Постанова № 75283594, 11.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3826/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Судової-Хомюк Н.М., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1,

на ухвалу ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року про закриття провадження (суддя – Микуляк П.П., час ухвалення – 12:25 год., місце ухвалення – м.Ужгород, дата складання повного тексту – 27.03.2018 р.),

в адміністративній справі №807/1504/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної ради,

про визнання дій протиправними, скасування договору та орендної плати,

встановив:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 обласної ради, в якому, з врахуванням збільшення позовних вимог, просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо виготовлення договору оренди №15/06.2-16 від 18.11.2015 року та скасувати цей договір оренди як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства; 2) звільнити позивача від обов'язку сплати орендної плати та скасувати призначену орендну плату згідно договору оренди №15/06.2-16 від 18.11.15 року із дня його укладення.

Ухвалою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 01.12.2017 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Ухвалою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. залишено без розгляду позовні вимоги в цій адміністративній справі №807/1504/17, в частині визнання протиправним дій ОСОБА_2 обласної ради щодо виготовлення договору оренди №15/06.2-16 від 18.11.2015 року.

Іншою ухвалою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. закрито провадження в цій адміністративній справі №807/1504/17, в частині позовних вимог щодо скасування договору оренди №15/06.2-16 від 18.11.2015 року та скасування призначеної орендної плати і звільнення від обов'язку сплати такої.

З ухвалою суду першої інстанції від 22.03.2018 року про закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду незаконна та необгрунтована, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що в матеріалах справи міститься достатня кількість доказів, що власне обласна рада з 2003 р. вчиняє навколо будівлі аптеки сумнівні схеми та не виконує законів України. Обласна рада не цікавиться і не дбає про за свою власність, ставить перешкоди у збереженні будівлі, що призвело до масштабної руйнації будівлі. Суд першої інстанції неправильно застосував ст.114 ЦПК України, так як це стаття цивільного судочинства.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 22.03.2018 р. про закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог та направити справу для повторного розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з’явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст.2 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року, тобто на час пред’явлення до суду даного адміністративного позову), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Також, згідно ст.17 ч.1 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року), юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Статтею 6 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року), гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що статтею 3 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року) визначено, що справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Відповідач – це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Аналогічні процесуальні правові норми містяться і в КАС України в редакції чинній після 15.12.2017 року, тобто в редакції на час прийняття спірної ухвали суду від 22.03.2018 року.

Так, відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду, а відповідач – це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно ст.19 ч.1 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Із змісту наведених правових норм видно, що при розгляді адміністративної справи обов’язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Тобто, спір із суб'єктом владних повноважень буде належати до публічно-правового спору за умови коли такий суб'єкт (відповідач у справі) при вчиненні (прийнятті) оспорених рішення (дії, бездіяльності) діяв при виконанні владних управлінських функцій.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Із вищенаведених правових норм видно, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Із матеріалів справи та змісту адміністративного позову видно, що у заявленому позові позивач ОСОБА_1 оскаржує дії відповідача ОСОБА_2 обласної ради щодо виготовлення договору оренди №15/06.2-16 від 18.11.2015 року, також просить позивач скасувати цей договір оренди, звільнити позивача від обов'язку сплати орендної плати та скасувати призначену орендну плату згідно цього договору оренди.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спір у даній справі стосується питань щодо виготовлення і виконання цивільно-правового договору, і не має публічно-правового характеру, не пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій відносно позивача.

Тому, справа має вирішуватися у порядку цивільного судочинства чи за правилами господарського судочинства, з врахуванням обставин справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року про закриття провадження в адміністративній справі №807/1504/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної ради про визнання дій протиправними, скасування договору та орендної плати – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Н.М. Судова-Хомюк

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 12.07.2018 року