Рішення № 75284912, 11.07.2018, Кремінський районний суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/512/18

Провадження № 2/414/194/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участю секретаря судового засідання Водолазської Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного договору без номера від 10.04.2012 р. ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписав заяву разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, в порушення умов кредитного договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.01.2018 р. має заборгованість у загальній сумі 33 382,06 грн., яка складається з наступного: 1 972,60 грн. – заборгованість за кредитом, 29 243,65 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 100,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 1 565,81 грн. – штраф (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв’язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 33 382,06 грн. та судові витрати в розмірі 1 762,00 грн.

У відкрите судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У поданій разом із позовом письмовій заяві позивач зазначає про можливість розгляду справи за відсутності його представника та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у відкрите судове сідання не з’явився, через канцелярію суду надав письмову заяву про застосування строку позовної давності, зазначивши, що загальний строк позовної давності складає три роки, а щодо вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені – річний строк. Враховуючи, що датою останнього платежу є 30.04.2014 р., а відтак з наступного дня після даного терміну має відраховуватись трирічний строк позовної давності, так як позивачу з такого дня стає відомо про порушення його права. Вказує, що таким чином строк позовної давності сплинув 30.04.2014 р., однак позивач звернувся до суду лише 16.04.2018 р., у зв’язку з чим, вважає наявними підстави для застосування строку позовної давності, на підставі чого відмовити у позові.

На заяву відповідача про застосування строку позовної давності від позивача надійшла відповідь, згідно якої, позивач зазначає про відсутність підстав для застосування строків позовної давності з огляду на те, що п. 2.1.1.2.11 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) вказано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці. За таким договором перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінчення строку дії договору. Зазначає, що відповідач отримав картку 5211537409743734 з терміном дії – останній день листопада 2015 р., разом з тим, банком подано позов 05.03.2018 р., тобто в межах строку позовної давності. Вказує, що відповідач до певного часу належно виконував умови договору, що підтверджує на ознайомлення відповідача із умовами договору та їх визнанням.

Дана письмова відповідь позивача на заяву відповідача про застосування строку позовної давності отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 107).

Ухвалою суду від 16.04.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито у справі провадження, розгляд справи призначено у порядку спрощеного провадження. Інші процесуальні дії не вчинялися.

З урахуванням того, що відповідач не з’явився в судове засідання без поважних на те причин, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, оскільки позивач у своїй письмовій заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

У зв’язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин вважає, що позов підлягає частковому задоволенню як такий, що знайшов своє часткове підтвердження з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви від 10.04.2012 р. відповідач отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку та висловив згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов кредитування базова відсоткова ставка в місяць становить 2,5 %, тобто 30 % на рік. Розмір щомісячних платежів з урахуванням плати за користування кредитними коштами становить 7 % від заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів – 25 число місяця, наступного за звітним. Також згідно з тарифами банку передбачено сплату комісії (а.с. 8, 9, 69-83).

Як вбачається із повідомлення Єпіфанівської сільської ради Кремінського району Луганської області від 17.04.2018 р. № 127 (а.с. 52) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає у с. Єпіфанівка, по вул. 40 лєт Побєди, 30-а змінила прізвище на «Матейченко» у зв’язку із одруженням (а.с. 52).

Відповідно до п. 1.1.2.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с. 10-33).

Згідно з п. 1.1.2.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором позичальник зобов’язується на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

Відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 31.01.2018 р. має прострочену заборгованість. Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 10.04.2012 р. (а.с. 6-7) та виписки за період з 01.01.1999 по 30.05.2018, основна картка 5211537409743734 (а.с. 69-83) відповідач станом на 31.01.2018 р. має заборгованість у розмірі 33 382,06 грн., яка складається з наступного: 1 972,60 грн. – заборгованість за кредитом, 29 243,65 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 100,00 грн. – заборгованість за комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 1 565,81 грн. – штраф (процентна складова).

Із встановлених обставин вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 (післяшлюбне прізвище Матейченко) О.О. виникли цивільні (зобов’язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування через поточний рахунок), а відповідач – споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача як кредитора у цьому зобов’язанні, отримати виданий йому кредит, сплату процентів за його користування та комісійних винагород, а також неустойку за порушення грошових зобов’язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов’язання є неустойка.

Ст. 549 ЦК України надає визначення поняттю «неустойка», за якою неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилась зазначена заборгованість.

Так, з досліджених матеріалів справи встановлено та доведено, що банк надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 2 000,00 гривень, яким ОСОБА_2 (післяшлюбне прізвище Матейченко) О.О. користувалася. Факт користування кредитними грошима підтверджується даними виписки по основній картці 5211537409743734 відповідача, яка в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є належним доказом у справі (а.с. 69-83) і не заперечувалася відповідачем. Разом з тим, будь-яких належних, у розумінні ст.ст. 58, 179 ЦПК України доказів відсутності боргу перед ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідач суду не надав, про існування таких доказів не зазначив.

Відповідач свої зобов’язання за договором від 10.04.2012 р. в частині повного та своєчасного повернення кредиту не виконав, внаслідок чого станом на 31.01.2018 р. виникла заборгованість, розмір якої підтверджено належним доказом – розрахунком та випискою, які були надані ПАТ КБ «ПриватБанк» та їх достовірність не заперечувалася відповідачем. Виходячи з даних зазначеного розрахунку та виписки, суд вважає доведеними вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» у частині визначення розміру такої заборгованості відповідача станом на 31.01.2018 р.

В той же час, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 (післяшлюбне прізвище Матейченко) О.О. зареєстрована за адресою: с. Єпіфанівка, вул. 40-чя Перемоги (40 лєт Побєди), 30-а Кремінського району Луганської області (а.с. 47).

Згідно з розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» № 1275-р від 02.12.2015 с. Єпіфанівка Кремінського району Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З огляду на що, суд приходить до висновку, що відповідач є суб’єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого на підставі ст. 2 зазначеного Закону встановлено заборону щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов’язань.

Згідно з наведеним розрахунком заборгованості штрафні санкції позивачем нараховані станом на 31.01.2018 р., фактично після 14.04.2014, тобто після заборони банківським установам нараховувати такі санкції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті пені та комісії 100 грн., а також штрафів 500 грн. (фіксована частина) та 1565,81 грн. (процентна складова), всього 2 165,81 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем у графі «сума комісії та пені» розрахунку заборгованості не вказав, яку частку у розмірі 100 грн. складає пеня, а яку комісія, тому суд позбавлений можливості визначити розмір комісії окремо від пені та перевірити правильність її нарахування.

Щодо посилання відповідача на сплив строків позовної давності суд вважає, що заява відповідача про її застосування в даному випадку задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

З довідки банку від 02/06/2018 р. № 30.1.0.0/2-20170728/607 (а.с. 67) вбачається, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) згідно кредитного договору від 10.04.2012 р. отримала кредитну картку, № 5211537409743734, яка мала термін дії – останній день листопада 2015 року.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором без номера від 10.04.2012 р. у розмірі 31 216,25 грн., яка складається з 1 972,60 грн. заборгованості за кредитом та 29 243,65 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказане, враховуючи, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762 гривні, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с. 1, 2), а позов підлягає задоволенню в розмірі 31 216 гривень 25 копійок, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1 647 гривень 68 копійок.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 34, 128-132, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 (післяшлюбне прізвище Матейченко) ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (післяшлюбне прізвище Матейченко) ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 40-чя Перемоги (40 лєт Побєди), 30-а) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 квітня 2012 року, яка утворилась станом на 31 січня 2018 року, у розмірі 31 216 (тридцять одна тисяча двісті шістнадцять) гривень 25 копійок, з яких: 1 972,60 гривень – заборгованість по кредиту; 29 243,65 гривень – заборгованість по процентах за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (післяшлюбне прізвище Матейченко) ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 40-чя Перемоги (40 лєт Побєди), 30-а) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д) судовий збір у розмірі 1 647 (одна тисяча шістсот сорок сім) гривень 68 копійок.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області до або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Кремінського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили, у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя М.В. Панчук