Ухвала суду № 75288597, 14.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12362/18

н/п 1-кс/640/7287/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Твердохліба В.М.,

слідчого - Гребенюка К.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220000000739 від 13.07.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має середньо-технічну освіту, не працює, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 в Харківській установі виконання покарань №27, строком на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_2 приблизно березні 2018 року, маючи намір, направлений на торгівлю людьми, а також вербування осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Королівства Камбоджа та М’янма вступив у попередню змову у складі групи з не встановленою особою, жителем Королівства Камбоджа та іншими невстановленим жителями України. ОСОБА_2, згідно розробленого плану, повинен був підшукати на території м. Харкова жінок, які через тяжкі особисті обставини можуть дати згоду на заняття проституцією, після чого, під час особистих зустрічей з ними, повен був досягти домовленості про їх переміщення через державний кордон України до Королівства Камбоджа та М’янма для надання сексуальних послуг, або знайти особу яка за грошову винагороду зможе підшукати та надати вищезазначених осіб жіночої статі для подальшої їх експлуатації та території Королівства Камбоджа та М’янма.

Так, ОСОБА_2 у червні 2018 року, діючи за попередньою змовою в групі з невстановленою особою жителем Королівства Камбоджа та М’янма та іншими особами, через ОСОБА_4, яка надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та з якою останній домовився здійснити торгівлю людьми у формі купівлі-продажу людини, підшукав на території м. Харкова, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 для заняття проституцією на території Королівства Камбоджа та М’янма, після чого ОСОБА_2, 20.06.2018 близько 13 години 30 хвилин, знаходячись в приміщенні торгового центру «Ave Plaza», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська 10, разом з ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_5 та використовуючи її уразливий стан, який був зумовлений тяжкими особистими обставинами, які обмежували її здатність усвідомлювати свої дії, ОСОБА_2 досяг з нею домовленості про переміщення її через державний кордон України до Королівства Камбоджа та М’янма для надання сексуальних послуг, тобто завербував її з метою сексуальної експлуатації по спільному разом з невстановленими особами умислом.

Далі, реалізуючи свій сумісний з невстановленими особами злочинний умисел, ОСОБА_2 13.07.2018 близько 14.00 годин зустрівся з ОСОБА_4, та ОСОБА_5 в приміщенні торгового центру «Ave Plaza», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська 10 де в ході проведення контролю за вчиненням злочину, передав ОСОБА_4 частину грошових коштів в сумі 50 доларів США з метою виконання раніше обумовленої торгівлі людьми, що саме по собі утворює склад закінченого злочину – торгівлі людьми у формі купівлі-продажу людини незалежно від наявності способів (обман, шантаж, використання уразливого стану тощо) після чого ОСОБА_2 направився разом з ОСОБА_4С, та ОСОБА_5 роботи фото для запрошення на виліт до М’янма, з метою переправлення ОСОБА_5 до вищезазначеної країни, проте о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції.

Фактично ОСОБА_2 затриманий: 13.07.2018 о 14.30 год. біля торгового центру «Ave Plaza», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська 10.

Обґрунтованість повідомленої 13.07.2018 ОСОБА_2 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

Сторона обвинувачення зазначає, що встановлені під час досудового розслідування обставини, в тому числі той факт, що втягнення осіб у заняття проституцією з подальшим вивозом до за кордон протягом тривалого часу було основним доходом ОСОБА_2, та іншого джерела доходів він не має, у зв’язку із чим може продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив визначити заставу у розмірі 240 000 грн.

В судовому засіданні слідчий підтримав позицію прокурора, просив задовольнити клопотання.

В судовому засіданні захисник просив відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи про недоведеність ризиків, та необґрунтованість повідомленої підозри за ст. 149 КК України, вказуючи про можливу кваліфікацію злочину за ст. 303 КК України, просив застосувати до підозрюваного будь-який інший більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі домашній арешт, в разі задоволення клопотання, просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні не визнав повідомлену підозру, підтримав позицію захисника, зазначив, що він працює неофіційно, у нього на утриманні мати та бабуся.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні та під час перебування його в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12018220000000739 від 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 13.07.2018, 13.07.2018 о 14.30 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

13.07.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, тобто торгівля людьми, вчинена з метою сексуальної експлуатації, з використанням уразливого стану особи, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 13.07.2018; показаннями потерпілої ОСОБА_5, свідка ОСОБА_4, які містяться в протоколах їх допитів відповідно.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &a У; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п.3 п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Більш того, з пояснень в судовому засіданні слідчого та підозрюваного слідує, що орієнтовно чотири роки потому ОСОБА_2 змінив прізвище та ім'я, підозрюваний посянив таку зміну прізвища та ім'я необхідністю виїзду за кордон, однак, оскільки за попередніми анкетними даними він мав незначні порушення закону, що унеможливлювало в'їзд до іншої держави, він прийняв таке рішення. Слідчий зазначив, що особа підозрюваного встановлена по всім анкетним даним, як ОСОБА_2, однак, за браком часу, дані щодо притягнення до кримінальної відповідальності за попереднім прізвищем, на теперішній час не встановлені

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має середньо-технічну освіту, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зі слів має на утриманні мати та бабусю.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти волі, честі та гідності особи, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, відсутність даних щодо наявності міцних соціальних зв’язків у підозрюваного, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.09.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров’я слідчому судді не надано.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу, в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 176200 гр. (1762 гр. х 100 = 176200 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, з покладенням обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 10 вересня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 176 200 гр. (сто сімдесят шість двісті гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/12362/18-к н/п 1-кс/640/7287/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає - м. Суми, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 14 липня 2018 року до 10 вересня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав “____”____2018р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2