Ухвала суду № 75274942, 12.07.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

"12" липня 2018 р.

Провадження № 1-кп/225/34/2018

Справа № 225/127/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Соляник А.В.,

суддів - Качаленко Є.В., Ткач Г.В.,

за участю секретаря – Пузиревської Ю.О.,

з участю прокурора – Калашнікової Т.В.,

захисників – ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Торецька кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: м. Торецьк, сел.Новгородське, вулЛугова, буд.11, в силу ст..89 КК України раніше не судимий;

за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, Грузія, грузина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: м. Торецьк, сел.Новгородське, вул.Київська, буд.8, в силу ст.89 КК України раніше не судимий;

за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця сел.. Новгородське, м.Дзержинська Донецької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: м. Торецьк, сел.Новгородське, вулДружби, буд.41, раніше судимий;

за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.05.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 18.05.2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 14.07.2018 року.

Прокурор вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_2 у виді домашнього арешту продовжити відповідно до ст. 331 КПК України.

До канцелярії суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 в обгрунтування якого зазначено: що ОСОБА_3 тримається під вартою з 22.10.2016 року на цей час строк тримання під вартою понад 20 місяців, 18 місяців справа відносно ОСОБА_3 розглядається у Дзержинському міському суду Донецької обл. Відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуто в розумні строки. В кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 розумні строки вже порушені. В листі від 04.04.2013 р. N 511-550/0/4-13 ВССУ Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, зазначено наступне. "Згідно п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (див. справу "Єлоєв проти України", п. 60). Інших підстав національні суди у цій справі не наводять. Крім того, національні владні органи не розглядали можливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою. Суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року. "За правилами ст. 201 КПК України, відповідно до якої, обвинувачений його захисник мають право звернутися до суду з клопотанням про заміну запобіжного заходу. Виходячи з того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянин України, має постійне місце проживання, зареєстрований за адресом ІНФОРМАЦІЯ_11, вул Київська, одружений, має двох дітей, сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_12, та дочку малолітню ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_13 яка знаходиться на його утриманні. Все вище наведене свідчить про те, що у ОСОБА_7 тісні соціальний зв'язки і він не збирається переховуватись від суду. Отже ОСОБА_3, не збирається у будь який спосіб ухилятися від судового розгляду, а навпаки в його намір входить довести у суді свою невинуватість у скоєнні злочину в якому його необґрунтовано звинувачують і з'являтися в кожне судове засідання з розгляду звинувачень відносно нього. Також, просить суд врахувати і на покази потерпілої по справі та свідка які були допитані в суді і які безперечно свідчать про невинуватість ОСОБА_3 На підставі вищезазначеного просить суд раніш обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про заміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 заперечувала.

ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_9 заперечували відносно задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання захисника ОСОБА_8 підтримали, просили замінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_8 надав суду заяву про розгляд його клопотання за його відсутності, відповідно до якої своє клопотання підтримав.

ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_9 заперечували відносно задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили замінити обвинуваченим запобіжний захід з тримання під вартою на більш м’який. Проти клопотання захисника ОСОБА_8 не заперечували.

ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_9 не заперечували відносно задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Проти клопотання захисника ОСОБА_8 не заперечували.

Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Оцінюючи доводи визначені в клопотанні з приводу зміни запобіжного заходу на які посилається захисник, а саме те, що в показах потерпілої по справі та свідка які були допитані в суді і безперечно свідчать про невинуватість ОСОБА_3, суд вважає, що оскільки в судовому засіданні не були допитані обвинувачені, такий висновок є передчасним.

Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачуються ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є умисним, особливо тяжким. Колегія суддів взяла до уваги дані, що характеризують кожну особу обвинуваченого, врахувала серйозність висунутого обвинувачення та суворість можливого покарання, яке загрожує їм у разі доведеності винуватості у вчиненні злочину та визнає за реальну небезпеку можливість ним ухилення від правосуддя та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. За таких умов суд вважає, що відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозність висунутого проти них обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст.177 КПК України, а також зважаючи на дані обвинувального акту, суд переконаний у необхідності продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявні у матеріалах дані підтверджують продовження існування ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі заміни чи скасування відносно обвинувачених запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останніми їх процесуальних обов'язків та надасть їм можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень та зможе допустити неявку до суду, що буде передумовою для затягування розгляду кримінального провадження.

Тому, на підставі ст.199 КПК України продовжити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 09.09.2018 року, включно.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Отже, продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаних обставин справи та серйозність висунутого проти нього обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується йому, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, підстави для продовження вказаного запобіжного заходу не відпали, а відтак існує реальна необхідність у продовженні таких строків.

Тому, на підставі ч.6 ст. 181 КПК України продовжити ОСОБА_2 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 09.09.2018 року, включно.

Керуючись ст. 181, 197, 199, 314-316, 331, 350, 352 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_5, Грузія, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 09.09.2018 року, включно.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_14, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 09.09.2018 року, включно.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжити до до 09.09.2018 року, включно.

Копію ухвали направити обвинуваченим, прокурору та начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для відома.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: