Постанова № 75281459, 12.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/5884/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Київ Справа № 757/18122/18-ц

12 липня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства &q? П; ОТП Банк&q?іо; адвоката Кравчука Михайла Вікторовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року, постановлену під головуванням судді Остапчук Т.В., про примусове проникнення до житла боржника у цивільній справі за поданням державного виконавця Печерського районного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Петрухно С.О. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4, стягувач- Публічне акціонерне товариство &q?ач; ОТП Банк&q?кц;,-

в с т а н о в и в :

11 квітня 2018 року державний виконавець Печерського районного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Петрухно С.О. поштою направив на адресу Печерського районного суду м.Києва подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4 - квартири АДРЕСА_1.

Подання обгрунтовував тим, що на виконанні в Печерському районному відділі державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві перебуває виконавчий лист № 2-1870-1/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства &q? н; ОТП Банк&q?лі; заборгованості за кредитним договором МL- 007/207/2007 від 16 листопада 2007 року у розмірі 1 551 973,99 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. Крім того, у відділі перебуває на виконанні дублікат виконавчого листа № 757/25500/16-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства &q? н; ОТП Банк&q?іч; заборгованості за кредитним договором МL - 007/167/2007 від 27 вересня 2007 року у розмірі 1 003 026,90 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

05 вересня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 52109788 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1870-1/09 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором МL - 007/207/2007 від 16 листопада 2017 року у розмірі 1 551 973, 99 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

22 грудня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №53184788 з примусового виконання дубліката виконавчого листа №757/25500/16-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором ML- 007/167/2007 від 27 вересня 2007 року у розмірі 1 003 026,90 гривень, судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. Боржник добровільно рішення суду не виконує, маючи у власності квартиру АДРЕСА_1, перешкоджає державному виконавцю у вільному входженні до квартири з метою виконання рішення. Іншого майна у боржника не виявлено.

У звязку з чим державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до зазначеної квартири боржника для проведення виконавчих дій, а саме - перевірки майнового стану боржника та арешту й опису майна з метою подальшої реалізації в рахунок погашення боргу на виконання судових рішень.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києвавід 17 квітня 2018 року у задоволенні подання державного виконавця Печерського районного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Петрухно С.О. про примусове проникнення до житла боржника, відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, представник Публічного акціонерного товариства &q?ед; ОТП Банк&q?чн; адвокат Кравчук Михайло Вікторовичоскаржив її в апеляційному порядку, просить ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою подання державного виконавця задовольнити в повному обсязі. Вважає, що ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.Судом не було враховано, що в добровільному порядку боржниця рішення суду не виконує, іншого майна, на яке можна звернути стягнення заборгованості, крім квартири АДРЕСА_1, у боржника немає. Державним виконавцем неодноразово було здійснено вихід за місцем знаходження вказаного майна з метою його опису, але потрапити до квартири він не зміг. Неодноразово боржнику направлялись виклики про явку до державного виконавця, але вказані виклики були проігноровані боржником і до державного виконавця вона жодного разу не з&q?о ;явилась, що свідчить про її ухилення від виконання судових рішень. При здійсненні виконавчих дій та зверненні до суду з подання про примусове проникнення до житла боржника державним виконавцем були дотримані вимоги Закону України &q?он; Про виконавче провадження&quЗа;.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України &quf";Про судоустрій та статус суддів&q?у ;, у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?сн;Голос України&quдн; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ &qula;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України &quly;Про судоустрій та статус суддів&q?у ;, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ &qule;Перехідні положення&qud:; ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства &q?ед; ОТП Банк&q?іч; не з'явився, про день та час слухання справи банк судом повідомлений у встановленому законом порядку, 03 липня 2018 року представник ПАТ &q? п; ОТП Банк&q?ня; адвокат Кравчук Михайло Вікторович подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника ПАТ &q?зг; ОТП Банк&q? в;, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності представника банку.

Державний виконавець Печерського районного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Петрухно С.О. боржник ОСОБА_4 в судове засідання також не з&q?та;явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому колегія вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України &qu-f;Про виконавче провадження&qu";; виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в Печерському районному відділі державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві перебувають на виконанні виконавчий лист № 2-1870-1/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства &qu09; ОТП Банк&q?ня; заборгованості за кредитним договором МL- 007/207/2007 від 16 листопада 2007 року у розмірі 1 551 973,99 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. та дублікат виконавчого листа № 757/25500/16-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства &qu6-; ОТП Банк&q?ня; заборгованості за кредитним договором МL - 007/167/2007 від 27 вересня 2007 року у розмірі 1 003 026,90 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

05 вересня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 52109788 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1870-1/09 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором МL - 007/207/2007 від 16 листопада 2017 року у розмірі 1 551 973, 99 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

22 грудня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №53184788 з примусового виконання дубліката виконавчого листа №757/25500/16-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за кредитним договором ML- 007/167/2007 від 27 вересня 2007 року у розмірі 1 003 026,90 гривень, судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлялись боржнику, але повернулись без вручення- закінченням встановленого строку зберігання.

З витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно державним виконавцем було встановлено, що боржнику ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира передана іпотеку 16 листопада 2007 року.

Постановою від 18 травня 2017 року державний виконавець наклав арешт на грошові кошти боржника, проте грошових коштів в установах банків виявлено не було, що підтверджується направленими на адресу державного виконавця відповідями.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із актів державного виконавця від 30 листопада 2017 року, від 13 грудня 2017 року, від 10 квітня 2018 року, останнім здійснювались виходи за адресою проживання боржника ОСОБА_4 АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника та опису належного їй майна для задоволення вимог стягувача у виконавчих провадженнях. Однак, 30 листопада 2017 року боржника вдома не виявилось, двері квартири ніхто не відкрив, 13 грудня 2017 року державним виконавцем було встановлено факт проживання в даній квартирі невідомої особи, яка представилась мамою боржника, їй було повідомлено про наявність відкритих виконавчих проваджень; 10 квітня 2018 року - боржника за вказаною адресою виявлено не було, зі слів сусідів в квартирі проживають квартиранти.

У звязку з чим державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до зазначеної квартири боржника для проведення виконавчих дій, з метою подальшої реалізації майна боржникав рахунок погашення боргу на виконання судовихрішень.

Враховуючи, що відомості про отримання боржником повідомлень державного виконавця щодо виходу за місцем його проживання у матеріалах справи відсутні, як відсутні докази отримання ОСОБА_4 копій постанов про відкриття виконавчихпроваджень, тобто вона не була обізнана про наявність такихпостанов, а значить була позбавлена можливості у визначений державним виконавцем строк виконати рішення в добровільному порядку, інших належних доказів ухилення ОСОБА_4 від виконання рішень суду державним виконавцем надано не було, суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про надання дозволу на примусове проникнення до житла.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними, так як суд в повній мірі дослідив надані докази та постановив ухвалу з дотриманням вимог процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем неодноразово було здійснено вихід за місцем знаходження вказаного майна з метою його опису, але потрапити до квартири він не зміг. Неодноразово боржнику направлялись виклики про явку до державного виконавця, але вказані виклики були проігноровані боржником і до державного виконавця вона жодного разу не з&q? в;явилась, що свідчить про її ухилення від виконання судових рішень, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, так як докази направлення викликів боржнику про явку до державного виконавця та вимог про надання доступу до майна боржника державний виконавець надав до суду, а докази їх отримання боржником в матеріалах справи відсутні, а тому факт ухилення боржника від виконання рішення суду є недоведеним.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Доводи апеляційної скарги про те, що, відмовляючи в наданні дозволу на примусове проникнення до квартири боржника, суд не врахував, що такий дозвіл надасть державному виконавцю можливість виявити та здійснити опис майна боржника та виконати рішення суду, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. При наданні необхідних доказів на підтвердження доводів подання державний виконавець не позбавлений можливості повторно звернутись до суду з обґрунтованим поданням про примусове проникнення до житла боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року є законною, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника Публічного акціонерного товариства &q?ра; ОТП Банк&q?дс; адвоката КравчукаМихайла Вікторовича відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 382 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства &quan; ОТП Банк&qu-s; адвоката Кравчука МихайлаВікторовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з складення повното тексту, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: