Рішення № 7526702, 28.12.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-1378/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

В складі: головуючого - судді Франчук О.Д.

при секретарі - Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Южноукраїнська справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі начальника Южноукраїнського відділення Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_2 про повернення банківських вкладів, компенсацію понесених витрат та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі ТОВ «Укрпромбанк») на його користь заборгованість за договорами банківських вкладів у розмірі 80368 грн. 34 коп., три проценти річних в сумі 258 грн. 28 коп., упущену вигоду у сумі 1591 грн. 05 коп., 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 250 грн. витрат на правову допомогу.

Мотивуючи свої вимоги тим, що 26 січня 2009 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1011/0301957000090001 (вклад постійний вкладник) на суму 4550 доларів США, 24 лютого 2009 року було укладено договір банківського вкладу № 1011/0308483000090001 (вклад інвестиційний) на суму 10000 грн. та 16 березня 2009 року укладено договір № 1011/0308484000090002 (вклад інвестиційний) на суму 30000 грн.. Відповідно до яких банк зобов’язався по закінченню строку договорів повернути повністю банківські вклади та сплатити проценти. Проте на його заяви про повернення вкладів та процентів по них, банк виплатив тільки проценти по договорам банківського вкладу №1011/0308483000090001 (вклад інвестиційний) та № 1011/0308484000090002 (вклад інвестиційний). У поверненні вкладів відмовили, посилаючись на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та його продовження до 21.01.2010 року.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та пояснив, що між ним та ТОВ «Укрпромбанк» були укладені три договори банківських вкладів. По закінченню строку даних договорів відповідач банківські вклади не повернув, а також не повернув проценти по договору № 1011/0301957000090001 у зв’язку з чим утворилася заборгованість, яка становить 80368 грн. 34 коп.. Вважає, що своїми діями відповідач порушив умови вищезазначених договорів, а тому повинен нести цивільно-правову відповідальність. Крім того, зазначає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода яку оцінює в 2000 грн. та нанесена упущена вигода, оскільки він міг би укласти договір вкладу (депозиту) з іншим банком, який би виплачував йому за ці місяці відсотки за користування грошовими коштами. Просив суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі ТОВ «Укрпромбанк») на його користь заборгованість за договорами банківських вкладів у розмірі 80368 грн. 34 коп., три проценти річних в сумі 1637 грн., індекс інфляції в сумі 1366 грн., упущену вигоду у сумі 6727 грн., 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 400 грн. витрат на правову допомогу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26 січня 2009 року між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу № 1011/0301957000090001 (вклад постійний вкладник) (а.с. 8), відповідно до якого вкладник ОСОБА_1 вніс банківський вклад в сумі 4550 доларів США строком на 183 днів – з 26 січня 2009 року по 27 липня 2009 року, з процентною ставкою 15 % річних.

24 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1011/0308483000090001 (вклад інвестиційний) (а.с. 7), відповідно до якого вкладник ОСОБА_1 вніс банківський вклад в сумі 10000 грн. строком на 183 днів – з 24 лютого 2009 року по 25 серпня 2009 року, з процентною ставкою 19,5 % річних.

16 березня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір банківського вкладу №1011/0308484000090002 (вклад інвестиційний) (а.с. 10), відповідно до якого вкладник ОСОБА_1 вніс банківський вклад в сумі 30000 грн. строком на 183 днів – з 16 березня 2009 року по 14 вересня 2009 року, з процентною ставкою 19,5 % річних.

Відповідно до п. 2.1.5. вказаних договорів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» зобов’язалося повернути повністю вклади у «Дату повернення», зазначену у п. 1.1. цього договору, готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Проте як встановлено в судовому засіданні по закінченню строку договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» видало позивачу лише проценти по договорам банківського вкладу № 1011/0308483000090001 (вклад інвестиційний) та № 1011/0308484000090002 (вклад інвестиційний), а у поверненні вкладів та процентів по договору № 1011/0301957000090001 було відмовлено, посилаючись на те, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та його продовження до 21.01.2010 року (а.с. 14, 15).

Суд вважає, що зазначена відмова банку не ґрунтується на депозитних договорах укладених з ОСОБА_1, умовами яких не передбачена можливість невиконання зобов'язання у разі введення мораторію. Також такі дії банку прямо суперечать Конституції України, яка становить основу цивільного законодавства та основному акту цивільного законодавства України - Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

З огляду на зазначене суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до довідки Южноукраїнського відділення АКБ «Правекс-Банк» (а.с. 16) станом на 16 вересня 2009 року офіційний курс гривні, встановлений НБУ по відношенню до долара США складає 8 грн. 65 коп. за 1 долар США.

За таких підстав з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти за договором банківського вкладу № 1011/0301957000090001 (вклад постійний вкладник) від 26 січня 2009 року в розмірі 39357 грн. 50 коп., що становить 4550 доларів США та 1010 грн. 84 коп., що становить 116,86 доларів США (відсотки по договору), а всього за даним договором підлягає стягненню – 40368 грн. 34 коп.; за договором банківського вкладу №1011/0308483000090001 (вклад інвестиційний) від 24 лютого 2009 року – 10000 грн. та за договором банківського вкладу №1011/0308484000090002 (вклад інвестиційний) від 16 березня 2009 року – 30000 грн., а всього підлягає стягненню – 80368 грн. 34 коп..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що сума боргу за договором банківського вкладу № 1011/0301957000090001 (вклад постійний вкладник) від 26 січня 2009 року становить – 40368 грн. 34 коп. Час прострочення становить 2 місяці, таким чином індекс інфляції за даним договором становить 686 грн. 25 коп. (40368,34 грн. х 1,7 %).

Сума боргу за договором банківського вкладу № 1011/0308483000090001 (вклад інвестиційний) від 24 лютого 2009 року становить – 10000 грн.. Час прострочення становить 2 місяці, таким чином індекс інфляції за даним договором становить 170 грн. (10000 грн. х 1,7 %).

Сума боргу за договором банківського вкладу № 1011/0308484000090002 (вклад інвестиційний) від 16 березня 2009 року становить – 30000 грн.. Час прострочення становить 2 місяці, таким чином індекс інфляції за даним договором становить 510 грн. (30000 грн. х 1,7 %).

За таких підстав з відповідача на користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції в сумі 1366 грн. 25 коп. (686,25 + 170 + 510).

Три проценти річних за договором банківського вкладу № 1011/0301957000090001 (вклад постійний вкладник) від 26 січня 2009 року становить – 554 грн. (40368,34 х 3 % х 167 дні (строк прострочки) : 365 днів).

Три проценти річних за договором банківського вкладу № 1011/0308483000090001 (вклад інвестиційний) від 24 лютого 2009 року становить – 114 грн. 20 коп. (10000 х 3 % х 139 дні (строк прострочки) : 365 днів).

Три проценти річних за договором банківського вкладу № 1011/0308484000090002 (вклад інвестиційний) від 16 березня 2009 року становить – 969 грн. ( 30000 х 3 % х 122 дні (строк прострочки) : 365 днів).

За таких підстав з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних в сумі 1637 грн. 20 коп. (554 + 114,20 + 969).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, факт заподіяння моральної шкоди саме відповідачем, підстави відшкодування та розмір моральної шкоди, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. Для настання обов’язку по відшкодуванню, в іншої особи необхідна наявність винної поведінки, тобто заподіяння збитків умисно чи з необережності. При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов’язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на потерпілого.

Позовні вимоги по відшкодуванню упущеної вигоди не підлягають задоволенню, оскільки в діях відповідача не має вини, а позивачем не доведений розмір доходів, які він отримав би у випадку непосягання на його право.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже з відповідача підлягає стягненню сплачені при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та 400 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні встановлено, що в силу п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», відповідно до якого від сплати державного мита звільняються громадяни за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян, ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита

Враховуючи положення ч. 3 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню державне мито у розмірі 838 грн. 91 коп..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 229 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі начальника Южноукраїнського відділення Миколаївської філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_2 про повернення банківських вкладів, компенсацію понесених витрат та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ( р/р 3901501326814 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228, код ЄДРПОУ 26233150) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами банківських вкладів у розмірі 80368 грн. 34 коп., три проценти річних в сумі 258 грн. 28 коп., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 250 грн. витрат на правову допомогу.

А всього стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» 80996 (вісімдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто шість) гривень 62 копійки.

В задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та упущеної вигоди – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ( р/р 3901501326814 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228, код ЄДРПОУ 26233150) судовий збір на користь держави ( одержувач: Держбюджет м. Южноукраїнська, код КЕКД 22090200, Банк одержувача – ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31115095700010, код ЄДРПОУ 22433165) в розмірі 806 (вісімсот шість)) гривень 26 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

місцевого суду ОСОБА_3