Рішення № 75278167, 12.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 липня 2018 р. № 820/4529/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 (м. Харків, вул. Астрономічна, б. 37, кв. 281, 61085) до Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Кацарська, 56) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними бездіяльність Харківського Обласного Військового Комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги передбаченої Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ...” та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014року; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату позивачу (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги передбаченої Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...” та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року.; зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 10 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що у громадянина настала інвалідність, пов'язана з проходженням дійсної військової служби. До ОВК були подані всі документи, необхідні для призначення виплати одноразової грошової допомоги. Проте виплата допомоги не була призначена у зв'язку з відсутністю документа про причину та обставини поранення. На думку, заявника ОВК у спірних правовідносинах вчинена бездіяльність, яка є протиправною. Для захисту права на одержання коштів за виплатою допомоги позивач вважає необхідним обтяжити ОВК обов'язком подати розпорядникові бюджетних коштів висновок з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку ст.16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

На виконання ухвали відповідачем надано відзив у строк встановлений судом, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, у зв'язку з тим що дії Харківського облвійськкомату щодо відмови позивачу подати висновок про виплату одноразової грошової допомоги є правомірними і законними та такими, що відповідають чинному законодавству в сфері соціального захисту військовослужбовців і звільнених з військової служби осіб.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

З 30.08.1986 року по 09.09.1988 року позивач проходив військову службу в Збройних Силах СРСР, в тому числі приймав участь у бойових діях на території республіки Афганістан.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 552 від 29.03.2011 року щодо позивача, визначено захворювання останнього пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 14).

Отже, вважаючи, що отримав право на одноразову грошову допомогу, позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності, яка пов'язана з отриманням травми під час виконання обов'язків військової служби, у відповідності до ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” (далі по тексту Постанова № 975).

Листом від 05.03.2018 року № 558/ВСЗ відповідач повідомив що підстав для складання висновку щодо виплати одноразової допомоги і направлення його на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби ХОВК не має, оскільки первинно інвалідність встановлена у 2011 році (довідка МСЕК серії 10ААА № 617240) та в подальшому підтверджено групу інвалідності у 2016 році (довідка МСЕК серії 12 ААА № 118509), звільнений позивач з військової служби 30.12.1989 року отже на момент звернення сплинув строк, визначений ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та повідомлено про неподання документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та документ, що свідчить про проходження служби в Міністерстві оборони.

Перевіряючи оскаржувані рішення, дії, бездіяльність відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року ( далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до довідки МСЕК (а.с.12) позивачу з 11.08.2014 року встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, контузією і захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії (а.с. 14).

Частиною 2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога. Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Суд також зауважує, що згідно пункту 13 Постанови № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів направити до Міністерства Оборони України висновок з поданими документами для прийняття вказаного рішення.

Проте із дослідженого судом листів відповідача (а.с.11) вбачається, що відповідач повідомив позивача про те, що підстав для складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідачем немає, чим перебрав на себе повноваження МО України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач допустив бездіяльність, яка виявилася у нескладанні документів та не направленні їх до Департаменту фінансів Міністерства оборони України разом з поданими документами для прийняття рішення з питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання відповідача подати документи позивача до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання виплати позивачеві одноразової грошової допомоги.

Звертаючись до суду із позовом, позивач також порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

Відповідно до ст. ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою додаток № 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” та наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.