Постанова № 75284328, 11.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/238/18Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018, (суддя Горшкова О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 22.03.18) по справі № 820/238/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснокутський агрошляхбуд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС в Харківській області № 189 від 12.01.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2017р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський агрошляхбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу – відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Зауважує, що оскільки ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" не отримувало від ГУ ДФС у Харківській області належним чином оформленого письмового запиту, направленого в порядку ст. 78 ПК України, то підприємство позбавлено обов'язку допускати перевіряючого до проведення перевірки. Вказує, що на спірні правовідносини поширюється дія мораторію на проведення перевірок, який запроваджено до 31 грудня 2018 року Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 року № 1728. Вважає спірний наказ на проведення перевірки безпідставним, необґрунтованим, та прийнятим всупереч норм чинного законодавства,

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Харківській області 14.08.2017 року сформовано ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" запит про надання інформації (пояснень та їх документальне підтвердження) за № 13367/10/20-40-14-12-18.

Так, фактичною підставою для формування такого запиту стали факти, що свідчать про допущення ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" порушення норм п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за звітний період декларування ПДВ: вересень 2016 року на суму ПДВ 17225,53 грн. по взаємовідносинах з контрагентом -постачальником ТОВ “Вартіс”; листопад 2016 року на суму ПДВ 385,62 грн., по взаємовідносинах з контрагентом -постачальником ПП “Профмет”; лютий 2017 року на суму ПДВ 926,32 гри., по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ ТД “Оптима”, березень 2017 року на суму ПДВ 1349,33 грн., по взаємовідносинах з контрагентом -постачальником ТОВ “ТД фірма Союз ЛТД” , квітень 2017 року на суму ПДВ 152Т433,33 гри., по взаємовідносинах з контрагентом- постачальником ТОВ “Амазонм”.

До вищезазначених висновків контролюючий орган прийшов на підставі результатів аналізу податкової інформації по контрагентам позивача, яка отримана, опрацьована відповідно до ст.ст. 72, 73, 74 Податкового кодексу України та, згідно з п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України, може використовуватись для виконання покладених на контролюючі органи завдань.

У зв’язку з вищезазначеним та керуючись нормами п.п. 16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 1 абз. 3 п.п 73.3 ст.73, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.2, п.п 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245, ГУ ДФС України у Харківській області зобов`язано ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

При цьому контролюючий орган вказав на необхідність надання підприємством засвідчених підписом посадової особи ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" та скріплених печаткою (за наявності), копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками, покупцями, щодо діяльності з якими у контролюючого органу виникли сумніви та які зазначені у переліку, а також регістрів бухгалтерського обліку в розрізі номенклатури товару та іншу первинну документація згідно переліку.

Вказаний запит направлено 16.08.2017 року на податкову адресу ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" (62052, Харківська область, Краснокутський район, с. Солцедарівка, вул. Хімічна, 2) рекомендованим поштовим відправленням, однак конверт повернувся на адресу контролюючого органу 31.08.2017 року з поштовою відміткою “за закінченням терміну зберігання”, що підтверджується матеріалами справи.

12.01.2018 року ГУ ДФС у Харківській області прийнято наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки "Краснокутський агрошляхбуд".

Фактичною підставою для прийняття спірного наказу слугував факт не надання платником податків відповіді на інформаційний запит контролюючого органу.

16.01.2018 року ГУ ДФС у Харківській області сформовано направлення на перевірку № 261, 262.

17.01.2018 року відповідачем здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд", однак посадові особи ГУ ДФС у Харківській області не були допущені до перевірки, за результатом чого складено акт відмови платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки № 377/20-40-14-22 від 17.01.2018 року.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що підставою відмови платника податків до допуску співробітників ГУ ДФС у Харківській області до проведення перевірки слугувало посилання ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд” на розповсюдження дії мораторію на проведення перевірок та відсутність підстав для проведення перевірки.

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки слугували положення п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, ст. 75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, а фактичною підставою слугувало отримання від інших територіальних податкових органів податкової інформації (отриманої, проаналізованої та опрацьованої відповідно до ст. 72-74 ПК України), що в свою чергу вказувало на порушення ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд” валютного, податкового та іншого законодавства за фактами, що свідчать про неправомірне визначення ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд” сум податкового кредиту щодо взаємовідносин з постачальниками ТОВ “Вартіс”, ПП “Профмет”, ТОВ ТД “Оптима”, ТОВ “ТД фірма Союз ЛТД” , ТОВ “Амазон-М” за звітний період декларування.

Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуваний наказ про проведення перевірки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З 01.01.2018 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", п. 9 "Прикінцевих положень" якого внесено зміни до Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 року № 1728-VIII та подовжено на 2018 рік дію мораторію на перевірки господарської діяльності.

Статтею 6 Закону № 1728-VIII також визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, саме на уряд з 01.01.2018 року покладено обов’язок визначити перелік державних органів, на які не поширюються положення Закону № 1728-VIII, тоді як до 01.01.2018 року ці органи були прямо визначені у ст. 6 зазначеного нормативного акту.

Постановою КМ України від 18.12.2017 р. № 1104 затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 03.11.2016 р. № 1728-VIII.

Так, враховуючи положення ч. 3 ст.19 Господарського кодексу України, якою передбачено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання в т.ч. у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни та ч. 4 ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року № 877, якою визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що контрольні заходи, які проводяться відповідачем підпадають під дію Закону № 1728.

Статтею 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено перелік підстав для проведення позапланових перевірок до яких входять: подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності; перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності); неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Проте ч.2 цієї статті визначає, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Отже перелік підстав для проведення позапланової перевірки, визначений ст.6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” доповнюється перевірками, які визначені ПК України та, відповідно, проводяться у спосіб, визначений цим нормативним актом.

Колегія суддів зазначає, що ст. 3 Закону № 1728-VIII, який є спеціальним по відношенню до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що позапланові перевірки проводяться: 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Вказаний перелік носить вичерпний характер та відповідно не містить посилань на ПК України.

Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що проведення контрольних заходів податковими органами, у період з 01.01.2018 року по 23.02.2018 року підпадало під дію Закону № 1728, у ред. п. 9 "Прикінцевих положень" Закон України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".

Натомість суд першої інстанції не зважив на наведені вище законодавчі норми, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Таким чином, позовні вимоги про скасування наказу Головного управління ДФС в Харківській області № 189 від 12.01.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" підлягають задоволенню, а спірний наказ – скасувнню.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, 242, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 по справі № 820/238/18 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 по справі № 820/238/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський Агрошляхбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 12.01.2018р. №189 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Краснокутський Агрошляхбуд".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2018 р.