Ухвала суду № 75276794, 12.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3341/18

УХВАЛА

12 липня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – приватне підприємство «Таврія Плюс» про скасування квитанції та рішень і зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – приватне підприємство «Таврія Плюс», в якому позивач просить суд:

- скасувати квитанцію Державної фіскальної служби України ДФС № 1 від 22.05.2018 р. та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати ПН № 22 від 13.10.2017 р.

- скасувати рішення Державної фіскальної служби України ДФС № 727244/40379140 від 25.05.2018 р. та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати ПН № 22 від 13.11.2017 р.

- скасувати рішення Державної фіскальної служби України рішення ДФС № 727043/40379140 від 25.05.2018 р. та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати ПН № 23 від 14.11.2017 р.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті, позивачем не зазначено електронну адресу третьої особи, якщо така відома,

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду вищевказану інформацію.

Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Отже, позивачу необхідно надати до суду інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Позивач у якості відповідача у справі вказує Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197).

Однак, в прохальні частині позовної заяви просить суд скасувати квитанцію та рішення Державної фіскальної служби України ДФС.

При цьому, згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, повним найменуванням юридичної особи з кодом ЄДРПОУ “39292197” є – Державна фіскальна служба України.

Отже, позивачу необхідно зазначити вірне найменування суб’єкта владних повноважень, квитанція та рішення якого є предметом оскарження.

Згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

Позивач зазначає у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ПП «Таврія Плюс», однак не зазначає без самостійних вимог щодо чого виступає дана вказана особа.

Також, позивач не наводить жодного обґрунтування того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки вказаної особи.

На підставі зазначеного, у відповідності до ст.49 КАС України позивачу необхідно зазначити статус ПП «Таврія Плюс» із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки саме вказаної особи, надавши відповідні пояснення.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.

Так, однією із позовних вимог позивача є вимога про скасування квитанції Державної фіскальної служби України ДФС № 1 від 22.05.2018 року.

Як вбачається з копії цієї квитанції, яка додана до позову, - це квитанція про доставку (отримання) електронного документа (щодо податкової накладної №22 від 13.10.2017 року) — квитанція №1.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, вказана «квитанція», яку позивач оскаржує, не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити вказану позовну вимогу у відповідності до приписів ст.5 КАС України, з урахуванням вищевикладеного судом.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову по даній адміністративній справі є квитанція Державної фіскальної служби України № 1 від 22.05.2018 р., рішення Державної фіскальної служби України №727244/40379140 від 25.05.2018 р. та рішення № 727043/40379140 від 25.05.2018 р.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимоги позивача про зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати ПН № 22 від 13.10.2017 р., ПН № 23 від 14.11.2017 р. та ПН № 22 від 13.11.2017 р. є похідними вимогами від вимог про скасування рішення Державної фіскальної служби України ДФС № 727244/40379140 від 25.05.2018р. та рішення № 727043/40379140 від 25.05.2018р.

Отже, адміністративний позов містить три вимоги немайнового характеру.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.

Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн. (1762,00 грн.*3)

Однак, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору та не зазначено законодавчо встановлені підстави звільнення від сплати судового збору, якщо такі наявні.

Отже, за подачу даного позову, який містить три вимоги немайнового характеру позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн.

Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.4 ст.55 КАС України юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Так, позовна заява ТОВ «Укрфрут компані» підписана директором ОСОБА_1.

Однак, до позову не додано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1. як директора ТОВ «Укрфрут компані», яким підписано позовну заяву.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ «Укрфрут компані».

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- інформації щодо електронної адреси третьої особи (у разі, якщо така відома);

- пояснень щодо третьої особи, а саме, у відповідності до ст.49 КАС України позивачу необхідно зазначити статус ПП «Таврія Плюс» із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки саме вказаної особи;

- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- уточненої позовної заяви, з урахуванням вищевикладеного судом в ухвалі (з копією для відповідача та третьої особи);

- доказів сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн.;

- доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як директора ТОВ «Укрфрут компані».

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфрут компані» до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – приватне підприємство «Таврія Плюс» про скасування квитанції та рішень і зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв’язку) усунути недоліки та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко