Ухвала суду № 75278444, 11.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/307/2018(м)

241/1729/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Гришина Г.А., Гєрцика Р.В.

секретаря Меляник К.В.

за участю прокурора Сухаревої О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Володарського районного суду Донецької області від 28 березня 2018 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 27.06.2017 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.06.2017 року у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Стягнувши з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1/20-568 від 21.12.2017 року в розмірі 395 гривень 48 копійок. Вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, в період відбування покарання з випробуванням повторно вчинив крадіжку чужого майна при наступних обставинах. Так, він 10.12.2017 року близько 01-00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов на територію будинку культури, який розташований по вул. Мира, 36 в с. Стародубівка Мангушського району Донецької області, який знаходиться на балансі Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області, де через отвір в стіні проник до будівлі будинку культури, та таким чином незаконно проник у приміщення, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав чуже майно, що знаходиться на балансі Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області, а саме корпус та підставку металевої витяжки, яка є частиною конструкції вентиляційної системи будівлі вартістю 396,50 грн., з розрахунку 6,10 грн. за 1 кг. лому чорного металобрухту. Після чого, ОСОБА_1 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши Стародубівській сільській раді Мангушського району Донецької області матеріальну шкоду на суму 396,50 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити в частині вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні. Конфіскувати металеву двоколісну тачку та металеву монтировку, які належать ОСОБА_1, в дохід держави. В іншій частині вирок залишити без змін. Не оскаржуєчи висновків суду щодо доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає зміні у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та відповідно кваліфікував дії останнього.

Суд розглянув справу у відповідності за ст. 349 КПК України.

А тому висновки суду в частині щодо фактичних обставин провадження, винуватості обвинуваченого і правильності кваліфікації його дій, які не оскаржуються в апеляційній скарзі, згідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Доводи прокурора про те, що місцевим судом суттєво порушено вимоги кримінального процесуального закону, у зв’язку з не застосуванням щодо ОСОБА_1 спеціальної конфіскації, являються обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 було скоєно злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України та в ході скоєння було використано металеву двоколісну тачку та металеву монтировку, як предмети злочину. За даний злочин передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі.

З ухвали Першотравневого районного суду Донецької області від 26.12.2017 року, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, вбачається, що 15.12.2017 року постановою слідчого вилучені у ОСОБА_1 предмети, а саме металева двоколісна тачка та металева монтировка, визнані речовими доказами та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину.

Згідно ч.9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються.

Місцевим судом при розгляді кримінального провадження та ухваленні судового рішення вищезазначені вимоги закону виконані не були та не застосовано спеціальної конфіскації щодо предметів злочину, які належать обвинуваченому ОСОБА_1, у зв’язку з чим місцевим судом були істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону.

У зв’язку з вищенаведеним колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування спеціальної конфіскації предметів злочину, які є власністю обвинуваченого ОСОБА_1 та конфіскувати металеву двоколісну тачку та металеву монтировку на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Володарського районного суду Донецької області від 28 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 змінити в частина вирішення питання щодо речових доказів.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме металеву двоколісну тачку та металеву монтировку, які належать ОСОБА_1, конфіскувати у власність держави.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в Касаційний кримінальний суд Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді: