Рішення № 75279347, 11.07.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.2018 р. Справа № 905/96/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк

до відповідача 1: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”,в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман

до відповідача 3: Приватного акціонерного товариства” Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг

про стягнення 36 573,27 грн., -

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 01.11.2017р.

від відповідача 3: ОСОБА_3 за довіреністю №16/81 від 04.01.2018р.

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 26.04.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 01.06.2018 р.

Приватне акціонерне товариство “Донецьксталь” - металургійний завод”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман, Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, про стягнення 36 573,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору поставки №3300006639 від 30.04.2015, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкостіл групп”, по залізничним накладним на адресу ПрАТ “Донецьксталь” металургійний завод” у вагонах надійшов вантаж – окатки залізорудні офлюсовані. Згідно комерційних актів БК 443495/66 від 30.09.2016, БК 443494/64 від 26.09.2016, БК 443493/63 від 24.09.2016, БК 443482/49 від 12.09.2016, БК 443481/48 від 12.09.2016, складених на станції Мушкетово Донецької залізниці, була здійснена перевірка маси вантажу з представниками залізниці, в результаті якої встановлено недостачу. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені збитки має нести перевізник.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. по справі №905/96/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк, Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг про стягнення вартості недостачі в сумі 36573,27 грн. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м.Лиман про стягнення 36573,27 грн. задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” на користь Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” збитки у вигляді нестачі в сумі 29 966,16 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”, м. Лиман, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. у справі №905/96/17 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. у справі №905/96/17 – без змін.

Постановою Верховного суду від 23.01.2018р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” задоволено частково, рішення Господарського суду Донецької області від 26.06.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 905/96/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2018р. справа № 905/96/17 передана на розгляд судді Мельниченко Ю.С.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 03.03.2018р. справу 905/96/17 прийнято до провадження та визначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

20 березня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача 3 надійшов відзив №46/81 від 16.03.2018р., в якому останній заперечив проти позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність, якщо не доведуть, що втрата, нестача виникли з незалежних від них причин; у комерційних актах зазначено, що всі вагони технічно справні; жодних письмових зауважень, щодо непридатності вагонів для перевезення вантажу навалом у вагонах відкритого типу в комерційному відношенні, виходячи із викладених в комерційних актах обставин працівниками залізниці зроблено не було, отже саме на залізницю покладається відповідальність за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди.

21.03.2018р. на адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що втрата вантажу відбулась внаслідок невиконання вантажовідправником приписів ст.ст. 31, 32 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, оскільки останній не визначив придатність вагонів до перевезення у комерційному відношенні та погодив перевезення вантажу у вагонах відкритого типу, не забезпечивши схоронності вантажу.

04.04.2018р. відповідач 2 надав додаткові письмові пояснення №2022/268 від 29.03.2018р. в яких проти задоволення позову заперечив, оскільки втрата вантажу відбулась через недотримання вантажовідправником п.2 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2018р., у зв’язку з закінченням повноважень судді Мельниченко Ю.С., визначено головуючим суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.05.2018р., з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, судом ухвалено рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

21.06.2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача 3 надійшли письмові пояснення по справі №116/81 від 18.06.2018р. стосовно тлумачення терміну окатиші залізорудні офлюсовані та узгодження перевезення між відповідачем 2 та позивачем окатишів залізорудних офлюсованих у вагонах відкритого типу.

У підготовчому судовому засіданні 21.06.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/96/17 до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання 11.07.2018р. не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкостил Груп” (постачальник) та позивачем, Приватним акціонерним товариством “Донецьксталь” - металургійний завод” (покупець) був підписаний договір поставки №3300006639, згідно з умовами якого постачальник зобов’язується передати у власність позивача залізорудні окатиші виробництва Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, а позивач зобов’язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.

Згідно п.2.2 договору від 30.04.2015 №3300006639 в специфікаціях до договору вказуються наступні відомості про товар, постачання якого буде здійснюватися згідно з договором: найменування товару, строк поставки товару, ціна товару за одну метричну тону, приплати та скидки за зміну якісних показників, кількість товару навалом, загальна вартість товару.

За змістом розділу 3 договору обсяг товару, що постачається визначається в специфікаціях. Постачання товару за договором здійснюється на умовах FCA-станція ОСОБА_2 або Рядова, Придніпровської залізниці згідно з договором, специфікаціями до нього та щодобовим графіком поставки. Поставка товару здійснюється з урахуванням реквізитів покупця, вказаних покупцем. Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції відправлення вказана в графі 56 залізничної накладної.

Відповідно до п.3.11 договору від 30.04.2015 №3300006639 перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється на станції ОСОБА_2 або Рядова, Придніпровської залізниці після відповідної відмітки в залізничній накладній про приймання товару до перевезення залізницею.

За змістом специфікації №18 від 22.08.2016 до договору від 30.04.2015 №3300006639 постачальник зобов’язаний поставити позивачу у вересні 2016 року залізорудні окатиші виробництва Публічного акціонерного товариства “СевГОК” у кількості +/- 170 000 тон, ціною 2 362,44 грн. за тону (з ПДВ) на суму 401 614 800,00 грн. Умови та місце постачання: FCA ст.Мушкетово Донецької залізниці, вантажоотримувач – ПрАТ “Донецьксталь”-металургійний завод”, код підприємства 2104, станція Мушкетово, Донецької залізниці, код станції 484009.

24.12.2015 між ПАТ “Українська залізниця” та ПрАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” укладено договір №3300006907/ДФ/20029 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.

Пунктом 1.1 договору №3300006907/ДФ/20029 від 24.12.2015 встановлено, що предетом цього договору є надання Виконавцем Вантажовласнику послуг пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Договір укладено строком до 31 грудня 2016 року (п.7.4 договору).

05.09.2016 зі станції ОСОБА_2 – Придніпровської залізниці ПрАТ “Північний гірнио-збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) відправлено ПрАТ “Донецьксталь” металургійний завод” (вантажоодержувач) на станцію Мушкетово Донецької залізниці згідно накладної №47720230 у вагоні №56296213 вантаж – окатки залізорудні.

При оформленні залізничної накладної №47720230 у вагоні №56296213 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 70850кг, тара -21450кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

На станції Мушкетово при прибутті вагону здійснено повторне переваження, за результатами якого складено комерційний акт БК 443481/48 від 12.09.2016, у якому зафіксовано, що залізничний вагон №56296213 прибув на станцію Мушкетове. На підставі акту загальної форми ст. Лозова № 12849 від 08.09.2016 на 200т вагонних тензометричних вагах ст.Сортирувальна тип ВВ-200-20-2М, які пройшли держперевірку 27.04.2016 проведено комісійне переваження вищезазначеного вагону. За документом значиться: окатки залізорудні, навалам, зважування здійснювалось на вагонних вагах статичних (150т). Брутто не вказано, тара (перевірена) 21450кг, нетто 70850кг. Фактично виявилось: брутто 90250 кг, тара – 21450 кг, нетто – 68800кг, що менше документа на 2050 кг. При візуальному огляді виявлено: навантаження горбоподібне зі скосами, нижче бортів 600-800мм, є поглиблення 1,2 люками справа 2500х2000х1000мм. На хребтових балках, колісних парах видно течі вантажу. Під 1-2 люками є проміжок 20х400мм. Технічно вагон справний.

05.09.2016 зі станції ОСОБА_2 – Придніпровської залізниці ПрАТ “Північний гірнио-збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) відправлено ПрАТ “Донецьксталь” металургійний завод” (вантажоодержувач) на станцію Мушкетово Донецької залізниці згідно накладної №47720230 у вагоні №52749744 вантаж – окатки залізорудні.

При оформленні залізничної накладної №47720230 у вагоні №52749744 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 69350кг, тара -23050кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

На станції Мушкетово при прибутті вагону здійснено повторне переваження, за результатами якого складено комерційний акт БК 443482/49 від 12.09.2016, у якому зафіксовано, що залізничний вагон №52749744 прибув на станцію Мушкетове. На підставі акту загальної форми ст. Лозова № 12851 від 08.09.2016 на 200т вагонних тензометричних вагах ст.Сортирувальна тип ВВ-200-20-2М, які пройшли держперевірку 27.04.2016 проведено комісійне переваження вищезазначеного вагону. За документом значиться: окатки залізорудні, навалам, зважування здійснювалось на вагонних вагах статичних (150т). Брутто не вказано, тара (перевірена) 23050кг, нетто 69350кг. Фактично виявилось: брутто 85950 кг, тара – 23050 кг, нетто – 62900кг, що менше документа на 6450 кг. При візуальному огляді виявлено: навантаження горбоподібне з скосами, нижче бортів 600-800мм, є поглиблення 1,2 люками справа 1500х2000х1000мм, 4,5 люками справа 3000х2000х1000. На хребтових балках, колісних парах видно течі вантажу. Під 4,5 люками є проміжок 20х150мм. Технічно вагон справний.

22.09.2016 зі станції ОСОБА_2 – Придніпровської залізниці ПрАТ “Північний гірнио-збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) відправлено ПрАТ “Донецьксталь” металургійний завод” (вантажоодержувач) на станцію Мушкетово Донецької залізниці згідно накладної №45366176 у вагоні №55550438 вантаж – окатки залізорудні.

При оформленні залізничної накладної №45366176 у вагоні №55550438 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 69650кг, тара -23750кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

На станції Мушкетово при прибутті вагону здійснено повторне переваження, за результатами якого складено комерційний акт БК 443493/63 від 24.09.2016, у якому зафіксовано, що залізничний вагон №55550438 прибув на станцію Мушкетове. На підставі акту загальної форми ст. Слов'янськ № 10485 від 22.09.2016 на 200т вагонних тензометричних вагах ст.Сортирувальна тип ВВ-200-20-2М, які пройшли держперевірку 27.04.2016 проведено комісійне переваження вищезазначеного вагону. За документом значиться: окатки залізорудні, навалам, зважування здійснювалось на вагонних вагах статичних (150т). Брутто не вказано, тара (перевірена) 23750кг, нетто 69650кг. Фактично виявилось: брутто 88500 кг, тара – 23750 кг, нетто – 64750кг, що менше документа на 4900 кг. При візуальному огляді виявлено: навантаження горбоподібне, нижче бортів 800мм, ліворуч над 1,2 люками поглиблення 1000х1000х500мм, не щільне прилягання люка до проміжної балки проміжок 200х10мм, закладений ганчір’ям. Технічно вагон справний.

24.09.2016 зі станції ОСОБА_2 – Придніпровської залізниці ПрАТ “Північний гірнио-збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) відправлено ПрАТ “Донецьксталь” металургійний завод” (вантажоодержувач) на станцію Мушкетово Донецької залізниці згідно накладної №45475050 у вагоні №56077514 вантаж – окатки залізорудні.

При оформленні залізничної накладної №45475050 у вагоні №56077514 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 69650кг, тара -22350кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

На станції Мушкетово при прибутті вагонів здійснено повторне переваження, за результатами якого складено комерційний акт БК 443494/64 від 26.09.2016, у якому зафіксовано, що залізничний вагон №56077514 прибув на станцію Мушкетове. На підставі акту загальної форми ст. Лозова № 22257 від 26.09.2016 на 200т вагонних тензометричних вагах ст.Сортирувальна тип ВТВ-25Д, які пройшли держперевірку 02.09.2016 проведено комісійне переваження вищезазначеного вагону. За документом значиться: окатки залізорудні, навалам, зважування здійснювалось на вагонних вагах статичних (150т). Брутто не вказано, тара (перевірена) 22350кг, нетто 69650кг. Фактично виявилось: брутто 90400 кг, тара – 22350 кг, нетто – 68050кг, що менше документа на 1600 кг. При візуальному огляді виявлено: навантаження горбоподібне з укосами до дверей до 900мм, нижче бортів 700-900мм, праворуч над 5,6 люками воронка 800х800х500мм. У центрі над 7 люком воронка 300х300х500, нещільне прилягання люків до хребтової та поперечної балки, проміжок 200х15мм, закладений ганчір’ям. Технічно вагон справний.

27.09.2016 зі станції ОСОБА_2 – Придніпровської залізниці ПрАТ “Північний гірнио-збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) відправлено ПрАТ “Донецьксталь” металургійний завод” (вантажоодержувач) на станцію Мушкетово Донецької залізниці згідно накладної №45590494 у вагоні №53131017 вантаж – окатки залізорудні.

При оформленні залізничної накладної №45590494 у вагоні №53131017 відповідачем вказано масу вантажу: нетто – 69700кг, тара -21550кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

На станції Мушкетово при прибутті вагону здійснено повторне переваження, за результатами якого складено комерційний акт БК 443495/66, у якому зафіксовано, що залізничний вагон №53131017 прибув на станцію Мушкетове. На підставі акту загальної форми ст. Лозова № 13462 від 28.09.2016 (який наявний в матеріалах справи) на 200т вагонних тензометричних вагах ст.Сортирувальна тип ВВ-200-20-2М, які пройшли держперевірку 27.04.2016 проведено комісійне переваження вищезазначеного вагону. За документом значиться: окатки залізорудні, навалам, зважування здійснювалось на вагонних вагах статичних (150т). Брутто не вказано, тара (перевірена) 21550кг, нетто 69700кг. Фактично виявилось: брутто 87850 кг, тара – 21550 кг, нетто – 66300кг, що менше документа на 3400кг. При візуальному огляді виявлено: навантаження горбоподібне з укосами, нижче бортів 600-800мм. Поглиблення 6,7 люками 500х500х500мм. На хребтових балках видно течі вантажу. Під 7 люком відсутня арміровка. Технічно вагон справний.

Комерційні акти БК 443495/66 від 30.09.2016, БК 443494/64 від 26.09.2016, БК 443493/63 від 24.09.2016, БК 443482/49 від 12.09.2016, БК 443481/48 від 12.09.2016 підписані належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.

Належність складання актів та їх дійсність сторонами не заперечується.

Посилаючись на виникнення недостачі вантажу з вини перевізника, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з перевізника недостачу вантажу в розмірі 36573,27 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до відповідача 2 та до відповідача 3 такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

За змістом ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи розглядувану справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання визначення придатності вагонів для перевезення як в технічному, так і комерційному відношенні, виходячи із викладених в комерційних актах обставин. Також не з'ясовано питання допустимості перевезення спірного вантажу у вагонах відкритого типу і не надано оцінки тому, що в залізничних накладних в графі "відмітки відправника" міститься інформація про те, що перевезення вантажу у вагонах відкритого типу з одержувачем узгоджено. Зазначив також, що з'ясування вищезазначених питань є необхідним для визначення ступеню вини вантажовідправника та перевізника у недостачі вантажу внаслідок його просипання під час перевезення.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

В матеріалах справи наявні залізничні накладні №45590494 від 30.09.2016р., №45475050 від 27.09.2016р., №45366176 від 24.09.2016р., №47720230 від 12.09.2016р.

Відповідно до ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 308 Господарського кодексу України вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як встановлено судом, на станції призначення Мушкетово Донецької залізниці була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на зазначеній станції здійснено комісійне переважування спірних вагонів, за результатами якого складені комерційні акти БК 443495/66 від 30.09.2016, БК 443494/64 від 26.09.2016, БК 443493/63 від 24.09.2016, БК 443482/49 від 12.09.2016, БК 443481/48 від 12.09.2016, в яких зафіксована недостача вантажу та зазначено про наявність поглиблення люками справа, течі вантажу, проміжку (вагон №56296213, №52749744); поглиблення, не щільного прилягання люка до проміжної балки, закладеного ганчір’ям (вагон № 55550438); навантаження горбоподібного з укосами до дверей, воронок, нещільного прилягання люків до хребтової та поперечної балки, проміжку, закладеного ганчір’ям (вагон №56077514).

Відповідно до п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судом встановлено, що комерційні акти підписані належними особами згідно з п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855: з боку залізниці – в.о. начальника станції, комерційним агентом станції Мушкетово, зазначено, що завідуючого вантажним двором в штаті немає, що сторонами не спростовано, а також представником одержувача. Належність складання актів та їх дійсність сторонами не заперечується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вищезазначені комерційні акти складені відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, та є належними та допустимими доказами у справі, у розумінні ч.1 ст. 76 ГПК України.

Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах. Вантажі, пойменовані та не пойменовані в додатку до цих Правил, можуть перевозитись у вагонах відкритого типу в разі застосування відправниками засобів пакування (м'які контейнери, спеціалізовані контейнери, ящики та інші засоби упаковки або тари, маса брутто яких більше 500 кг) або навалом/насипом з використанням вагонного вкладиша, якщо такий спосіб перевезення допускається стандартом або технічними умовами на продукцію.

Відповідно до п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 10.09.2001 року за №795/5986 (ст. 37 Статуту), вантажі, які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу перевозяться навалом або насипом, без підрахунку місць. У перевізних документах на ці вантажі у графі „Кількість місць” проставляється: „Навалом” чи „Насипом”. Вантажі, які не потребують захисту від атмосферних опадів (руда, вугілля, щебінка тощо), перевозяться у відкритому рухомому складі та у спеціальних вагонах.

У відповідності до п.1.1 згаданих Правил, вантажі, які можуть перевозитись навалом і насипом, зазначаються в додатку 1, згідно якого, насипом перевозяться руда залізна та марганцева (окатиші залізорудні).

Таким чином, допустимо перевезення спірного вантажу у вагонах відкритого типу.

Водночас, п.2 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу обумовлено, що на прохання відправника залізниця може дозволити перевезення у вагонах відкритого типу вантажів (крім небезпечних), не пойменованих у додатку до цих Правил, за згодою одержувача на таке перевезення. У такому разі відправник зобов'язаний підготувати і завантажити вантаж так, щоб забезпечувалась його схоронність при перевезенні. У графі 50 "Відмітки відправника" накладної відправник повинен зробити відмітку: "Перевезення у відкритому вагоні з одержувачем узгоджено".

У залізничних накладних у графі 50 “Відмітки відправника” зазначено: “Перевезення у вагоні відкритого типу з одержувачем узгоджено”, однак документальних доказів узгодження з позивачем перевезення вантажу у вагоні відкритого типу суду не представлено.

Залізниця прийняла спірні вагони з вантажем до перевезення, таким чином, суд робить висновок, що залізниця дозволила перевезення у вагонах відкритого типу окатишів залізорудних.

Відповідно до п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

Відповідно до п. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

У п. 3.9 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” зазначено, що оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Судом встановлено, що завантаження у вагони №56296213, №52749744, №55550438, №56077514 було здійснено відправником – Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, про що зазначено у накладних №45590494 від 30.09.2016р., №45475050 від 27.09.2016р., №45366176 від 24.09.2016р., №47720230 від 12.09.2016р.

Отже, враховуючи викладені положення законодавства України, суд дійшов висновку, що саме відповідач 3 як вантажовідправник, який здійснив завантаження вагонів №56030901, №55585285, №55181119, №59957605, №56655657 повинен був пересвідчитися у можливості перевезення вантажу (окатиші залізорудні) у вказаних вагонах без втрати вантажу. При цьому, відповідач 2 повинен був, у випадку наявності конструктивних зазорів та якщо втрата можлива через конструктивні зазори, вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення; у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен був вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

З огляду на надані суду комерційні акти, суд дійшов висновку, що вагони були непридатні для перевезення вантажу (окатиші залізорудні) у комерційному відношенні, тобто мали зазори, нещільне прилігання люків, у вагонах були відсутні армувальні листи, що відповідач 3 міг та/або повинен був бачити до завантаження, однак не прийняв заходи щодо їх ущільнення, не вжив заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, не відмовився від завантаження вагонів, внаслідок чого сталася нестача вантажу у вагонах.

Таким чином, оскільки відповідач 3 прийняв до завантаження непридатні у комерційному відношенні вагони, останній як вантажовідправник, який здійснив завантаження вагону, несе відповідальність за нестачу вантажу.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем 3, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано.

Що позовних вимог заявлених до відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” як до перевізника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. е ч. 1 ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Суд зазначає, що вказані норми передбачають презумпцію вини перевізника у разі втрати, нестачі, псування й ушкодження вантажу, прийнятого до перевезення, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізникові. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підпадає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Згідно п.7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої у вересні 2008р. наказом Укрзалізниці №417-Ц, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають нещільне прилягання кришок люків, пошкодження або відсутність металевої обшивки, настилу підлоги, борта та інших вузлів кузова, даху, дверей, при цьому люки і арміровочні листи є складовою частиною підлоги вагону (інші вузли кузова).

Виходячи з наведеного, саме на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони, однак наявність зазорів, розміри яких не відповідають конструктивним, відсутність арміровочних листів, нещільне прилягання кришок люків свідчить про несправність (технічну) вагонів і такі вагон не повинні були подаватись під завантаження.

Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до п.12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

За приписами п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, відповідач 2 мав можливість належним чином здійснити огляд вагонів №53131017, №56077514, №55550438, №52749744, №556296213 та встановити, що вказані вагони є непридатними для перевезення вантажу того виду (окатиші залізорудні), що були у нього завантажені відправником, та відмовитись від приймання вантажу до перевезення.

Судом встановлено, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування, оскільки наявні поглиблення у навантаженні (воронок), що свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.

Отже, доказів, звільнення його від відповідальності за втрату вантажу відповідачем 2 суду не надано.

У п. 3.8 Роз'ясненнях президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” зазначено, що відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі (далі - Технічні умови) правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу. Поряд з цим, враховуючи, що перевізник фактично не проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу, прийняв до перевезення платформи або напіввагони, які завантажено з порушенням вимог Технічних умов, господарський суд має право вирішити питання про покладення відповідальності за заподіяну шкоду як на відправника, так і на перевізника у залежності від ступеню вини кожного з них, беручи до уваги можливість виявлення порушень при огляді завантаженого вагону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що залізниця, а саме – Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” разом із Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” несе відповідальність за втрату вантажу у вагонах №53131017, №56077514, №55550438, №52749744, №556296213.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

У статті 114 Статуту залізниць України закріплено положення, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем у вагоні №53131017 на підставі рахунку №16045 від 27.09.2016 року (вартість продукції становить 2382,32 грн. з ПДВ за тону), у вагоні №56077514 на підставі рахунку № 15945 від 25.09.2016 (вартість продукції становить 2402,68 грн. з ПДВ за тону); у вагонах №56296213 та № 52749744 на підставі рахунку №14945 від 05.09.2016 (вартість продукції становить 2503,77 грн. з ПДВ за тону), у вагоні №55550438 на підставі рахунку №15795 від 22.09.2016 (вартість продукції становить 2405,92 грн. з ПДВ за тону).

Однак, зазначені розрахунки є рахунками не відправника товару, а ТОВ "Інкостіл Груп".

В процесі розгляду справи ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” надано рахунки відправника вантажу, які підтверджують кількість і вартість (ціну) відправленого вантажу за залізничними накладними.

Відповідно до рахунку №91160763 від 27.09.2016 року вартість продукції у вагоні №53131017 становить 1630,41 грн. без ПДВ за тону, відповідно до рахунку № 91142401 від 24.09.2016 вартість продукції у вагоні №56077514 становить 1639,10 грн. без ПДВ за тону; відповідно до рахунку №91157071 від 05.09.2016 у вагоні №56296213 та № 52749744 становить 1713,52 грн. без ПДВ за тону, відповідно до рахунку №91158703 від 22.09.2016 у вагоні №55550438 становить 1646,57 грн. без ПДВ за тону.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Фактична недостача вантажу у вагоні №53131017 становить 2703,00 кг, у вагоні №56077514 – 903,50 кг, у вагоні №52749744 – 5756,50 кг, у вагоні №56296213 – 1341,50кг, у вагоні №55550438 – 4203,50 кг.

Так, самостійно здійснивши розрахунок нестачі на підставі рахунків-фактур вантажовідправника (ПрАТ "Півничний гірничо-збагачувальний комбінат") №91160763 від 27.09.2016 року, № 91142401 від 24.09.2016, №91158703 від 22.09.2016, №91157071 від 05.09.2016, з урахуванням норми природної втрати 1 % маси нетто вантажу, судом встановлено, що розмір нестачі складає 29966,16 грн.

Відповідно до ст. 227 Господарського кодексу України у разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобов'язаний відшкодувати збитки суб'єкту, якому завдано збитків, відповідно до вимог статті 196 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 196 Господарського кодексу України у разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.

Таким чином, оскільки шкода позивачу (нестача вантажу) була завдана спільними діями відповідача 2 та відповідача 3, та враховуючи неможливість визначення ступеня вини кожного з відповідачів у даних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідачі зобов'язані порівну (у рівних частках) відшкодувати позивачу вартість втраченого вантажу, тобто по 14 983,08 грн. кожний.

У силу положень частини 1 статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Позивачем не надано доказів наявності солідарного обов’язку відповідачів щодо відшкодування збитків, які виникли внаслідок недостачі.

Спірне перевезення вантажу відбулось на станціях Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, яке і є фактичним перевізником у спірних правовідносинах, отже враховуючи відсутність доказів, які б підтверджували наявність між позивачем та відповідачем 1 певних зобов’язань, які б породжували виникнення у відповідача 1 обов’язку відповідати перед позивачем за збереження вантажу, позов в частині вимог до відповідача 1 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати у відповідності до вимог п. 2 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача 2 та відповідача 3 в рівних частинах на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”,в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман та Приватного акціонерного товариства” Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг про стягнення 36 573,27 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь”-металургійний завод” (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул. Торгівельна, 106а, код ЄДРПОУ 30939178) вартість недостачі у сумі 14 983,08 грн., судовий збір у розмірі 689,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680 м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства “Донецьксталь”-металургійний завод” (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул.Торгівельна, 106а, код ЄДРПОУ 30939178) 14 983,08 грн., судовий збір у розмірі 689,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення, через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/