Постанова № 7528352, 25.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2009 № 11/211

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 дов. б/н від 07.03.2009;

від відповідача-1: Пеньківський М.В. дов. б/н від 12.10.2009;

від відповідача-2: ОСОБА_2 дов. б/н від 15.06.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.07.2009

у справі № 11/211 (суддя

за позовом ОСОБА_4

до ВАТ "Завод КІНАП"

Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору №28/2 про оренду не житлових приміщень та земельної ділянки з правом викупу, укладеного 02.08.1999 року між відповідачами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2009 у справі №11/211 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №11/211 від 27.07.2009 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що суд першої інстанції в рішенні дійшов неправильного висновку, що права та законні інтереси позивача внаслідок укладання спірного договору не були порушені. Позивач, зокрема, вказує на те, що у відповідності до Статуту ВАТ „Завод КІНАП”, органом, який представляє інтереси акціонерів є Спостережна рада. Згідно Статуту ВАТ “Завод Кінап” Спостережна рада затверджує угоди купівлі продажу, застави, відчуження, укладені на суму, що перевищує 1 (один) відсоток Статутного фонду Товариства, а також дає згоду на оренду приміщень та будинків. Спірний договір із Спостережною радою не погоджувався. Отже, укладення такого договору без погодження з Спостережною радою є порушенням прав та інтересів акціонерів.

Відповідач-1 вимоги апеляційної скарги підтримує.

Відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін. Свої заперечення відповідач-2 обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 як акціонер ВАТ „Завод Кінап” не наділений правом на звернення до суду з таким предметом позову, оскільки законодавством не передбачено право акціонера звертатися з позовом за захистом прав акціонерного товариства.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_4 не був акціонером товариства на момент укладення договору №28/2 (додатковий) про оренду нежилих приміщень та земельної ділянки з правом викупу (далі договір № 28/2).

Позивачем до матеріалів справи долучено лист реєстроутримувача ВАТ „Завод Кінап” від 16.10.2009 №26/АТЕ-023, який свідчить про те, що дата відкриття особового рахунку гр. ОСОБА_4 в системі реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ „Завод Кінап” 24 листопада 1997 року. Тобто ОСОБА_4 являється акціонером ВАТ „Завод Кінап” з 1997 року, в той час як спірний договір укладено в 1999 році.

Таким чином, висновок господарського суду м. Києва в цій частині спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2009 року були проведені позачергові загальні збори акціонерів ВАТ „Завод Кінап”, на яких, у т.ч. була призначена Ревізійна комісія, членом якої є ОСОБА_4

Пунктом 8.2.16 Статуту ВАТ „Завод Кінап” передбачено, що Спостережна рада має право отримувати інформацію про діяльність товариства.

20.04.2009 року було проведене засідання Спостережної ради ВАТ „Завод Кінап”, на якому слухалося питання про укладення договору ВАТ „Завод Кінап” з ПП ОСОБА_5 про оренду нежилих приміщень з правом викупу №28/2 (додатковий). На даному засіданні ОСОБА_4 доповів, що договір був укладений з порушенням норм статуту ВАТ „Завод Кінап” та законодавства України. За результатами слухань постановили доручити ОСОБА_4 здійснити повторну перевірку і в разі виявлення порушень звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору №28/2.

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.1999 між Відкритим акціонерним товариством “Завод Кінап” в особі голови правління Дакала Василя Федоровича (орендодавець) та Суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір №28/2 (додатковий) про оренду нежилих приміщень та земельної ділянки з правом викупу. Згідно з умовами вказаного договору відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв в користування будівлю столярного цеху загальною площею 340 кв.м., деревообробне обладнання та прилеглу земельну ділянку загальною площею 300 кв.м. з розташованими на ній допоміжними будівлями для використання під складські, виробничі, офісні приміщення для інших цілей, що не суперечить чинному законодавству України та направлені на забезпечення господарської діяльності орендаря. Будівля та земельна ділянка знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160. Вартість обєкта, встановлена сторонами про укладенні договору, становить 81767,00 грн.

Нерухоме майно, а саме: будівля столярного цеху, та рухоме майно (деревообробне обладнання), що було передане в оренду за договором №28/2, належало ВАТ “Завод Кінап” на праві колективної власності на майновий комплекс від 03.02.1999 серії МК №010002033, виданим Київською міською Державною адміністрацією.

Пунктом 7.1 договору №28/2 передбачено, що майно, що передається в оренду переходить у власність орендаря, якщо він сплатив орендодавцю у вигляді орендної плати всю його залишкову вартість.

Як встановлено рішенням господарського суду м. Києва у справі №12/147, відповідно до п. 4.1 договору №28/2 орендна плата за оренду будівлі та обладнання стягується одноразово та становить 66000,00 грн.; відповідно до прибуткового касового ордеру №64 від 02.08.1999 орендна плата в сумі 66000,00 грн. була перерахована в касу відповідача; в подальшому платіжним дорученням №019 від 23.04.2003 відповідач-2 перерахував суму в розмірі 913,34 грн. як плату за договором №28/2 та платіжним дорученням №072 від 10.06.2008 перерахував 17653,66 грн. як оплату залишкової вартості майна.

Відповідно до ст. 58 ЦК УРСР (застосовується судом, оскільки спірний договір був укладений в 1999 році). Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що спірний договір оренди, в якому передбачено право на викуп орендованого майна, є удаваною угодою, оскільки він приховує за своєю правовою природою договір купівлі продажу (відчуження) майна з умовами розстрочки платежів у вигляді одноразової орендної плати та сплати залишкової балансової вартості орендованого майна і до нього застосовуються правила договору купівлі-продажу.

На виконання доручення Спостережної ради на ВАТ “Завод Кінап” було проведено перевірку. При здійсненні перевірки, комісія повідомила заявника, що в протоколах Спостережної ради товариства за 1999 питання про погодження укладання договору № 28/2 не розглядалось, надання будівлі столярного цеху в оренду з правом викупу приватному підприємцю ОСОБА_5 Спостережною радою товариства не погоджувалось. Правління ВАТ “Завод Кінап”, як колегіальний орган, повинно було розглянути на своєму засіданні питання про укладання договору, оскільки цим договором передбачається відчуження в майбутньому майна товариства, та направити умови договору на погодження Спостережної ради. Однак, Правління не приймало жодних рішень та не направляло на погодження Спостережної ради умови передачі належного товариству майна в оренду з правом викупу приватному підприємцю ОСОБА_5

У відповідності до Статуту ВАТ „Завод Кінап” Спостережна рада є органом ВАТ “Завод Кінап”, який представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням Загальних зборів акціонерів, і в межах компетенції визначеної Статутом, контролює і регулює діяльність Правління.

Відповідно до п. 8.2.14 д) Статуту ВАТ “Завод Кінап” в редакції від 11.03.1999 Спостережна рада затверджує угоди купівлі продажу, застави, відчуження укладені на суму, що перевищує 1 (один) відсоток статутного фонду товариства, а також дає згоду на оренду приміщень і будинків.

Згідно п 5.1 ВАТ „Завод Кінап” Статуту статутний фонд товариства становить 3387943,75 грн. Отже, один відсоток становить 33879,44 грн. Вартість обєкта за договором №28/2, як вже зазначалось вище, становить 81767,00 грн.

Всупереч зазначеним вимогам Статуту ВАТ “Завод Кінап”, питання про укладання договору №28/2 на засіданні Спостережної ради не розглядалось, надання будівлі столярного цеху в оренду з право викупу приватному підприємцю ОСОБА_5 Спостережною радою товариства не погоджувалось, рішення з цього приводу не приймалися.

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (застосовується судом, оскільки спірний договір був укладений в 1999 році) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

В силу вимог ст. ст. 46, 47 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції ради акціонерного товариства (спостережної ради), не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує голова правління. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства.

Відповідно до пп. в) п. 8.3.14 Статуту ВАТ „Завод Кінап” до компетенції правління належить розпорядження майном товариства, балансова вартість якого не перевищує 1 (один) відсоток Статутного фонду товариства.

Голова Правління розпоряджається майном та коштами товариства, укладає майнові угоди (в т.ч. договори застави, купівлі-продажу, дарування та інше) загальною сумою до 1 відсотка Статутного фонду без узгодження, а більше 1 відсотка статутного фонду за рішенням Спостережної ради (п. 8.4 Статуту).

Отже, товариство, в особі Голови Правління, укладаючи спірний договір на суму 81767,00 грн., перевищило свої повноваження та, відповідно, уклало договір з порушеннями вимог Статуту товариства та вимог Закону України „Про господарські товариства”.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання договору оренди №28/2 (додатковий), укладеного між відповідачами, недійсним.

Колегія суддів також не приймає доводи відповідача-2, що ОСОБА_4 не є належним позивачем у даній справі, та не приймає посилання господарського суду м. Києва на Постанову Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, де зазначено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 у справі №01-10/2004 визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України (у т.ч. Господарському процесуальному кодексі України) у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

В силу ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, у т.ч. справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п. 1.2 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

Також у даних рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 вказано, що право на отримання частини прибутку акціонерного товариства належить кожному власнику акцій цього товариства. Усі власники простих акцій мають рівні права на отримання дивідендів, якщо загальними зборами акціонерів прийнято рішення про спрямування прибутку (частини прибутку) на їх виплату. При цьому прибуток (частина прибутку) розподіляється між усіма акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій. При вирішенні корпоративних спорів може виникнути ситуація, коли субєкти корпоративних прав вступили в спір за відсутності порушеного корпоративного права, але неможливо собі уявити спір, в який би вступила одна із сторін, якби не був порушений її інтерес.

ОСОБА_4, являючись акціонером ВАТ „Завод Кінап” має право, у т.ч. на отримання прибутку від діяльності товариства. При цьому, отримання безпосередньо прибутку і розмір прибутку є вже корпоративним інтересом акціонера, який відповідно до ст. 1 ГПК України підлягає захисту в суді.

Колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись до господарського суду за вирішенням спору про визнання недійсним договору №28/2, ОСОБА_4 звернувся до суду саме з корпоративним спором, у т.ч. і до ВАТ „Завод Кінап”, оскільки вважає, що умови даного договору позбавляють товариство можливості отримання додаткових прибутків, і, як наслідок, позбавляють його, як акціонера товариства, отримувати більший розмір дивідендів.

Тобто в даному випадку, ОСОБА_4 захищає в першу чергу свої права та інтереси, повязані з отриманням прибутку від діяльності товариства, а його прибутки (їх розмір) є похідними та залежать від прибутків товариства в цілому.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що договір №28/2 від 02.08.1999 був укладений з порушеннями вимог Статуту товариства та вимог чинного законодавства та порушує охоронювані законом інтереси позивача, як учасника (акціонера) ВАТ „Завод Кінап”.

У звязку з викладеним, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва по справі №11/121 від 27.07.2009 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідачів в рівних частинах.

До апеляційної скарги на підтвердження факту оплати державного мита ОСОБА_4 додав квитанцію №2099 від 26.08.2009 на суму 50,00 грн. У відповідності до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення ставка державного мита складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Згідно з ст.8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково у випадку його внесення в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга задоволена повністю, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України державне мито в сумі 7,50 грн., яке сплачене квитанцією №2099 від 26.08.2009.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва у справі №11/211 від 27.07.2009 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №28/2 про оренду нежилих приміщень та земельної ділянки з правом викупу, укладений 02.08.1999 між приватним підприємцем ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством „Завод Кінап”.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Завод Кінап” (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, рахунок №2600331398201 у філії АБ „Південний”, МФО 320917, ідентифікаційний код 14311850) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, рахунок в банку відсутній) 42,50 грн. державного мита та 156,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, рахунок НОМЕР_2 у КФ АБ „Наш банк”, МФО 320865, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, рахунок в банку відсутній) 42,50 грн. державного мита та 156,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Завод Кінап” (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, рахунок №2600331398201 у філії АБ „Південний”, МФО 320917, ідентифікаційний код 14311850) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, рахунок в банку відсутній) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

6. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, рахунок НОМЕР_2 у КФ АБ „Наш банк”, МФО 320865, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, рахунок в банку відсутній) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

7. Повернути ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, рахунок в банку відсутній) з Державного бюджету України державне мито у сумі 7,50 грн., надмірно сплачене згідно квитанції №2099 від 26.08.2009, оригінал якої знаходиться в матеріалах господарської справи №11/211.

8. Матеріали справи №11/211 повернути до господарського суду міста Києва.

9. Доручити господарському суду м. Києва видачу наказів.

10. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді