Постанова № 7528376, 10.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2009                                                                                           № 6/489

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Кармазін О.А. – юрист, Дяків Г.М. - юрист

від відповідача : не з»явився

3-я особа: Громніцький Ю.П. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укрнафта"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.10.2009

у справі № 6/489 (суддя

за позовом                               ВАТ "Укрнафта"

до                                                   Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про                                                   зобов"язання укласти договір зберігання природного газу в редакції позивача

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до суду з позовом про зобов’язання Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» укласти договір зберігання природного газу в редакції, викладеній у тексті позовної заяви від 20.11.08р. № юр-2140. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у вересні 2008 року позивачем на адресу відповідача був направлений проект договору зберігання (лист від 15.09.08р. № юр-1844), який відповідач не підписав і жодної відповіді не надав. В обґрунтування підвідомчості спору господарським судам позивач зазначив, що укладання договору зберігання є обов’язковим, оскільки послуги по зберіганню є різновидом транспортних послуг, а в силу ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів послугами залізничного та інших видів транспорту, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). У якості предмету зберігання позивач визначив газ, який знаходиться в підземних сховищах газу та який ним видобутий і буде переданий до сховищ на підставі договору. На підтвердження обсягів газу, що є предметом зберігання, позивач надав акти приймання-передачі, листи відповідача, а на підтвердження відповідності умов договору умовам договорів, що були укладені у попередні періоди – рішення господарських судів у справах № 25/360, № 6/631).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.10.2009р. по справі № 6/489 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального права, неповністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що підставою для звернення до суду стала та обставина, що відповідач, не надавши відповідь на пропозицію укласти договір зберігання, тим самим відмовив позивачу у доступі до підземних сховищ газу.

Апелянт зазначає, що місцевий суд припустився помилки щодо відсутності предмета спору, оскільки редакція договору зберігання, яка є предметом спору, була викладена у позовній заяві, копія якої була направлена відповідачу у відповідності із вимогами процесуального законодавства до звернення до суду, а висновки суду про те, що за відсутності газу відсутні правові підстави для укладання договору є необґрунтованим та незаконним, прийнятим при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, по час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду 10.12.09р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв»язку з тим, що повноважний представник Грищенюк Д.І. буде приймати участь і судовому засіданні в Апеляційному суді м.Києва у цивільній справі № 2-1244-1/09, розгляд якої призначено на 10.12.2009р. на 14:40 год.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача та третьої особи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору, а перебування представника відповідача в Апеляційному суді м.Києва не заважала відповідачу направити в судове засідання іншого повноважного представника або керівнику відповідача особисто брати участь в судовому засіданні ( відповідно до ст. 28 ГПК України), оскільки відповідачу було відомо про призначення справи до розгляду в апеляційній інстанції ще 03.12.09р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Крім того, як вбачається з матеріалів справи у судових засіданнях місцевого суду приймали участь також інші представники відповідача Овдіна Ю.Б., Бєлячкова О.В.

Відповідно до ст. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Враховуючи наведене, колегія вважає, що дії відповідача направлені на затягування розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

15.09.2008р. позивач направив на адресу відповідача листом № юр-1844 підписаний зі своєї сторони проект договору зберігання природного газу № 29/889-р від 15.09.08р., який відповідач отримав 22.09.08р., що підтверджується поштовим повідомленням про отримання кореспонденції.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У раз якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору іншій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадяцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором ( ч.4. ст. 181 ГПК України).

Відповідач у 20-ти денний строк, визначений в ч. 3 ст. 181 ГПК України, проект договору не підписав, протокол розбіжностей не склав, на адресу ВАТ «Укрнафта» будь-якої відповіді на лист від 15.09.08р. № юр-1844 не направив.

В листопаді 2008 року ВАТ «Укрнафта» звернулося до суду із позовом, в якому попросило зобов’язати відповідача укласти договір зберігання в редакції, що викладена у тексті позовної заяви від 20.11.08р. № юр-2140.

Згідно з листом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06.11.07р. № 6422/08/17-07 ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» є єдиним підприємством на материковій території України, яке має ліцензію на право провадження господарської діяльності зі зберігання природного газу в підземних сховищах газу, які знаходяться на його балансі.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, затверджених наказомДержавного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 вересня 2005 р. № 90, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30 вересня 2005 р. N 855 (далі – Ліцензійні умови), зберігання природного газу - вид господарської діяльності з надання послуг із закачування, зберігання та відбору природного газу в/із підземних сховищ газу (далі – ПСГ); ПСГ - технологічні комплекси, штучно створені у природній або штучній ємності надр накопичувачі природного газу і технологічно поєднані з ними споруди, які призначені для періодичного наповнення, зберігання і відбирання природного газу для постачання споживачам.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про трубопровідний транспорт» зберігання вуглеводнів є одним із призначень трубопровідного транспорту, що належить до єдиної транспортної системи України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нафту і газ» транспортна послуга - виробничі операції з приймання, переміщення, здавання, тимчасового зберігання і перевантаження нафти, газу та продуктів їх переробки.

Відповідно до ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті (суб'єктів господарювання і негосподарюючих суб'єктів - юридичних осіб), послугами залізничного та інших видів транспорту зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Обов’язковість укладання відповідачем договорів зберігання природного газу вбачається судом також, виходячи із того, що відповідно до розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України переліку суб’єктів природних монополій ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» є суб’єктом природної монополії в товарній групі «транспортування природного газу магістральними газопроводами».

Згідно з ст. 6 Закону України «Про природні монополії» зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами), є суміжним ринком здійснення господарської діяльності по відношенню до ринку транспортування природного газу трубопроводами.

В силу ч. 1 ст. 6 Закону України «Про природні монополії» діяльність на ринку природної монополії та суміжному ринку регулюється нормами цього Закону, і як зазначено в ст. 10 Закону одним з обов’язків суб’єктів природних монополій є дотримання умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з п. 3.3., пп.. 3.4.3., п. 3.4. ст. 3 Ліцензійних умов ліцензіат здійснює зберігання природного газу на договірних засадах і зобов’язаний забезпечувати рівні права щодо доступу до підземних сховищ газу для всіх замовників.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо його виконання є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом.

Таким чином, обов’язковість укладання договору зберігання природного газу для відповідача із ВАТ «Укрнафта» як споживачем його послуг вбачається як на підставі ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, так і на підставі частини 3 цієї ж статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються судом, згідно з визначеною у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчістю – господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, умови надання послуг за договором зберігання, викладені у позовній заяві від 20.11.08р. № юр-2140, відповідають умовам договорів зберігання, укладання яких було предметом судового розгляду у 2005, 2006 роках (рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.05 р. № 6/631, лист ВАТ «Укрнафта» від 01.06.05р. № юр-1155 з договором № 29/298-г/115-381, постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.11.05р. № 6/631, ухвала Вищого господарського суду України від 20.01.2006р. № 6/631, рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.06 р. № 25/360, лист ВАТ «Укрнафта» від 26.06.06р. № юр-1087 з копією договору № 116-377 від 07.06.06р. зберігання природного газу, протокол узгодження розбіжностей до договору від 04.07.06р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.11.06р. № 25/360, постанова Вищого господарського суду України від 25.01.2007р. № 25/360). Відмінність редакцій договорів полягає у визначенні предмету зберігання (обсягів газу), тарифів за послуги зберігача, строку дії договорів.

Відповідач у відзиві за позовну заяву від 26.01.09р. № б/н заперечив проти укладання договору з тих мотивів, що його редакція, яка була отримана ним листом від 15.09.08р. № юр-1844, не відповідає редакції договору, яку наведено у тексті позовної заяви від 20.11.08р. № юр-2140.

Як вбачається із змісту договору зберігання, що був наданий позивачем відповідачу із листом від 15.09.08р. № юр-1844, відмінність редакції договору, яку наведено у тексті позовної заяви від 20.11.08р. № юр-2140, полягає у тому, що позивач збільшив загальний обсяг газу, який передаватиметься на зберігання з 6417541,246 тис. м. куб. до 8498719,747 тис. м. куб. за рахунок обсягу газу, який він має намір передати зберігачу на зберігання в сезоні зберігання 2008-2009 років (зміни в пп. 2.1.3.). Крім цього, позивач у тексті договору, наведеному в позовній заяві від 20.11.08р. № юр-2140 змінив редакцію п. 2.3. договору, виключивши із неї посилання на строк, протягом якого визначений в пп. 2.1.3. обсяг газу передаватиметься на зберігання (в редакції п. 2.3., що була направлена відповідачу із листом від 15.09.08р. № юр-1844 була зазначено, що газ в обсязі згідно п. 2.1.3. передається на зберігання до 15 жовтня 2008 року).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, підставою для вищезазначених змін стало те, що оскільки первинна редакція договору була направлена відповідачу у вересні 2008 року, умова щодо передачі газу до 15 жовтня 2008 року могла бути виконана у випадку підписання договору відповідачем. Оскільки відповідач договір у запропонованій редакції не підписав, звертаючись до суду у листопаді 2008 року, позивач виключив з п. 2.1.3. посилання на строк – до 15 жовтня 2008 року. З цих же мотивів позивач змінив редакцію пунктів 2.5. та 2.6. договору в частині визначених у них строків.

Розглянувши доводи відповідача, засновані на відмінності редакцій договору, колегія суддів їх відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України).

Предметом спору у даній справі є укладання договору зберігання. ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» не скористалась наданим їй частинами 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України правом на направлення ВАТ «Укрнафта» листа у відповідь на пропозицію укласти договір, на складання протоколу розбіжностей із зазначенням у ньому тих умов, з якими вона не погоджується, відтак ненадання ні протоколу розбіжностей, ні відповіді на лист від 15.09.08р. № юр-1844 свідчить про відсутність у ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» наміру на укладання із позивачем договору зберігання як такого.

За своїм змістом внесені позивачем до редакції договору, що викладена у тексті позовної заяви, зміни не є змінами, що передбачають покладення на відповідача у зв’язку з укладанням договору будь-яких додаткових обов’язків.

Згідно з п. 2.12. договору як в первинній редакції, так і в редакції, що була викладена позивачем в позовній заяві, кількість газу, яка передаватиметься позивачем на зберігання при його закачуванні визначається на підставі актів приймання-передачі. Таким чином, кількість газу, зазначена в п. 2.1.3. договору, є розрахунковою величиною, фактичні зобов’язання між сторонами по закачуванні і зберіганні газу даного обсягу газу визначатиметься в процесі виконання договору.

В позовній заяві від 20.11.08р. № юр-2140 позивач попросив суд зобов’язати відповідача укласти договір зберігання природного газу загальним обсягом 8498719, 747 тис. куб. м., з яких:

          - 2938150, 983 тис. куб. м - обсяг газу в ПСГ, переданий на зберігання в сезоні зберігання 2006 - 2007 років,

- 51694, 552 тис. куб. м - обсяг газу в ПСГ, переданий на зберігання в сезоні зберігання 2007 - 2008 років;

- 5508874, 212 тис. куб. м. – обсяг газу, який ВАТ «Укрнафта» планує передати в ПСГ та/або прийняти в ПСГ від третіх осіб в сезоні зберігання 2008-2009 років.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач на підставі ст. 22 Господарського кодексу України двічі змінював предмет позову (заяви від 18.05.09р. № юр-1074, від 18.06.09р. № юр-1358), про що у рішенні суду першої інстанції не зазначено.

З урахуванням заяви від 18.06.09р. № юр-1358 позивач просив суд зобов’язати відповідача укласти договір зберігання природного газу загальним обсягом 7097104, 15 тис. куб. м., з яких:

- 1548035, 386 тис. куб. м - обсяг газу в ПСГ, переданий на зберігання в сезоні зберігання 2006 - 2007 років,

- 40194, 552 тис. куб. м - обсяг газу в ПСГ, переданий на зберігання в сезоні зберігання 2007 - 2008 років,

- 5508874, 212 тис. куб. м. – обсяг газу, який ВАТ «Укрнафта» планує передати в ПСГ та/або прийняти в ПСГ від третіх осіб.

Передача позивачем до підземних сховищ газу 1548035, 386 тис. куб. м в сезоні зберігання 2006 - 2007 років підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: по обсягу 1544070, 386 тис. м. куб - актами приймання-передачі № 81(03/2) від 31.12.06р., № 47(03/2) від 30.11.06р., № 269 (01) від 31.10.06р., № 220 (01) від 30.09.06 р., № 171 (01) від 31.08.06р., № 163 (01) від 31.07.06р., № 124 (01) від 30.06.06р., № 14(01) від 30.04.06р., № 3 (01) від 30.04.06р., № 30 (03/2) від 28.02.06р., № 19(03/2) від 31.01.06р., по обсягу 3965, 000 тис. куб. м. - актом приймання-передачі від 28.02.07р. № 18 (03)/2.

Передача позивачем до підземних сховищ газу 40194, 552 тис. куб. м в сезоні зберігання 2007 - 2008 років підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: по обсягу 35929, 0 тис. м. куб. - актами приймання-передачі № 322 (01) від 30.04.08р., № 128 (03/2) від 30.04.08р., № 127(03/2) від 30.04.08р., № 126 (03/2) від 30.04.08р., № 80 (03/2) від 30.04.08р., № 79 (03/2) від 30.04.08р., № 270(01) від 30.04.08р., що були підписані між відповідачем, а також актом № 95(04) прийому-передачі природного газу в ПСГ ДК «Укртрансгаз» від 27 квітня 2009 року між ВАТ «Укрнафта», ДК «Укртрансгаз» та ТОВ «Інтернафтотрейд»; по обсягу 4265,552 тис. м. куб - листом ВАТ «Укрнафта» від 13.03.08р. № 6пг-12/116 та відповіддю ДК «Укртрансгаз» на нього (лист від 13.03.08р. № 3152/64-014), а також рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.08р. у справі № 32/327, постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.09р. № 32/327, що були подані позивачем із клопотанням від 23.02.09р. № юр-288.

Як вбачається із змісту позовної заяви від 20.11.08р. № юр-2140 обсяг газу 5508874, 212 тис. куб. м. є обсягом газу, який ВАТ «Укрнафта» видобуло у відповідні періоди, передало в систему магістрального трубопроводу і які позивач планує передати на зберігання. Даний обсяг газу складається з:

- 528813, 008 тис. м. куб – природного газу, видобутого у квітні-червні 2006 року;

- 1566 790, 908 тис. м. куб - природного газу, видобутого у травні-грудні 2007 року;

- 1913270, 296 тис. м. куб, з яких 4083, 110 тис. м. куб – газ, видобутий у 2007 році, і 1909187, 186 тис. м. куб. – природний газ, видобутий у січні-жовтні 2008 року;

- до 1500 000, 00 тис. м. куб. – природний газ, який ВАТ «Укрнафта» має намір передати на зберігання в ПСГ та/або прийняти від третіх осіб в ПСГ у сезоні зберігання 2008-2009 років.

На підтвердження передачі газу до газотранспортної системи України в обсязі 528813, 008 тис. м. куб. позивачем надано рішення Господарського суду м. Києва у справі № 32/290 від 10.08.06р., залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.06р. № 32/290 та постановою Вищого господарського суду України від 05.12.06р. № 32/290. За результатами розгляду справи № 32/290 ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» було зобов’язано підписати акти приймання-передачі природного газу, направлені їй на підписання супровідними листами ВАТ «Укрнафта» від 21.06.06 р. № юр-1054, від 21.06.06 р. № юр-1055, від 20.07.06 р. № юр-1125, в яких зазначається про передачу до системи магістрального трубопроводу 639686, 995 тис. м. куб. газу. З огляду на те, що сторонами у справі № 32/290 були позивач та відповідач, встановлені у справі № 32/290 факти не підлягають доведенню знову під час вирішення спору у дані судовій справі № 6/489 (ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо газу в обсязі 1566 790, 908 тис. м. куб та 1913270, 296 тис. м. куб позивачем на підтвердження передачі природного газу надані помісячні акти приймання-передачі природного газу, які направлялися відповідачу для підписання і щодо змісту яких відповідачем не було надано жодних заперечень, та листи відповідача. Зокрема, листом від 09.09.08р. № 10083/64-004 ДК «Укртрансгаз» повідомила позивача про те, що в місячних звітних балансах газу по Україні в період з травня по грудень 2007 року враховано передачу 1566 790, 908 тис. м. куб, а листом від 13.11.08р. № 12509/64-014 ДК «Укртрансгаз» підтвердила прийняття від ВАТ «Укрнафта» 1913270, 296 тис. м. куб газу власного видобутку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що наявним у матеріалах справи доказам щодо обсягів газу судом першої інстанції було надано невірну правову оцінку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторін, кожна з яких повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції не лише пропонував відповідачу надати докази в спростування доводів ВАТ «Укрнафта», але й з метою забезпечення об’єктивності та повноти дослідження обставин справи неодноразово прийнятими ухвалами витребовував у відповідача докази наявності/відсутності газу ВАТ «Укрнафта» в підземних сховищах газу та в системі магістрального трубопроводу. Наданим нормами процесуального права правом на надання своїх доводів та заперечень відповідач не скористався. За таких обставин, колегія суддів вважає, що докази, надані ВАТ «Укрнафта» на підтвердження того, що товариство передало до підземних сховищ газу у 2006-2008 роках 1548035, 386 тис. куб. м та 40194, 552 тис. куб. м, відповідно, та що до системи магістрального трубопроводу було передано у квітні-червні 2006 року - 528813, 008 тис. м. куб природного газу, у травні-грудні 2007 року - 1566 790, 908 тис. м. куб, а в січні-жовтні 2008 року - 1913270, 296 тис. м. куб газу, не спростовані відповідачем будь-якими з можливих доказів (письмовими доказами, висновками експертизи, поясненнями представників тощо). При цьому, суд виходить з того, що перебування газу позивача в підземних сховищах газу та в системі магістрального трубопроводу відповідачем не може бути спростоване поясненнями та доданими до них документами третьою особою у справі – НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів відхиляє надані НАК «Нафтогаз України» у якості доказів письмові пояснення від 16.10.2009р. № 14/2-1954, письмові пояснення від 22.07.09р. № 14/2-1362 та додані до них документи з огляду на їх неналежність, оскільки лише у власних поясненнях компанії зазначається про відбір з газотранспортної системи газу ВАТ «Укрнафта», а в інших документах, складених за участі третіх осіб, у тому числі за участі відповідача та ДК «Газ України», зазначається про відбір газу невизначеного власника. Власні письмові пояснення НАК «Нафтогаз України» про те, що з газотранспортної системи здійснювався відбір газу, що є власністю ВАТ «Укрнафта», не можуть вважатися належними доказами, оскільки НАК «Нафтогаз України» не є суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність з транспортування газу магістральними трубопроводами чи його зберігання в підземних сховищах газу. Як було зазначено вище, особою, яка займає становище природної монополії на ринку послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами і яка є єдиним суб’єктом господарювання на ринку послуг по зберіганню газу є ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», відтак відсутність в газотранспортній системі України газу ВАТ «Укрнафта» могла бути підтверджена лише тими доказами, що мали бути складені та надані відповідачем. Таких доказів відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Таким чином, укладання договору зберігання природного газу для відповідача є обов’язковим в силу закону, наявність газу, який позивач має намір передати відповідачу на зберігання за таким договором в газотранспортній системі України (підземних сховищах газу, системі магістрального трубопроводу), підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у зв’язку з чим позовні вимоги ВАТ «Укрнафта» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ВАТ «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2009р. у справі № 6/489 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2009р. у справі № 6/489 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов’язати Дочірню компанію «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, Код ЄДРПОУ 30019801, п/р 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) підписати та направити Відкритому акціонерному товариству «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, Код ЄДРПОУ 00135390, п/р № 26005050000478, в ЗАТ КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) у наступній редакції:

Д О Г О В I P №

зберігання природного газу

м. Київ „___” ___ 2008 року

Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ліцензія НКРЕ України на зберігання природного газу серія АА, № 867405 від 25 лютого 2005 року), надалі – 3бepiгaч, в ocoбі _________, який діє на підставі __________ з однієї сторони, і

Відкрите акціонерне товариство „Укрнафта”, надалі – Поклажодавець, в особі _______, який діє на підставі______, з другої сторони, керуючись Законом України від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР „Про трубопровідний транспорт”, „Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України”, затвердженими наказом Держкомнафтогазу України від 01 листопада 1994 року № 355 та наказом Міністерства палива та енергетики України від 05 серпня 2002 року № 469 „Про затвердження Порядку створення страхового запасу природного газу в натуральній та грошовій формах", уклали даний договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Зберігач зобов’язується за плату, протягом строку встановленого цим договором, зберігати в підземних сховищах газу, надалі - ПСГ, природний газ, надалі - газ, переданий йому Поклажодавцем, i повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а Поклажодавець зобов’язується внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки.

2. Умови зберігання i порядок прийому-передачі газу

2.1. Поклажодавець на підставі цього Договору передає Зберігачу газ на зберігання в загальному обсязі 7097104, 15 тис. куб. м., з яких:

2.1.1. 1548035, 386 тис. куб. м - обсяг газу в ПСГ, переданий на зберігання в сезоні зберігання 2006 - 2007 років, з них:

          - 1544070, 386 тис. м. куб – природний газ, видобутий в 2006 році;

- 3965, 000 тис. куб. м. – природний газ, видобутий на Середняківському родовищі і закачаний в ПСГ в лютому 2007р.

          2.1.2. 40194, 552 тис. куб. м - обсяг газу в ПСГ, переданий на зберігання в сезоні зберігання 2007 - 2008 років, з них:

          - 35929, 0 тис. м. куб – природний газ, видобутий на Мільківському родовищі і переданий до підземних сховищ газу в жовтні 2005 – квітні 2006 року, що є власністю Поклажодавця;

          - 4265,552 тис. м. куб – природний газ, видобутий на Монастирчанському нафтогазоконденсатному родовищі і закачаний в ПСГ у червні-вересні 2007 року.

2.1.3. 5508874, 212 тис. куб. м. – обсяг газу, який Поклажодавець планує передати в ПСГ та/або прийняти в ПСГ від третіх осіб, з яких:

- 528813, 008 тис. м. куб – природний газ, видобутий у квітні-червні 2006 року і переданий в систему магістрального трубопроводу Зберігача;

- 1566 790, 908 тис. м. куб - природний газ, видобутий і переданий в систему магістрального трубопроводу Зберігача у травні-грудні 2007 року;

- 1913270, 296 тис. м. куб, з яких 4083, 110 тис. м. куб. - видобутий у 2007 році і переданий в систему магістрального трубопроводу ДК «Укртрансгаз» в 2008 році, 1909187, 186 тис. м. куб. – природний газ, видобутий і переданий в систему магістрального трубопроводу ДК «Укртрансгаз» у січні-жовтні 2008 року;

- до 1500 000, 00 тис. м. куб. – природний газ, який Поклажодавець має намір передати на зберігання в ПСГ та/або прийняти від третіх осіб в ПСГ у сезоні зберігання 2008-2009 років.

2.2. Наявний в ПСГ на дату укладання даного договору газ в обсязі, зазначеному в пп. 2.1.1., 2.1.2. вважається переданим Поклажодавцем і прийнятим Зберігачем на зберігання в сезоні 2008-2009 в ПСГ з дати укладання даного договору.

2.3. Поклажодавець передає Зберігачу та/або приймає в ПСГ від третіх осіб газ в обсязі, зазначеному в пп. 2.1.3., на зберігання протягом строку дії даного Договору.

2.4. При отриманні газу на зберігання в ПСГ Зберігач не набуває права власності на отриманий для зберігання газ. Зберігач не має права без письмової згоди Поклажодавця здійснювати відбір та будь-яким чином розпоряджатися газом Поклажодавця, переданим на зберігання в ПСГ.

2.5. Строк зберігання газу Поклажодавця в ПСГ визначається з моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу Зберігачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2010 року.

2.6. Сторони домовились, що відбір газу із ПСГ i передача його Зберігачем Поклажодавцю здійснюється в період відбору газу. Період відбору газу з ПСГ починається з 15 жовтня 2008 року (2009 року) i закінчується 15 квітня 2009 (2010 року) відповідно.

2.7. Відповідно до пункту 1.3. Порядку створення страхового запасу природного газу в натуральній та грошовій формах, затвердженого наказом Мінпаливенерго від 05 серпня 2002 року № 649, Поклажодавець страховий запас газу не створює.

2.8. Прийом-передача газу при закачуванні або відборі в/із ПСГ здійснюється сторонами на газовимірювальних станціях ПСГ.

2.9. Узгодження Поклажодавцем зі Зберігачем обсягів закачування або відбору газу в/із ПСГ здійснюється в такому порядку:

2.9.1. Зберігач розглядає заявку Поклажодавця на закачування або відбір газу в/із ПСГ з врахуванням потужностей ПСГ та пропускної спроможності газотранспортної системи та зобов’язаний надати відповідь Поклажодавцю протягом 5 (п’яти) календарних днів з дати отримання заявки;

2.9.2. Після погодження Зберігачем обсягів закачування газу Поклажодавця в ПСГ або обсягів відбору газу Поклажодавця із ПСГ Зберігач здійснює закачування або відбір в/із ПСГ цих обсягів газу в місяці закачування або відбору.

2.10. Обсяги закачування газу в ПСГ можуть змінюватись за домовленістю сторін. Обсяги відбору газу із ПСГ можуть змінюватись за заявкою Поклажодавця в порядку, визначеному в пункті 2.9 даного договору.

2.11. Зберігач здійснює облік газу, що закачується або відбирається в/із ПСГ. Місячний обсяг газу, що передається сторонами при закачуванні або відборі в/із ПСГ у відповідному місяці, підтверджується диспетчерською службою Зберігача.

2.12. Обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформляється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печаткою до 15-го числа, наступного за звітним місяцем закачування або відбору газу в/із ПСГ. В актах прийому-передачі газу вказується обсяг газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти прийому-передачі газу є підставою для розрахунків Поклажодавцем із Зберігачем.

Поклажодавець і Зберігач протягом 10-ти днів з моменту укладення даного договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ, який Поклажодавець залишає в ПСГ Зберігача на зберігання в сезоні 2008-2009 років. Поклажодавець зобов’язується оплатити частину вартості послуг по зберіганню залишку газу в сезоні 2008-2009 років згідно з пунктом 4.3. даного договору.

2.13. У випадку передачі Поклажодавцем газу в ПСГ третій особі або прийому газу в ПСГ від третьої особи Поклажодавець зобов’язується скласти акт прийому-передачі газу з третьою особою та протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту складання надати цей акт Зберігачу.

2.14. В разі неоплати або несвоєчасної оплати Поклажодавцем фактично наданих послуг по закачуванню, зберіганню або відбору газу Зберігач залишає за собою право не здійснювати відбір із ПСГ газу Поклажодавця до моменту виконання Поклажодавцем зобов’язань за даним договором.

2.15. Поклажодавець зобов’язується оплатити послуги по зберіганню зазначеного в п. 2.2. залишку газу згідно з п. 4.3. даного договору.

2.16. У випадку, якщо на момент завершення періоду відбору в сезоні зберігання 2008-2009 років, 15 квітня 2009 року, в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу Поклажодавця, сторони зобов'язуються до 15 травня 2009 року скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ.

Поклажодавець зобов’язується оплатити послуги по зберіганню газу, що залишається в ПСГ після закінчення сезону зберігання 2008 - 2009 років, згідно пункту 4.4. даного договору.

2.17. Якість газу, що передається на зберігання в ПСГ, повинна відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 „Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия”.

3. Тарифи

3.1. Тариф на закачування 1000 куб.м газу в ПСГ установлюється в розмірі 9,00 грн., в тому числі ПДВ – 1,50 грн.

3.2. Тариф на зберігання 1000 куб.м газу в ПСГ на один сезон зберігання газу установлюється в розмірі 21,60 грн., в тому числі ПДВ – 3,60 грн.

3.3. Тариф на відбір 1000 куб.м газу з ПСГ установлюється в розмірі 9,00 грн., в тому числі ПДВ – 1,50 грн.

3.4. Тарифи, що зазначені в пунктах 3.1, 3.2 та 3.3 даного договору, змінюються за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України.

У випадку зміни тарифів нові тарифи є обов’язковими для сторін за даним договором, з моменту введення їх в дію. Зміна тарифів оформлюється додатковою угодою до даного договору.

3.5. Загальна сума даного договору складається з місячних сум вартості фактично наданих Зберігачем Поклажодавцю послуг по закачуванню, зберіганню, відбору газу.

4. Порядок розрахунків

4.1. Поклажодавець сплачує послуги по закачуванню газу в ПСГ надані Зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу.

Вартість послуг по закачуванню газу в ПСГ визначається на підставі тарифу на закачування газу, зазначеного в пункті 3.1 даного договору, 50,0% тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 даного договору, та акту прийому-передачі газу за звітний місяць закачування газу в ПСГ, зазначеного в пункті 2.12 даного договору, за наступною формулою:

Sп.з. = V x (Тз. + Тзб./2), де:

Sп.з. - вартість послуг по закачуванню газу в ПСГ, грн;

V - обсяг закачаного газу в ПСГ, тис.куб.м;

Тз. – тариф на закачування газу, грн. за 1000 куб.м;

Тзб. – тариф на зберігання газу, грн. за 1000 куб.м.

4.2. Поклажодавець сплачує послуги по відбору газу з ПСГ надані Зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем відбору газу.

Вартість послуг по відбору газу визначається на підставі тарифу на відбір газу, зазначеного в пункті 3.3 даного договору, 50,0% тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 даного договору, та акту прийому-передачі газу за звітний місяць відбору газу з ПСГ, зазначеного в пункті 2.12 даного договору, за наступною формулою:

Sп.в. = V x (Тв. + Тзб./2), де:

Sп.в. - вартість послуг по відбору газу з ПСГ, грн;

V - обсяг відібраного з ПСГ газу, тис.куб.м;

Тв. – тариф на відбір газу, грн. за 1000 куб.м;

Тзб. – тариф на зберігання газу, грн. за 1000 куб.м.

4.3. Поклажодавець зобов'язується протягом 15-ти днів з моменту підписання акту про обсяг залишку природного газу в ПСГ сплатити Зберігачу послуги по зберіганню газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ.

Вартість послуг по зберіганню невикористаної частини (залишку) обсягу газу Поклажодавця визначається на підставі 50,0% тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 даного договору, та обсягу залишку природного газу в ПСГ, зазначеного в акті про обсяг залишку газу, за наступною формулою:

Sп.з.г. = V x (Тзб./2), де:

Sп.з.г. - вартість послуг по зберіганню залишку газу, грн;

V - обсяг залишку газу в ПСГ, тис.куб.м;

Тзб. – тариф на зберігання газу, грн. за 1000 куб.м.

Послуги по відбору газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ, сплачуються Поклажодавцем в порядку, зазначеному в пункті 4.2 даного договору.

4.4. Поклажодавець зобов'язується до 20 травня 2009 року сплатити Зберігачу послуги по зберіганню газу, що залишився в ПСГ на момент завершення періоду відбору - 15 квітня 2009 року.

Вартість послуг по зберіганню невикористаної частини (залишку) обсягу газу Поклажодавця в сезоні 2008 - 2009 років визначається на підставі 50,0% тарифу на зберігання газу, зазначеного в пункті 3.2 даного договору, та акту, зазначеного в пункті 2.16 даного договору, за наступною формулою:

Sп.з.з. = V x (Тзб./2), де:

Sп.з.з. - вартість послуг по зберіганню залишку газу в ПСГ, грн;

V - обсяг залишку газу в ПСГ, тис.куб.м;

Тзб. – тариф на зберігання газу, грн. за 1000 куб.м.

4.5. Звірка розрахунків здійснюється сторонами щоквартально до 25-го числа місяця наступного за звітним кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату Поклажодавцем вартості послуг по закачуванню, зберіганню та відбору газу та актів прийому-передачі газу. Указана звірка оформлюється актом звірки.

4.6. В платіжних дорученнях Поклажодавець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, призначення платежу.

У випадку, якщо в платіжних дорученнях Поклажодавця не зазначений звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, призначення платежу, то Зберігач зараховує кошти, що надійшли від Поклажодавця, в першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги, що виникла перша за часом у попередніх періодах.

5. Відповідальність сторін

5.1. Зберігач і Поклажодавець у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору несуть відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України.

5.2. За несвоєчасну оплату послуг, у строки зазначені в пунктах 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 даного договору, Поклажодавець сплачує на користь Зберігача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

5.3. У випадку порушення умов даного договору з боку Поклажодавця, Зберігач має право в односторонньому позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії встановити на майбутнє фінансові гарантії належного виконання зобов'язань Поклажодавця за договором (оперативно-господарські санкції), зокрема: змінити порядок оплати послуг, встановити попередню оплату послуг.

5.4. Оперативно-господарські санкції, передбачені п. 5.3 даного договору можуть бути встановлені Зберігачем при затримці оплати Поклажодавцем послуг у строки, зазначені в пунктах 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 даного договору, більш як на десять календарних днів.

5.5. Про застосування оперативно-господарських санкцій Зберігач повідомляє Поклажодавця протягом трьох робочих днів (з урахуванням часу надання послуг поштового зв’язку), з дня прийняття такого рішення Зберігачем (усного або письмового розпорядження уповноваженої особи Зберігача), шляхом надіслання Поклажодавцю рекомендованого листа, телеграми, з повідомленням про застосування до Поклажодавця конкретного виду оперативно-господарських санкцій, зазначених пункті 5.3 даного договору, із обов’язковою вказівкою дати, з якої починається застосування таких санкцій.

5.6. Оперативно-господарські санкції застосовуються з моменту, зазначеному у відповідному повідомленні Зберігача, однак не раніше моменту одержання такого повідомлення Поклажодавцем.

Факт одержання Поклажодавцем повідомлення Зберігача про застосування оперативно-господарських санкцій підтверджується відміткою поштової організації про вручення (відмову від одержання) відповідного повідомлення.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від наявності вини Поклажодавця у порушенні умов даного договору. Скасування оперативно-господарських санкцій здійснюється за домовленістю сторін.

5.7. При несвоєчасному закачуванні газу в ПСГ або відбору газу Поклажодавця із ПСГ (п. 2.9.), несвоєчасному погодженні заявок Поклажодавця (п. 2.9.1.), несвоєчасному підписанні актів приймання-передачі природного газу (п.п. 2.12., 2.16) Зберігач сплачує на користь Поклажодавця штраф у розмірі 5% від вартості послуг, відповідно, по закачуванні, відбору, зберіганні газу в ПСГ.

6. Порядок вирішення спорів

6.1. Будь-який спір, що виникне щодо даного договору або в зв’язку з ним, підлягає передачі на розгляд в господарські суди України і розглядається в установленому порядку згідно з чинним законодавством і умовами даного договору.

7. Форс – мажор

7.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов’язків по даному договору, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин (дія непереборної сили, яка не залежить від волі сторін).          

7.2. Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли після підписання договору внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи пожежі, землетруси, повені, оповзні, удар блискавки, інші стихійні лиха, вибухи, війну або військові дії та інші незалежні від волі сторін обставини. Строк виконання зобов’язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.

7.3. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України. Строк для повідомлення між сторонами про такі обставини - до 14 днів з моменту їх виникнення.

7.4. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Поклажодавцем від сплати за послуги по закачуванню, зберіганню та відбору газу, які надані Зберігачем до їх виникнення.

8. Інші умови

8.1. Даний договір складений у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу. З укладенням даного договору попереднє листування та документація щодо предмету даного договору втрачають юридичну силу.

8.2. Всі зміни і доповнення до даного договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.

8.3.Статус платника податку на прибуток:

- Зберігач має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

- Поклажодавець має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

8.4. Сторони зобов’язуються повідомляти одна одній про зміни своїх платіжних реквізитів, юридичних адрес, номерів телефонів, телефаксів, статусів платників податку на прибуток у 5-ти денний строк з моменту виникнення відповідних змін.

9. Строк дії договору

9.1. Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги – до повного виконання Поклажодавцем своїх зобов’язань за даним Договором.

В разі, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за (один) місяць про припинення даного Договору, Договір вважається пролонгованим на наступний відповідний період зберігання газу.

10. Адреси і реквізити сторін

Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, Код ЄДРПОУ 30019801, п/р 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, Код ЄДРПОУ 00135390, п/р № 26005050000478, в ЗАТ КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 85, 0 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн.

Видати наказ

Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, Код ЄДРПОУ 30019801, п/р 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, Код ЄДРПОУ 00135390, п/р № 26005050000478, в ЗАТ КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 6/489 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий : Отрюх Б.В.

Судді : Михальська Ю.Б.

Тищенко А. І.

Головуючий суддя                                                                      

Судді