Рішення № 75289728, 02.07.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1373/17

Провадження № 2/486/115/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого – судді Савіна О.І.

при секретарі – Коршак О.В., Архіповій К.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що їм, їх матері - ОСОБА_6 та відповідачу належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, частка кожного становить ?. Після смерті матері, вони та відповідач успадкували належну їй ? частину даної квартири. На даний час у вказаній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_4 та відповідач. За спільною згодою всіх співвласників квартири вони передали дві кімнати площею 16,9 кв.м. та 8,4 кв.м. у тимчасове користування знайомим. Кімната площею 10,9 кв.м була зачинена відповідачем на замок та ніким не використовувалася, відповідач не ніс витрат по оплаті житлово-комунальних послуг, однак почав витребовувати з них кошти за користування їхніми знайомими іншими кімнатами у зв’язку з чим останні звільнили квартиру. Вказане призвело до того, що останнім часом у них з відповідачем виникають конфлікти з приводу користування квартирою та оплатою житлово-комунальних послуг, добровільно вирішити дане питання їм не надається можливим. Просять суд встановити порядок користування квартирою № 25 в будинку № 4 по бульвару Курчатова в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, виділивши в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 кімнату жилою площею 16,9 кв.м та кімнату жилою площею 8,4 кв. м., а також лоджію площею 7,2 кв.м, а в користування ОСОБА_5 - кімнату жилою площею 10,9 кв. м, кухню площею 6,7 кв.м, ванну кімнату площею 2,2 кв. м, туалет площею 1,1 кв.м, коридор площею 7,9 кв.м, вбудовану шафу площею 0,8 кв.м залишити в спільному користуванні сторін; стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 640 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі (а. с. № 95).

Відповідач та його представник позов визнали частково, а саме відповідач не згоден з позовними вимогами в частині виділення йому в користування кімнати жилою площею 10,9 кв. м, посилаючись на те, що він є квартиронаймачем і заслуговує на найбільшу кімнату в квартирі жилою площею 16,9 кв.м, має понад 60 років трудового стажу і заслуговує від держави на однокімнатну квартиру. Зазначив, що раніше він користувався кімнатою жилою площею 10,9 кв.м., в якій зберігав свої речі, зачинивши двері кімнати на замок, в теперішній час він відкрив вказану кімнату і користується іншою – кімнатою жилою площею 16,9 кв.м. Також додав, що позивач ОСОБА_1 має власну квартиру, але бажає заселитися у спірну квартиру, а свою здати у найм.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що позивач ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 – ОСОБА_4) ОСОБА_8, позивач ОСОБА_9, їх мати - ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1, кожному із них належить по ј частці у даній квартирі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, видане 17 вересня 2003 року органом приватизації житла Южноукраїнського міськвиконкому (а. с. № 9).

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації м. Южноукраїнськ», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належить на праві приватної власності по 1/4 частці вищевказаної квартири (а. с. № 10).

Дане помешкання має загальну площу 58,5 кв.м., складається з трьох кімнат жилою площею 16,9 кв.м., 10,9 кв.м та 8,4 кв. м., кухні площею 6,7 кв.м., ванної кімнати площею 2,2 кв.м., туалету площею 1,1 кв.м., коридору площею 7,9 кв.м. вбудованої шафи площею 0,8 кв.м.. Також квартира обладнана лоджією площею 7,2 кв.м. (а.с. № 11-12).

У спірній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 (а. с. № 20).

На теперішній час у вказаній квартирі сторони не проживають.

В даний час між сторонами виник спір стосовно користування даним жилим приміщенням, що стало причиною звернення позивачів до суду з даним позовом.

Вислухавши позивача ОСОБА_1, відповідача та їх представників, враховуючи позицію позивача ОСОБА_4, допитавши свідків, дослідивши докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі наступного.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Зі змісту ч. 1 ст. 383 ЦК України вбачається, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Як встановлено в судовому засіданні позивачі та відповідач є власниками квартири АДРЕСА_1, кожному із них належить по ј частці у даній квартирі.

Позивачі просять суд виділити їм у користування кімнати жилою площею 16,9 кв.м та 8,4 кв. м., а також лоджію площею 7,2 кв.м, а в користування відповідача - кімнату жилою площею 10,9 кв. м. В свою чергу відповідач вважає, що позивачам необхідно виділити у користування кімнати жилою площею 10,9 кв.м та 8,4 кв. м., а йому кімнату жилою площею 16,9 кв. м.

З такою позицією відповідача суд не може погодитися, оскільки загальна жила площа кімнат, які відповідач пропонує виділити позивачам становить 19,3 кв.м (10,9 +8,4 = 19,3), а жила площа кімнати, яку він пропонує виділити йому – 16, 9 кв.м, що на думку суду є неспівмірним.

До того ж під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та її представник, зазначили, що вона має намір разом із своєю сім’єю проживати у спірній квартирі.

Доводи відповідача, якими він обґрунтовує свою позицію стосовно виділення йому кімнати площею 16, 9 кв.м не знайшли підтвердження в судовому засіданні. Натомість в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач не проживає у спірній квартирі, але іноді зупиняється в ній, приїжджаючи в м. Южноукраїнськ, та у обраній ним кімнаті жилою площею 16,9 кв. м зберігає свої речі.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, показав, що знайомий з ОСОБА_1 з 2015 року, на той час остання проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. З липня 2016 року він проживає з ОСОБА_1 однією сім’єю без реєстрації шлюбу. За цей час ОСОБА_5 у даній квартирі проживав періодично, коли приїжджав до м. Южноукраїнськ. Він користувався кімнатою жилою площею 10,9 кв.м, двері якої у його відсутність були зачинені на замок.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що знайома з ОСОБА_1 з 2003 року, є її кумою. Остання проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач також раніше проживав у вказаній квартирі, а з 2010-2011 років він проживає в м. Нова Одеса з іншою жінкою. Раніше ОСОБА_5 користувався кімнатою жилою площею 10,9 кв.м., яка була зачинена на замок, але в квітні 2018 року, коли вона з ОСОБА_1 заходили до спірної квартири, то кімната жилою площею 10,9 кв.м. була відкрита, оскільки відповідач собі в користування обрав кімнату жилою площею 16,9 кв.м, ця кімната була зачинена.

У відзиві на позовну заяву відповідач також вказав, що після смерті дружини він переїхав жити до своїх родичів, так як перебуває у похилому віці і одному жити дуже тяжко.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 має власну квартиру, але бажає заселитися у спірну квартиру, а свою здати у найм, як на обставини, якими обґрунтовує свою правову позицію, не можуть бути прийняті судом, оскільки ОСОБА_1 є власником ј частини спірної квартири і відповідно до чинного законодавства України має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим виділити в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 кімнати жилою площею 16,9 кв.м та кімнату жилою площею 8,4 кв. м., а також лоджію площею 7,2 кв.м, а в користування ОСОБА_5 - кімнату жилою площею 10,9 кв. м, кухню, ванну кімнату, туалет, коридор, вбудовану шафу залишити в спільному користуванні сторін. Таке рішення, на думку суду, буде відповідати інтересам сторін та не порушуватиме їх права на користування належною їм квартирою.

В ст. 47 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом.

Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України гарантовано кожному громадянину право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 підлягає судовий збір в розмірі 640 гривень, сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом (а. с. № 1). Позивач ОСОБА_1 відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнена.

Керуючись ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. ст. 9, 150 ЖК України, ст. ст. 321, 383 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263 -265, 273ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, задовольнити в повному обсязі.

Встановити порядок користування квартирою № 25 в будинку № 4 по бульвару Курчатова в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, виділивши в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 кімнату жилою площею 16,9 кв.м та кімнату жилою площею 8,4 кв. м., а також лоджію площею 7,2 кв.м, а в користування ОСОБА_5 - кімнату жилою площею 10,9 кв. м..

Кухню площею 6,7 кв.м, ванну кімнату площею 2,2 кв. м, туалет площею 1,1 кв.м, коридор площею 7,9 кв.м, вбудовану шафу площею 0,8 кв.м залишити в спільному користуванні сторін.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_12