Постанова № 75279979, 12.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 757/62952/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/5109/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко К.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

12 липня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Поливач Л.Д., Прокопчук Н.О.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання рішення, дії незаконними, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання рішення, дії незаконними, відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що прокуратурою міста Києва не виконано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року, якими слідчого прокуратури міста Києва зобов'язано розглянути клопотання у кримінальному провадженні №42014100000000177.

Зазначили, що Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України та Національним антикорупційним бюро України не відкрито кримінальне провадження за заявами позивачів про злочин, вчинений слідчим прокуратури міста Києва ОСОБА_5.

У зв'язку із викладеним, просили суд визнати незаконними рішення, дії і бездіяльність відповідачів, що призвело до затягування досудового розслідування про рейдерське захоплення частини квартири, належної позивачам, і призвело до зволікання у притягненні винних осіб до відповідальності.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 2 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4. ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення скасувати, справу передати для продовження розгляду в межах кримінальної справи, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, що 18 листопада 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшли заяви ОСОБА_6 та позивачів у справі щодо можливих неправомірних дій окремих працівників прокуратури міста Києва.

22 листопада 2016 року зазначені заяви направлено до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення можливого кримінального правопорушення - до прокуратури м. Києва, про що заявнику надано відповідь.

2 грудня 2016 року до Генеральної прокуратури України з Національного антикорупційного бюро України надійшла заява позивачів від 18 листопада 2016 року щодо можливого вчинення окремими працівниками органів прокуратури кримінального правопорушення, яку листом від 15 грудня 2016 року №17/7-12277-14 скеровано для розгляду до прокуратури міста Києва.

Одночасно заявникам надано відповідь щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей про можливі кримінальні правопорушення, вчинені окремими службовими особами прокуратури м. Києва та Генеральної прокуратури України.

24 січня 2017 року на виконання вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16 грудня 2016 року у справі №757/57411/16-к Генеральною прокуратурою України надано відповідь про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР та роз'яснено порядок оскарження відповідно до вимог ст.ст. 303-307 КПК України.

26 жовтня 2016 року слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42014100000000177 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Одночасно, заявникам роз'яснено порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження відповідно до ч. 5 ст. 284 та ст.ст. 303-304 КПК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року у справі №75755737/16-к скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 задоволено, постанову слідчого від 26 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадження №42014100000000177 скасовано, матеріали кримінального провадження повернуто до прокуратури міста Києва для проведення досудового розслідування. На даний час досудове розслідування триває.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За ч. 2 ст. 1176 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Частиною 6 ст. 1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано жодного доказу того, що їм завдано моральну шкоду діями чи бездіяльністю відповідачів.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянтів, що невнесення Генеральною прокуратурою України відомостей до ЄРДР за їх заявою визнано протиправним Печерським районним судом міста Києва, оскільки зазначене спростовується ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року у справі №757/57411/16-к, відповідно до якої судом зобов'язано відповідну службову особу Генеральної прокуратури України розглянути в порядку ст. 214 КПК України заяву-повідомлення ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 від 18 листопада 2016 року №697, 697-С про вчинення кримінального правопорушення, при цьому суд зазначив, що він позбавлений можливості давати оцінку діям суб'єкта оскарження.

На час постановлення рішення судом першої інстанції та його перегляду апеляційним судом, будь-яких рішень про визнання неправомірними дій відповідачів суду не надано.

Доводи скаржників, що діями відповідачів їм завдано моральну шкоди не приймаються судом до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження жодними доказами, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 12 липня 2018 року.

Головуючий

Судді