Рішення № 75285585, 12.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1009/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – Радченка В.Є.

з участю секретаря судового засідання – Сидорак М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Марти (ОСОБА_2, Сушец, Паари, 169) до ОСОБА_3 митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття провадження, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 Марта звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_3 митниці ДФС, в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0088/20900/18 від 30.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 Марти до адміністративної відповідальності, а провадження закрити.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 30 січня 2018 р. ОСОБА_3 митницею Державної Фіскальної служби України було складено Постанову у справі про порушення митних правил № 0088/20900/18, відповідно до змісту якої Позивача було притягнуто до відповідальності, відповідно до ч.3.ст.481 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., при цьому даний розгляд відбувався без перекладача, а відтак Позивач нерозумівши наслідків та змісту оскаржуваної постанови повернулась в ОСОБА_2.

Позивач з даною постановою не погоджується, оскільки вважає, що посадовою особою митного органу, який розглядав його справу, не взято до уваги всі доводи, які позивач надавала. Просить позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився. Подав заяву, якій просить суд проводити розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Проте, на адресу суду було скеровано відзив на позовну заяву /а.с.25-35/. Згідно якого, вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд встановив, що постановою заступника начальника ОСОБА_3 митниці ДФС – начальник управління протидії митним правопорушенням та МВ ОСОБА_5 від 30.01.2018 р. ОСОБА_1 Марту визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. /а.с.8-9/.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, 06.01.2018р. близько 15 год. 30 хв. в зону митного контролю МАПП «Рава-Руська» ОСОБА_3 митниці ДФС, смугою руху «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер LTM16495, яким громадянка ОСОБА_2 Szczepaniuk Agata Marta прямувала в якості пасажира у приватну поїздку з ОСОБА_2 до України. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу в ПІК «Інспектор» спрацювала АСАУР, згідно інформації якої 15.02.2015р. гр-ка Szczepaniuk A.M. ввезла транспортний засіб особистого користування на митну територію України у митному режимі «Тимчасового ввезення» через п/п "Рава-Руська-Хребенне" ОСОБА_3 митниці ДФС, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 300D», р/н ONY87EG (зареєстрований в ОСОБА_2) VIN: WDB1241301B503906.

Станом на 06.01.2018транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ 300D», р/н ONY87EG, VIN: WDB1241301B503906 за межі митної території України не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений.

На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. У відповідності до ст.192 МК України, до найближчого органу доходів і зборів, щодо обставин аварії чи непереборної сили вказана громадянка не зверталася.

Частиною 1 статті 380 Митного кодексу України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Нормами ст.108 МК України визначено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом в кожному конкретному випадку, а також те, що попередньо встановлений строк може бути продовжений за письмовою заявою власника цих товарів.

Згідно ч.1 ст.380 МК України громадянам – нерезидентам дозволено тимчасове ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування на строк до одного календарного року.

Відповідно до ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України, або поміщені в інший митний режим.

Згідно норм п.57 ч.1 ст.4 МК України товари – будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення).

У відповідності до ст.ст. 90, 93, 102 МК України та розділу І п. 4 наказу ДМСУ від 17.11.05 № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», вищевказаний автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні виконуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку. Статтею 95 митного Кодексу України визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу – 5 діб). Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія – небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Також, обов’язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Інших обставин, які б не тягнули за собою настання відповідальності за порушення строків, визначених нормами ч.1 ст.95 МК України, цим кодексом не передбачено.

Таким чином громадянка Szczepaniuk Agata Martaперевищила граничний термін тимчасового ввезення транспортного засобу, встановлений статтею 380 МК України, більше ніж на десять діб.

Згідно ч.1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров’ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Крім цього, відповідно до п. 2 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія – небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Також, обов’язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Пунктом 5 розділу VIIІ вищезазначеного Порядку визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Встановлено, що ОСОБА_1 до ОСОБА_3 митниці ДФС із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили до завершення строку тимчасового ввезення не зверталася.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не ввозила жодного транспортного засобу на митну територію України.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Згідно інформації, яка міститься в єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Департаменту митної справи ДФС України вищевказаний транспортний засіб ввіз на митну територію України саме ОСОБА_1М./а.с.35/

Згідно п.7 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Згідно п. 9 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118, не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Враховуючи, що транспортні засоби було ввезено на митну територію України позивачем, обов’язок вивезення таких покладено на нього та відповідно в нього наявні документи на право користування цим транспортним засобом.

Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 КУпАП продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її є обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Крім того, пунктом 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю: перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; облік автомобільних транспортних засобів і товарів; взяття проб (зразків) товарів; використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю; подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам.

Оскільки на момент ввезення позивачем вище зазначених транспортних засобів митні органи не перевіряли документи у пасажирів транспортних засобів, а лише у водія, за умови не подання позивачем документів у якості водія транспортного засобу, у посадової особи митниці була б відсутня фізична можливість внести таку інформацію, яка є достовірною.

Крім цього, суд не приймає до уваги покликання позивача про те, що під час винесення оскаржуваної постанови не було запрошено перекладача, а відтак позивач не зрозумівши наслідків та змісту оскаржуваної постанови повернулася в ОСОБА_2. Як вбачається із протоколу про порушення митних правил №0088/20900/18 від 06.01.2018 р., під час складання якого, був присутній перекладач ОСОБА_6 Тобто, позивачу було відомо про наслідки складання протоколу про порушення митних правил, а також їй було роз’яснено права. Тому, позивач могла сама собі забезпечити перекладача під час розгляду справи митним органом, або заявити клопотання про забезпечення їй перекладача.

У зв’язку з вищенаведеним суд вважає, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України, було підставою для накладення відносно неї адміністративного стягнення. При цьому, суд вважає, що адміністративне стягнення накладено в межах встановленого строку накладення адміністративних стягнень, відповідно до визначеної компетенції відповідача, у відповідності та з дотриманням положень Митного кодексу України, а тому постанова в справі про порушення митних правил №0088/20900/18 від 30.01.2018 року складена правомірно.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст.9, 72, 90, 240, 271, 286, 288 КАС України, ст.ст.92, 93, 381 МК України, ст.288 КУпАП суд, -

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 Марти (ОСОБА_2, Сушец, Паари, 169) до ОСОБА_3 митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття провадження, - залишити без задоволення, а постанову у справі про порушення митних правил №0088/20900/18 від 30.01.2018 року - без змін .

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Повний текст рішення складений 12.07.2018 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до ОСОБА_3 апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.Є. Радченко