Постанова № 75279689, 27.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"27" червня 2018 р.

справа № 804/7341/16

м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. (суддя Чорна В.В., м. Дніпро)

у справі №804/7341/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №000353512 від 17.10.2016 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. позов задоволено. Постанова мотивована неправомірністю оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, скаржник оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що позивач перебуває на обліку у Західно-Донбаській ОДПІ як платник рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (платник податків за неосновним місцем обліку). Основним місцем обліку позивача є ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Жодного з передбачених Порядком взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588, документів позивач на адресу відповідача не подав, не знімався з обліку відповідачем як платник рентної плати і безперервно обліковується в ОДПІ як платник рентної плати.

Відповідно до п. 257.3 ст. 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

31 липня 2015 р. позивач надав на адресу ОДПІ декларацію з рентної плати за липень 2015 р., в якій задекларовано грошові зобов’язання у сумі 2 450 657,29 грн. З урахуванням переплати сума до сплати за вказаною декларацією складала 816 885,00 грн.

Відповідно до ст. 54 ПК України суми грошових зобов'язань позивача є узгодженими.

Коригуючих декларацій позивач не подавав. 21 вересня 2015 р. позивач добровільно сплатив визначені вказаними податковими деклараціями грошові зобов’язання. Заперечення на акт перевірки та будь-яких документів, що спростовували б його висновки на адресу ОДПІ, не надавав.

Отже, відповідач під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Позивач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 23.09.2016 року посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт № 32/35-12/455860319 "Про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасності сплати, за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках, додаток 2 за серпень 2015 року Договір про спільну діяльність від 24.03.2004 № 493 – уповноважена особа ТОВ "Карпатигаз")".

Вказаним актом зафіксовано факт несвоєчасної сплати податку за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках), що є підставою для застосування штрафної санкції згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Так, у висновках вказаного акта податковим органом відображено порушення позивачем приписів п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів сплати авансових внесків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках, додаток 2 за серпень 2015 року), зокрема встановлено, що авансові внески за другий квартал 2015 року по строку сплати до 30.08.2015 року фактично були сплачені позивачем 21.09.2015 року (платіжне доручення № 522 від 21.09.2015 р. в сумі 81 688,5 грн.), тобто із затримкою сплати на 22 календарні дні.

Враховуючи висновки акта камеральної перевірки, податковим органом відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №000353512 від 17.10.2016 р., яким стосовно уповноваженої особи ТОВ "Карпатигаз" по Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004 р. застосовано штрафні санкції за порушення граничного терміну сплати авансових внесків за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" у розмірі 81 688,5 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки ТОВ "Карпатигаз" не мало повноважень на здійснення перерахунку грошових коштів на виконання податкового обов'язку за Договором про спільну інвестиційну діяльність № 493 від 24.03.2004 р. в період часу з 15 липня 2015 року по 10 вересня 2015 року включно, тобто до моменту фактичного повернення ТОВ "Карпатигаз" статусу уповноваженої особи, відповідальної за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну діяльність № 493 від 24.03.2004 р.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Пунктом 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України визначено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 252 Податкового кодексу України спільна діяльність без утворення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Відповідно до пп. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями статті 257 Податкового кодексу України визначено, що платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати. Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин - за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.

Відповідно до вимог пп. 258.1.1 ст. 258 Податкового кодексу України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "НВФ "Техпроект" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004 р., відповідно до умов якого ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ "НВФ "Техпроект" (а.с. 46-49).

20.02.2014 року до відповідного договору укладено Додаткову угоду № 8 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність між ТОВ "НВФ "Техпроект", ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз", якою внесено зміни до вказаного договору, зокрема в частині доручення ТОВ "Карпатигаз" ведення спільних справ та поточного керівництва спільною діяльністю (а.с. 50-54).

Так, пункт 4.3 Договору № 493, з урахуванням внесених Додатковою угодою змін, викладено в наступній редакції: "Ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ "Карпатигаз". Цим договором ТОВ "НВФ "Техпроект" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" надають ТОВ "Карпатигаз" повноваження і права представляти інтереси спільної діяльності та вчиняти дії від імені спільної діяльності у взаємовідносинах з будь - якими органами, банками, установами та організаціями України, в тому числі (але не виключно) у податкових, з питань, що стосуються спільної діяльності за цим Договором, діяти у визначених взаємовідносинах виключно на підставі цього Договору без надання ТОВ "НВФ "Техпроект" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" відповідних окремих довіреностей згідно з ч. 2 ст. 1135 Цивільного кодексу України, в тому числі вчиняти дії, передбачені п.п. 4.9.13 цього Договору" (а.с. 51).

08.05.2015 року ТОВ "НВФ "Техпроект" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про визнання недійсною Додаткової угоди № 8 від 20.02.2014 р. до Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004 р., укладеної між ТОВ "НВФ "Техпроект", ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз", а також зобов'язання Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області здійснити додаткове взяття на облік ТОВ "НВФ "Техпроект" в якості управителя майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 р. у справі №922/2825/15 в задоволенні позову ТОВ "НВФ "Техпроект" було відмовлено (а.с. 13-17).

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ НВФ "Техпроект" постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. позовні вимоги ТОВ "НВФ "Техпроект" було задоволено, визнано недійсною Додаткову угоду № 8 від 20.02.2014 р. до Договору про спільну інвестиційну діяльність № 493 від 24.03.2004 року, підписану між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техпроект", ПАТ "Укргазвидобування", ТОВ "Карпатигаз", а також зобов'язано Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області здійснити додаткове взяття на облік Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техпроект" в якості управителя майна, учасника Договору про спільну інвестиційну діяльність №493 від 24.03.2004 р., та як платника - відповідального за утримання та внесення податків до бюджетну під час виконання договору (а.с. 18-23).

Зазначена постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. набрала законної сили в день її прийняття, у зв’язку з чим, саме з 15 липня 2015 року ТОВ "Карпатигаз" втратило статус уповноваженої особи за договором про спільну діяльність №493 від 24.03.2004 р. на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, на момент настання строку виконання обов'язку по сплаті узгодженого податкового зобов'язання за користування надрами для видобування природного газу - 30 серпня 2015 року, оператором спільної діяльності (уповноваженою особою по Договору про спільну інвестиційну діяльність №493 від 24.03.2004 р.) було ТОВ "НВФ "Техпроект".

В подальшому, ТОВ "Карпатигаз" було подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, за результатами розгляду якої судом касаційної інстанції у справі №922/2825/15 винесено постанову від 10.09.2015 р. про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. та залишення в силі рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2015 р. (а.с. 24-28).

Наведені обставини відповідач не спростовує.

Таким чином, ТОВ "Карпатигаз" не мало повноважень на здійснення перерахунку грошових коштів на виконання податкового обов'язку за Договором про спільну інвестиційну діяльність № 493 від 24.03.2004 р. в період часу з 15 липня 2015 року по 10 вересня 2015 року включно, тобто до моменту фактичного повернення ТОВ "Карпатигаз" статусу уповноваженої особи, відповідальної за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну діяльність № 493 від 24.03.2004 р.

Стосовно доводів апеляційної скарги про недотримання Порядку взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588, слід зазначити, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. зобов'язано Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області здійснити додаткове взяття на облік ТОВ "НВФ "Техпроект" в якості управителя майна, учасника Договору про спільну інвестиційну діяльність № 493 від 24.03.2004 р., та як платника - відповідального за утримання та внесення податків до бюджетну під час виконання договору. Зазначена постанова суду набрала законної сили і підлягала виконанню, що, на думку колегії суддів, означає, що незалежно від дій позивача щодо дотримання Порядку взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588, обов’язок по сплаті рентної плати був покладений на ТОВ "НВФ "Техпроект". Отже, позивач не мав сплачувати зазначені платежі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки відповідач не довів суду правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. у справі №804/7341/16 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 02.07.2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов