Ухвала суду № 75288042, 10.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/727/18 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.

Провадження № 11-кп/783/433/18 Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Романюка М.Ф.

суддів Макойди З.М., Галапаца І.І.

при секретарі Кубішин І.В.

розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, раніше судимого, -

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

за участю прокурора Свореня І.М.

за апеляційною скаргою прокурора Пуківського Б.В. на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 березня 2018 року, -

в с т а н о в и л а :

цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 і призначено йому покарання - 2(два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування ; покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_1:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 05 лютого 2018 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_1:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1, 29.07.2017 близько 05 год. 00 хв., знаходячись на подвір'ї будинку №36 на вул. Стуса в м.Дрогобичі, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з під наведеного вище будинку, викрав два шуруповерти невідомої марки вартістю по 200 грн., кожен, що знаходилися на лавці біля будинку, виніс їх поза межі подвір'я передавши їх ОСОБА_2 пояснивши останньому, що це його власність, після чого продовжуючи свої злочинні дії, повернувся на прибудинкову територію, так як у будинку загорілося світло, він сховався до господарського приміщення у якого були відсутні вхідні двері, у вказаному приміщенні ОСОБА_1 помітив електропилу невідомої марки вартістю 250 грн., та болгарку вартістю 270 грн., які викрав, в подальшому останній помітив, що ніхто не виходить на подвір'я з будинку, вийшовши з приміщення, викрав два будівельні рівні вартістю по 150 грн. кожен, які знаходилися біля виходу з приміщення, рухаючись в напрямку виходу з прибудинкової території помітив та викрав дві болгарки невідомої марки вартістю по 270 грн. кожна, які знаходились на лавці під будинком.

Всього ОСОБА_1 спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1760 грн.

Не погоджуючись з даним вироком прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Дрогобицького міськрайонного суду від 12 березня 2018 року змінити у зв’язку з неправильним застосуванням закону Украни про кримінальну відповідальність.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 05 лютого 2018 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_1:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив отримані у передбаченому КПК України порядку докази в даному кримінальному провадженні, оцінивши їх в сукупності, зробив правильний висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, повністю та об’єктивно стверджується зібраними та перевіреними в ході судового розгляду доказами. І таке в апеляційній скарзі прокурора не оскаржується.

Разом з тим, вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 березня 2018 року відносно ОСОБА_1 підлягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Так, відповідно до ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або часткове за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст..72 цього кодексу.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п.23 постанови Пленому Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду і розміру.

На підставі наведеного, суд першої інстанції повинен був призначити засудженому покарання за ч.2 ст.185 КК України після чого призначити покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України, а вже потім на підставі с. 75 КК України звільнити від покарання із призначенням іспитового строку.

Так, при винесенні 12 березня 2018 року вироку суд призначив ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі на на підставі ст..75 КК України звільнив від його відбування з іспитовим строком 2 роки, а в подальшому визначив йому покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України та знову звільнив обвинуваченого від відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі із випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку, що вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 пілягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. задоволити.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду від 12 березня 2018 року відносно ОСОБА_1 – змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 05 лютого 2018 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути безпосередньо оскаржена до касаційного суду шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді