Рішення № 75275903, 10.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/682/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Столярчук А.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пересувна механізована колона № 19» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Пересувна механізована колона № 19» (далі - ПП «ПМК № 19», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2018 № НОМЕР_1, від 05.04.2018 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «ПМК № 19» податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, про що складено акт від 17.10.2017 № 14248/14-01/03582994, з яким позивач не погодився та подав письмові заперечення на нього від 24.11.2017 № 215. За результатами розгляду заперечень було прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечень.

В подальшому, ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ПМК № 19» з питань, що стали предметом заперечення вх. № 11772/10 від 24.11.2017 на акт планової виїзної документальної перевірки від 17.11.2017 № 14248/14-01/03582994, про що було складено акт від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994.

На підставі вказаного акту перевірки 11.01.2018 ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_1, які були оскаржені до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 28.03.2018 № 11002/6/99-99-11-01-01-25 скаргу задоволено частково, скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 11.01.2018 № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «ОСОБА_5 Груп», ТОВ «Олмік-Груп», ФОП ОСОБА_6 (в частині ремонтних робіт житлового приміщення), ФОП ОСОБА_7, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

05.04.2018 ГУ ДФС у Волинській області, на підставі акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994 та рішення ДФС України від 28.03.2018 № 11002/6/99-99-11-01-01-25, прийняла податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 599443,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 149860,75 грн.; № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток 399123,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 99780,75 грн.

Крім того, чинним залишилося податкове повідомлення-рішення від 11.01.2018 № НОМЕР_1, яке прийняте на підставі акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994, та яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ на 4154776,00 грн.

Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки є сумлінним платником, підприємством реального сектору економіки, вважає висновки акту перевірки такими, що не відповідають нормам законодавства та прийнятими без урахування дійсного стану фінансово-господарської діяльності та обліку підприємства.

Так, зокрема, позивач заперечує висновки акту перевірки про те, що неможливо підтвердити фактичність здійснення послуг по пошуку клієнтів для ПП «ПМК № 19», наданих фізичними особами - підприємцями (далі - ФОП) ОСОБА_6 та ОСОБА_8, у зв’язку із чим контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем інших операційних витрат по господарським операціям з вказаними підприємцями.

Позивач зазначає, що під час перевірки та розгляду заперечень та скарги не були взяті до уваги угоди від 2015 року та додатки до них, що були укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Крім того, безпідставно не взято до уваги попередній договір, укладений між ОСОБА_8 та ПП «ПМК № 19», відповідно до якого ОСОБА_8 зобов’язалась сприяти в укладенні договорів купівлі-продажу квартир, а ПП «ПМК № 19» взяло на себе обов’язок сплати 10 відсотків вартості фактично придбаних приведеними клієнтами об’єктів нерухомості. При цьому, оскільки перерахування грошових коштів відповідно до домовленостей здійснювалося після остаточної оплати, та у зв’язку з тим, що остаточна оплата від клієнтів надходила в 2016-2017 р.р., а ОСОБА_8 зареєструвалася як ФОП, тому з нею було укладено договір від 08.04.2016 № 1.

Крім того, позивач не погоджується із висновками акту перевірки про продаж позивачем квартир за цінами, нижче ринкових, та заниженням у зв’язку із цим податкових зобов’язань з ПДВ, оскільки продаж квартир відбувався за цінами, вказаними у договорах купівлі-продажу, при цьому, вартість 1 кв. м. проданого житла була вищою за собівартість, а позивач отримав прибуток.

Позивач, з урахуванням поданої під час підготовчого провадження заяви про уточнення позовних вимог (т. 2, а. с. 236-242), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 11.01.2018 № НОМЕР_1, від 05.04.2018 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (т. 1, а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 27.04.2018 (т. 2, а. с. 113-116) представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з мотивів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994, яким, з покликанням на первинні документи та норми законодавства, встановлено порушення платником податку вимог податкового законодавства в частині завищення позивачем інших операційних витрат по господарським операціям з ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та заниженням податкових зобов’язань з ПДВ по операціях з продажу позивачем квартир за цінами, нижче ринкових.

У поданих до суду позивачем відповіді на відзив від 05.05.2018 (т. 2, а. с. 157-158) та відповідачем запереченнях на відповідь на відзив від 08.05.2018 (т. 2, а. с. 163) учасники справи підтвердили власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Крім письмових доказів, поданих учасниками справи, на адресу суду також надійшла інформація та документи від Луцької місцевої прокуратури та Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просять його задовольнити.

Представники відповідача у тих же судових засіданнях позов не визнали з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просять відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «ПМК № 19» податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, про що складено акт від 17.10.2017 № 14248/14-01/03582994 (т. 1, а. с. 24-76), яким був підписаний із запереченнями, що в подальшому були подані в письмовій формі за № 215 від 24.11.2017 (т. 1, а. с. 117-120).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами розгляду заперечення на вказаний акт перевірки ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки з питань, що становлять предмет заперечень.

В подальшому, ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ПМК № 19» з питань, що стали предметом заперечення вх. № 11772/10 від 24.11.2017 на акт планової виїзної документальної перевірки від 17.11.2017 № 14248/14-01/03582994, про що було складено акт від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994 (тё1, а. с. 121-151), який також було підписано із запереченнями.

З рішенням ДФС України від 28.03.2018 № 11002/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги (т. 1, а. с. 165) видно, що за результатами розгляду акту позапланової перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.01.2018 № НОМЕР_4 на 652771 грн. податку на прибуток і 163192,80 грн. штрафних санкцій, № НОМЕР_5 на 800374 грн. ПДВ та 200093,50 грн. штрафних санкцій, № НОМЕР_1 щодо завищення від’ємного значення по ПДВ на 4154776 грн., та на які ПП «ПМК № 19» подано скаргу від 24.01.2018 № 10 до ДФС України (т. 1, а. с. 157-161).

Рішенням ДФС України від 28.03.2018 № 11002/6/99-99-11-01-01-25 скаргу ПП «ПМК № 19» задоволено частково, скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 11.01.2018 № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «ОСОБА_5 Груп», ТОВ «Олмік-Груп», ФОП ОСОБА_6 (в частині ремонтних робіт житлового приміщення), ФОП ОСОБА_7, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін (т. 1, а. с. 162-168).

05.04.2018 ГУ ДФС у Волинській області, на підставі акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994 та рішення ДФС України від 28.03.2018 № 11002/6/99-99-11-01-01-25, прийняла податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 599443,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 149860,75 грн. (т. 1, а. с. 22); № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток 399123,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 99780,75 грн. (т. 1, а. с. 23).

Крім того, за результатами оскарження чинним залишилося податкове повідомлення-рішення від 11.01.2018 № НОМЕР_1, яке прийняте на підставі акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994, та яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ на 4154776,00 грн. (т. 1, а. с. 21).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Так, зі сторінок 19-25 акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994 вбачається, що контролюючим органом досліджувалися господарські операції між ПП «ПМК № 19» та ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8, за результатами яких позивач формував інші операційні витрати (т. 1, а. с. 139-145).

Зокрема, під час перевірки було встановлено, що ПП «ПМК №19» (замовник) уклало з ФОП ОСОБА_8 (виконавець, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_9) договір про надання інформаційних послуг № 1 від 08.04.2016, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати інформаційні послуги з пошуку осіб, котрі бажають придбати нерухомість (надалі «клієнтів») на умовах, запропонованих замовником; сприянні в укладенні договорів купівлі-продажу; роз’ясненні клієнтам умов договорів купівлі-продажу, запропонованих замовником; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та у строки, передбачені договором (т. 1, а. с. 183-185).

На виконання пункту 2.2 договору про надання інформаційних послуг № 1 від 08.04.2016 сторони склали завдання про таке: 1) замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати інформаційні послуги з пошуку осіб, котрі бажають придбати нерухомість («клієнтів»), а саме про повнолітніх, дієздатних осіб, або їх представників, які діють відповідно до чинного законодавства, котрі мають намір укласти договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості, відповідно до умов договору, запропонованого замовником, а саме: прізвище, ім’я, по-батькові; контактний номер телефону; місце проживання; електронна адреса (за наявності); 2) виконавець зобов’язаний ознайомлювати клієнтів із умовами договору купівлі-продажу майнових прав та надавати безкоштовні консультації при необхідності; 3) об’єкт нерухомості, котрий відчужується: квартира № 1-120; поверх - 1-10; загальна площа - 6964,9 кв. м.; житлова площа - 3874,4 кв. м.; кількість кімнат - 1, 2, 3; ціна за 1 кв. м. - 6-8 тис. грн.; адреса: м. Ковель, вул. Кониського, буд. 11; 4) за погодженням із замовником, виконавець може проводити попередній показ об’єкта нерухомості, котрий відчужується замовником; 5) послуги вважаються наданими в повному обсязі виконавцем, у випадку укладення договору купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості між замовником та клієнтом (т. 1, а. с. 186).

Під час проведення перевірки ПП «ПМК № 19» надало акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо послуг з пошуку клієнтів, акти приймання-передачі результату наданих послуг, підписаних з ФОП ОСОБА_8 (т. 2, а. с. 1-62), з яких вбачається реалізація через вказаного підприємця майнових прав на 57 квартир на загальну суму 20263880,00 грн., при цьому, вартість послуг ФОП ОСОБА_8 становить 2026388,00 грн.

Аналізом наданих до перевірки актів виконаних робіт та договорів купівлі-продажу майнових прав встановлено, що частина договорів купівлі-продажу майнових прав була укладена між ПП «ПМК №19» та клієнтами ще в 2015 році та в січні-березні 2016 року, тобто до моменту укладання договору між ПП «ПМК № 19» та ФОП ОСОБА_8 Вартість майнових прав реалізованих в цей період становить 12550700,00 грн., з яких 10% перераховано підприємцю в сумі 1255070,00 грн.

Під час проведення перевірки згідно із листом від 09.11.2017 № 204 (т. 2, а. с. 141- 143) по взаємовідносинах із вказаним підприємцем надано картку-рахунку по 631 рахунку (т. 1, а. с. 175-177), договір про надання інформаційних послуг №1 від 08.04.2016, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та акти приймання-передачі до договору про надання інформаційних послуг, платіжні доручення (т. 2, а. с. 63-81).

В акті перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994 вказано, що лише після ознайомлення платником із актом від 17.11.2017 № 14248/14-01/03582994, до заперечення підприємство додало попередній договір від 01.03.2015 та додаткову угоду до нього від 07.04.2016, а також звіти до даного договору, в яких міститься інформація про покупця та об’єкт нерухомості (т. 1, а. с. 178-182).

Перевіркою зроблено висновок про неможливість підтвердити фактичність здійснення послуг по пошуку клієнтів ПП «ПМК №19» ОСОБА_8, виходячи з такого.

Аналізом баз даних, наявних в ДФС України встановлено, що ФОП ОСОБА_8 перебуває на спрощеній системі оподаткування, наймані працівники відсутні, та працює у ФОП ОСОБА_10, яка є директором ПП «ПМК №19». В наданих для перевірки актах приймання-передачі результату наданих послуг відсутня інформація про укладені договори майнових прав, зокрема, номер та дата укладення відповідного договору між клієнтом та замовником. Тобто, в жодному первинному документі немає інформації, яка б підтверджувала, що договори купівлі-продажу майнових прав ПП «ПМК №19» з фізичними особами, переліченими в додатках до акта перевірки, укладені за участю ОСОБА_8 Для підтвердження фактичності укладання договір купівлі-продажу майнових прав між ПП «ПМК №19» та фізичними особами за посередництва ФОП ОСОБА_8 покупцям фізичним особам було направлено відповідні запити ГУ ДФС у Волинській області. Згідно з отриманими відповідями, придбання нерухомості здійснювалося без посередників у забудовника, жоден з покупців не підтвердив взаємовідносини з вказаним підприємцем, зазначивши, що така особа їм невідома.

Крім того, під час перевірки було встановлено, що ПП «ПМК № 19» (замовник) уклало з ФОП ОСОБА_6 (виконавець) договір інформаційних послуг від 01.06.2016, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати інформаційні послуги з пошуку осіб, котрі бажають придбати нерухомість (далі - «клієнтів») на умовах, запропонованих замовником; сприянні в укладенні договорів купівлі-продажу; роз’ясненні клієнтам умов договорів купівлі-продажу, запропонованих замовником. Замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та у строки, передбачені договором (т. 2, а. с. 88-90).

На виконання пункту 2.2 договору про надання інформаційних послуг від 01.06.2016 сторони склали завдання про таке: замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати інформаційні послуги з пошуку осіб, котрі бажають придбати нерухомість («клієнтів»), а саме про повнолітніх, дієздатних осіб, або їх представників, які діють відповідно до чинного законодавства, котрі мають намір укласти договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості, відповідно до умов договору, запропонованого замовником, а саме: прізвище, ім’я, по-батькові; контактний номер телефону; місце проживання; електронна адреса (за наявності) (т. 2, а. с. 91).

До перевірки надано акти здачі прийняття-робіт (надання послуг), акти приймання-передачі результату наданих послуг (т. 2, а. с. 96-100), з яких вбачається реалізація через ФОП ОСОБА_6 майнових прав на 4 квартири на загальну суму 1909600,00 грн., вартість послуг підприємця становить 190960,00 грн.

Перевіркою також зроблено висновок про неможливість підтвердити фактичність здійснення послуг по пошуку клієнтів для ПП «ПМК №19» ФОП ОСОБА_6, виходячи з такого.

Аналізом наданих до перевірки актів виконаних робіт та договорів купівлі-продажу майнових прав встановлено, що усі договори купівлі-продажу майнових прав були укладені між ПП «ПМК № 19» та клієнтами ще в червні 2015 - лютому 2016 років, тобто до моменту укладення договору між ПП «ПМК №19» та ФОП ОСОБА_6 В жодному первинному документі немає інформації, яка б підтверджувала, що договори купівлі-продажу майнових прав ПП «ПМК № 19» з фізичними особами, переліченими в додатку до акту перевірки, укладені за участю ФОП ОСОБА_6

Враховуючи викладене, перевіркою зроблено узагальнюючий висновок про те, що ПП «ПМК № 19» завищено інші операційні витрати по описаних вище операціях з вказаними підприємцями, які відображено при складанні декларації з податку на прибуток та у рядку 2180 Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва за 2016 рік та за півріччя 2017 року, що призвело до завищення витрат на загальну суму 2217348,00 грн., в т. ч. за 2016 рік на 2046448,00 грн. та за півріччя 2017 року на 170900 грн., чим порушено підпункт 134.1 ст. 134 ПК України, пункти 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, пункт 3 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», пункт 11 П(с)БО 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Суд не погоджується з такими висновками акту перевірки, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ГУ ДФС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягали з’ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем господарських операцій з ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8, за результатами яких позивач формував інші операційні витрати, належного оформлення первинних документів.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.2015 між ОСОБА_8 (сторона 1) та ПП «ПМК № 19» (сторона 2) було укладено попередній договір, за умовами якого сторона 1 взяла на себе зобов’язання надавати інформаційні послуги з пошуку осіб, які бажають придбати нерухомість, на умовах, запропонованих стороною 2; сприяти в укладенні договорів купівлі-продажу; роз’яснювати клієнтам умов договорів купівлі-продажу, запропонованих стороною 2, а сторона 2 зобов’язується оплачувати такі послуги , відповідно до умов, встановлених даним попереднім договором, шляхом укладення у майбутньому, в строк до 10.04.2016, договору про надання інформаційних послуг (т. 1, а. с. 178-180). До вказаного попереднього договору було видано завдання (т. 1, а. с. 181) та укладено додаткову угоду від 07.04.2016, за якою сторони дійшли згоди здійснити 100% (остаточний) розрахунок на підставі основного договору, який в подальшому буде укладено сторонами на умовах попереднього договору (т. 1, а. с. 182).

В подальшому, ПП «ПМК №19» (замовник) уклало з ФОП ОСОБА_8 (виконавець) договір про надання інформаційних послуг № 1 від 08.04.2016, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати інформаційні послуги з пошуку осіб, котрі бажають придбати нерухомість (надалі «клієнтів») на умовах, запропонованих замовником; сприянні в укладенні договорів купівлі-продажу; роз’ясненні клієнтам умов договорів купівлі-продажу, запропонованих замовником; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та у строки, передбачені договором (т. 1, а. с. 183-185).

На підтвердження реальності виконання укладеного договору позивач під час перевірки та до суду подав первинні документи: завдання на виконання умов договору (т. 1, а. с. 186), звіти про результат наданих послуг (т. 1, а. с. 187-243), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо послуг з пошуку клієнтів, акти приймання-передачі результату наданих послуг, підписаних з ФОП ОСОБА_8 (т. 2, а. с. 1-62) (з яких вбачається реалізація через вказаного підприємця майнових прав на 57 квартир на загальну суму 20263880,00 грн., при цьому, вартість послуг ФОП ОСОБА_8 становить 2026388,00 грн.), картку-рахунку по 631 рахунку (т. 1, а. с. 175-177), платіжні доручення про перерахування коштів за надані послуги на рахунки ФОП ОСОБА_8 (ОСОБА_9О.) (т. 2, а. с. 63-81).

Крім того, з матеріалів справи також убачається, що 01.03.2015 між ФОП ОСОБА_6 (виконавець) та ПП «ПМК № 19» (замовник) було укладено договір про надання інформаційних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати інформаційні послуги з пошуку осіб, котрі бажають придбати нерухомість (далі - «клієнтів») на умовах, запропонованих замовником; сприянні в укладенні договорів купівлі-продажу; роз’ясненні клієнтам умов договорів купівлі-продажу, запропонованих замовником, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та у строки, передбачені договором (т. 2, а. с. 83-85). До вказаного договору було видано завдання (т. 2, а. с. 86) та укладено додаткову угоду від 01.06.2016, за якою сторони дійшли згоди здійснити остаточний розрахунок на підставі нового договору, який в подальшому буде укладено сторонами до 01.06.2016 (т. 2, а. с. 87).

В подальшому, ПП «ПМК № 19» (замовник) уклало з ФОП ОСОБА_6 (виконавець) договір про інформаційних послуг від 01.06.2016, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати інформаційні послуги з пошуку осіб, котрі бажають придбати нерухомість (далі - «клієнтів») на умовах, запропонованих замовником; сприянні в укладенні договорів купівлі-продажу; роз’ясненні клієнтам умов договорів купівлі-продажу, запропонованих замовником; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та у строки, передбачені договором (т. 2, а. с. 88-90).

На підтвердження реальності виконання укладеного договору позивач під час перевірки та до суду подав первинні документи: завдання на виконання умов договору (т. 2, а. с. 91), звіти про результат наданих послуг (т. 2, а. с. 92-95), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо послуг з пошуку клієнтів, акти приймання-передачі результату наданих послуг (т. 2, а. с. 96-100) (з яких вбачається реалізація через ФОП ОСОБА_6 майнових прав на 4 квартири на загальну суму 1909600,00 грн., вартість послуг підприємця становить 190960,00 грн.), платіжне доручення від 10.08.2016 № 960 про перерахування коштів в сумі 190960,00 грн. за надані послуги на рахунок ФОП ОСОБА_6 (т. 2, а. с. 101).

Крім того, під час судового розгляду було встановлено, що у період з 06.04.2016 по 14.08.2017 ОСОБА_8 була зареєстрована підприємцем, до видів діяльності якої належало «68.31 агентства нерухомості», «73.11 рекламні агентства», а ФОП ОСОБА_11 зареєстрований підприємцем з 08.09.2010 по даний час, до видів діяльності якого віднесено «68.31 агентства нерухомості», «73.11 рекламні агентства», що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10.07.2018 № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 (т. 4, а. с. 4-8).

Листом від 26.06.2018 № 1573/10/03-18-13-11 (т. 3, а. с. 109-125) Луцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області надала суду інформацію про те, що ФОП ОСОБА_8 перебувала на обліку як платник податків з 06.04.2016 на третій групі спрощеної системи оподаткування, у 2016 році задекларувала дохід в сумі 1712820,00 грн., у 2017 році - 404638,00 грн., а ФОП ОСОБА_6 перебуває на обліку як платник податків з 08.09.2010, з 01.01.2012 є платником третьої групи спрощеної системи оподаткування, у 2016 році задекларував дохід в сумі 1371188,21 грн., у 2017 році - 890430,29 грн. При цьому, зазначеними підприємцями податкові зобов’язання згідно із поданими деклараціями були сплачені у повному обсязі.

На думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи зазначені вище первинні документи підтверджують реальність операцій з надання ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8 послуг, за результатами яких позивач формував витрати.

Суд не бере до уваги доводи представників відповідача про те, що надані первинні документи не дають можливості підтвердити реальність здійснення вказаних господарських операцій, оскільки послуги підприємцями надавалися на підставі вказаних вище договорів (які за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, в судовому порядку не визнані недійними) та в період їх дії, а первинні документи (зокрема, звіти про результат наданих послуг до договорів про надання інформаційних послуг) (т. 1, а. с. 191-243, т. 2, а. с. 92-95) дають можливість встановити дані про покупців квартир та майнових прав на квартири, із зазначенням їх адреси та вартості. Суд вважає, що оскільки послуги з пошуку покупців оплачувалися ПП «ПМК № 19», тому у ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не було необхідності укладати окремі договори з покупцями квартир, а законодавство не передбачає обов’язкового включення до двостороннього договору купівлі-продажу тієї особи, за посередництвом якої укладено такий договір.

Крім того, про реальність вчинення зазначених вище господарських операцій із надання послуг свідчить інформація, вказана у листі Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 26.06.2018 № 1573/10/03-18-13-11 (т. 3, а. с. 109-125), щодо належного декларування ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8 доходів та сплати податкових зобов’язань, тобто, ознак фіктивності у господарській діяльності вказаних підприємців не встановлено.

Суд не бере до уваги покликання представників відповідача на листи ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (т. 2, а. с. 120, 127, 129) та протоколи допиту свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 щодо обставин купівлі-продажу квартири у ПП «ПМП № 19» (т. 3, а. с. 3-22), з огляду на таке.

Як вбачається із листа Луцької місцевої прокуратури від 22.05.2018 № 33-5697кп17 (т. 3, а. с. 1-2), ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 були допитані як свідки у кримінальному провадженні № 12017030010005697 від 11.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Разом з тим, враховуючи відсутність в діях службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, 18.05.2018 прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12017030010005697 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, про що слідчим винесена відповідна постанова про закриття кримінального провадження (т. 3, а. с. 23-31).

Таким чином, орган досудового розслідування, котрий допитав зазначених свідків, не виявив ознак кримінального правопорушення у діях посадових осіб ПП «ПМК № 19».

Крім того, на думку суду, показання вказаних свідків не спростовують показання допитаних як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (дівоче ОСОБА_8) Т.О. (т. 3, а. с. 77-80, 89-91), а також показань допитаних як свідків ОСОБА_10 (директора ПП «ПМК № 19») та ОСОБА_25 (головного бухгалтера ПП «ПМК № 19») (т. 3, а. с. 80-88), щодо обставин укладення та виконання вказаних вище договорів про надання інформаційних послуг. При цьому, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підтвердили, що особисто здійснювали пошук осіб, які бажають придбати житло, результатом чого було укладення ПП «ПМК № 19» договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру із особами, котрих підприємці розшукали.

Суд враховує, що зазначені вище свідки (покупці) були допитані у січні 2018 року з приводу обставин, які мали місце у 2015-2016 р.р., що не могло не вплинути на повноту та об’єктивність показань. При цьому, більшість свідків вказали про придбання квартир через представників ПП «ПМК № 19» (адміністратора, менеджера в офісному приміщенні), не ідентифікуючи цих представників за прізвищем чи іменем.

Разом з тим, суд бере до уваги, що у штатних розписах ПП «ПМК № 19» за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 (т. 3, а. с. 129-191) відсутні посади менеджерів чи інших осіб, посади яких пов’язані з реалізацією квартир.

Крім того, у листі від 19.12.2017 ОСОБА_12 взагалі не надала відповіді на питання щодо можливого придбання квартири через посередництво іншої особи (т. 2, а. с. 120), а ОСОБА_14 листом від 12.12.2017 зазначає про пошук та купівлю квартири мамою за її кошти (т. 2, а. с. 129).

Як вбачається із матеріалів справи, ГУ ДФС у Волинській області протягом листопада - грудня 2017 року скерувало фізичним особам - покупцям квартир 65 запитів щодо надання інформації про придбання нерухомості у ПП «ПМК № 19» та взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т. 3, а. с. 209-275), проте відповідей на ці запити (за винятком, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14В.) суду не надані.

Суд також враховує, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_10 (директора ПП «ПМК № 19») та ОСОБА_25 (головного бухгалтера ПП «ПМК № 19») щодо порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток, закрито відповідно постановами Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.02.2018 (справа № 161/1265/18) та від 02.05.2018 (справа № 161/2448/18) за відсутністю складу правопорушення (т. 3, а. с. 46-47).

З розрахунку до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (т. 3, а. с. 35) вбачається, по операціях з придбання послуг у ФОП ОСОБА_8 встановлено завищення витрат на суму 2026388,00 грн., в т. ч. за 2016 рік - 1855488,00 грн., за півріччя 2017 року - 48860,00 грн., та по операціях з ФОП ОСОБА_6 - завищення витрат за 2016 рік на 190960,00 грн., у зв’язку із чим відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 05.04.2018 № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток 399123,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 99780,75 грн. (т. 1, а. с. 23).

Таким чином, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи підтверджують реальність операцій з надання ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_8 послуг, за результатами яких позивач формував витрати, доводи контролюючого органу про порушення ПП «ПМК № 19» вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2018 № НОМЕР_3 підлягають до задоволення.

Крім того, на сторінках 25-29 акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994 контролюючий орган досліджував ціни, за якими позивач придбавав квартири (т. 1, а. с. 145-149), та дійшов таких висновків.

Перевіркою встановлено, що за період, охоплений перевіркою, ПП «ПМК № 19» реалізовано 75 квартир (71 квартири в м. Ковель, вул. Кониського, 11, житловий комплекс «Аркада Ковель», та 4 квартири в м. Нововолинськ, вул. Кобзаря, 29А, житловий комплекс «Центральний»).

В ході аналізу наданих для перевірки документів, зокрема актів купівлі-продажу майнових прав, встановлено, що реалізація нерухомого майна в періоді, що охоплений перевіркою, здійснювалася переважно за ціною 5000 - 8000 грн. за 1 кв. м. Разом з тим, в окремих випадках реалізація майнових прав відбувалась за значно вищими цінами. Так, згідно з договором купівлі-продажу майнових прав від 1.08.2015, ОСОБА_26 придбала у ПП «ПМК № 19» квартиру № 59 загальною площею 51,5 кв. м., в житловому будинку за адресою: м. Ковель, вул. Кониського, 11, загальною вартістю 848700,00 грн., тобто за ціною за 1 кв. м. 13800 грн. (т. 2, а. с. 172-174). Також, згідно з договором купівлі-продажу майнових прав від 05.12.2016 Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації придбав у ПП «ПМК №19» квартиру № 81, загальною площею 65,9 кв. м. в житловому будинку за адресою: м. Ковель, вул. Кониського, 11, загальною вартістю 767180 грн., тобто за ціною за 1 кв. м. 11641 грн. (т. 2, а. с. 176-177).

Згідно з інформацією, що міститься в мережі інтернет, зокрема на сайтах з продажу нерухомості мінімальна ціна вартості 1 кв. м. нерухомості в житловому комплексі: «Аркада-Ковель» (м. Ковель, вул. Кониського, 11) становить 12150,00 грн., «Центральний» (м. Нововолинськ, вул. Кобзаря, 29А,) становить 12000,00 грн. Дані, що містяться на сайтах, додані у скрін-шотах із сайтів до матеріалів планової перевірки (т. 1, а. с. 99-116).

Крім того, ФОП ОСОБА_27 (вид діяльності - агентство нерухомості) листом від 17.11.2017 повідомив, що середня вартість 1 кв. м. житлової нерухомості на первинному ринку у м. Ковель по вул. Кониського становить 12000 - 13000 грн. (т. 2, а. с. 138).

Виходячи з цього, перевіркою встановлено порушення ПП «ПМК № 19» абзацу б пункту 185.1 статті 185, абзацу б пункту 187.1 статті 187, абзацу 2 пункту 188.1 статті 188 ПК України, у зв’язку з відхиленням між звичайною (договірною) ціною (ціною постачання послуг) та ринковою ціною, що призвело до заниження бази оподаткування з ПДВ операцій з реалізації майнових прав за 2015 - півріччя 2017 років на 23771075,00 грн., та відповідно заниження податкових зобов’язань на 4754218,00 грн., у відповідних податкових періодах.

Суд також не погоджується із такими висновками перевірки, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (далі - Порядок № 727), передбачено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_27 України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, на думку суду, вказані вимоги при складенні акту перевірки від 27.12.2017 № 16588/14-01/03582994 не дотримані, оскільки акт не містить чіткого викладення змісту виявлених порушень податкового законодавства, допущених платником податків.

Так, зокрема, з аналізу вказаного акту перевірки можна дійти висновку, що контролюючий орган фактично не погоджується із ціною, за якою позивач реалізовував квартири та майнові права на них у збудованих ним житлових комплексах. Проте, в акті перевірки не вказано, які норми законодавства порушив позивач, реалізовуючи вказані квартири за цінами, вказаними у відповідних договорах купівлі-продажу.

Суд звертає увагу, що згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, а відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідач не ставить під сумнів реальність господарських операцій з реалізації квартир, а будь-яких доказів того, що вказані операції не були обумовлені економічною причиною (діловою метою), тобто не спрямованими на отримання доходу, суду не надано.

Суд звертає увагу, що продаж спірних квартир відбувався за такою ціною 1 кв. м., яка є вищою ціни собівартості 1 кв. м. в розмірі 4156,00 грн., вказаної у довідці ПП «ПМК № 19» від 11.04.2018 № 66 (т. 2, а. с. 102).

На думку суду, реалізація квартир та майнових прав на них фізичним особам за цінами, зазначеними у відповідних договорах купівлі-продажу, за умови реальності таких операцій та досягнення ділової мети, не може бути підставою для збільшення контролюючим органом бази оподаткування за такими операціями та для нарахування грошового зобов’язання з ПДВ.

З розрахунку до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (т. 3, а. с. 35) вбачається, що по операціях з реалізації квартир контролюючим органом встановлено завищення від’ємного значення з ПДВ на 4154776,00 грн. та донараховано ПДВ в сумі 599443,00 грн., у зв’язку із чим відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 599443,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 149860,75 грн. (т. 1, а. с. 22), та від 11.01.2018 № НОМЕР_1, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ на 4154776,00 грн. (т. 1, а. с. 21).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що під час судового розгляду справи по суті відповідачем не доведені порушення у вигляді заниження бази оподаткування по операціях з продажу квартир, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області від 11.01.2018 № НОМЕР_1 та від 05.04.2018 № НОМЕР_2 також підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 81044,75 грн., сплаченого платіжним дорученням від 10.04.2018 № 552 (т. 1, а. с. 12).

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 11 січня 2018 року № НОМЕР_1, від 05 квітня 2018 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Приватного підприємства «Пересувна механізована колона № 19» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3, ідентифікаційний код 03582994) судові витрати в розмірі 81044 гривні 75 копійок (вісімдесят одна тисяча сорок чотири гривні сімдесят п’ять копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складено 13 липня 2018 року