Рішення № 75275767, 10.07.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/5824/18

Провадження №2/263/1704/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 липня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Жилкомплекс», Центр надання адміністративних послуг, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

1. виклад позиції позивача та заперечень відповідачів:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 08 травня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ЖКП «Жилкомплекс», Центр надання адміністративних послуг, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що з 07 лютого 2017 року по теперішній час вона проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ордеру від 02 липня 2017 року № 067381. Указана квартира є однокімнатною, площею 11,1 кв. м, та знаходиться у комунальній власності, наймодавцем є ЖКП «Жилкомплекс». Особовий рахунок оформлений на позивача. При відмові в оформленні субсидій позивач дізналася, що у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які проживали у квартирі до її вселення. З 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3Г у вказаній квартирі не проживають. Посилаючись на указані обставини, керуючись ст. ст. 71-73 Житлового кодексу УРСР, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачі не скористалися своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направили.

Треті особи своїм правом не скористалися та письмових пояснень на позов до суду не направили.

2. заяви і клопотання:

клопотання позивача ОСОБА_1 від 10 липня 2018 року про розгляд справи за її відсутності, в якому вона заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

клопотання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 21 травня 2018 року про розгляд справи за відсутності представника департаменту.

3. процесуальні дії суду:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 травня 2018 року звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу вказаного позову, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз’яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив (а. с. 15).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 липня 2018 року вирішено провести заочний розгляд справи (а. с. 28).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

4. фактичні обставини справи, установлені судом:

Судом установлено, що на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 28 грудня 2016 року № 266 ОСОБА_1, до складу сім’ї якої входять: ОСОБА_4, ОСОБА_5, виданий ордер № 067381 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 6).

ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серпії І-НО № 285312, виданим Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, та свідоцтвом про народження серії І-НО № 152633, виданого Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (а. с. 12-13).

З 04 квітня 2014 року по теперішній час у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, що підтверджується довідкою від 16 січня 2018 року № 29-126-1392, виданою Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради (а. с. 7).

Відповідно до акта, складеного КСН «Хмельницький», у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживають ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а. с. 3).

З наданих позивачем квитанцій про сплату квартплати за квартиру № 310 у будинку № 20 у м. Маріуполі вбачається, що кількість осіб, які проживають у такій квартирі – 3 (а. с. 8).

5. предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

5.1. у суду відсутні мотиви для відхилення представлених доказів та про їх відхилення не заявлено клопотань жодною із сторін.

5.2. представлені суду докази відповідають змісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

6. оцінка аргументів сторін.

Проводячи оцінку аргументів сторін, які ґрунтуються на поданих доказах, суд приходить до висновку, що у своїй сукупності вони вказують на наявність підстав для захисту житлових прав позивача.

7. Щодо порушення прав позивача та ким вони порушені, то із змісту підстав позову вбачається, що відповідачами порушуються права позивача як квартиронаймача.

8. норми права, які застосовує суд та мотиви їх застосування.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад 6 місяців, зокрема, з підстав, передбачених статтею 71 ЖК Української РСР.

Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться згідно зі ст. 72 ЖК УРСР у судовому порядку.

Аналіз застосованої норми житлового законодавства та Конституції України показує, що ч. 3 ст. 47 Конституції України допускає можливість примусового позбавлення житла на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 71 ЖК УРСР передбачає, що наймачі можуть позбавлятися прав на користування житловими приміщеннями без надання інших жилих приміщень, коли вони зазначений строк не проживають у цьому приміщенні.

Із установлених судом матеріалів справи вбачається, що відповідачі не проживають в указаній квартирі більше ніж 6 місяців, указана квартира передана у найм у встановленому законом порядку позивачу, така перебуває у комунальній власності, тому суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, враховуючи, що з часу отримання позивачем ордеру на спірну квартиру та її вселення до такої відповідачі у вказаній квартирі не проживали, їх особисті речі у вказаній квартирі відсутні, судом не встановлено домовленості між наймачем та відповідачами, які б вказували на поважність такої відсутності останніх, необхідно дійти висновку про наявність підстав для захисту судом порушеного права позивача та визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2.

9. Питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заяви, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривень.

Тобто ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру з 1 січня 2018 року становить 704,8 гривень.

Оскільки позивач звернулася до суду з указаним позовом 08 травня 2018 року та звільнена судом від сплати судового збору, то у відповідності до положень ч. 9 ст. 10, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ці витрати підлягають стягненню з відповідачів у дольовому порядку пропорційно до розміру задоволених вимог в дохід держави, тобто по 352,40 грн.

Керуючись ст. 71 ЖК Української РСР, ст. ст. 5. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Жилкомплекс», Центр надання адміністративних послуг, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити .

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у дольовому порядку судовий збір у розмірі 704,8 гривень, по 352,40 гривень з кожного, на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ВК № 338912, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ВА № 962785, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії МЕ № 525032, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суддя О.М. Музика