Постанова № 75281128, 11.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 рокусправа № 804/8627/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія «Інтерстрой-Сервіс»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року (суддя суду першої інстанції ОСОБА_1), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, повне судове рішення складене 15.03.2018 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерстрой-Сервіс» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису, визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в :

14 грудня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерстрой-Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №227/4.1-8-191 від 25.09.2017 року, визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.10.2017 року №227/4.1-8/677 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 3200 грн., визнати протиправними та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.10.2017 року №227/4.1-8/667 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 160 000 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ “Компанія “Інтерстрой-Сервіс” веде свою господарську діяльність відповідно до вимог діючого законодавства України, є сумлінним платником податків, має документи для провадження своєї діяльності з працевлаштуванням працівників. Товариством беззаперечно та вчасно було надано документи для проведення інспекційного відвідування, які підтверджували про відсутність зазначених порушень. Однак відповідач проігнорував зазначені документи та безпідставно виніс оскаржувані постанови від 10.10.2017 року № 227/4.1-8/676 та №227/4.1-8/677, на підставі висновків акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 227/4.1-8. Припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 227/4.1-8-191 від 25/09/2017 р. є також неправомірним та таким, що не відповідає дійсним обставинам ведення позивачем господарської діяльності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що посадовою особою відповідача у відповідності до вимог норм чинного законодавства було проведено інспекційне відвідування позивача та виявлено низку порушень законодавства про працю, що відображено в акті перевірки. Акт перевірки було складено у відповідності до уніфікованого порядку. Прийняті за наслідками відвідування припис та постанова про накладення штрафних санкцій є законними та обґрунтованими, та таким, що не підлягають скасуванню в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Закону України “Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності” від 20.09.2007 року № 877-V, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, відповідно до наказу Головного управління від 19.09.2017 року № 156-1, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.09.2017 року № 202 посадовою особою відповідача в період з 21.09.2017 року по 22.09.2017 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань нарахування заробітної плати менше мінімальної та наявності повідомлень про прийняття працівників на роботу у ТОВ “Компанія “Інтерстрой-Сервіс” за адресою: 49010, м.Дніпро, вул.Лазаряна, будинок 3.

За результатами інспекційного відвідування був складений акт перевірки № 227/4.1-8.

На підставі акта перевірки видано припис № 227/4.1-8 від 25.09.2017 року щодо усунення виявлених порушень вимог чинного трудового законодавства.

Судом також встановлено, що 10 листопада 2017 року винесено постанову про накладення штрафу № 227/4.1-8/676 від 10.10.2017 р. на суму 3 200 грн. на підставі підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України, з питань праці, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, та на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України та постанову про накладення штрафу № 227/4.1- 8/677 від 10.10.2017 р. на суму 160 тис.грн. на підставі підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України, з питань праці, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, та на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Правомірність та обґрунтованість припису № 227/4.1-8-191 від 25.09.2017 року, постанов про накладення адміністративного штрафу № 227/4.1-8/676 від 10.10.17 року та №227/4.1-8/677 від 10.10.17 року є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області під час організації інспекційного відвідування ТОВ «Компанія «Інтерстрой-Сервіс» діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже оскаржуваний припис та постанови винесені на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядоком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі за текстом - Порядок № 295), положення якого узгоджуються з нормами Закону України “Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності” від 20.09.2007 року № 877-V визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування).

Згідно з п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.

В силу пп.6 абз.1 п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією, в тому числі Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної, роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу.

Так, підставою для проведення перевірки ТОВ “Компанія “Інтерстрой-Сервіс” стала інформація, викладена в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.04.2017 року № 10807/05/30.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України “Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності” для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно з ч.2 ст.7 даного Закону на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до абз.9 ч.3 ст.7 Закону у посвідченні (направленні) на ведення заходу зазначається, в тому числі і форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо).

Таким чином, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування визначена Законом України “Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності” та рядком №295.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки № 227/4.1-8, який було складено за результатами інспекційного відвідування, встановлено порушення вимог чинного трудового законодавства.

На момент проведення перевірки була затверджена уніфікована форма перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390 “Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів”.

Складений посадовою особою відповідача акт перевірки №227/4.1-8 відповідає за своєю формою та змістом вимогам Наказу №390, а також Закону.

Суд зазначає, що посилання позивача на те, що форма акту не відповідає наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року № 1338 “Про затвердження документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів”, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаний наказ набрав законної сили в грудні 2017 року, тому не міг бути застосований під час складання акту в вересні 2017 року.

Надаючи правову оцінку порушенням виявленим під час перевірки суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Перевіркою встановлено, що оплата праці працівників ТОВ “Компанія “Інтерстрой-Сервіс” у серпні 2017 року проводилась на основі штатного розпису, затвердженого підприємством від 29.06.2017 року.

Посадові оклади Будівельно-монтажної дільниці, начальника дільниці (код професії 1223.2 оклад 3 900 грн.), виконавець робіт (код професії 1223.2 оклад 3 750 грн.), виконавець робіт (код професії 1223.2 оклад 3 600 грн.), механік дільниці (код професії 3115 оклад 3 750 грн.), майстер дільниці (код професії 1222.2 оклад 3 750 грн.), монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій (код професії 7214 оклад 3 300 грн.), електрогазозварник (код професії 7212 оклад 3 300 грн.), газорізальник (код професії 7212 оклад 3 300 грн.), стропальник (код професії 7215 оклад 3 200 грн.), машиніст пресу (код професії 7215 оклад 3 200 грн.), слюсар-ремонтник (код професії 7233 оклад 3 200 грн.), машиніст крана (кранівник) (код професії 8332 оклад 3 300 грн.), машиніст екскаватора (код професії 8111 оклад 3 300 грн.), водій автотранспортних засобів (код професії 8322 оклад 3300 грн.). Посадовий оклад адміністратора системи комерційного відділу (код професії 2131.2 оклад 3 300 грн.) розрядність вищевказаних професій штатним розписом не передбачена, що порушує вимоги ст.96 КЗпП України та ч.3 ст.6 Закону України “Про оплату праці”, згідно якої основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, так само, як і відповідно до ч.1 ст.24 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

В ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що заробітна плата на підприємстві виплачується з порушеннями строків її виплати, а саме:

- аванс працівникам за січень 2017 року виплачений 17 січня 2017 року згідно відомості №1 від 17.01.2017 року, друга частина заробітної плати виплачена 08.02.2017 року згідно відомості №5 від 08.02.2017 року. Як визнає сам позивач друга частина заробітної плати виплачена на 3 дні пізніше;

- аванс працівникам за квітень 2017 року виплачений 20 квітня 2017 року згідно відомостей №16 від 20.04.2017 року, друга частина заробітної плати виплачена 15.05.2017 року згідно відомості №25 від 15.05.2017 року. Як зазначає сам позивач заробітна плата виплачена на 8 днів пізніше;

- аванс працівникам за травень 2017 року виплачений 02 червня 2017 року згідно відомості №26 від 02.06.2017 року, друга частина заробітної плати виплачена 07.06.2017 року згідно відомості №28 від 07.06.2017 року. Як зазначає сам позивач заробітна плата (аванс) виплачена на 10 днів пізніше;

- аванс працівникам за липень 2017 року виплачений 21 липня 2017 року згідно відомості №42 від 21.07.2017 року, друга частина заробітної плати виплачена 07.08.2017 року згідно відомості №43 від 07.08.2017 року. Проміжок часу між двома виплатами становить більше, ніж 16 днів.

Отже, відповідачем під час інспекційних заходів було виявлено, що виплата заробітної плати працівникам на підприємстві проведена із порушенням вимог ст. 115 та 124 КЗпП.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Також, в ході інспектування встановлено, що двом працівникам за період травень 2017 - серпень 2017 року не нарахована та не виплачена індексація заробітної плати.

Як вказано самим апелянтом 05 жовтня 2017 року підприємством було донараховано та виплачено індексацію за червень 2017 року ОСОБА_2 у розмірі 35.12 грн. та ОСОБА_3 за червень – липень 2017 року в розмірі 64.49 грн..

Порядоком проведення індексації грошових доходів населення визначено постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який у 2017 році становить 103 відсотка.

Оклади працівників на 2017 рік встановлено штатними розписами від 30.12.2016 р., від 01.03.2017 р., затвердженого наказом №2-к від 01 березня 2017 р., від 19.05.2017 р., затвердженого наказом №6/1-к від 19 травня 2017 р., від 01.06.2017 р., затвердженого наказом № 8/1-к від 31 травня 2017 р., від 01.07.2017 р., затвердженого наказом №60/1-к від 29 червня 2017 р., від 12.07.2017 р., затвердженого наказом № 67/1-к від 31 травня 2017 р.

Протягом січня-серпня 2017 року оклади працівників не переглядались та залишались без змін. Оклад на посаді головного бухгалтера ОСОБА_2 з січня 2017 року встановлено у розмірі 4 400 грн.; оклад на посаді бухгалтера ОСОБА_3 у січні 2017 року встановлено у розмірі 3 600 грн. На протязі січня-серпня 2017 року оклади вищевказаних працівників не переглядались та залишались без змін. Тобто базовим місяцем для проведення розрахунку індексації за січень-серпень 2017 року, слід вважати січень 2017 року (останнє підвищення посадового окладу). Строк настання індексації червень 2017 року.

Таким чином, вищезазначені працівники мали право на індексацію заробітної плати. Індексацію заробітної плати не нараховано та не виплачено, що порушує вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України “Про оплату праці”.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, вимогами ч.1 ст.94 КЗпП та ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці” визначено, що заробітна плата працівнику виплачується за виконану ним роботу.

В ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що у серпні 2017 року оплата праці працівників підприємства здійснювалася на підставі штатних розписів від 01.07.2017 р., затвердженого наказом № 60/1-к від 29 червня 2017 р., та від 12.07.2017 р., затвердженого наказом №67/1-к від 31 травня 2017 р.

Зазначеними штатними розписами посадовий оклад менеджера (управителя) з персоналу ОСОБА_4 встановлено в розмірі 3 800 грн. ОСОБА_3 годин у серпні 2017 року становить 175 год. Працівницею фактично відпрацьовано 16 год. По окладу підприємством нараховано згідно розрахункової відомості 345,45 грн., повинно бути нараховано 347,42 грн.

Зазначеними штатними розписами посадовий оклад механіка дільниці ОСОБА_5 встановлено в розмірі 3 750 грн. ОСОБА_3 годин у серпні 2017 року становить 175 год. Працівником фактично відпрацьовано 120 год. По окладу підприємством згідно розрахункової відомості нараховано 2 556,82 грн., повинно бути нараховано 2 571,42 грн.

Зазначеними штатними розписами посадовий оклад головного енергетика ОСОБА_6 встановлено в розмірі 3 300 грн. ОСОБА_3 годин у серпні 2017 року становить 175 год. Працівником фактично відпрацьовано 68 год. По окладу підприємством згідно розрахункової відомості нараховано 1 275 грн., повинно бути нараховано 1 282,28 грн.

Суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованими доводи позивача, що на підприємстві діє денна оплата праця, що спростовується документами, наданими під час перевірки самим ТОВ “Компанія “Інтерстрой-Сервіс”, оскільки згідно табелю обліку використання робочого часу позивач (в тому числі за серпень 2017 року) зазначено відпрацьований час як в днях, так і годинах.

Отже, правомірним є висновок відповідача про те, що працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, пропорційно відпрацьованому часу, заробітну плату було безпідставно недонараховано, чим порушено вимоги ч.1 ст.94 КЗпП України та ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці”.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, в тому числі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням підтвердження під час розгляду даної справи обставин встановлених відповідачем під час інспекційного відвідування, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Компанія Інтерстрой-Сервіс».

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування рішення суду – відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтерстрой – Сервіс» – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі №804/8627/17 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 липня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 12 липня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук