Рішення № 75276121, 21.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2018 року Справа № 808/966/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагарина, 2-б, код ЄДРПОУ 20508410)

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11 жовтня 2017 року №50/07 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати відповідача призначити позивачу з 24 вересня 2017 року зі зниженням пенсійного віку на 10 років згідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити відповідні виплати.

Ухвалою судді від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб та призначено перше судове засідання на 24 квітня 2018 року.

За вимогами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином останній день розгляду справи є 25 травня 2018 року.

Однак в період з 21 травня 2018 року по 20 червня 2018 року суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. був відсутній на роботі відповідно до наказу від 04 травня 2018 року № 100 «Про надання відпустки».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що набув права на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Подані ним документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому, вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на десять років є необґрунтованою. При цьому, посилаючись на положення статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначає, що пенсія йому повинна бути призначена з 24 вересня 2017 року. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача 24 квітня 2018 року подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідач подав 16 квітня 2018 року відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на 10 років, оскільки в наданих документах не співпадають дані про періоди у ліквідації наслідків на ЧАЄС, а також в архівній довідці відсутня інформація щодо виконання робіт на ліквідації аварії на ЧАЄС безпосередньо в населених пунктах зони відчуження. Просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. На підставі наданого відзиву просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, має посвідчення серії НОМЕР_2, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що був безпосередньо зайнятий на роботах в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 06 травня 1986 року по 12 червня 1986 року.

Однак відповідач своїм рішенням №50/07 від 11 жовтня 2017 року відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку на пільгових умовах згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з тих підстав, що в наданих документах не співпадають дані про періоди участі у ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, а в архівній довідці відсутня інформація щодо виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в населених пунктах зони відчуження (30 км. зона).

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач був безпосередньо зайнятий на роботах в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 06 травня 1986 року по 12 червня 1986 року.

Згідно з положенням частини 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Отже приписами частини 1 статті 55 цього Закону України передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада2005 року № 22 - 1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок).

Підпунктом 5 пункту 2.1 вищевказаного порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що під час проходження строкової військової служби у військовій частині 59387 ОСОБА_1 у період часу з 06 травня 1986 року по 12 червня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини №44316 і отримав дозу опромінення 21,17 мікрорентген на годину, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_3 та карткою обліку №800 доз радіоактивного опромінення.

Додавши документи на підтвердження вищевказаних обставин, а саме: архівні довідки галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас, відповідачем відмовлено у призначення такої пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що в наданих документах не співпадають дані про періоди участі у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, а в архівній довідці відсутня інформація щодо виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС безпосередньо в населених пунктах зони відчуження (30 км. зона).

При цьому, суд відмічає, що подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо періоду участі у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС. Оскільки наявними доказами, які наявні в матеріалах справи підтверджено період участі у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС.

Також суд зазначає, що Верховним судом України у постанові від 21 жовтня 2006 року справа №21 - 1048 во 06 висловлено позицію який вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надано право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у том числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Тому, суд вважає, що така відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення та соціальний захист, а отже є протиправною.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин, та беручи до уваги встановлене судом право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та враховуючи дату народження позивача, така пенсія повинна бути призначена позивачу з 27 вересня 2017 року, з дня що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагарина, 2-б, код ЄДРПОУ 20508410) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11 жовтня 2017 року №50/07 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

Зобов'язати відповідача призначити позивачу з 24 вересня 2017 року зі зниженням пенсійного віку на 10 років згідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити відповідні виплати.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 21 червня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов