Рішення № 75283126, 10.07.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №332/370/18

Провадження №2/333/1438/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Некрашевич Є.В.,

представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко», -

ВСТАНОВИВ:

До суду 08.02.2018 року звернувся Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району із позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на її утримання. Посилаються на таке. Малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 з жовтня 2017 року перебуває на профілактичному обліку у відділі по Заводському району служби у справах дітей, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах по причині неналежного виконання матір'ю своїх обов'язків. Дитина була взята на облік у зв'язку з тим, що 08.10.2017 року на підставі акту про покинуту дитину була влаштована до КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5». Акт покинутої дитини був складений у зв'язку з тим, що мати зі співмешканцем знаходилися в нетверезому стані і були неспроможні здійснювати догляд за дочкою (висновок КУ «Запорізький обласний клінічний наркологічний диспансер» №4807 від 08.10.2017 р.). На ОСОБА_3 було складено протокол за адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП та прийнято постанову Заводським районним судом м. Запоріжжя 15.01.2018 р.

Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей ЗМР було обстежено умови проживання родини ОСОБА_3 за адресою її фактичного мешкання: АДРЕСА_3 та встановлено, що в кімнаті створені необхідні для проживання та виховання дитини умови. Відповідно до інформації КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» від 23.10.2017 р. дівчинка на диспансерному обліку не перебуває, батьки виконують рекомендації лікарів частково.

ОСОБА_3 проходила стаціонарне лікування в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» з 11.10.2017 р. по 18.10.2017 р.

18.10.2017 р. ОСОБА_3 звернулась до служби у справах дітей з проханням повернути їй дитину на виховання. Комісією з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району була розглянута ця заява та 26.10.2017 р. прийнято рішення дозволити ОСОБА_3 забрати малолітню дитину на виховання за умови постійного контролю з боку спеціалістів відділу по Заводському району служби у справах дітей та фахівців Запорізького міського центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді. ОСОБА_3 було попереджено про можливість позбавлення батьківських прав у разі, якщо вона буде зловживати спиртними напоями та своїми діями наражати дитину на небезпеку.

10.01.2018 р. до відділу по Заводському району служби у справах дітей надійшло усне повідомлення інспектора ювенальної превенції Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про те, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 знайдена у сусідів в кімнаті АДРЕСА_4 У зв'язку з чим було повторно складено акт про покинуту дитину, а малолітню ОСОБА_5 влаштовано до КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5».

ОСОБА_3 раніше була позбавлена батьківських прав у відношенні трьох неповнолітніх дітей: 15.08.2006 р. у відношенні доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; 03.03.2006 р. у відношенні доньки ОСОБА_7; 26.01.2016 р. у відношенні сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району було розглянуто питання стану виконання батьківських обов'язків 18.01.2018 року за участю матері.

Просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав та стягнути аліменти в ? частині її заробітку доходу щомісячно на користь Комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко».

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 позов підтримали, додатково пояснили, що 10 січня 2018 року сусіди викликали поліцію, оскільки малолітня ОСОБА_5 знаходилась з вечора у сусідів в кімнаті АДРЕСА_5 а ОСОБА_3 перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння разом зі своїм співмешканцем.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 проти позову заперечували. В своїх поясненнях та відзиві зазначили, що за час перебування дитину в КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко», а саме з 19.01.2018 року відповідачка періодично (5-7 разів на місяць) відвідує дитину та опікується нею. Неодноразово приносила їй солодощі та фрукти, дитина реагувала позитивно, була рада її бачити. ОСОБА_3 знаходилась на лікуванні у денному стаціонарі у наркодиспансері №2 з 14.02.2018 р. по 13.03.2018 р. Обставини викладені в акті покинутої дитини від 08.10.2017 р. не відповідають дійсності. ОСОБА_3 винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором найму житлового приміщення від 04.04.2018 р. Вона працює в ТОВ «ШЕН-СЕРВІС» з 08.04.2016 р. прибиральницею виробничих приміщень. Відповідачка приймає активну участь у діяльності ініціативної групи «Асоціація безпритульних Запоріжжя та Запорізької області», вона відвідує заходи центру де отримує знання як бути доброю матір'ю для своєї дитини. За останній місяць не була побачена в будь-якому алкогольному чи наркотичному сп'янінні.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» в судове засідання не направила свого представника, надіслала заяву про розгляд справи без їх участі.

Судом за клопотанням відповідача були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_9 в суді повідомив, що він є біологічним батьком ОСОБА_5, проте у свідоцтві про народження він батьком не записаний, оскільки реєстрацію проводила відповідачка самостійно в м. Харків. Він є співмешканцем ОСОБА_3, проте у зареєстрованому шлюбі вони не перебувають. Він працює, але трудовий договір з ним не оформлювався. Зараз вони разом з ОСОБА_3 проживають в кімнаті гуртожитку, яку орендують. В січні 2018 року, коли забрали дитину, вони також проживали в кімнаті гуртожитку по АДРЕСА_6 В дні коли ОСОБА_3 працювала, за дитиною доглядав він. В цей день, ОСОБА_3 зранку прийшла з роботи, вона працювала в нічну зміну, та була дуже засмучена, оскільки розбила скло на вітрині і їй доведеться за нього платити. Він близько 10 годині приніс з магазину пляшку пива об'ємом 2 л та запропонував ОСОБА_3 Вона випила лише 1 стакан. Коли вийшла в коридор, її побачила сусідка та сказала, щоб ОСОБА_3 пішла та прийняла душ, щоб привести себе до ладу, а вона пообіцяла приглядіти за дитиною. Коли ОСОБА_3 повернулась, до них прийшла інспектор з перевіркою та з'ясувала, що дитина у сусідки. Вона викликала поліцію. Потім з ОСОБА_3 стався напад, оскільки вона дуже розхвилювалась, що заберуть дитину.

Свідок ОСОБА_6 допитана в суді пояснила, що вона є матір'ю відповідачки. Вона опікується двома дітьми ОСОБА_3 у відношенні яких вона була позбавлена батьківських прав: ОСОБА_7 та ОСОБА_8. З донькою останні два роки вони підтримують нормальні стосунки. З народженням дитини ОСОБА_5 донька змінилась на краще. Вони декілька разів на тиждень телефонують один одному, жодного разу вона не чула, щоб донька була у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 дітей вітає з днем народження, дарує подарунки по своїм можливостям, висилала їм одяг, коли була в м. Харків. Проте, зі співмешканцем доньки вона не знайома, в неї дома ніколи не була.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 (а.с.5). Реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України, що встановлено з листа Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області №467/15.1-04-06 від 17.01.2016 р. (а.с.7).

08 жовтня 2017 року о 22 год. 55 хв. в кімнаті 35 в будинку 2 по АДРЕСА_7 була знайдена ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується актом органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (а.с.27).

08.10.2017 року ОСОБА_3 була обстежена лікарем-наркологом о 23-25 год. та встановлено, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком 009639 (а.с. 20).

09.10.2017 р. ОСОБА_3 була ознайомлена щодо відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в тому числі про обов'язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, інтелектуальний, моральний, культурний, фізичний, духовний і соціальний розвиток (а.с.18).

ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в нарковідділенні №4 з 11.10.2017 р. по 18.10.2017 р., що підтверджується довідкою №92 від 18.10.2017 р. КУ «ОКНД» ЗОР (а.с.17).

Станом на 20.10.2017 р. за місцем проживання ОСОБА_3 з малолітньою ОСОБА_5 умови проживання в кімнаті 26 гуртожитку, що розміщується по АДРЕСА_3 - задовільні. В кімнаті наявні ліжка, дитяче ліжко, шафа для одягу, стілець, крісло, холодильник. Є запаси продуктів харчування, крупи, масло, чай, хліб, печиво. Для розвитку дитини створено умови є окреме ліжко, дитячий одяг, іграшки, памперси, ліки, засоби гігієни, візочок (а.с.16).

26.10.2017 року комісією з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району розглядалось питання повернення малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в свою сім'ю (Протокол №34 від 26.10.2017 року). під час засідання встановлено, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 08.10.2017 року на підставі акту про покинуту дитину була влаштована до КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5». Акт покинутої дитини складений у зв'язку з тим, що мати зі співмешканцем знаходились у нетверезому стані і були неспроможні здійснювати догляд за дочкою. Згідно висновку медичного огляду, проведеного в наркологічному диспансері мати ОСОБА_3 дійсно перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Згідно довідки КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» мати ОСОБА_3 пройшла стаціонарне лікування з 11.10.2017 р. по 18.10.2017 р. На теперішній час ОСОБА_5 тимчасово переведена до Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко». ОСОБА_3 за засіданні повідомила, що вона посварилась зі співмешканцем, оскільки він забрав її документи та пішов з дому. Після цього вона вжила алкогольні напої та заснула на одному дивані з дитиною, а прокинулася вже коли приїхали співробітники поліції та сказали їй, що дитину відвезли до лікарні. Комісією було прийнято рішення рекомендувати начальнику служби у справах дітей надати матері ОСОБА_3 дозвіл на повернення малолітньої ОСОБА_5 в сім'ю та продовжити роботу з родиною ОСОБА_3 (а.с.14).

27.10.2017 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 була передана матері ОСОБА_3 на підставі заяви матері від 27.10.2017 р. та листа служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 26.07.2017 р. №01-17/2050 про доцільність повернення дитини у сім'ю (а.с.13).

15.01.2018 року ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та звільнена від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В Постанові судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2018 р. №32/3264/17 встановлено, що 08.10.2017 р. о 20-30 год. за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено факт неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 у відношенні її неповнолітньої доньки ОСОБА_5, що виразилося в тому, що мати залишила її без нагляду на тривалий час (а.с.29).

10 січня 2018 року о 14 год. 30 хв. в кімнаті 31 в будинку 2 по АДРЕСА_7 була знайдена ОСОБА_5, що підтверджується актом органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (а.с.8).

10.01.2018 року до КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5» була доставлена дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 з актом управління Національної поліції України та закладу охорону здоров'я про покинуту або знайдену дитину, що підтверджується листом №01-10/35 від 12.01.2018 р. КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5» (а.с.11).

В цей же день головний лікар КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5» повідомив Службу у справах дітей Запорізької міської ради про дитину, позбавлену батьківського піклування - ОСОБА_5 (а.с.12).

18.01.2018 року комісією з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району розглядалось питання подальшої долі малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Протокол №2 від 18.01.2018 року). Під час засідання встановлено, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 10.01.2018 року на підставі акту про покинуту дитину була влаштована до КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5». Акт покинутої дитини був складений у зв'язку з тим, що дитина була знайдена у сусідів в кімнаті АДРЕСА_3. Мати дитини, ОСОБА_3 на засіданні повідомила, що 10.01.2018 р. вона дійсно вживала спиртні напої, оскільки дізналася, що її колишньому чоловіку ампутували кінцівку. Того ж дня її було госпіталізовано до обласної психіатричної лікарні, де їй надавалась медична допомога по причині збудженості на фоні алкогольного сп'яніння. Було вирішено звернутися до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с.9-10).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 від 08.02.2018 р. №01-17/0119 районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14. беручи до уваги, що мати не займається вихованням дитини, не достатньо піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, систематично залишає доньку без нагляду, схильна до вживання спиртних напоїв, своєю поведінкою наражає дитину на небезпеку (а.с.4).

ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав відносно трьох малолітніх дітей:

- рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2006 р. №2-1306/06 відносно ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 (за позовом прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в зв'язку з неналежним виконанням матір'ю своїх батьківських обов'язків). Розпорядженням голови Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради від 20.08.2002 р. №2047 «Про встановлення опіки над неповнолітньою ОСОБА_10» опікуном дитину призначено бабу дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7;

-рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.01.2016 р. №2/337/86/2016 відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 (за позовом ОСОБА_6), опікуном дитину призначено бабу дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7;

-рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2006 р. відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9 Зараз дитина виховується в прийомній сім'ї на території Оріхівського району;

що підтверджується листом Служби у справах дітей по Хортицькому району №10-03/1893 від 10.10.2017 р. та копіями рішень судів (а.с.22-25).

ОСОБА_3 з 1990 р. по 2018 р. неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР. Востаннє з 10.01.2018 р. по 17.01.2018 р. з діагнозом «Легкі розлади особистості та поведінки внаслідок енцефалопатії змішаного ґенезу (посттравматична, алкогольна)».

З 04.04.2018 р. ОСОБА_3 проживає на підставі договору оренди в квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується копією цього договору.

ОСОБА_3 з квітня 2016 року прийнята на посаду прибиральника виробничого приміщення господарського відділу департаменту комплексного обслуговування нерухомості ТОВ «ШЕН-СЕРВІС», відповідно до ксерокопії 1,3,4 аркушу її трудової книжки.

З довідки про доходи ОСОБА_3 виданої ТОВ «ШЕН-СЕРВІС» за період листопад 2017 р. - квітень 2018 року вбачається, що заробітна плата їй нараховувалась за лише березень та квітень 2018 року в сумі 3723,00 грн. та 3350,00 грн. відповідно.

Позивач в позові посилається на те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, своєю аморальною поведінкою неодноразово наражала на небезпеку малолітню дитину.

Відповідачка та її представник вказують, що виключні підстави, передбачені ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав - відсутні.

Проте, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження аргументи позову щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та наражання на небезпеку малолітньої дитини.

Приймаючи рішення по справі суд врахував особистість ОСОБА_3, яка неодноразово лікувалась в психіатричній лікарні, останній раз після відібрання дитини. Також лікувалась в наркологічному диспансері з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, має синдром залежності. ОСОБА_3, була позбавлена батьківських прав у відношенні трьох дітей, останній раз 26.01.2016 р., тобто в тому ж році, коли народилась ОСОБА_5. Маючи малолітню дитину, яка через свій малий вік - 1 рік, потребує постійного стороннього догляду, все одно вживала спиртні напої 08.10.2017 р. та 10.01.2018 р., у зв'язку з чим через перебування у стані алкогольного сп'яніння не була здатна забезпечити догляд за дитиною. При цьому вживання спиртних напоїв відбувалось разом зі співмешканцем ОСОБА_11 в кімнаті гуртожитку, де вони проживають разом з дитиною, отже є підстави вважати, що це відбувалось в присутності малолітньої дитини. Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 10.01.2018 р. призвів до негативних змін в її поведінці, до такого ступеню, якій потребував медичного втручання.

Суд врахував, що ОСОБА_3, опікується дитиною одна, батька дитина юридично не має. Інших родичів, які б здатні були забезпечити догляд за дитиною на час відсутності матері ОСОБА_3 також не має. Тобто, ОСОБА_3, повинна розуміти свою виключну відповідальність за долю та життя малолітньої дитини. Проте, через нетривалий час - 3 місяці після першого випадку неналежної поведінки, яка призвела до відібрання дитини, ОСОБА_3 знов вжила спиртні напої та не забезпечувала догляд за малолітньою дитиною, що вказує на систематичність таких дій.

Доводи відповідачки та її представника щодо того, що ОСОБА_3 залишила дитину на декілька хвилин під нагляд сусідки суд не приймає, оскільки вони суперечать поясненням представника позивача з цього приводу. Крім того, з пояснень самої відповідачки, свідка ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_3 не допускала представника служби у справах дітей до кімнати гуртожитку, відмовлялась їй повідомляти їй де знаходиться дитина. В даному випадку пояснення представника позивача про те, що дитина перебувала у сусідів з вечора, і саме вони викликали поліцію, оскільки відповідачка була у стані сильного алкогольного сп'яніння є логічними та заслуговують на увагу.

Ті обставини, що ОСОБА_3 після повторного відібрання дитини в січні 2018 року змінила умови проживання, почала працювати та пройшла лікування в наркологічному диспансері, навідує дитину в дитячому будинку, не викликають у суду впевненості в тому, що в майбутньому ОСОБА_3 не допустить подібної поведінки що призведе до небезпеки малолітньої доньки, враховуючи її попередню поведінку та особистість.

До відповідача застосовувались заходи попередження про необхідність змінити ставлення до виховання доньки, проте належних результатів вони не дали.

Таким чином, суд вважає, що змінити поведінку матері ОСОБА_3 у кращу сторону неможливо, і ухилення від виконання її батьківських обов'язків, неодноразове наражання на небезпеку малолітню дитину сталося саме з її вини і тому є підстави для позбавлення її батьківських прав.

Враховуючи, що відповідачка працює, інших утриманців не має, суд вважає за можливе стягнути з неї аліменти на утримання доньки в розмірі ? частини її доходу (заробітку).

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Як міжнародні договори, так і національне законодавство в питаннях виховання дітей направлені на забезпечення найвищих інтересів дітей. У статтях 8, 9, 20 Конвенції про права дитини вживається термін „найкращі" інтереси дитини, а у ст. 3 зобов'язано усі державні та приватні установи, які займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні та законодавчі органи у всіх діях щодо дітей приділяти першочергову увагу „як найкращому забезпеченню інтересів дитини".

У частині 2 ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей записано: „предметом цієї Конвенції є підтримка - у найвищих інтересах дітей - їхніх прав...".

Стандарти Ради Європи у галузі прав людини виходять із того, що спілкування батька та дитини є ключовим моментом сімейного життя, що розуміється як зв'язок між близькими родичами. Батьківські права щодо дітей визнаються і захищаються ст..8 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України №789 від 27.02.1991 р.. Сімейне життя, як розуміється в договірних країнах, охоплює широкий спектр прав батьків, пов'язаних з турботою і опікою над їх неповнолітніми дітьми.

Європейський суд з прав людини в своєму Рішенні по справі «Савіни проти України» від 18.12.2008 року вказує на те, що у випадку коли рішення позбавлення батьківських прав мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує.

Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ч. 1 ст.164 СК України у випадках їх винної поведінки: ухилення від виконання обов'язків по вихованню дітей, або зловживання своїми батьківськими правами, або жорстоким поводженням з дітьми, або шкідливого впливу на них своєю аморальною антигромадською поведінкою, зокрема коли вони є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 26.04.2001 р. вказує на те, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Стаття 12 цього Закону передбачає права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що відповідно до статті 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач при поданні позову був звільнений від сплати судового збору, тому він стягується з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянку України у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянки України, що зареєстрована в АДРЕСА_8, фактично проживає: АДРЕСА_9, працює прибиральницею в ТОВ «ШЕН-СЕРВІС» (Ідентифікаційний код 38013278) на користь Комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ? частини її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 липня 2018 року.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська