Постанова № 75270465, 13.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Справа № 916/238/18м. Одеса, проспект Шевченка,29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мишкіної М.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Октябрьська ЦЗФ”

на рішення господарського суду Одеської області від 03 квітня 2018 року

у справі №916/238/18

за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Октябрьська ЦЗФ”

до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”

про стягнення 36078,97 грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1

час і місце ухвалення рішення: 03.04.2018р., 16:34 год., м. Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №16,

повний текст рішення складений 11.04.2018р.

встановив:

08.02.2018р. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення вартості нестачі вугілля у сумі 36078,97грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" завантажило вугілля кам’яне марки Г 0-100: у вагон №55020697 у кількості 60100 кг по накладній №51882512 від 10.09.12017р. та у вагон №53392577 в кількості 67800 кг по накладній №52240132 від 07.10.2017р. Вантаж було передано для перевезення Залізниці та для доставлення на станцію Ладижин Одеської залізниці на адресу ДТЕК Ладижинська ТЕС, яке є структурним підрозділом ПАТ “ДТЕК Західенерго”. Позивач зазначив, що на станції Нижньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці 16.09.2017р. був складений комерційний акт №450003/330 та 04.10.2017р. був складений комерційний акт №450003/353. Відповідно до комерційного акту №450003/330, згідно акту загальної форми №9302 від 14.09.2017р., проводилося комісійне зважування вагону №55020697 та при переважуванні на 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилося брутто - 78050 кг, тара 23700 кг, нетто - 54350 кг, що менше зазначеного у вантажному документі на 14650 кг. Навантаження вагону нижче бортів на 40-60 см. Вантаж вкатаний катком, маркований у формі поперечних смуг трикутної форми, фактично вантаж не маркований. На поверхні вантажу мається поглиблення довжиною 10,5 м, по ширині вагону, глибиною 0,4-0,5 м. В технічному відношенні вагон справний. Торцеві двері, розвантажувальні люка з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. Відповідно до комерційного акту №450003/353, згідно акту загальної форми №34778 від 03.10.2017р., проводилося комісійне зважування вагону №53392577. При перевірці виявлено: брутто - 85500 кг, тара - 24000 кг, нетто - 61500 кг, що менше вантажного документу на 1800 кг. Навантаження нижче бортів на 10-30 см, трапецевідне, вкатано катком. Мається воронкоподібне поглиблення ліворуч за рухом поїзду над 1-2 люками, довжиною 2,8 м, шириною - 2,8 м, глибиною – до дна вагону. В технічному відношенні вагон справний. З урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п.27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, нестача вантажу становить: у вагоні №55020697 - 14650-690=13960 кг, у вагоні №53392577 - 1800-633=1167 кг. Згідно з довідками відправника ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” від 29.09.2017р. №1/4700 вартість 1 тн відвантаженого вугілля у вагоні №55020697 по накладній №51882512 становить 2370,46 грн. (з ПДВ), а від 19.10.2017р. №1/5057 вартість 1 тн вугілля відвантаженого у вагоні №53392577 по накладній №52240132 становить 2559,85 грн. (з ПДВ). За розрахунком позивача вартість недостачі, виявленої у вагоні №55020697, з урахуванням норм природної втрати складає 33091,62 грн., а вартість недостачі, виявленої у вагоні №53392577, з урахуванням норм природної втрати складає 2987,34 грн. Позивач також зазначив, що, враховуючи ст. 133 Статуту залізниць, відповідно до переуступного напису, зробленого на накладних №51882512 та №52240132, за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ “ДТЕК Західенерго”, право на пред’явлення позову передано ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ".

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2018р. відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Октябрьська ЦЗФ” до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 36078,97 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що представник позивача в судові засідання не з’являвся, про поважність причин неявки суд не повідомляв, у зв’язку з чим справа розглядалася за наявними в ній матеріалами, виходячи з тексту позовної заяви. Місцевим судом встановлено, що відповідно до наявного на накладних №51882512 та №52240132 переуступного напису за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ “ДТЕК Західенерго”, право на пред’явлення позову передано ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" саме ПАТ “ДТЕК Західенерго”, а не ДТЕК Ладижинська ТЕС (Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Наконечного, 173, код ЄДРПОУ 05470928). При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що ДТЕК Ладижинська ТЕС є структурним підрозділом ПАТ “ДТЕК Західенерго”. На думку суду, ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" не набуло права на пред’явлення позову щодо стягнення з Залізниці вартості нестачі вугілля за накладними №51882512 та №52240132. Судові витрати по сплаті судового збору покладено на відповідача згідно зі ст.129 ГПК України.

Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Октябрьська ЦЗФ” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказав, що у тексті позовної заяви було зазначено, що відокремлений підрозділ «Ладижинська ТЕС» є структурним підрозділом ПАТ “ДТЕК Західенерго”. Ця обставина не була досліджена місцевим судом, у зв’язку з чим суд дійшов помилкового висновку, що ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" не набуло права на пред’явлення цього позову.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.05.2018р. (головуючий суддя: Мишкіна М.А, судді: Поліщук Л.В., Бєляновський В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Октябрьська ЦЗФ” на рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2018р.; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

25.05.2018р. ПАТ “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ДТЕК Ладижинська ТЕС є структурним підрозділом ПАТ “ДТЕК Західенерго”.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 31.12.2013р. між ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (Замовник) та ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" (Виконавець) був укладений договір №13-15/77-У, відповідно до якого Замовник зобов’язався передати (поставити) Виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов’язані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов’язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат Замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором.

ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" завантажило вугілля кам’яне марки Г 0-100: у вагон №55020697 у кількості 69000 кг по накладній №51882512 від 10.09.12017р. та у вагон №53392577 в кількості 63300 кг по накладній №52240132 від 04.10.2017р., №47405162 від 07.10.2017р. Згідно з накладними поверхня вантажу вкатана катком та маркована поперечними смугами трикутної форми. Станцією доставки було зазначено ДТЕК Ладижинська ТЕС.

На станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці 16.09.2017р. був складений комерційний акт №450003/330 та 04.10.2017р. був складений комерційний акт №450003/353.

Відповідно до комерційного акту №450003/330, згідно акту загальної форми №9302 від 14.09.2017р., проводилося комісійне зважування вагону №55020697 та при переважуванні на 150-тонних тензометричних вагах виявилося: брутто - 78050 кг, тара - 23700 кг, нетто - 54350 кг, що менше ваги, вказаній у вантажному документі, на 14650 кг. Навантаження вагону нижче бортів на 40-60 см. За документом значиться: вантаж вкатаний катком, маркований у формі поперечних смуг трикутної форми, фактично вантаж не маркований. На поверхні вантажу мається поглиблення довжиною 10,5 м, по ширині вагону, глибиною 0,4-0,5 м. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. У розділі Є зроблена відмітка станції призначення, згідно з якою під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено.

Відповідно до комерційного акту №450003/353, згідно акту загальної форми №34778 від 03.10.2017р., проводилося комісійне зважування вагону №53392577. При перевірці виявлено: брутто - 85500 кг, тара - 24000 кг, нетто - 61500 кг, що менше ваги, вказаній у вантажному документі, на 1800 кг. Навантаження вагону нижче бортів на 10-30 см, трапецієвидне, вкатано катком. Мається воронкоподібне поглиблення ліворуч за рухом поїзду над 1-2 люками довжиною 2,8 м, шириною 2,8 м, глибиною – до дна вагону. В технічному відношенні вагон справний. Мається зазор ліворуч за рухом поїзду між кришкою 2-го люка та поперечною балкою вагону довжиною – 250 мм, шириною – 10 мм. Для запобігання подальшої втрати вантажу зазор ущільнили за допомогою клоччя. Течі вантажу не має. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. У розділі Є зроблена відмітка станції призначення, згідно з якою під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, порядок і терміни пред’явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України.

Згідно з п.б) ст. 130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів має одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно зі ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством. До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред'явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до накладних №51882512 та №52240132 Залізниця прийняла вантаж у ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" на станції Родинська Донецької залізниці для перевезення та зобов’язалася доставити його на станцію Ладижин Одеської залізниці. Одержувачем вантажу відповідно до накладних є ДТЕК Ладижинська ТЕС (Вінницька обл., м.Ладижин, вул.Наконечного,173, код ЄДРПОУ 05470928).

Як вірно встановлено місцевим судом, згідно до наявного на накладних №51882512 та №52240132 переуступного напису за підписами в.о. генерального директора та головного бухгалтера ПАТ “ДТЕК Західенерго”, право на пред’явлення позову передано ПАТ "ДТЕК Октябрьська ЦЗФ" саме ПАТ “ДТЕК Західенерго”, а не ДТЕК Ладижинська ТЕС (Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Наконечного, 173, код ЄДРПОУ 05470928).

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що ДТЕК Ладижинська ТЕС є структурним підрозділом ПАТ “ДТЕК Західенерго”.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що, виходячи з матеріалів справи, ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" не довело, що набуло право на пред’явлення позову щодо стягнення з Залізниці вартості нестачі вугілля за накладними №51882512 та №52240132.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що у позовній заяві було зазначено, що ДТЕК Ладижинська ТЕС є структурним підрозділом ПАТ “ДТЕК Західенерго”, не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки доказів цього місцевому суду надано не було, хоча позивач, відповідно до вимог ч.2 ст. 80 ГПК України, повинен був такі докази до позову додати при зверненні до суду з позовною заявою.

Крім того, згідно з ч.4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до вимог ч.10 ст. 80 ГПК України, докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів справи будь-яких доказів і у судові засідання не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце їх проведення, що підтверджується наступним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2018р. відкрито провадження у справі № 916/238/18, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та, серед іншого, запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, у разі його подання відповідачем, у строк до 26.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2018р. розгляд справи був відкладений на 22.03.2018р., у зв’язку з нез’явленням представників сторін, та повторно запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, у разі його подання відповідачем, у строк до 16.03.2018р.

12.03.2018р. позивач письмово повідомив, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Наведене письмове повідомлення та поштові повідомлення достеменно свідчать про отримання ухвал суду, тобто про обізнаність позивача щодо дня, часу та місця проведення судових засідань та пропозиції суду надати відповідь на відзив, у разі його подання відповідачем.

21.03.2018р. відповідач надав місцевому суду відзив на позов, в якому він наголосив на тому, що позивач в розумінні ст. 133 Статуту залізниць України не є належним позивачем (ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем).

Як вбачається з фіскального чеку та опису вкладення поштового відправлення (а.с. 34-37), на адресу позивача 20.03.2018 р. відповідачем було направлено відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2018р. розгляд справи був відкладений на 03.04.2018р., у зв’язку з необхідністю надання позивачу додаткового часу для підготовки відповіді на відзив у строк до 28.03.2018р. У судове засідання 22.03.2018р. представник позивача не з’явився.

Отже, з боку місцевого суду було зроблене все можливе за для того, щоб позивач зміг реалізувати свої права та мав змогу надати усі необхідні докази для підтвердження своєї позиції, однак представник позивача у судові засідання не з’являвся, про поважність причин неявки не повідомляв, у зв’язку з чим місцевий суд прийняв обґрунтоване рішення щодо розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

До апеляційної скарги скаржник додав Положення про відокремлений підрозділ «Ладижинська ТЕС» ПАТ “ДТЕК Західенерго”, в п.2.1 якого йдеться про те, що відокремлений підрозділ «Ладижинська ТЕС» діє від імені ПАТ “ДТЕК Західенерго”.

Однак, скаржник не надав апеляційному суду доказів неможливості подання до суду першої інстанції згаданого Положення, яке б належним чином підтвердило, що відокремлений підрозділ «Ладижинська ТЕС» є структурним підрозділом ПАТ “ДТЕК Західенерго”, тобто не навів та не довів винятковості обставин, за яких наведений доказ (Положення) не був поданий до суду першої інстанції, з причин, що об'єктивно не залежали від позивача.

Таким чином, судова колегія не приймає як доказ Положення про відокремлений підрозділ «Ладижинська ТЕС» ПАТ “ДТЕК Західенерго”, подане позивачем з порушенням вимог процесуального закону.

Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі поданих сторонами доказів та виходячи із невизнання відповідачем обставини, що є істотною для вирішення спору.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні, тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236,240,269,270,275,276,281-284 ГПК України,

колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 03 квітня 2018 року у справі №916/238/18 – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Октябрська ЦЗФ”.

Постанова, в порядку ст. 282 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття, згідно ст. 284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку, згідно положень ст.ст. 286,288 ГПК України.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Поліщук Л.В.