Постанова № 75284727, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції С.М.Гелета

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1986/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2018, повний текст складено15.01.2018 р., суддя І інстанції С.М. Гелета, по справі № 818/1986/17

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" (надалі по тексту відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту відповідач-2), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 141989,18 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором від 28.04.2016 № 980-019-000229976" на рахунок № 26208506452102 нікчемним;

- зобов’язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за рахунком № 26208506452102 на суму 141989,18 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за договором №980-019-000229976 від 28.04.2016 в сумі 141989,18 грн. на рах.№26208506452102, що відкритий на ім'я ОСОБА_1 нікчемним.

Зобов’язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" включити дані про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" по договору від 28.04.2016 року № 980-019-000229976 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на загальну суму 141989,18 грн. (з урахування відсотків).

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (40009, АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016) суму судового збору в розмірі 1280 грн.

Відповідач-1 не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 зазначив, що сума коштів, що обліковувалась на поточному рахунку позивача на кінець дня 19.05.2016, отримана на умовах договору, укладеного між позивачем та фінансовою компанією ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр”, а не на умовах договору банківського рахунку чи банківського вкладу. Тому позивач не є вкладником проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ “Банк Михайлівський” не мають відношення до вкладу. Крім того, правочин з перерахування (повернення позики) коштів позивачу, є нікчемним відповідно до положень п.п. 2, 7, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.08.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-019-000000156 (а.с.16).

28.04.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" укладено договір № 980-019-000229976, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 передає у власність ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" грошові кошти в сумі 140000,00 грн. (а.с.17).

Вказані грошові кошти перераховано позивачем на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" платіжним дорученням від 28.04.2016 року № 7023291 (а.с.18).

19.05.2016 року, кошти в сумі 140000,00 грн., та 1989,18 процентів перераховані на рахунок ОСОБА_1 у ПАТ "Банк Михайлівський" № 26208506452102 (а.с.19).

У подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

13.06.2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 року до 22.07.2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 року №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 року № 1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано ОСОБА_3 з 05.09.2016 року.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.01.2017 уповноваженою особою Фонду призначено ОСОБА_4.

У серпні 2016 позивач отримала лист уповноваженої особи № ЗГ-ЕП/443/1, яким повідомлено, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" 19.05.2016 на користь позивача в сумі 140000,00 грн. повернення коштів за договором № 980-019-000229976 та 1989,18 грн. процентів за договором №980-019-000229976 визнано нікчемним (а.с. 20).

28.11.2016 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою про те, що між нею та небанківською установою ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" укладено договір № 980-019-000229976, однак ПАТ "Банк Михайлівський" не повідомляв позивачу про те, що на такі кошти не поширюються гарантії, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Також у заяві просила включити інформацію щодо неї до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду (а.с.119).

Листом від 06.06.2017 ЗГ/19860 позивача повідомлено про те, що договір від 28.04.2016 № 980-019-00229976 укладений ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного (а.с.21).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточні рахунки позивача, у розумінні Закону є вкладом, а ОСОБА_1 прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами регулюється Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 2 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Так, статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” договору № 980-019-000229976, від останнього на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ “Банк Михайлівський” № 26208506452102, 19.05.2016 року надійшли грошові кошти в сумі 140000,00 грн. та 1989,18 грн. процентів.

Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вказані кошти є вкладом.

Таким чином, доводи першого відповідача, що правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу не грунтуються на приписах чинного законодавства.

19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Матеріали справи не містять жодних доказів, повідомлення ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 під розпис про непоширення на кошти, передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", відповідних гарантій.

А тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточні рахунки позивача, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом.

Відповідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Так, ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Статтею 3 вказаної норми встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: 1. банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2. банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7. банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 9. здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За правилами ст. 204 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлена презумпція правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальне поняття недійсності правочину встановлено ст. 215 ЦК України, відповідно до змісту частин 2 та 3 якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом вищезазначених приписів норм чинного законодавства, уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних, однак дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.

Таким чином, Уповноважена особа Фонду зобов'язана обгрунтувати підстави визнання правочину нікчемним, встановлені ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

З матеріалів справи встановлено, що лист від 18.08.2016 № ЗГ-ЕП/443/1 на ім’я ОСОБА_1, яким позивача повідомлено про нікчемність переказу коштів від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на її рахунки у ПАТ "Банк Михайлівський", містить посилання на п.п. 7-9 вказаної норми. При цьому, обгрунтування нікчемності з підстав, встановлених вказаними нормами відсутні.

Колегією суддів встановлено, що в обгрунтування нікчемності правочинів (транзакцій) перший відповідач посилається на нікчемність договорів відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2016 та № 1805 від 18.05.2016, укладених між ПАТ “Банк Михайлівський” та ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр”, в результаті яких за рахунок коштів, відображених на рахунку ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр”, були проведені операції з перерахування коштів на поточні рахунки позичкодавців, в тому числі й позивача, відкриті у банку, як повернення коштів за раніше укладеними договорами позики.

Між тим, колегія суддів вважає безпідставними такі доводи, виходячи з наступного.

Згідно ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

З виписки по особовим рахункам з 19.05.2016 по 21.07.2016 встановлено, що 19.05.2016 ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” зі свого рахунку на рахунок позивача .№26208506452102, відкритий в ПАТ “Банк Михайлівський”, здійснив перерахунок коштів у розмірі 140000,00 грн. та 1989, 18 грн., відповідно з призначенням платежів “Повернення коштів згідно з договором № 980-019-000229976 від 28.04.2016 ” та “Оплата процентів по договору № 980-019-000229976 від 28.04.2016 ”. (а.с. 19)

Таким чином, ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр”, відповідним платіжним дорученням зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Виходячи з приписів ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів дійшла висновку, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених/вчинених виключно між вкладником та банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з цим, договір № 980-019-000229976 від 28.04.2016 був укладений між ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” та позивачем і відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 року саме на умовах вказаного договору.

ПАТ “Банк Михайлівський”, виконуючи розрахунковий документ ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ “Банк Михайлівський” не є стороною правочину з переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань перед клієнтом, в даному випадку перед позивачем, забезпечуючи рух коштів від ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” до отримувача переказу, тобто позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави визнання правочинів неплатоспроможного банку нікчемними, передбачені ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відсутні у правовідносинах між ПАТ "Банк Михайлівський" з позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 19.05.2016 року, що підтверджується повідомленнями уповноваженої особи про нікчемність правочинів та виписками з банку.

Отже, кошти в сумі 141989,18 грн. на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій уповноваженої особи щодо визнання переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за договором від 28.04.2016 № 980-019-000229976 на суму 141989,18 грн. на рахунок № 26208506452102, що відкритий на ім'я ОСОБА_1 нікчемним.

Колегія суддів, не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність протиправних дій уповноваженої особи, з тих підстав, що останньою належно виконувались обов’язки з перевірки правочинів на предмет виявлення їх нікчемності, оскільки вчинення цих дій не свідчить про наявність підстав визнання нікчемним правочину, встановлених ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на встановлені обставини справи постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі № 826/15961/16, оскільки правовідносини ПАТ «Банк Михайлівський» з ОСОБА_1 не були предметом розгляду вказаної справи.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Таким чином, за приписами вказаних норм у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Посилання відповідача, як на підставу, що унеможливлює вчинення дій щодо подання інформації про позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на наявність не скасованого наказу Уповноваженої особи Фонду № 42/2 від 01.06.2016 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», яким затверджені висновки комісії щодо нікчемності перерахування коштів на рахунок позивача, є безпідставним, оскільки наявність цього наказу не підтверджує відповідність цих висновків щодо нікчемності приписам чинного законодавства та не може бути підставою позбавлення позивача законного права на відшкодування коштів за вкладом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів також погоджується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обрав належний спосіб захисту прав позивача та зобов’язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" включити дані про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" по договору від 28.04.2016 № 980-019-000229976 за рахунок Фонду гарантування на загальну суму 141989,18 грн..

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 р. по справі №818/1986/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 по справі № 818/1986/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 13.07.2018.