Постанова № 75278401, 12.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/189/2018(м)

266/1835/18

Категорія: ст. 482 ч.1 МК Головуючий 1 інстанції: Шишилін О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі судді судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Костомановій А.Є.

за участі представників Донецької митниці ДФС ОСОБА_2,ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу начальника Донецької митниці ДФС ОСОБА_4 на постанову судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11.05.2018 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України,транспортний засіб марки «BMW 320» реєстраційний номер FZ4801, ключі від нього,брелок дистанційного керування і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АF №1689317 повернуті ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2018 року до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області з Донецької митниці ДФС надійшла для розгляду справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 про порушення ним митних правил, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.482 МК України за переміщення транспортного засобу марки «BMW320», реєстраційний номер FZ4801, VINномер WBACB61020AP27186 через митний кордон України поза місцем розташування органу доходів і зборів і без виконання митних формальностей.

У протоколізазначено, що 30.01.2018 року у рамках операції «Рубіж-2018» співробітниками чергового наряду ДФС та Державної прикордонної служби України на контрольному пункті в’їзду - виїзду «Гнутове» був зупинений автомобіль марки «BMW 320», реєстраційний номер FZ4801, VIN номер WBACB61020AP27186 під керуванням громадянина України ОСОБА_5, який слідував із м. Зугрес у напрямку м. Маріуполя Донецької області і надав для перевірки паспорт громадянина України ВС №646535, закордонний паспорт громадянина України ES157162, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АF 1689317,в ході якої було встановлено, що зазначений транспортний засіб на митну територію України не ввозився через будь-який пункт пропуску для автомобільного сполучення.

Постановою судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11.05.2018 року провадження у справі щодо ОСОБА_5 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України,транспортний засіб марки «BMW 320», реєстраційний номер FZ4801, країна реєстрації транспортного засобу Латвія,VIN код (номеркузова) WBACB61020AP27186, ключі від нього,брелок дистанційного керування і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АF №1689317 повернуті останньому.

Не погодившись з постановою судді, начальник Донецької митниці ДФС ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні порушення митних правил, які передбачені ч.1 ст.482 МК України з накладенням адміністративного стягнення відповідно до санкції цієї статті, стягнути з нього витрати за зберігання автомобілю, які понесла Донецька митниця.

Зазначає, що ОСОБА_5 ввіз транспортний засіб з території РФ на митну територію України через пункт пропуску «Куйбишево-Маринівка», через який припинено рух для автомобільного сполучення відповідно до протоколу № 35 засідання КМУ від 05.06.2014 року, поза митним контролем і без виконання митних формальностей.

Наказом ДФС України від 27.11.2014 року № 331 «Про ліквідацію та створення окремих митних постів Донецької та Луганської митниць ДФС» ліквідовано митний пост «Маринівка».

Перевіркою даних бази автоматизованої системи митного оформлення (далі – АСМО) «Інспектор» встановлено, що зазначений автомобільний транспорт на митну територію України не ввозився. Факт ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України не підтверджено жодною митницею ДФС.

На думку апелянта, ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року,«Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 року не регулюють правовідносини, які пов’язані з порядком і умовами переміщення через митний кордон України товарів, у тому числі й транспортних засобів особистого користування громадянами, які не є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, з митним контролем і митним оформленням, а також порушенням митних правил.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що транспортний засіб особистого користування не являється товаром, є помилковим і не ґрунтується на законі.

Митний контроль і митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України громадянами, здійснюється відповідно до Митного кодексу України і наказу Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 зі змінами і доповненнями, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 року за №1428/11708, яким затверджені Правила митного контролю і митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються громадянами через митний контроль України.

Відповідно до п.2 вищевказаних Правил, транспортні засоби – це товари, які класифікуються за кодами 8701-8705,8711,8716 згідно з УКТ ЗЕД і номерні вузли до них.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у листі ДФС України від 17.11.2016 року № 36948/7/99-99-18-01-03-17, транспортні засоби особистого користування в розумінні положень МК України відносяться до товарів, які перебувають у власності або тимчасовому користуванні громадянина і переміщуються через митний кордон України в кількості 1 одиниці на кожну товарну позицію для особистого користування.

ОСОБА_5 направив до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки вона є законною і обґрунтованою.

12.07.2018 року ОСОБА_5 не з’явився для участі у апеляційному розгляді, вкотре направив електронною поштою клопотання про перенесення судового розгляду у зв’язку з хворобою і знаходженням на лікарняному, про апеляційний розгляд повідомлявся засобом електронного зв’язку (а/п 192-193), телефонограмою (а/п 194), розміщенням об’яви про апеляційний розгляд на офіційному веб-сайті Апеляційного суду Донецької області (а/п 195-197), у всіх повідомленнях останньому пропонувалось надати до апеляційного суду документи, які б підтверджували його знаходження на лікарняному, тощо, він застерігався, що у разійого неявки без поважних причин, справа стосовно нього буде розглянута у його відсутність за наявними в матеріалах провадження документами.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово не з’являвся у судові засідання, будучи повідомленим належним чином, а саме: 25.06.2018 року о 10.30год, (повідомлений під розпис а/п 178), направив електронною поштою заяву про перенесення апеляційного розгляду у зв’язку з хворобою і знаходженням на лікарняному (а/п179-180); 05.07.2018 року о 09.30год. (повідомлений засобом електронного зв’язку а/п 133-134, розміщенням об’яви про розгляд справи на офіційному веб-сайті Апеляційного суду Донецької області а/п 185-186, телефонограмою а/п 187), вдруге направив електронною поштою клопотання про перенесення апеляційного розгляду у зв’язку з хворобою і знаходженням на лікарняному (а/п 188-189).

На теперішній час ОСОБА_5 не надав апеляційному суду будь-яких документів на підтвердження його хвороби або знаходження на лікарняному, навіть у телефонному режимі не повідомив назву установи, в якій він проходить лікування, з огляду на наведене суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_5, оскільки надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом.

Заслухавши представників Донецької митниці ДФС ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги і просили стягнути з ОСОБА_5 на користь митниці витрати митного органу на зберігання майна у сумі 49859,85грн., про що надана довідка, ОСОБА_5, який не визнав доводів апеляційної скарги та в судовому засіданні 18.06.2018 року показав, що він пересік кордон 30.01.2018 року на транспортному засобі особистого користування, який не є товаром,тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеннюз таких підстав.

Відповідно до ст.280 КУпАП, ст.489 МК України, суддя при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушен¬ням, яке являє собою протиправні, ви¬нні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Розглянувши протокол про порушення митних правил № 0020/70000/18 від 30.01.2018 року, суддя суду першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, оскільки ОСОБА_5 здійснив переміщення транспортного засобу особистого користування, що за суттю не містить складу правопорушення визначеного ч.1 ст.482 МК України.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо, висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України є передчасним, не відповідає встановленим судом обставинам справи. За таких обставин постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд постановляє нову постанову.

Розглянувши по суті адміністративну справу стосовно ОСОБА_5 за порушення ним митних правил за ч.1 ст.482 МК України приходжу до таких висновків:

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України, товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

З аналізу вищевказаних норм МК України вбачається, що транспортні засоби особистого користування визначаються як товари і тому підлягають декларуванню і виконанню митних формальностей.

Частиною1 статті 482 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами органу доходів і зборів.

Безпосереднім об’єктом посягання при вчиненні правопорушення, яке передбаченеч. 1 ст. 482 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Таким чином, як в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду було встановлено, що30.01.2018 року в зону контрольного пункту в’їзду-виїзду «Гнутове» заїхав автомобіль марки «BMW 320» реєстраційний номер FZ4801 під керуванням громадянина України ОСОБА_5, який слідував із м. Зугрес у напрямку м. Маріуполя Донецької області, в ході перевірки було встановлено, що цей транспортний засіб на митну територію України не ввозився через будь-який пункт пропуску для автомобільного сполучення, тобто поза митним контролем та поза місцем розташування митного органу і без виконання митних формальностей (а/п 4-8).

З опису предметів, доданого допротоколу вбачається, що були вилученітранспортний засіб (легковий автомобіль),ключ запалювання та брелок сигналізації, оригінал документа про реєстрацію транспортного засобу (а/п 9).

Відповідно до довідки про розрахунковий об’єм займаної товарами (предметами) площі від 31.01.2018рокуу 3 позиції зазначено, що заступник начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним Управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Донецької митниці ДФС ОСОБА_6 прийняв на склад Донецької митниці ДФС майно, яке вилучене за протоколом про порушення митних правил №0020/70000/18 від 30.01.2018 року у кількості 1 одиниці, легкові автомобілі, мікроавтобуси (максимальна вага яких не перевищує 3500кг і кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує восьми) (а/п 10).

Як вбачається з документу про реєстрацію транспортного засобу AF 1689317, країною реєстрації автомобілямарки«BMW320», реєстраційний номер FZ4801, VIN номер WBACB61020AP27186є Латвія, ОСОБА_5 є користувачем,вага транспортного засобу складає 1395кг, повна маса 1780кг (а/п 28-29).

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_5 переміщено автомобіль марки «BMW 320», реєстраційний номер FZ4801, VINкодWBACB61020AP27186 на митну території України поза митним контролем, без виконання митних формальностей щодо вказаного автомобіля, у зв’язку з чим в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 Митного кодексу України.

З висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 272 від 13.02.2018 року вбачається, що наданий на дослідження автомобіль є легковим автомобілем марки «BMW 320»; VIN код WBACB61020AP27186; реєстраційний номер FZ4801; робочий об’єм двигуна 1991см/куб, бензин; рік випуску (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію) 1995; прийнята дата виготовлення КТЗ 1995 (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію); ринкова вартість цього автомобіля станом на 30.01.2018 року становить 1325,52 євро ( а/п78-83).

Відповідно до довідки Національного Банку України станом на 12.07.2018 року курс євро становить 3077,7684грн., тому вартість транспортного засобумарки «BMW320», реєстраційний номер FZ4801 складає 40796,44грн. (1325,52х3077,7684= 40796грн. 44коп.).

При визначені виду і розміру стягнення, враховуючи обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 482 МК України у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 40796,44грн., з конфіскацією транспортного засобу.

З наданої представником Донецької митниці ДФС довідки про витрати митного органу у справі про порушення митних правил №0020/700000000/18 витрати на зберігання майна, яке було розміщено на власному складі митного органу з 31.01.2018 року обрахована, вартість за добу зберігання становить 10 євро, станом на 12.07.2018 року курс євро становить 1 євро 30,777684грн., загальні витрати становлять 49859,85грн.

Відповідно ч. 1 ст. 520 МК України відшкодування витрат у справі про порушення митних правил стягується з особи, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення.

Оскільки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 519 МК України витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання)товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених органами доходів і зборів витрат на провадження або розгляд справи, з ОСОБА_5 підлягає стягненню витрати Донецької митниці ДФС на зберігання автомобіля на власному складі митного органу у сумі 49859,85грн.

Разом з тим, відповідно до статті 40-1 КУпАПістатті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 352,40 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 482, 527-530 Митного Кодексу України, ст.ст. 40-1, 245, 280,283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу начальника Донецької митниці ДФС ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11.05.2018 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрито у зв’язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 482 Митного кодексу України скасуватита прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 100 відсотків вартості транспортного засобу, що становить40796,44 (сорок тисяч сімсот дев’яносто шість) гривень 44 коп.,з конфіскацією у власність державитранспортного засобу марки «BMW 320»; VIN код WBACB61020AP27186; реєстраційний номер FZ4801; робочий об’єм двигуна 1991см/куб, 1995 року випуску, ключів від нього, брелку дистанційного керування і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АF №1689317, які зберігаються на власному складі Донецької митниці ДФС.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Донецької митниці ДФС витрати за зберігання майна по справі про порушення митних правил №0020/70000/18, які пов’язані зі зберіганням транспортного засобу в розмірі 49859,85 (сорок дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять) гривень 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в розмірі 352,40 гривеньна р/р 34313206080033, МФО 899998, код 37868870, отримувач Бахмутське УК м. Бахмут22030101.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: