Постанова № 7527230, 26.10.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2006 р. Справа № 11/320-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Датій Н.Г. за участю прокурора Павленко І.Б.

представника від позивача: Попович О.В. - ст. держ. подат. інсп., дов. № 1526 від 04.09.2006р.

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Великоолександрівського району Херсонської області в інтересах держави в особі Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Нововоронцовка

до відповідача 1: Приватного підприємця ОСОБА_2, смт. Біла Криниця

до відповідача 2: Приватного сільськогосподарського підприємства "Тарас", м. Миколаїв

про визнання господарських зобов'язань недійсними

Провадження у справі відкрито за позовом про визнання недійсними господарських зобов'язань з купівлі-продажу соняшнику загальною вартістю 281076,91 грн. вчинених відповідачами з метою, суперечною інтересам держави - з метою приховування доходів оподаткування.

Відповідачі не проявили свого відношення до позовних вимог, відзивів на позовну заяву не надали. Представники відповідачів повторно не з'явилися до суду для участі в судовому засіданні.

С у д в с т а н о в и в:

За накладною № 76 від 16.09.2003р. приватний підприємець ОСОБА_2 отримав від особи, яка представлялась суб'єктом, який діє від імені ПСП "Тарас" 69,8 тн. соняшнику загальною вартістю 59430 грн.

За накладною від 23.09.2003р. № 87 приватний підприємець ОСОБА_2 отримав від особи, яка представлялась суб'єктом, який діє від імені ПСП "Тарас" 31,354 тн. соняшнику загальною вартістю 28913,91 грн.

За накладною №131 від 21.10.2003р. приватний підприємець ОСОБА_2 отримав від особи, яка представлялась суб'єктом, що діє від імені ПСП "Тарас" 164,26 тн. соняшнику вартістю 192733 грн.

За ініційованою Нововоронцовською МДПІ Херсонської області зустрічною перевіркою щодо ПСП "Тарас" стосовно дотримання податкового законодавства у відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2 Ленінська МДПІ у м. Миколаєві повідомила, що ПСП "Тарас" взаємовідносин з приватним підприємцем ОСОБА_2 не мало (лист Ленінської МДПІ на адресу Великоолександрівського відділення Нововоронцовської МДПІ № 2667/23-114 від 22.09.2004р.). Про відсутність таких відносин ПСП "Тарас" повідомило Ленінську МДПІ листом від 07.09.2004р. та стверджує директор і власник цього підприємства Пєтухов Т.С. у протоколі допиту від 15.06.2006р., вчиненому оперуповноваженим Головко А.О. за дорученням слідчого прокуратури Великоолександрівського району Срібного П.М. у кримінальній справі за фактом ухилення від оподаткування.

Відповідно до ст.207 ГК України господарське зобов'язання, яке вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Вказана норма у наведеній частині є аналогом статті 49 ЦК УРСР, тобто стаття 49 ЦК УРСР містила такі ж підстави недійсності угоди як і чинна ст.207 ГК України.

Згідно зі ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

В пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 зі змінами від 25.12.1999р. та від 25.05.1998р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” зазначено, що при розгляді справ про визнання угод недійсними на підставі ст.49 ЦК УРСР судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться в їх власності або користуванні на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства. В роз'ясненні Вищого господарського суду України № 04-5/481 від 26.04.2002р. “Про внесення змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України” № 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку зі здійсненням такої реєстрації на підставну особу-засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно зі ст.49 ЦК УРСР незалежно від часу укладення.

За названими витягами з роз'яснень Вищого господарського та Постанови Верховного Судів України обґрунтовано тезу про те, що недійсними як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства, є угоди, учасником яких є суб'єкт, створений та (або) використовуваний з метою діяльності в порушення існуючих в державі засад підприємницької діяльності, принципів та правил унормованої регуляторної політики, індивідуалізації та оподаткування доходів.

В даному разі від імені ПСП "Тарас" з протиправним використанням назви цього підприємства невстановленою особою здійснювалась тіньова господарська діяльність, метою якої крім суто підприємницьких інтересів було отримання надприбутків за рахунок недекларування та несплати будь-яких податків, платежів до бюджету у звязку з проведенням господарських операцій.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що оспорювані господарські зобов'язання з купівлі-продажу соняшнику слід визнати недійсними за ст.207 ГК України як укладені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, приховування від оподаткування доходів, в порушення існуючих в державі засад підприємницької діяльності, принципів та правил унормованої регуляторної політики, індивідуалізації та оподаткування доходів.

Таким чином, достатньо підстав вважати, про наявність такої ознаки недійсності оспорюваних угод за ст.207 ГК України як приховування доходів від оподаткування зі сторони особи, яка діяла від імені ПСП "Тарас". Для такого висновку, виходячи з тексту ст.207 ГК України, достатньо встановлення умислу одного з учасників угоди на приховування доходів від оподаткування.

Вважаючи про підвідомчість спору за субєктним складом учасників процесу, господарський суд приймає до уваги відсутність даних про вчинення оспорюваної угоди зі сторони ПСП "Тарас" певною фізичною особи від свого імені, від імені певної фізичної особи. За субєктним складом існуючих учасників процесу спір підвідомчий господарським судам України.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним за ст.207 ГК України передбачені статтею 208 ГК України, за якою у випадку визнання господарського зобов'язання недійсним як вчиненого з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, при наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язаннями, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Позовом доведено суперечний інтересом держави намір особи, що використовувала назву ПСП "Тарас". За наслідками недійсності зобов'язань така особа має повернути кошти приватному підприємцю ОСОБА_2, з останнього вартість зобов'язань має бути стягнута в доход держави.

У відповідності з ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними господарські зобов'язання з купівлі-продажу соняшнику, вчинені приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПСП "Тарас" 16.09.2003р. щодо 69,8 тн соняшнику, 23.09.2003р. щодо 31,354 тн. соняшнику, 21.10.2003р. щодо 164,26 тн. соняшнику загальною вартістю 281076,91 грн.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2,АДРЕСА_1. МШС - 1, код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України (одержувач Відділення Держказначейства м.Херсона, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31115095500002, Банк УДК по Херсонській області, МФО 852010, код 22090200, символ звітності банку 095) 281076,96грн. (двісті вісімдесят одна тисяча сімдесят шість гривень 96коп.), стягувач Нововоронцовська міжрайонна державна податкова інспекція (смт.Н.Воронцовка, вул.Суворова,2, Н.Воронцовського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 21296275, р/р 3513631121701 у Н.Воронцовському РВДК НБУ м.Херсон, МФО 352225).

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

У повному обсязі постанову

складено_27.10.2006р.