Рішення № 75277816, 13.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року № 810/2467/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України, про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського обласного військового комісаріату, третя особа - Міністерство оборони України , у якому просить:

- визнати дії відповідача протиправними;

- зобов`язати відповідача в 15-денний строк подати на розгляд до Міністерства України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу з документами, поданими для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2019 №975.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" та Постанови КМУ №975 позивач має право на одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІ групи у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. У зв`язку із чим, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи.

Проте, відповідачем, всупереч нормам чинного законодавства, а саме п.7 Постанови КМУ від 28.05.2008 №499, не було передано надані позивачем документи до Міністерства оборони України. Натомість, Київським обласним військовим комісаріатом було витребувано у позивача ряд документів, що на його думку, виходить за межі повноважень відповідача.

Відповідач з позовом не погодився, свої заперечення та пояснення висловив у письмовому відзиві на позовну заяву. Зазначив, що витребовуючи документи у позивача діяв на підставі доручення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 07.09.2016 №248/3/6/3625, яке містило вказівку щодо заборони надсилання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі відсутності всіх документів, зазначених у пунктах 4.6, 4.7 Положення "Про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей" від 14.08.2014 №530. Тому, відповідач переконаний, що вимагаючи надати необхідні документи, діяв правомірно.

Третя особа позовні вимоги не підтримала, з мотивів зазначених у відзиві на позовну заяву, де зазначила, що п. 11 Порядку №975 передбачено подання заявником уповноваженому органу копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане їх вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Однак, позивачем при зверненні до відповідача не надано такого документа.

Ухвалою суду від 21.05.2018 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 10.07.2018 прибули представник відповідача та представник третьої особи. Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи - не з`явився. При цьому, на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.

Під час судового засідання представник відповідача та представник третьої особи позов не визнали, у його задоволенні просили відмовити. У ході судового засідання, враховуючи клопотання позивача та відсутність заперечень інших учасників справи, судом на підставі статті 205 КАС України було вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, а саме - довідки Військового комісаріату Міністерства оборони України від 19.12.2017 №265, ОСОБА_1 проходив службу в лавах Збройних Сил України з 09.05.1983 по 07.05.1985. Також зазначено, що позивач у складі діючої армії приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан з 12.11.1983 по 07.05.1985 (а.с. 17).

З 22 серпня 2012 року, згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії КИО-1 №0386442, позивачу встановлена ІІ група інвалідності, де причиною вказано поранення і захворювання у зв`язку з виконанням військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с.14).

У відповідності до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.08.2012 №1586, множинні вогнепальні осколкові поранення рядового ОСОБА_1, наслідки яких - рубці шкіри потиличної ділянки, правої брові, передньої поверхні лівої гомілки та лівої задньої підпахової лінії розмірами від 3,8х4,5 см до 0,9 см, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Управлінням праці та соціального захисту населення Вишгородської райдержадміністрації позивачу було видано посвідчення інваліда ІІ групи від 04.09.2012 серії ААВ №005319, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с.13).

У зв`язку із вищеописаними подіями та обставинами, позивач звернувся до Міністерства оборони України через Київський обласний військовий комісаріат із заявою від 22.12.2017, у якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду війни другої групи, інвалідність якого пов`язана із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с.18-19).

До вказаної заяви позивачем було додано:

1) копію довідки медико-соціальної комісії про встановлення ІІ групи інвалідності МСЕК, від 22.07.2012 серії КИО №0386442;

2) копію витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.08.2012 №1586;

3) копію висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 2012 року №99;

4) копію довідки Вишгородського військового комісаріату про проходження військової служби від 19.12.2017 №265;

5) копію довідки про відкриття рахунку в АБ "Укргазбанк";

6) копію посвідчення інваліда ІІ групи від 04.09.2012 серії ААВ №005319;

7) копію посвідчення учасника бойових дій від 01.07.1997 серії АА №314396;

8) копію паспорта;

9) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Отримавши заяву ОСОБА_1І, відповідач листом від 22.01.2018 №2/5/88 повідомив його про необхідність долучення недостатніх документів, а саме - копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане їх вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Такі дії Київського обласного військового комісаріату позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини п`ятої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно статей 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Процедура призначення, нарахування та виплати такої допомоги регулюється Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок №975).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, на яких покладається керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

У відповідності до пункту 1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 року (далі по тексту - Положення № 530), цим Положенням визначається порядок, зокрема, виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

У відповідності до пункту 4.7 Положення №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, не має, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні (пункт 4.8 Положення № 530).

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються (пункт 4.10 Положення № 530).

Отже, з аналізу вищенаведених норм убачається, що виключно до повноважень Міністерства оборони України віднесено розгляд та вирішення питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Одночасно, зі змісту вищезазначених приписів Порядку № 975 та Положення № 530, Київський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.

Відповідач, всупереч нормам та положенням, приписам Порядку та Положення, фактично повідомив про відсутність підстав для оформлення документів та направлення їх за належністю до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, чим здійснив перешкоду позивачу у розгляді питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 21.03.2018 №372/1591/17.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обов'язку у відповідача подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Київського обласного військового комісаріату протиправними.

Зобов`язати Київський обласний військовий комісаріат (вул. Січових Стрільців, 59, м. Київ, 07910662) у 15-денний строк подати на розгляд Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.