Рішення № 75276161, 21.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2018 року Справа № 808/1012/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (70413, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Запорізького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 41251296)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати відмову відповідача, щодо не нарахування мені визначеної пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення 13 листопада 2017 року, неправомірно;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу визначену пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення 13 листопада 2017 року.

02 квітня 2018 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 02 травня 2018 року.

За вимогами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином останній день розгляду справи є 01 червня 2018 року.

Однак в період з 21 травня 2018 року по 20 червня 2018 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на роботі відповідно до наказу від 04 травня 2018 року № 100 «Про надання відпустки».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Запорізькому приміському ОУПФУ м. Запоріжжя та 07 квітня 2017 року була призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому пенсію фактично не отримував оскільки після призначення продовжував працювати. 13 листопада 2017 року звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком на загальних підставах. 07 лютого 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком. Відповідач відмовив у виплаті зазначеної грошової допомоги, оскільки підстави для нарахування грошової допомоги яка не підлягає оподаткуванню так як звертаючись за призначенням пенсії за вислугу років вже використав право первинного призначення пенсії. Позивач звертає увагу, що не отримував будь-якого виду пенсії, тому відповідач необґрунтовано відмовив у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Просить розглянути справу за відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач перебуває на обліку та отримувала пенсію за вислугу років, як працівник охорони здоров'я, з 07 квітня 2011 року по 10 квітня 2011 року. 07 квітня 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Отже звертаючись за призначенням пенсії за вислугу років 07 квітня 2011 року позивач використав право первинного призначення по Україні.

Позивач та представник відповідача 02 травня 2018 року подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що

Позивачу 07 квітня 2011 року призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому позивач продовжував працювати та сплачувати страхові внески.

Відповідно до Розпорядження №144803 від 20 березня 2018 року ОСОБА_1 здійснено переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з 13 листопада 2017 року.

13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевого положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач листом від 21 лютого 2018 року №13/Г-4 повідомив ОСОБА_1, що оскільки позивач перебуває на обліку в управлінні з 07 квітня 2017 року як отримувач пенсії за вислугу років та на підставі заяви від 13 листопада2017 року про перерахунок пенсії, Вас переведено на пенсію за віком, отже використано право первинного призначення пенсії по Україні. Відсутнє право для нарахування грошової допомоги яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком, відсутні.

ОСОБА_1 не погоджуючись із такими діями відповідача звернувся до суду із цим позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 7 Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 отримав пенсію за вислугу років. Суд звертає увагу, що поняття призначення пенсії та фактичне її отримання не є тотожними.

Отже, захищаючи права позивача суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не надано доказів фактичного отримання ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, отже й не можна вважати що позивач використав своє право.

Відтак суд вважає, що ОСОБА_1 має право на виплату згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку що, відповідач зобов'язаний виплатити ОСОБА_1 і грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечив, доводи позивача не спростував.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (70413, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Запорізького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 41251296) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати відмову Запорізького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не нарахування позивачу визначеної пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення 13 листопада 2017 року, неправомірно;

Зобов'язати Запорізьке приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу визначену пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення 13 листопада 2017 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 (70413, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6, код ЄДРПОУ 41251296) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 705,00 (сімсот п'ять) гривень.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення буде складено у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 243 КАС України, протягом десяти днів.

Рішення виготовлено у повному обсязі 21 червня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов