Ухвала суду № 75288198, 10.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2115/17 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.

Провадження № 11-кп/783/327/18 Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Романюка М.Ф.

суддів Гуцала І.П., Галина В.П.

при секретарі Кубішин І.В.

розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, на утриманні має одну неповнолітню ІНФОРМАЦІЯ_5, інших непрацездатних осіб на утриманні не має, не працюючого, військовозобов»язаного на обліку перебуває в Жовківському РВК, раніше судимого, паспорт громадянина України серії КЛ №121836, індивідуальний ідентифікаційний номер судом не встановлено , -

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України,-

за участю прокурора Свореня І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 21 лютого 2018 року, -

встановив:

цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення та засуджено:

- за ч.2 ст.342 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.345 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі .

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (роки) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

За вироком суду обвинувачений ОСОБА_1, 04 березня 2017 року, в період з 12 год. 44 хв. до 12 год. 50 хв., знаходячись на прилеглій території до господарства, що по вулиці Жовківська, 1 , та автодороги сполученням «Львів-Рава-Руська» у смт. Куликів Жовківського району Львівської області, виражаючи зневажливе ставлення до працівників правоохоронного органу - екіпажу «Округ-708» - інспекторів взводу по обслуговуванню доріг державного значення батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які під час патрулювання на службовому автомобілі марки «TOYOTA PRIUS» у відповідності до розстановки сил та засобів управління виявили порушення правил дорожнього руху України водієм автомобіля марки «ВАЗ 2121», реєстраційний № НОМЕР_1 обвинуваченим ОСОБА_6, про що у подальшому було складено постанову про накладення адміністративного стягнення, з метою перешкодити інспекторам виконувати службові обов'язки по забезпеченню безпеки дорожнього руху, погрожуючи фізичною розправою, виражаючись нецензурними словами, умисно вчинив конфлікт та відмовився пред’явити документи на транспортний засіб та на право керування. Після цього продовжуючи ігнорувати законні вимоги пред’явити документи, умисно, безпричинно здійснив фізичну протидію інспекторам Микієвичу В.І. та Кітура Р.О. натягнути кайданки на його руки з метою доставлення до відділення поліції для встановлення особи, умисно зірвав головний убір з інспектора Микієвича В.І. та умисно, вчиняючи опір, завдав один удар правою рукою стисненою у кулак інспектору Микієвичу В.І. в обличчя зліва, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді забою м’яких тканин обличчя з крововиливом на слизовій роту зліва, що відноситься до легкого тілесного ушкодження. Після цього, вище вказані протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 були припинені працівниками поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шляхом застосування заходів фізичного впливу та спецзасіб кайданки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.342 КК України.

Одночасно, 04 березня 2017 року, в період з 12 год. 44 хв. до 12 год. 50 хв., обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись на прилеглій території до господарства, що по вулиці Жовківська, 1 , та автодороги сполученням «Львів-Рава-Руська» у смт.Куликів Жовківського району Львівської області, виражаючи зневажливе ставлення до працівників правоохоронного органу - екіпажу «Округ-708» - інспекторів взводу по обслуговуванню доріг державного значення батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які під час патрулювання на службовому автомобілі марки «TOYOTA PRIUS» у відповідності до розстановки сил та засобів управління виявили порушення правил дорожнього руху України водієм автомобіля марки «ВАЗ 2121», реєстраційний № НОМЕР_1 обвинуваченим ОСОБА_6, про що у подальшому було складено постанову про накладення адміністративного стягнення, з метою перешкодити інспекторам виконувати службові обов’язки по забезпеченню безпеки дорожнього руху, погрожуючи фізичною розправою, виражаючись нецензурними словами, умисно вчинив конфлікт та відмовився пред’явити документи на транспортний засіб та на право керування. Після цього продовжуючи ігнорувати законні вимоги пред’явити документи, умисно, безпричинно здійснив фізичну протидію інспекторам Микієвичу В.І. та Кітура Р.О. натягнути кайданки на його руки з метою доставлення до відділення поліції для встановлення особи, умисно зірвав головний убір з інспектора - потерпілого ОСОБА_3 та умисно, вчиняючи опір, завдав один удар правою рукою стисненою у кулак інспектору – потерпілому ОСОБА_3 в обличчя зліва, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді забою м’яких тканин обличчя з крововиливом на слизовій роту зліва, що відноситься до легкого тілесного ушкодження. Після цього, вище вказані протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 були припинені працівниками поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шляхом застосування заходів фізичного впливу та спецзасіб кайданки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням службових обов’язків та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 345 КК України.

Не погоджуючись із даним вироком захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 за ч.2 ст..342, ч.2 ст.345 КК України виправдати. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що словесна відмова у виконанні незаконних вимог буде не опором, а одним з методів захисту від протиправних посягань, оскільки жодним законодавчим актом не передбачено обов’язок виконання незаконних вимог в лише після цього їх оскарження. Вважає, що дії потерпілого по справі та вцілому екіпажу поліції первинно по відношенню до ОСОБА_1 були незаконними.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку, зокрема: поясненнями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, протоколом огляду місця події від 04.03.2017 року та фототаблиці від 04.03.2017 року, відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, висновоком судово-медичного експерта №71/2017 від 04.03.2017 , згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 при огляді виявлено наступні тілесні ушкодження : забій м»яких тканин обличчя з крововиливом на слизовій рота зліва, які могли утворитись 04.03.2017 року від дії тупого предмету, не виключено рукою затиснутою в кулак, не могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного росту та ударі об тупий предмет і відносяться до легкого тілесного ушкодження; протоколом огляду предметів та відеозаписів від 30.06.2017 року з додатками опечатаним диском DVD-R та опечатаною карткою пам’яті 8 GB micro S HC , де зафіксовано як обвинувачений ОСОБА_1 вчинив опір працівнику поліції – потерпілому ОСОБА_3 в ході якого умисно заподіяв йому легкі тілесні ушкодження..

З урахуванням наведеного колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, а викладені в апеляційній скарзі доводи про невинуватість обвинуваченого та відсутність достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді не бере до уваги як безпідставні.

Апеляційні доводи сторони захисту про невідповідність вироку вимогам закону, висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду є безпідставними, й колегія суддів їх до уваги не бере, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду суд першої інстанції з'ясував усі обставини, які мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. На виконання вимог ст. 370 КПК України судом у вироку наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оцінюючи показання ОСОБА_1 про те, що правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України він не вчиняв, суд обґрунтовано не взяв до уваги й своє рішення мотивував у вироку.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що дії потерпілого та в цілому екіпажу поліції були незаконними щодо обвинуваченого є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до наказу №4/1 від 05.01.2016 року , затверджено Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції . Зокрема в копії посадової інструкції поліцейського патрульної поліції на 3 арк. Вказано, що відповідно до розділу IV пункту 4.1 підпункту 3 - поліцейський вправі вимагати пред’явлення документів, що посвідчують особу та (або) документів, що підтверджують відповідне право особи у випадках, передбачених законодавством; підпункту 4 затримувати осіб на підставах і у порядку передбачених законом, а також здійснювати їх доставлення до підрозділів Національної поліції; підпункту 5 застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законодавством.

Із копії висновку службового розслідування за фактом травмування інспекторів взводу по обслуговуванню доріг державного значення батальйону №4 Управління патрульної поліції у м.Львові ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, лейтенанта поліції ОСОБА_3 та лейтенанта поліції ОСОБА_5 вбачається, що поліцейські лейтенант поліції ОСОБА_4, лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_5 правомірно застосували фізичний вплив щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та отримані тілесні ушкодження лейтенантом поліції ОСОБА_3 трапились під час виконання службових обов’язків встановлених ст.23 Закону України «Про поліцію».

Те, що в постанові про накладення адміністративного стягнення серії АР 566247 від 04.03.2017 щодо ОСОБА_1 зазначено місце вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122, ч.5 ст.121 КУпАП с. Мервичі, Жовківського району, Львівської області, а не смт. Куликів, Жовківського району, Львівської області за наявності інших доказів не виключає можливості скоєння ОСОБА_1 інкримінованого злочину.

Доводи апеляційної скарги, що експертом при проведенні експертизи жодного обґрунтування прийнятого рішення не наведено та не вказано методів дослідження, є надуманими, носять характер припущень, не підтверджені ніякими об’єктивними даними.

Крім того, суд з дотриманням вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на покарання.

Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, допущено не було.

Апеляційна скарга не містять правових підстав для зміни чи скасування вироку.

З огляду на викладене колегія суддів визнає апеляційні скарги необґрунтованими.

Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а вирок Жовківського районного суду Львівської області від 21 лютого 2018 року відносно ОСОБА_1 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути безпосередньо оскаржена до касаційного суду шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: