, вчиняти дії відносно збору врожаю на земельній ділянці та заборони продажу або іншого відчуження, передачі в оренду земельної ділянки, не співмірні із заявленими позовними вимогами. Заявником не доведено, що їх невжиття може в майбутньому істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі визнання за ПСП « Нове життя» права на користування землею.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення – залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» – залишити без задоволення.

Ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 липня 2018 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_3