Ухвала суду № 75278279, 13.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/351/2018(м)

221/930/17

Єдиний унікальний номер 221/930/17 Головуючий суддя у суді 1-ої інст.: ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/775/351/2018(м) Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області колегією суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів Бєдєлєва С.І.,

ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання Костоманової А.Є.,

прокурора Заіки О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016050630001809 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, судимого: 19 червня 2017 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підстав ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів до покарання, призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року, частково приєднано покарання, призначене вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2017 року, за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць без конфіскації майна. У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховано покарання, відбуте частково за попереднім вироком 25 квітня 2018 року, частково приєднано покарання, призначене вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2017 року. Вирішено питання про речові докази.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він 01 грудня 2016 року приблизно о 09.00 год., діючи за попередньої змовою з особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, перебуваючи на залізничному шляху, розташовану на території ПАТ «Тельманівський кар’єр». Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за допомогою розвідного та рижкового ключів демонтував 6 залізничних підкладок Р-65, а потім ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення та викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, почав допомагати продовжувати йому демонтувати залізничні підкладки на загальну суму 7358,82 грн., які ОСОБА_4 разом з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, поклали на засіб перевезення (самодільну тачку), з місця злочину зникли, заподіявши тим самим підприємству матеріальну шкоду на вказану суму.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 убачається, що він просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання. Крім того, просить застосувати до нього вимоги ч.5 ст.72 КК України, зарахувавши йому в строк покарання строк попереднього ув’язнення з 20 січня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, просили її задовольнити, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 в частині призначеного останньому покарання – змінити.

Прокурор заперечував щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4, вирок суду першої інстанції, як законний і обґрунтований, просив залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, ознайомившись із доводами апеляційної скарги обвинуваченого в її межах, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального закону України.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, та правова кваліфікація його дій ґрунтуються на зібраних у справі та перевірених судом в порядку ст.349 КПК України доказах, є обґрунтованими, належним чином мотивованими та не оспорюються обвинуваченим в апеляційній скарзі.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості, колегія суддів зазначає наступне.

Покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_4, відповідає вимогам ст.65 КК України та роз'ясненням, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Зокрема, суд першої інстанції, обираючи вид та міру покарання ОСОБА_4, врахував конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх даних, які характеризують його особу, в тому числі й ті, на які є посилання обвинуваченого у поданій апеляційній скарзі.

Так, ОСОБА_4 скоїв злочин середнього ступеня тяжкості, судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченому, судом, відповідно до вимог ст.66 КК України, обґрунтовано віднесено визнання ОСОБА_4 вини та щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено.

Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, саме у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_4 покарання призначене в межах санкції ч.2 ст.185 КК України і, на думку колегії суддів, за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Доводи апелянта в частині зарахування йому в строк відбування покарання строк його попереднього ув’язнення з 20 січня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України, є необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинуваченому у вказаному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 19 березня 2018 року обвинувачений ОСОБА_4 залишений в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» до закінчення розгляду кримінального провадження №№12016050630001809.

Тобто, ОСОБА_4, перебуваючи в умовах ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» у зв’язку з розглядом вказаного кримінального провадження, вже відбував покарання за вироком Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23 лютого 2017 року.

Переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду, вмотивованість його висновків при призначенні обвинуваченому покарання в апеляційній скарзі не наведено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року щодо останнього, колегія суддів вважає необхідним залишити вирок суду без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 – без задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, з цих підстав Суд

постановив:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, - який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

_____ ______ ______

В.В.ОСОБА_6ОСОБА_7 Бєдєлєв