Рішення № 75279924, 10.07.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2304/18

Провадження № 2/0182/2003/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.07.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, третя особа – міськрайонне управління у ОСОБА_2 районі та м.Нікополі Головного управління Дергеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, визнання недійсним запису про реєстрацію державного акта на право приватної власності на землю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, визнання недійсним запису про реєстрацію державного акта на право приватної власності на землю, посилаючись на наступне.

Їй на підставі Договорів купівлі-продажу частки у праві власності на житловий будинок від 13.11.2015 року, які посвідчені державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори ОСОБА_4, належить житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Полігонна, 28 в м.Нікополі. 10 грудня 2017 року, відповідно до п.4 рішення ОСОБА_2 міської ради № 1-28/УІІ «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у м.Нікополі для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, намічуваної площею 0,0538 га., на вул.Полігонна, 28 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-02.01). З метою виконання рішення ОСОБА_2 міської ради, 5 лютого 2018 року вона звернулася до ПП «Ніка-Ленд», де з’ясувалося, що земельна ділянка по вул.Полігонній, 28, знаходиться у приватній власності іншої особи. Так, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради № 830 від 24.12.1997 року. Зазначена інформація відображена у Довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 29.11.2017 року. Маючи на меті з’ясування фактичних обставин отримання ОСОБА_3 прав власності на земельну ділянку за адресою: Полігонна, 28 в м.Нікополі, вона звернулася до відповідача ОСОБА_2 міської ради, який 02.03.2018 року підтвердив факт отримання ОСОБА_3Л права власності на земельну ділянку зазначеною адресою, а також звернув увагу, що підставою для видачі Державного ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку було рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради № 830 від 24.12.1997 року, в якому зазначено інформацію про те,що ОСОБА_3, вул.Полігонна, 52а, загальна площа передається в приватну 0,0538 га, для будівництва та обслуговування житла. Тобто про передачу відповідачу ОСОБА_3 в рішенні виконкому ОСОБА_2 міської ради № 830 від 24.12.1997 року земельної ділянки за адресою: м.Нікополь, вул.Полігонна, 28 мови взагалі не йдеться. Крім того, ОСОБА_2 міська рада у своїй відповіді зазначила, що в ОСОБА_5 акті на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, є виправлення в адресі: номер земельної ділянки виправлено на «28» від руки, що є порушенням, відповідно, п 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.04.1993 № 28, а також, згідно з Інструкцією про порядок заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Держкомземом від 22.06.2009 № 325 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013№ 537), виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускалося. Крім того, відповідачка ОСОБА_3 не є власницею будинку по вул.Полігонна, 28 та ніколи нею не була. Згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року, справа № 182/2017/15ц та, відповідно до довідки КП НМБТІ № 1156 від 01.07.2014 року, що встановлено судом, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Полігонній, 28 у м.Нікополі було зареєстровано в цілому за ОСОБА_6 на підставі договору про право забудови, посвідченого Першою ОСОБА_2 держаною конторою 18.12.1954 року № 2-3579, і вже після його смерті спадщину в порядку спадкування за законом та за правилами спадкової трансмісії отримала ОСОБА_7, яка і продала зазначений будинок їй, згідно укладених договорів купівлі-продажу частки у праві власності на житловий будинок від 13.11.2015 року. На сьогоднішній день а ні ОСОБА_3Л, а ні її родичі, що мешкають по вул.Полігонна, 52а, жодних пояснень щодо оформлення ОСОБА_3Л права власності на земельну ділянку по вул.Полігонна, 28 не надають, спілкування уникають, а ОСОБА_2 міська рада рекомендувала для вирішення зазначених питань звернутися до Нікопольського міськрайоного суду. Виданий ОСОБА_5 на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року на ім’я ОСОБА_3 по вул.Полігонна, 28, унеможливлює реалізацію її права на приватизацію земельної ділянки за місцезнаходженням належного їй житлового будинку з надвірними будівлями. Так, відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.04.1993 № 28, в редакції що діяв на момент видачі Державного акта на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року на ім’я ОСОБА_3 по вул.Полігонна, 28, право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю, на право постійного користування землею, форми яких затверджені Верховною Радою України. Відповідно до п.1.2 зазначеної Інструкції, ОСОБА_5 акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. Згідно ст.9 Земельного Кодексу України 1990 року, в редакції, що діяв на момент видачі Державного акта на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року на ім’я ОСОБА_3 по вул.Полігонна, 28, саме до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу. Згідно ст.17 Земельного Кодексу України 1990 року, в редакції, що діяв на момент видачі Державного акта на право приватної власності на землю, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Враховуючи це, ОСОБА_5 акт на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року на ім’я ОСОБА_3 по вул.Полігонна, 28, видано безпідставно та з порушенням Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних атів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.04.1993 № 28 та Земельного Кодексу України 1990 року оскільки відсутня правова підстава для його видачі - рішення місцевої Ради або її виконавчого комітету щодо передачі ОСОБА_3 права власності на зазначену вище земельну ділянку за адресою: вул.Полігонна, 28. Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55). Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У постанові № 6-33 цс13 від 22 травня 2013 року Верховний Суд України зазначив, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов’язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.Згідно із ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК України.) Відповідно до Пленуму Верховного Суду України, абзацу другого пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Враховуючи це, вважає, що ОСОБА_5 акт на право приватної власності на землю по вул.Полігонна, 28 в місті Нікополі, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року на ім’я ОСОБА_3 є недійсним, а тому має бути скасований. Крім того, оскільки, відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних атів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.04.1993 року № 28, ОСОБА_5 акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування. Тому також підлягає визнанню недійсним запис № 3370 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 30 грудня 1997 року про реєстрацію Державного акту на право приватної власності на землю по вул.Полігонна, 28 в місті Нікополі, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, виданого на ім’я ОСОБА_3. Враховуючи викладене, вважає, що іншого шляху захисту порушеного відповідачами права власності на фактично належну їй земельну ділянку, на якій розташовано належний їй житловий будинок із надвірними будівлями, крім звернення до суду із відповідною позовною заявою, не має. Крім того, строк позовної давності, відповідно до ст.257 ЦК України, нею не пропущено, оскільки про ОСОБА_5 акт на право приватної власності на землю по вул.Полігонна, 28 в місті Нікополі, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, виданий на ім’я ОСОБА_3, їй достеменно стало відомо лише 2 березня 2018 року з відповіді Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 02.03.2018 року № 461. У зв’язку з цим змушена звернутися до суду і просить визнати недійсним та скасувати ОСОБА_5 акт на право приватної власності на землю по вул.Полігонна, 28 в місті Нікополі, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, виданого на ім’я ОСОБА_3, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 3370 від 30 грудня 1997 року та визнати недійсним запис № 3370 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від З0 грудня 1997 року про реєстрацію Державного акту на право приватної власності на землю по вул.Полігонна, 28 в місті Нікополі, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, виданого на ім’я ОСОБА_3.

В судове засідання сторони не прибули.

Представник позивача ОСОБА_8 надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача ОСОБА_9 проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_3 про розгляд справи була повідомлена належним чином судовою повісткою з поштовим повідомленням, яке отримала її сестра Чуйкова, про що й зазначено на судовому повідомленні (а.с.З2). Про причини неявки суду не повідомила, заперечень чи відзиву на позов не надала. Будь-яких заяв про розгляд справи у свою відсутність чи відкладення розгляду справи не надала також.

Представник третьої особи про розгляд справи був повідомлений належним чином судовою повісткою з поштовим повідомленням, яке отримала уповноважена особа Жмурко, про що й зазначено на судовому повідомленні (а.с.ЗЗ). Про причини неявки суду не повідомив, заперечень чи відзиву на позов не надав. Будь-яких заяв про розгляд справи у свою відсутність чи відкладення розгляду справи не надав також.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

Згідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачці на підставі Договорів купівлі-продажу частки у праві власності на житловий будинок від 13.11.2015 року, які посвідчені державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори ОСОБА_4, належить житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Полігонна, 28 в м.Нікополі (а.с.9-14). 10.12.2017 року, відповідно до п.4 рішення ОСОБА_2 міської ради № 1-28/УІІ «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у м.Нікополі для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», позивачці було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, намічуваної площею 0,0538 га., на вул.Полігонна, 28 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-02.01) (а.с.19). З метою виконання рішення ОСОБА_2 міської ради, 5 лютого 2018 року позивач звернулася до ПП «Ніка-Ленд», де з’ясувалося, що земельна ділянка по вул.Полігонній, 28, знаходиться у приватній власності іншої особи. Так, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_3 (а.с.20) на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради № 830 від 24.12.1997року (а.с.18, 21-2З). Зазначена інформація відображена у Довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 29.11.2017 року (а.с.24). ОСОБА_2 міська рада 02.03.2018 року також підтвердила факт отримання ОСОБА_3Л права власності на земельну ділянку за вказаною вище адресою (а.с.16-17) і зазначила, що підставою для видачі державного ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку було рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради № 830 від 24.12.1997 року, де вказано, що ОСОБА_3, вул.Полігонна, 52а, передається в приватну власність земельна ділянка, загальною площею 0,0538 га, для будівництва та обслуговування житла. Тобто, про передачу відповідачу ОСОБА_3 в рішенні виконкому ОСОБА_2 міської ради № 830 від 24.12.1997 року земельної ділянки за адресою: м.Нікополь, вул.Полігонна, 28 мови взагалі не йдеться. Крім того, ОСОБА_2 міська рада у своїй відповіді зазначила, що в ОСОБА_5 акті на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, є виправлення в адресі: номер земельної ділянки виправлено на «28» від руки (а.с.20), що є порушенням, відповідно, п 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 15.04.1993 № 28, а також, згідно з Інструкцією про порядок заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Держкомземом від 22.06.2009 № 325 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013№ 537), виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускалося. Крім того, відповідачка ОСОБА_3 не є власницею будинку по вул.Полігонна, 28 та ніколи нею не була. Згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року, та, відповідно до довідки КП НМБТІ № 1156 від 01.07.2014 року, судом визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Полігонній, 28 у м.Нікополі та зареєстровано в цілому за ОСОБА_6 (на підставі договору про право забудови, посвідченого Першою ОСОБА_2 держаною конторою 18.12.1954 року № 2-3579). А після його смерті спадщину в порядку спадкування за законом та за правилами спадкової трансмісії отримала ОСОБА_7, яка і продала зазначений будинок позивачу ОСОБА_1 (а.с.9-14). Виданий ОСОБА_5 на право приватної власності на землю, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року на ім’я ОСОБА_3 по вул.Полігонна, 28, унеможливлює реалізацію права позивачки на приватизацію земельної ділянки за місцезнаходженням належного їй житлового будинку з надвірними будівлями.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Визнати недійсним та скасувати ОСОБА_5 акт на право приватної власності на землю по вул.Полігонна, 28 в місті Нікополі, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, виданого на ім’я ОСОБА_3, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 3370 від 30 грудня 1997 року.

Визнати недійсним запис № 3370 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від З0 грудня 1997 року про реєстрацію Державного акту на право приватної власності на землю по вул.Полігонна, 28 в місті Нікополі, серії ДП № 00000 від 30.12.1997 року, виданого на ім’я ОСОБА_3.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області (м.Кривий Ріг) до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_10