Постанова № 7528399, 18.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2010                                                                                           № 3/131-20/247

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Техкомплект"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.11.2009

у справі № 3/131-20/247 (суддя

за позовом                               Приватне підприємство "Техкомплект"

до                                                   ТОВ "Альфатех"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   розірвання договору № 21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу від 08.08.2008 р. з додатками до нього, Додаткової угоди № 1 від 01.12.2008 р. до нього, договору № 111108/01 про заміну боржника у зобов"язанні (переведення боргу), договору поруки № 21-ПОР від 01.12.20

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2009 року № 3/131-20/2471/285 позов ПП ”Техкомплект” задоволений частково: розірвано договір фінансового лізингу № 080905/ФЛ-0548, від 05.09.08, укладений з ТОВ „Перша Західно-Українська лізингова компанія”; провадження в частині позовних вимог про розірвання договору поруки № 21-ПОР від 01.12.09, укладений з ТОВ „ Альфатех”, Сендерським Д.М., в інший частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати.

Представник відповідача 2, в судовому засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі не заперечував, вважає їх обґрунтованими.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, причина суду не відома. Враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника що не з’явився.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 08.08.2008р. відповідачами укладено договір №21 Лв-2008 СТ купівлі-продажу, за умовами якого продавець (відповідач 1) зобов’язується продати, а покупець( відповідач 2) прийняти та оплатити обладнання (бульдозер SHANTUI SD32 з прямим відвалом 10 кубічних метрів і однозубим розпушувачем у кількості 1 шт. вартістю 1371789,00грн. з ПДВ) згідно із специфікацією поставки товару.

05.09.2008р. між відповідачем-2, як лізингодавцем та позивачем, як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу №080905/ФЛ-0548, відповідно до умов якого лізингодавець набуває у власність предмет лізингу (бульдозер SHANTUI SD32) та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах даного договору та Правил фінансового лізингу.

01.12.2008 додатковою угодою № 1 до договору купівлі-продажу № 21-Лв-2008СТ від 08.08.08 відбулася заміна покупця ТОВ „Перша Західно-Українська лізингова компанія” на ПП „Техкомплект”. Крім того, сторони уточнили ціну товару на день підписання договору, а також змінили порядок розрахунків за договором купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ , у зв’язку з чим розділи 3 та 5 договору викладено у іншій редакції. Зокрема, загальна сума договору визначена у розмірі 277129,09 доларів США, що складає 1371789,90грн. з ПДВ. Товар за даним Договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту. Відповідно до п. 5.8 додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ в забезпечення належного виконання зобов’язань покупця за цим договором, продавець приймає поруку відповідно до договору поруки №21-ПОР від 01.12.2008р. та заставу відповідно до договору застави №21-ЗАЛ від 01.12.2008р.

           У грудні 2008 сторонами у справі, укладено тристоронній договір №111108/01 про заміну боржника у зобов’язанні (переведення боргу), відповідно до якого відповідач-2 передав позивачу свої права та обов’язки за договором купівлі-продажу №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р. щодо купівлі бульдозера SHANTUI SD32. Відповідач-1 не заперечував проти заміни відповідача-2 позивачем в основному договорі, і підписуючи даний договір, дав згоду на повне переведення прав та обов’язків відповідача-2 позивачу в порядку та на умовах, визначених договором.

Платіжним дорученням №1105 від 16.12.2008р. позивач перерахував на користь відповідача-1 200000,00грн. оплати за бульдозер згідно договору №21 Лв-2008 СТ від 08.08.2008р.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтував вимоги тим, що позивачем, як лізингоодержувачем, а у подальшому покупцем згідно з договором про заміну боржника у зобов’язанні, не було одержано ні від відповідача-2, ні від відповідача-1 визначений договором товар, а саме, бульдозер SHANTUI SD32 . Зазначене є істотним порушенням договірних умов зі сторони відповідачів та положень закону, так як за результатами такого невиконання зобов’язання позивач був позбавлений можливості одержати товар - бульдозер SHANTUI SD32, що є предметом придбання згідно вищенаведених договорів.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд виходив з того, що переведення боргу вчиняється, в першу чергу, за взаємною згодою двох осіб –попереднього боржника та нового боржника. Кредитор лише надає згоду на заміну боржника у зобов’язанні, підписуючи договір про переведення боргу. При підписанні договору №111108/01 про заміну боржника у зобов’язанні (переведення боргу), сторонами не було передбачено умов, щодо порядку передачі об’єкта купівлі-продажу безпосередньо до позивача. Порушення зобов’язання зі сторони відповідача-1 в частині передачі бульдозера –відсутнє, оскільки на виконання умов договору купівлі-продажу відповідач-1, як продавець, передав бульдозер відповідачу-2, як покупцю, що підтверджується актом приймання-передачі, а також видатковою накладною №10579 від 22.09.2008р., згідно з якою за довіреністю серії ЯПВ №874443 від 24.09.2008р. бульдозер був одержаний уповноваженою особою покупця (відповідача-2).Таким чином, суд не вбачає підстав для розірвання договору №21-Лв-2008 СТ купівлі-продажу від 08.08.2008р. із додатками до нього та додатковою угодою №1 від 01.12.2008р., які укладені між сторонами спору.

Стосовно договору поруки № 21-ПОР від 01.12.08, то господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням того, що одним із учасників спору у даній частині позовних вимог повинна виступати фізична особа, відповідно спір у даній частині позовних вимог підлягає розгляду судом загальної юрисдикції, а не господарським (спеціалізованим) судом, тому провадження в цієї частині позовних вимог припинено.

Заперечуючи проти рішення суду, позивач звертає увагу на те, що перед початком судового засідання( а.с. 6-9 т.2), представником подана заява про зміну позовних вимог, в зв’язку з відкликанням позовних вимог стосовно розірвання договору купівлі-продажу № 21-Лв-2008СТ від 08.08.08 з усіма додатками, розірвання договору поруки № 21-ПОР від 01.12.08 та договору фінансового лізингу № 080905/АК-0548 від 05.09.08 з додатками до нього та стягнення 611536,7 грн. Просив визнати додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу від 08.08.08 недійсною. Змінені позовні вимоги позивач мотивує тим, що додаткова угода є удаваною.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів.

Удавані правочини можуть бути вчинені як без будь-яких протиправних намірів, так і з метою приховування незаконного правочину .. За таких обставин, у разі встановлення факту неправомірності насправді вчиненого правочину удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК, адже в ньому зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.181-182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 2 Додатку 1 до Правил державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 163 від 01.07.2004, до переліку типів технологічних транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку територіальними органами Держнаглядохоронпраці, зокрема входять бульдозери.

Пунктами 27-29 Правил передбачено, що перереєстрація технологічних транспортних засобів проводиться в тому числі, у разі зміни найменування власника, форми власності, місцезнаходження юридичної особи. Перед перереєстрацією проводиться перевірка відповідності ідентифікаційних номерів агрегатів обліковим даним. У разі зміни власника перед перереєстрацією проводиться технічний огляд транспортного засобу. Перереєстрація технологічних транспортних засобів проводиться на підставі: письмової заяви власника, свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу; паспорта (формуляра) виготовлювача чи його дубліката; акта технічного огляду технологічного транспортного засобу. За результатами перереєстрації транспортного засобу видається нове свідоцтво про реєстрацію.

З матеріалів справи вбачається, що передача бульдозера позивачу відбулася, але не надано необхідного пакету документів та не здійснено дій, необхідних позивачу для реєстрації технологічного засобу з метою подальшого його використання для власних потреб. Даний факт найшов своє підтвердження у постанові Івано-Франківського МВ УМВС про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.88-89 т.1)

Відповідно до ст. ст. 215, 203 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів дійшла висновку, що додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу від 08.08.2008 № 21-Лв-2008СТ є недійсною, оскільки має ознаки лізингу/оренди, а не купівлі-продажу, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.99, ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ПП „Техкомплект” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2009 № 3/131-20/247 скасувати.

2.          Прийняти нове рішення: Визнати додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу від 08.08.2008 № 21-Лв-2008СТ недійсною. В інший частині позовних вимог провадження припинити в зв’язку з відмовою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфатех”(49083 м. Дніпропетровськ вул.. Собінова,1, Інд.код 35203852, р/р 26501001300035 ВАТ „Актабанк”, МФО 307394) на користь Приватного підприємства „Техкомплект”( м. Івано-Франківськ вул.. Коновальця 227а, ЄДРПОУ 25064780, р/р 26008010342 ІФФ ВАТ „Кредобанк”,МФО 336161) державне мито по першій та другій судовій інстанції 127,50 грн., 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ .

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

22.01.10 (відправлено)