Рішення № 75270227, 03.07.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2018 року Справа № 927/128/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидова М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом Анімаккорд Лтд, Резидент Республіки Кіпр, 3101, Лімасол, Гріва Дігені, 82, Стефані Хауз, 2 поверх, квартира/офіс 202, адреса для листування: вул. Велика Василівська 56, оф. 11, м. Київ, 03150

до Фізичної особи - підприємця Свириденка Віктора Костянтиновича,

АДРЕСА_1, 14033

про стягнення 74460 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Позивачем - Анімаккорд Лтд, подано позов до фізичної особи - підприємця Свириденка В.К. про захист авторського права шляхом стягнення компенсації за протиправне використання відповідачем об'єктів авторського права позивача у розмірі 74460 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірними діями відповідача було порушено виключні права позивача на самостійні об'єкти інтелектуальної власності, а саме на графічне зображення персонажа "ІНФОРМАЦІЯ_1", графічне зображення персонажа "ІНФОРМАЦІЯ_2" та графічне зображення персонажа "ІНФОРМАЦІЯ_3" з АВТ МС "Маша и Медведь" на контрафактних товарах.

Крім того, представником позивача заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2018 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2018.

Ухвалою суду від 20.03.2018 підготовче засідання у справі №927/128/18 відкладалось на 17.04.2018.

У підготовчих засіданнях від сторін заяв та клопотань не надходило. Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2018 закрито підготовче провадження у справі №927/128/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2018, явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.05.2018 зупинено провадження у справі №927/128/18 до завершення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом аналогічної справи №927/951/17 за позовом Анімаккорд Лтд до Комунального підприємства „Будинок Книги" Чернігівської міської ради про захист авторського права та стягнення 96000,00 грн. компенсації.

Постановою Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №927/951/17 постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 зі справи №927/951/17 залишено без змін, а касаційну скаргу Анімаккорд Лтд (Animaccord LTD) - без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2018 поновлено провадження у справі №927/128/18, розгляд справи по суті призначено на 03.07.2018, явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась.

У судове засідання 03.07.2018 сторони явки своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0315062695138 від 07.06.2018 - позивачу.

14.06.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду, надіслана судом відповідачеві за даним позовом - фізичній особі - підприємцю Свириденку Віктору Костянтиновичу (юридична адреса: АДРЕСА_1, 14033), із зазначенням причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідач у справі належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

10.12.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (правовласник) та Анімаккорд Лтд (позивач, набувач) укладено договір №ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (анімаційні серіали "ІНФОРМАЦІЯ_4" і "ІНФОРМАЦІЯ_5") (далі за текстом - договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого правовласник у порядку, передбаченому договором, передає і відчужує набувачу виключне право у повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.

Відповідно до п. 1.3 договору правовласник заявляє і гарантує, що правовласник є єдиним власником виключного права на аудіовізуальні твори і що після передачі/відчуження згідно актів передачі прав або актам приймання-передачі виключне право на аудіовізуальні твори не буде заставлено та не буде обтяжено ніякими іншими зобов'язаннями чи будь-якими іншими інтересами будь-якого виду.

Відповідно до п. 1.5 договору виключне право на аудіовізуальні твори переходить від правовласника до набувача з дати підписання актів приймання прав.

Згідно п. 1.7.1 договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром за всіма діючим ліцензійними договорами (зазначених у відповідному додатку до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі за цим договором. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити усі компанії-ліцензіати у письмовій формі про передачу своїх прав за діючими ліцензійним договорам.

Пунктом 4.1 договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу у повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи та об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_5", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо у додатках до договору.

Відповідно до п. 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом усього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації терміну дії виключного права.

Додатком №1 до договору від 10.12.2014 №ММ-2 сторони погодили основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів "ІНФОРМАЦІЯ_4" і "ІНФОРМАЦІЯ_5" та права, які підлягають відчуженню згідно договору.

Відповідно до п. 1 акту передачі прав №1 від 01.01.2015 до договору від 10.12.2014 № ММ-2 правовласник на дату підписання вказаного акту передав набувачу виключне право у повному об'ємі на аудіовізуальні твори, а набувач прийняв виключне право у повному об'ємі на аудіовізуальні твори (а.с. 41-42).

Також, між ТОВ «Маша і Ведмідь» та Компанією «Анімаккорд Лтд» укладено додатки №№ 2, 3 та додаткову угоду № 1 від 30.04.2015 до договору, що невід'ємною частиною договору від 10.12.2014 (а.с. 32-40).

При цьому судом не приймається до уваги наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі №2 до договору ММ-1 від 05.10.2013 (а.с.43), оскільки такий договір відсутній в матеріалах справи, наявність авторських прав за цим договором позивачем не обґрунтовується.

Як зазначає позивач, 16.01.2018 у магазині "Продукти", господарську діяльність у якому здійснює фізична особа підприємець - Свириденко В.К., розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 2, здійснено продаж (розповсюдження) таких товарів:

- «Яйце шоколадне» з використанням зображення без дозволу позивача графічного зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_4";

- «Жувальні гумки» з використанням зображення без дозволу позивача графічного зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2" аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_4".

Позивач вказує, що відповідачем використано три самостійні об'єкти інтелектуальної власності - графічні зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_4" на вищевказаних контрафактних товарах.

У підтвердження розповсюдження товарів у магазині "Продукти", господарську діяльність у якому здійснює відповідач, позивач надав копію банківського чеку від 16.01.2018 №423533 (а.с. 59), виданого платіжним терміналом L1CN2ВА9 фізичної особи-підприємця Свириденка В.К., фотокопії придбаних товарів та компакт-диск з відповідним записом процедури закупівлі (а.с. 60-63).

При цьому позивач стверджує, що ним не надавався відповідачу будь-який дозвіл на використання ані самого аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_4", ані його частин - персонажів «ІНФОРМАЦІЯ_1» «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_2». Позивач вважає, що саме неправомірними діями відповідача були порушені виключні майнові права, які належать позивачу.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 24.01.2018 з проханням припинення розповсюдження продукції з використанням елементів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіали «ІНФОРМАЦІЯ_4» (а.с.48-50), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 24.01.2018 (а.с. 51).

Претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Вказаними діями, за доводами позивача, відповідач порушив виключні майнові авторські права позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_4", у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача компенсації за протиправне використання відповідачем об'єктів авторського права на контрафактних товарах у заявленому до стягненні розмірі 74460 грн. 00 коп. Розмір компенсації позивач обґрунтовує двократністю порушення прав інтелектуальної власності, а саме: розповсюдження 2-х контрафактних товарів («Яйце шоколадне», «Жувальна гумка») на яких протиправно використані відповідачем об?єкти авторського права "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Захист порушених особистих немайнових та майнових прав керується Цивільним кодексом України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Згідно ч. 1, 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Об'єктами авторського права є твори, зокрема, аудіовізуальні твори (п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 435 Цивільного кодексу України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до п.п. 1,2 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб'єкта авторського права.

Відповідно до п. 1-2 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

Частина 1 та 2 статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачає, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами доведено факт, що позивач є власником виключних майнових прав на твір (аудіовізуальні твори серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_4") та його складові частини, які можуть використовуватися самостійно і має право захищати свої права, в тому числі шляхом звернення до господарського суду.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його:1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Як встановлено судом, 16.01.2018 у магазині "Продукти", господарську діяльність у якому здійснює фізична особа підприємець - Свириденко В.К., розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. Гагаріна, 2 здійснено продаж (розповсюдження) наступних товарів: «Яйце шоколадне», «Жувальні гумки» з використанням без дозволу позивача графічного зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_4", що підтверджено відеозаписом, наданим позивачем, та відповідним банківським чеком, який виданий платіжним терміналом L1CN2ВА9 фізичної особи-підприємця Свириденка В.К.

Вказані обставини не спростовані відповідачем у справі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Підпунктом "а" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав. Принцип вичерпання прав стосується лише оригіналу чи примірників творів, правомірно введених у цивільних обіг. Розповсюдження ж контрафактних примірників творів у будь-якому разі є порушенням виключних майнових прав на твір, незалежно від того, створено цей примірник самим порушником чи придбано у третіх осіб (для подальшого використання у комерційних цілях).

Також матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт використання відповідачем об'єктів права інтелектуальної власності без відповідного дозволу, чим порушено виключні майнові авторські права позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_4", зокрема на самостійні твори: графічне зображення персонажа "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_6" і "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, ураховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача за приписами ч.2 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 74460 грн. 00 коп. компенсації (2 х 10 х 3723 грн.), виходячи з того, що кількість контрафактних товарів на яких зображені графічні зображення персонажів аудіовізуального твору, права якого було порушено, складає - 2 («Шоколадне яйце», «Жувальна гумка»); 3723 грн. - розмір мінімальної заробітної плати на день подання позову згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», кількість таких заробітних плат - 10.

У визначенні розміру такої компенсації необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації суд виходить з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом України "Про авторське право і суміжні права" на час прийняття рішення у справі, не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.

Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.05.2018 у справі №927/951/17.

Позивачем правомірно визначено кількість контрафактних товарів - 2 («Яйце шоколадне», «Жувальна гумка».) на яких протиправно використані відповідачем об?єкти авторського права "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Таким чином, розрахунок суми компенсації має бути таким: 1600 прожиткових мінімуму доходів громадян *10 кратність * 2 порушення = 32 000 грн.

З урахуванням вищевикладеного вище, беручи до уваги зазначену позицію Верховного Суду та обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача компенсації у сумі 32000 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог сумі 42460 грн. 00 коп. слід відмовити за необгрунтованістю.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У складі судових витрат позивач просить стягнути суму оплати послуг адвоката у розмірі 15000 грн. 00 коп.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано додатковий договір №20 від 30.01.2018 до договору про надання правової допомоги №02-09/17-г від 11.09.2017, квитанцію до прибуткового касового ордера №26 від 13.02.2018 на суму 15000 грн. 00 коп., детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатами згідно договору №02-09/17-г від 11.09.2017 на суму 15000 грн. 00 коп., акт виконаних робіт (наданих послуг) від 13.02.2018, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 від 12.07.2017 на ім?я Четвертака К.С.

Відповідно до умов пункту 1 додаткового договору №20 від 30.01.2018 Адвіокатське об?єднання «Фіделіум», в особі голови об?єднання адвоката Жука Ю.М. та адвоката об?єднання Четвертака К.С. (далі Адвокатське об?єднання) та Анімаккорд Лтд в особі Сушка Вадима Сергійовича (клієнт) домовились, що у порядку та на умовах, визначених договором про надання правової допомоги №02-09/17-г від 11.09.2017 адвокатське об?єднання надає професійну правову допомогу клієнту у справі за позовом Анімаккорд Лтд до фізичної особи - підприємця Свириденка Віктора Костянтиновича про захист авторського права, яке буде розглядатися у Господарському суді Чернігівської області. За надання зазначеної професійної допомоги клієнт зобов?язується сплатити гонорар у розмірі 15000 грн. 00 коп.

У пункті 5 додаткового договору зазначено, що даний договір є невід?ємною частиною основного договору про надання правової допомоги №02-09/17-г від 11.09.2017.

Як зазначено у квитанції до прибутковому касовому ордері №26 від 13.02.2018 вартість послуг склалає 15000 грн. 00 коп. Крім того, актом виконаних робіт від 13.02.2018 сторони підтвердили, що відповідно до договору про надання правової допомоги №02-09/17-г від 11.09.2017 роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо надання правової допомоги у сторін відсутні.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У контексті цієї статті судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як роз'яснено у п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи часткове задоволення позову, розподіл судових витрат підлягає відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам, а саме на користь позивача має бути покладено 757,24 грн. судового збору та 6446,41 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Свириденка Віктора Костянтиновича, АДРЕСА_1, 14033, ІПН не відомо, д.н. не відомо, на користь Анімаккорд Лтд, резидент Республіки Кіпр, 1095, м. Нікосія, Ніку Георгію, будинок 6, корпус С, 7 поверх, офіс 703, адреса для листування: вул. Велика Васильківська 56, оф. 11, м. Київ, 03150, реєстраційний номер НЕ 244451, 32000 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 757 грн. 24 судового збору та 6446,41 грн. витрат на правову допомогу.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення 42460 грн. компенсації відмовити.

В судовому засіданні 03.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

4. Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписаний 13.07.2018.

Суддя Демидова М.О.