Ухвала суду № 75281842, 12.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1730/18

УХВАЛА

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (далі - відповідач, приватний виконавець), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56010460 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 від 19.03.2018 про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 21.11.2017 за №2915 в реєстрі.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року задоволено апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, скасовано рішення суду першої інстанції та залишено адміністративний позов без розгляду.

Відповідачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначено, що судом під час розгляду апеляційної скарги не було вирішено питання про стягнення судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, у розмірі 1057,20 грн.

У зв'язку з цим ОСОБА_1 просила суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь приватного виконавця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 1057,20 грн.

Розглядаючи вказану заяву відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 10 ст. 139 КАС України).

Згідно ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З системного аналізу положень статті 139 КАС України слідує, що розподіл судових витрат може бути проведено лише у випадку вирішення спору по суті позовних вимог.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 07 червня 2018 року не вирішувалось питання по суті позовних вимог, а тому підстави щодо застосування положень статті 139 КАС України щодо розподілу судових витрат.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат шляхом прийняття додаткової постанови відсутні, тому заява приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 229, 252, 325, 328 КАС України, суд-

ухвалив:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2018